Ухвала суду № 80285479, 06.03.2019, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 06.03.2019

Справа № 320/1724/19

1-кс/320/1175/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«06» березня 2019 року м. Мелітополь

Слідчий суддя Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Ковальова Ю.В., секретар судового засідання - Левандовська О.М.,

розглянувши клопотання слідчого Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_1, погоджене прокурором Мелітопольської місцевої прокуратури ОСОБА_2, в кримінальному провадженні № 42019081280000016 від 05.02.2019 за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 190 КК України, про накладення арешту на майно,

В С Т А Н О В И Л А:

04 березня 2019 року до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області надійшло клопотання слідчого Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_1, погоджене прокурором Мелітопольської місцевої прокуратури ОСОБА_2, в кримінальному провадженні № 42019081280000016 від 05.02.2019 за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 190 КК України, про накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_3, заборонивши будь-якій фізичній чи юридичній особі розпоряджатися (відчужувати) вказаним майном з метою збереження речових доказів.

Клопотання обґрунтовано тим, що до Мелітопольської місцевої прокуратури надійшло повідомлення від виконавчого комітету Мелітопольської міської ради щодо вчинення невідомою особою закінченого замаху на заволодіння квартирою № 35 у будинку № 61 по пр. Б. Хмельницького в м. Мелітополь шахрайським шляхом.

Згідно заяви виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області, стало відомо, що 09.01.2019 до Мелітопольської міської ради Запорізької області з Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області, надійшла повістка у справі № 320/8148/18 за позовною заявою ОСОБА_4 про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування. Так, у своїй позовній заяві ОСОБА_4 просить встановити факт, що вона проживала однією сім’єю з ОСОБА_3, та визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_2. Під час вивчення матеріалів встановлено, що 01.04.2018 помер ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, після смерті якого залишилось спадкове майно - квартира АДРЕСА_2. Як вказала у своїй позовній заяві ОСОБА_4, вона проживала однією сім’єю з ОСОБА_3, а тому є спадкоємцем четверної черги після померлого. До матеріалів позовної заяви долучена копія довідки від 23.08.2018 старшого по будинку ОСОБА_5 про те, що нібито ОСОБА_4 дійсно мешкає у квартирі АДРЕСА_2 з 2010 року без реєстрації міста мешкання. Начальником управління правового забезпечення ОСОБА_6 проведено зустріч зі старшим по будинку ОСОБА_5, який пояснив, що дійсно до січня 2019 року був старшим по будинку № 61 по просп. Б. Хмельницького в м. Мелітополі. Після огляду довідки від 23.08.2018, яка видана від його імені, ОСОБА_5 пояснив, що довідка підписана не ним, а іншою особою. Також ОСОБА_5, пояснив, що з ОСОБА_4 від не знайомий, інформація, викладена у довідці, не відповідає дійсності. Окрім того, відповідно до довідки голови ЖБК-48 ОСОБА_7 від 17.01.2019, ОСОБА_4 мешкає за адресою: АДРЕСА_3 зі своїм чоловіком ОСОБА_8 Таким чином, є підстави вважати, що вказані обставини можуть свідчити про те, шо невідомі особи шахрайським шляхом та підробленням документів намагаються заволодіти квартирою № 35 в будинку № 61 по просп. Б. Хмельницького в м. Мелітополі.

Право власності на вказану квартиру зареєстровано за ОСОБА_3, на підставі договору купівлі-продажу № 5743 від 20.06.2003, посвідченого приватним нотаріусом Мелітопольського міського нотаріального округу ОСОБА_9

Згідно довідки з КП «Мелітопольське міжміське бюро технічної інвентаризації» Мелітопольської міської ради Запорізької області, право власності на АДРЕСА_4, зареєстровано за ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу № 5743 від 20.06.2003, посвідченого приватним нотаріусом Мелітопольського міського нотаріального округу ОСОБА_9

Відомості про дану подію внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42019081280000016 від 05.02.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 190 КК України (заволодіння чужим майном шляхом обману).

З урахуванням викладеного, в діях невстановлених осіб вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 190 КК України.

За вищевикладених обставин, враховуючи матеріли кримінального провадження, встановлено, що квартира АДРЕСА_1, могло стати майном здобутим в результаті вчиненого злочину.

Слідчий зазначає, що з урахуванням викладеного, з метою забезпечення збереження доказів вчинення кримінального правопорушення, встановлення особи правопорушників, повного, всебічного та об’єктивного з’ясування обставин вчинення кримінального правопорушення, встановлення завданих збитків, збору доказів злочинної діяльності правопорушників та подальшого доказування вищевикладених фактів виникла необхідність в арешті належної ОСОБА_3 квартири АДРЕСА_5.

У судове засідання слідчий не з’явився, надав клопотання, в якому просить проводити розгляд за його відсутності, на його задоволенні наполягає.

Судовий розгляд проводився без виклику власника майна – ОСОБА_3, з метою збереження речового доказу по справі.

На підставі ст. 107 КПК України фіксування кримінального провадження за допомогою технічних засобів не здійснюється. Відповідно до вимог ст. 108 КПК України ведеться журнал судового засідання.

Дослідивши матеріали клопотання, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, слідчий суддя вважає за можливе задовольнити клопотання виходячи з наступного.

Правовою підставою арешту квартири АДРЕСА_6, що належить ОСОБА_3 - є кримінальне провадження № 42019081280000016 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.02.2019 за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 190 КК України.

Слідчим надані докази того, що вищевказане майно є речовим доказом у даному кримінальному провадженні та є ризик його відчуження, продажу чи приховування.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

3. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Враховуючи вищезазначене, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_1, погоджене прокурором Мелітопольської місцевої прокуратури ОСОБА_2, в кримінальному провадженні № 42019081280000016 від 05.02.2019 за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 190 КК України, про накладення арешту на квартиру АДРЕСА_6, що належить ОСОБА_3, заборонивши будь-якій фізичній чи юридичній особі розпоряджатися (відчужувати) вказаним майном з метою збереження речових доказів, - відповідає вимогам, встановленим ст. ст. 170-173 КПК України.

Слідчим доведено, що зазначене майно має значення речового доказу, отож з метою збереження вищевказаного майна, яке може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі об’єктом кримінально- протиправних дій та знаряддям злочину, забезпечення його збереження, позбавлення підозрюваного права користуватись чи розпоряджатись ним, слідчий суддя дійшла висновку про необхідність задоволення клопотання.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 61, 170-173 309, 369, 370, 371, 372, 376 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя -

У Х В А Л И Л А :

Клопотання слідчого Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_1, погоджене прокурором Мелітопольської місцевої прокуратури ОСОБА_2, в кримінальному провадженні № 42019081280000016 від 05.02.2019 за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 190 КК України, про накладення арешту на майно – задовольнити повністю.

Накласти арешт на квартиру № 35 в буд. № 61 розташовану по проспекту Богдана Хмельницького в м. Мелітополі, що належить ОСОБА_3, заборонивши будь-якій фізичній чи юридичній особі розпоряджатися (відчужувати) вказане майно.

Ухвала про арешт майна виконується негайно.

Копію ухвали направити слідчому, прокурору та заінтересованим особам для відома, відділу реєстрації виконавчого комітету Мелітопольської міської ради для виконання.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, або якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому статтею 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя: Ю.В. Ковальова