Рішення № 80284813, 20.02.2019, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/3727/16-ц

2/310/10/19

РІШЕННЯ

Іменем України

20 лютого 2019 року м.Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого – судді Троценко Т.А.

при секретарі Корнієнко М.Е.

представника позивача ОСОБА_1

відповідачки ОСОБА_2

представника відповідачки ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом акціонерного товариства КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з позовом до суду до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на наступне.

Відповідно до підписаного договору № б/н від 14.01.2011 року відповідачка отримала кредит у розмірі 2000, 00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Відповідачка підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з умовами та правилами надання банківських послуг, правилами користування платіжною карткою, затверджених наказом № СП-2010-256 від 06.03.2010 року та Тарифами Банку, про що свідчить підпис відповідача у заяві. Підписання даного договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком, відповідно до Умов та Правил надання банківських послуг. Банк свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором.

Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється за графіком погашення кредиту та процентів.

У зв’язку з зазначеними порушеннями зобов’язань за кредитним договором відповідачка станом на 30.04.2016 року має заборгованість – 19198,15 гривень, яка складається з наступного :

- 10524,24 грн. – заборгованість за кредитом;

- 6683,52 грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом;

- 600,00 грн. – заборгованість за пенею та комісією;

- 500,00 грн. - штраф (фіксована частина);

- 890,39 грн. – штраф (процентна складова).

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі і просить задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_2 з представником адвокатом ОСОБА_3 позовні вимоги не визнала та пояснила, що після отримання кредитних коштів у неї склалося скрутне матеріальне становище, у зв’язку з чим вона не могла погашати заборгованість, і у 2014 році віддала свою кредитну картку своїй знайомій ОСОБА_4, повідомила їй пін –код для отримання кредитних канікул, які давали змогу якийсь час не здійснювати оплату заборгованості. Проте вона не знала, що ОСОБА_4 буде використовувати її картку на свій розсуд і розраховуватись нею при оплаті частками. При розгляді кримінальної справи ОСОБА_4 підтвердила ці обставини.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали цивільної справи, вважає позов підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що відповідно до договору б/н від 14.01.2011 року позивач надав відповідачці кредит у розмірі 2000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Відповідачка підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з умовами та правилами надання кредиту фізичним особам складає між ним і Банком Договір, про що свідчить підпис Відповідачки у заяві. Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, позичальник повинен надавати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за Кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно Умов. В судовому засіданні встановлено, що відповідачкою допущені порушення зобов’язання за кредитним договором, і вона станом 30.04.2016 року має заборгованість – 19198,15 гривень, яка складається з наступного: - 10524,24 грн. – заборгованість за кредитом; - 6683,52 грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом; - 600 грн. – заборгованість за пенею та комісією; - 500,00 грн. - штраф (фіксована частина); - 890,39 грн. – штраф (процентна складова).

Згідно із п. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Згідно ч.2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

Відповідно до п. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Вирішуючи питання щодо розміру заборгованості за кредитним договором, яка підлягає стягненню з відповідача суд зазначає наступне. Пунктом 2.1.1.7.6 Умов надання банківських послуг передбачено, що при порушенні позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених кредитним договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 500 грн. + 5% від суми позову. Згідно зі ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. У частині 1 ст.549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України). Цивільно-правова відповідальність це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов’язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов’язку нового додаткового. Покладення на боржника нових додаткових обов’язків, як заходу цивільно-правової відповідальності, має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу). Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання (ч. 2ст. 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3ст. 549 ЦК України).

Конституційний Суд України в рішенні від 10.11.2011 року N 15-рп/2011 зазначає, що держава, встановлюючи законами України засади створення і функціонування грошового та кредитного ринків (п. 1 ч. 2 ст. 92 Конституції України), має підтримувати на засадах пропорційності розумний баланс між публічним інтересом ефективного перерозподілу грошових накопичень, комерційними інтересами банків щодо отримання справедливого прибутку від кредитування і охоронюваними законом правами та інтересами споживачів їх кредитних послуг. За положеннями ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Отже вбачається, що штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення порушення строків виконання грошових зобов’язань за кредитним договором, свідчить про недотримання положень, закріплених у ст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 21 жовтня 2015 року у справі № 6-2003цс15.

Тому суд вважає, керуючись принципом справедливості, за необхідне стягнути з відповідача лише штраф (фіксована частина) та відмовити в задоволенні вимоги про стягнення пені та комісії та штрафу (процентна складова).

На підставі наведеного, виходячи із принципів об'єктивності, реальності і справедливості суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь позивача суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 17707, 76 грн., що складається із тіла кредиту у розмірі 10524, 24 грн., нарахованих відсотків за користування кредитом у розмірі 6683,52 грн. та штрафу (фіксованої частини) у розмірі 500, 00 грн.

Вирішуючи питання, щодо розподілу судових витрат, суд на підставі ст.141 ЦПК України, враховуючи результат вирішення справи, вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь позивача судові витрати по справі, а саме судовий збір у розмірі 1378 грн. 00 коп.

Суд дослідив вирок Бердянського міськрайонного суду від 12. 04. 2018 року за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 190 КК України, де ОСОБА_2 є потерпілою, однак суд зважає на той факт, що відповідачка добровільно віддала свою кредитну картку іншій особі, повідомила пін – код до неї, самостійно заборгованість за кредитом не погашала, отже діяла на свій розсуд, і факт засудження ОСОБА_4 не звільняє її від розрахунків з Банком.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 259, 263, 264, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги АТ КБ «ПРИВАТБАНК» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк” заборгованість за кредитним договором б/н від 14.01.2011 року у розмірі 17707,76 (сімнадцять тисяч сімсот сім грн.) 76 коп., що складається: тіло кредиту розмірі 10524,24 грн., нарахованих відсотків за користування кредитом у розмірі 6683,52 грн. та штрафу (фіксованої частини) у розмірі 500, 00 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк” судовий збір у розмірі 1378 (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні) 00 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Позивач - Акціонерне товариство комерційний банк „ПриватБанк” (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд 50 код ЄДРПОУ 14360570 рах. № 29092829003111 МФО 305299).

Відповідач – ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, р.н.о.к.п.п.2508104744, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.

Рішення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його підписання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений 06. 03. 2019 року.

Суддя Бердянського міськрайонного суду

Запорізької області ОСОБА_5