Постанова № 80285678, 06.03.2019, Приазовський районний суд Запорізької області

Провадження № 1-кс/325/145/2019

Справа № 325/2032/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про повернення клопотання для усунення недоліків

06 березня 2019 року смт. Приазовське

Слідчий суддя Приазовського районного суду Запорізької області Васильцова Г.А., розглянувши матеріали кримінального провадження за клопотанням заступника начальника СВ Приазовського ВП Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_1 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12018080330000575 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.12.2018 року за ч. 1 ст. 272 КК України,

в с т а н о в и в:

05.03.2019 року заступник начальника СВ Приазовського відділення поліції Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_1 звернувся до суду із клопотанням, погодженим прокурором Приазовського відділу Мелітопольської місцевої прокуратури ОСОБА_2, про арешт майна розташованого по вул. Шевченко, 28-а в с. Степанівка Перша, Приазовського району, Запорізької області власником та користувачем якого є ФОП «ОСОБА_3П.», а саме газовий модуль (резервуар) з написом «Пропан Вогненебезпечно», одну газову колонку з пістолетом; чотири резервуари, призначені для зберігання палива; дві бензинові колонки, які обладнані чотирма пістолетами, які були опечатані 04.03.2019 року в ході проведення огляду. Заборонити посадовим особам ФОП «ОСОБА_3П.» та іншим особам користуватися, відсуджувати та будь-яким іншим чином розпоряджатися вищеперерахованим майном.

Як зазначено у клопотанні, додатками до нього є матеріали кримінального провадження №12018080330000575 на невідомій кількості аркушів.

Клопотання слідчого обґрунтовується тим, що 05.12.2018 року до ЄРДР зареєстровано рапорт про те, що під час розслідування кримінального провадження № 42018081280000151, внесеного до ЄРДР за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України, було встановлено, що суб’єкти господарювання, які працюють на території Приазовського району Запорізької області і які надають послуги у сфері продажу ГСМ, не мають дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, а також на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Вказане повідомлення внесено до ЄРДР під № 12018080330000575 за ознаками ч. 1 ст. 272 КК України.

Із пояснень свідка від 04.03.2019 року встановлено що зазначена автозаправна станція працює та він придбав там бензин який йому надано із колонки яка заправляє тільки дизельним паливом.

04.03.2019 року слідчим проведено огляд зазначеної станції та встановлено наявність майна, на яке слідчий просить накласти арешт.

Також слідчий в клопотанні зазначає, що в ході огляду встановлено відсутність будь-яких дозвільних документів, а саме дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами та дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки для роботи АГЗС та дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами для роботи АЗС та Декларація відповідності матеріально-технічної бази суб’єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки.

Зазначене стало підставою для опечатування перерахованого в клопотанні майна.

Із пояснень ОСОБА_3 слідчим встановлено, що автозаправні станції працюють без зазначених дозвільних документів.

Слідчий зазначає, що враховуючи вимоги ч. 1 ст. 170 КПК України, в ході досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на зазначене в клопотання майно яке було опечатано 04.03.2019 в ході проведення огляду, яке належить та використовується ФОП «ОСОБА_3П.», оскільки відповідно до ст. 84 КПК України, воно може мати значення речових доказів в даному кримінальному провадженні для встановлення наявності чи відсутності фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, оскільки є достатні підстави вважати що зазначене майно, відповідає п.п. 1, 3 ч. 2 ст. 167 КПК України, а також для збереження вищевказаного майна, яке відповідно до ст. 98 КПК України є речовим доказом по даному кримінальному провадженню та у разі остаточного підтвердження неправомірних дій ФОП «ОСОБА_3П.» можливості застосування спеціальної конфіскації у відповідності до п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 96-2 КПК України.

Необхідність у накладені арешту також полягає у попередженні виникнення загрози життю та здоров’ю громадян та достатніх підставах, на думку слідчого, вважати, що у разі не застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження, існують ризики що відносно майна будуть вчиненні дії з метою приховання слідів вчинення кримінального правопорушення, майно може зникнути, бути пошкоджене або в наслідок неправомірних дій настануть інші наслідки, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, у зв’язку із чим є необхідність у накладені арешту із забороною користування, розпорядження та відчуження.

Перевіривши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя вважає необхідним повернути клопотання для усунення недоліків.

Відповідно до ч.2 ст.171 КПК України, у клопотанні слідчого про арешт майна повинно бути зазначено:

1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;

2) перелік і види майна, що належить арештувати;

3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;

4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, на думку слідчого, є вчинення кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 272 КК України.

Метою застосування арешту майна як засобу забезпечення кримінального провадження є збереження речових доказів, можливість застосування спеціальної конфіскації та попередження виникнення загрози життю та здоров’ю громадян.

Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об’єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Слідчим органу досудового розслідування не надано слідчому судді документів, якими обґрунтовується зазначене клопотання.

Згідно з фабулою витягу з ЄРДР за кримінальним провадженням № 12018080330000575 від 04.12.2018 року, - суб’єкти господарювання, які працюють на території Приазовського району Запорізької області та надають послуги у сфері продажу ГСМ, не мають дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, а також на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Частина перша ст. 272 КК України, передбачає відповідальність за порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві або будь-якому підприємстві особою, яка зобов'язана їх дотримувати, якщо це порушення створило загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або заподіяло шкоду здоров'ю потерпілого.

Суду не надано доказів внесення до ЄРДР відомостей наявності ознак кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 272 КК України ФОП «ОСОБА_3П.», або посадовими особами ФОП «ОСОБА_3П».

Крім того слідчим у клопотанні та доданих до нього матеріалах не зазначено правових підставі для проведення такої слідчої дії як огляд майна ФОП «Ріжко».

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 93 КПК України, зЗбирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом.

Сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

В порушення вимог ч. 2 ст. 171 КПК України до клопотання не додані оригінали або копії документів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, а додані до клопотання копії протоколу огляду та пояснення ОСОБА_3 неналежної якості, зазначені копії рукописних текстів неможливо прочитати, вони смазані, неповні та їз них неможливо встановити та перевірити доводи, зазначені слідчим у клопотанні та вирішити питання про арешт майна.

Крім того у клопотанні зазначено що власником та користувачем майна, на яке слідчий просить накласти арешт є ФОП «ОСОБА_3П.», але в порушення п. 3 ч. 2 ст. 171 КПК України не зазначає документів, які підтверджують право власності на майно, яке належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про користування третіми особами таким майном.

Згідно з ч.3 ст.172 КПК України, слідчий суддя, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог ст.171 цього Кодексу, повертає його прокурору встановивши строк для усунення недоліків.

З огляду на наведене, слідчий суддя вважає, що клопотання заступника начальника СВ Приазовського ВП Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_1 погоджене з процесуальним прокурором – Богуном О.Ю. про арешт майна підлягає поверненню прокурору відповідно до ч.3 ст.172 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. 170-172 КПК України, слідчий суддя

у х в а л и в:

Клопотання заступника начальника СВ Приазовського відділення поліції Мелітопольського відділу поліції ГУ Національної поліції України в Запорізькій області ОСОБА_1 про арешт майна – повернути для усунення недоліків, для чого встановити строк у 72 (сімдесят дві) години, а саме до 12 години 09 березня 2019 року.

Роз’яснити, що у разі не звернення до суду з відповідним клопотанням, тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Г.А. Васильцова