Рішення № 80286359, 19.02.2019, Самбірський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 452/1317/18

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

"19" лютого 2019 р. м.Самбір

Самбірський міськрайонний суд Львівської області

у складі: головуючого - судді Галина В.П.,

секретар Задорожна В.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) до ОСОБА_1 управління національної поліції у Львівській області, ОСОБА_2 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов’язаних з регламентною виплатою, -

за участю представника відповідача ОСОБА_2 – ОСОБА_3,

в с т а н о в и в:

Моторне (транспортне) страхове бюро України (МТСБУ) в особі представника ОСОБА_4 звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов’язаних з регламентною виплатою. В обґрунтування позовних вимог посилалось на те, що 15.05.2014 році о 19.55 год. у м. Львові на перехресті вул. Городоцькій- Кульпарківській з вини ОСОБА_2, який керував транспортним засобом марки «ГАЗ», реєстраційний номер 14 1142 була скоєна дорожньо-транспортна пригода (ДТП), в результаті якої було пошкоджено транспортний засіб марки «ДЕО», р.н. НОМЕР_1 під керування ОСОБА_5 Вина відповідача у скоєнні вищезгаданої ДТП підтверджується постановою Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 5 вересня 2014 року.

Зазначає, що згідно Звіту №706а/14 від 21.05.2014 року про оцінку пошкодженого автомобіля НОМЕР_2, розмір матеріального збитку, що був заподіяний потерпілому становить 24 114,88 грн., МТСБУ було здійснено регламентну виплату потерпілій особі в розмірі 20 095,73 грн.

В заперечення позовних вимог відповідачем ОСОБА_2 було подано відзив, в якому зазначено, що на час вчинення ним вищезгаданого ДТП він перебував у трудових відносинах з Самбірським МВ ГУМВС України у Львівській області і, керуючи транспортним засобом, виконував свої трудові обов’язки, відтак обов’язок відшкодувати шкоду в силу ст. 1172 ЦК України лежить на роботодавцеві. На момент вчинення ДТП відповідальність водія автомобіля ГАЗ р. н. 14 1142 була застрахована власником транспортного засобу – автогосподарством при ГУМВС України у Львівській області у Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» згідно полісу АI/0878870 обов’язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Ухвалою Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 22 жовтня 2018 року задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_4 щодо залучення до участі у справі за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) до ОСОБА_2 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов’язаних з регламентною виплатою в якості співвідповідача ОСОБА_1 управління національної поліції у Львівській області та в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Гарантія».

Представником позивача ОСОБА_4 до початку судового розгляду подано заяву про зміну позовних вимог, згідно якої просить стягнути з ОСОБА_1 управління національної поліції у Львівській області на користь МТСБУ 20 095,73 грн. страхового відшкодування та 1762 грн. судового збору, стягнути з ОСОБА_2 на користь МТСБУ 1000 грн. витрат за послуги аварійного комісара та 2000 грн. витрат на правову допомогу.

Ухвалою Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 18 грудня 2018 року задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_4, залучено до участі у справі за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) до ОСОБА_1 управління національної поліції у Львівській області, ОСОБА_2 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов’язаних з регламентною виплатою в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Гарантія» та виключено з числа учасників процесу Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Гарантія».

Представник позивача ОСОБА_4 в судове засідання не з’явився, подав заяву, в якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив проводити розгляд справи у його відсутності на підставі наявних по справі доказів.

Представник відповідача ОСОБА_6 – ОСОБА_7 під час судового розгляду у заперечення позовних вимог посилалася на обставини, викладені у відзиві на позовну заяву. Пояснила, що позивач МТСБУ, який виплатив страхове відшкодування потерпілому реалізує право вимоги шляхом звернення з позовом до страховика – Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія», в якого була застрахована цивільно - правова відповідальність власника автомобіля марки ГАЗ д.н.з. 14 1142- автогосподарства при ГУМВС України у Львівській області або ж до роботодавця – Самбірського МВ ГУМВС України у Львівській області. В частині позову щодо стягнення з ОСОБА_2 користь МТСБУ 1000 грн. витрат за послуги аварійного комісара та 2000 грн. витрат на правову допомогу відмовити у зв’язку з недоведеністю позовних вимог.

Представник відповідача ОСОБА_1 управління національної поліції у Львівській області, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання, що вбачається із рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, у судове засідання не з’явився без повідомлення причин.

Вислухавши пояснення представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3, з’ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 15 травня 2014 року на перехресті вулиць Городоцька- Кульпарківська у м. Львові між автомобілем ГАЗ -3302 д.н.з 14 1142, під керуванням помічника дільничого інспектора міліції СДІМ Самбірського МВ ГУМВС старшого сержанта міліції ОСОБА_2 та автомобілем НОМЕР_3, під керуванням водія ОСОБА_5 сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження.

Постановою Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 5 вересня 2014 року ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 гривень на користь держави (а.с.3).

Згідно вимог ст.1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч.2 ст.1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність власника автомобіля НОМЕР_4 , - ОСОБА_8 була застрахована у Рівненській філії ПАТ УСК «Гарант –ОСОБА_5 » на підставі полісу №АС/3875904 обов’язкового страхування цивільно – правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 26.10.2013 року, (а.с.3).

9 квітня 2015 року до позивача МТСБУ звернувся власник транспортного засобу - автомобіля НОМЕР_4 , - ОСОБА_8 із заявою про відшкодування оціненої шкоди, заподіяної в результаті ДТП, що сталась 15.05.2014 року (а.с.4).

Відповідно до Звіту № 706а/14 про оцінку вартості матеріального збитку, спричиненого пошкодженням транспортного засобу, складеного 21 травня 2014 року СПДФО ОСОБА_9, вартість відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складових транспортного засобу «ЗАЗ TF698K» д.н.з ВС 0177 СК складає 24114гривень 88 копійок (а.с.5-7).

Статтею 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про страхування», страховик зобов'язаний: при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Як видно з платіжного доручення № 2673 від 22.05.2015 року МТСБУ було нараховано та здійснено страхове відшкодування згідно наказу № 2673 від 21.05.2015 року у розмірі 20095, 73 грн. на користь ОСОБА_10 (а.с.9).

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 на момент вчинення ДТП перебував у трудових відносинах з Самбірським МВ ГУМВС України у Львівській області, і керуючи транспортним засобом виконував свої трудові обов’язки, що підтверджується наказом головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області №2280 від 01.10.2014 року про притягнення його до дисциплінарної відповідальності (а.с.24).

Як вбачається з матеріалів справи, на час вчинення ДТП цивільно-правова відповідальність водія автомобіля ГАЗ д.н.з. 14 1142 була застрахована власником транспортного засобу – автогосподарством при ГУМВС України у Львівській області у Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія», згідно полісу АI/0878870 обов’язкового страхування цивільно – правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 01.05.2014 року (а.с.25).

Згідно частини четвертої ст.82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 03 липня 2014 року задоволено позов ОСОБА_2 до інспектора ДПС РДПС ДАІ м. Львова ГУ МВСУ у Львівській області ОСОБА_11 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.126 КУпАП.

Таким чином, з викладеного вбачається, що відповідач ОСОБА_2 на момент вчинення ДТП (15.05.2014 року) перебував у трудових відносинах з Самбірським МВ ГУМВС України у Львівській області та, виконуючи свої трудові обов’язки керував транспортним засобом ГАЗ д.н.з. 14 1142, цивільно-правова відповідальність водія якого була застрахована власником автомобіля у Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія».

За нормою ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотньої вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом.

Позивач МТСБУ, звертаючись з позовом до ОСОБА_1 управління національної поліції у Львівській області, ОСОБА_2 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов’язаних з регламентною виплатою, не врахував того, що вимога позивача (страховика потерпілої особи) до завдавача шкоди не є регресною та заснована на інших приписах законодавства. Правовідносини, що виникли між позивачем та відповідачами у зв’язку з виплатою МТСБУ власнику автомобіля «ЗАЗ TF698K», д.н.з ВС 0177 СК, - ОСОБА_8А.(потерпілому) засновані на переході до позивача права вимоги потерпілого у деліктному зобов’язанні.

Відтак, у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов'язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов'язаним суб'єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов'язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування. (п.35 Постанови ОСОБА_12 Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі №755/18006/15-ц).

Згідно висновків про правильне застосування норм права, викладених у Постанові ОСОБА_12 Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі №755/18006/15-ц вбачається, що: Покладання обов'язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»); Уклавши договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов'язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов'язку страхувальника, який завдав шкоди. А тому страховик, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, згідно зі статтями 3 і 5 вказаного Закону реалізує право вимоги, передбачене статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування», шляхом звернення з позовом до страховика, в якого завдавач шкоди застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Аналізуючи вищевикладені обставини в їх сукупності, враховуючи те, що цивільно-правова відповідальність водія автомобіля ГАЗ д.н.з. 14 1142 була застрахована власником транспортного засобу – автогосподарством при ГУМВС України у Львівській області у Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія», згідно полісу АI/0878870 обов’язкового страхування цивільно – правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 01.05.2014 року , то, у даному випадку, позивач МТСБУ мав самостійно звернутись до Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» про виплату страхового відшкодування за полісом, при цьому саме страховик Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Гарантія» після виплати страхового відшкодування має право регресної вимоги до особи, яка завдала шкоди, у разі наявності для цього правових підстав визначених ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». При цьому, між позивачем МТСБУ та відповідачем ОСОБА_1 управлінням національної поліції у Львівській області будь-яких договірних відносин не виникало.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 264 ЦПК України встановлено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання, зокрема:

1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження;

3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин;

4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин;

5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити.

Звертаючись до суду із позовом про стягнення з ОСОБА_2 на користь МТСБУ 1000 грн. витрат за послуги аварійного комісара та 2000 грн. витрат на правову допомогу, позивач повинен був довести наявність цих витрат. Недоведеність позивачем зазначених обставин у справі є підставою для відмови у задоволенні позову.

Таким чином, оцінюючи зібрані у справі докази у їх сукупності, а також враховуючи те, що позивачем не надано суду доказів в обґрунтування позовних вимог в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь МТСБУ 1000 грн. витрат за послуги аварійного комісара та 2000 грн. витрат на правову допомогу, суд дійшов висновку про необґрунтованість та безпідставність позовних вимог позивача щодо відшкодування в порядку регресу витрат, пов’язаних з регламентною виплатою, а відтак у задоволенні позову необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст. 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

У позові Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) до ОСОБА_1 управління національної поліції у Львівській області, ОСОБА_2 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов’язаних з регламентною виплатою - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, і може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Текст повного рішення буде складено 04.03.2019 року.

Суддя