Рішення № 80284499, 20.02.2019, Василівський районний суд Запорізької області

Справа № 311/4283/18

Проадження № 2/311/259/2019

20.02.2019

Р І Ш Е Н Н Я

ІMЕНЕM УКРАЇНИ

20 лютого 2019 року м. Василівка

Василівський районний суд Запорізької області у складі:

Головуючого - судді: Сидоренко Ю.В.,

при секретарі: Осінцевій Л.А.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м.Василівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_2), ОСОБА_2 (зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1) до Скельківської сільської ради Василівського району Запорізької області (місцезнаходження: вул.60 років Жовтня буд.13-а с.Скельки Василівського району Запорізької області, код ЄДРПОУ - 04351860), третя особа: Василівська державна нотаріальна контора Запорізької області (місцезнаходження: вул.Театральна буд.14 м.Василівка Запорізької області, ЄДРПОУ - 02884078), про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в порядку спадкування за заповітом,

В С Т А Н О В И В :

05 грудня 2018 року до Василівського районного суду Запорізької області надійшов позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, який в подальшому був уточнений в редакції від 14.02.2019 року (а.с.63-64) до Скельківської сільської ради Василівського району Запорізької області, третя особа: Василівська державна нотаріальна контора Запорізької області, про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в порядку спадкування за заповітом.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зазначають, що ІНФОРМАЦІЯ_7 року померла їх тітка ОСОБА_4, після смерті якої вони, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, є спадкоємцями за заповітом, який був складений та посвідчений секретарем Скельківської сільської ради Василівського району Запорізької області та зареєстрований в реєстрі за №71 від 14.11.1986 року. Після смерті тітки ОСОБА_4 залишилось спадкове майно, а саме: житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою АДРЕСА_3. Вказаний житловий будинок зареєстрований за померлою ОСОБА_4 відповідно до записів у погосподарській книзі №18, особовий рахунок НОМЕР_3.

Після смерті спадкодавця, позивачі по справі звернулися до нотаріальної контори, де було заведено спадкову справу № 696 за 1999 рік. До нотаріальної контори позивачі звернулись із заявою про отримання свідоцтва про право на спадщину, але нотаріусом було їм відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок у зв'язку з відсутністю на вказаний будинок правовстановлюючого документу, тому вони вимушені звернутися до суду з даним позовом, в якому позивачі просять: 1) визнати право власності в порядку спадкування за заповітом на Ѕ частину житлового будинку з надвірними господарськими будівлями та спорудами (веранда літ.а, погріб літ.Б, сарай літ.В, огорожа №1, басейн для збору води №2) АДРЕСА_4 за ОСОБА_1, спадкоємицею за заповітом, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_7 року тітки ОСОБА_4; 2) визнати право власності в порядку спадкування за заповітом на Ѕ частину житлового будинку з надвірними господарськими будівлями та спорудами (веранда літ.а, погріб літ.Б, сарай літ.В, огорожа №1, басейн для збору води №2) АДРЕСА_4 за ОСОБА_2, спадкоємицею за заповітом, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_7 року тітки ОСОБА_4.

Ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 14 січня 2019 року відкрито провадження у даній цивільній справі та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Позивачка ОСОБА_1 в підготовче судове засідання не з`явилася, про день та час розгляду справи була повідомлена судом своєчасно та належним чином, проте суду надано заяву, в якій позивачка просить розглянути справу у її відсутність, заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить задовольнити позов повністю за підставами, викладеними у позовній заяві (а.с.58,71).

Позивачка ОСОБА_2 в підготовче судове засідання не з`явилася, про день та час розгляду справи була повідомлена судом своєчасно та належним чином, проте суду надано заяву, в якій позивачка просить розглянути справу у її відсутність, заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить задовольнити позов повністю за підставами, викладеними у позовній заяві (а.с.57,72).

Представник відповідача Скельківської сільської ради Василівського району Запорізької області в підготовче судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи був повідомлений судом своєчасно та належним чином, проте надав суду заяву, в якій просить розглянути справу у відсутність їх представника, заперечень проти позову не мають, відзиву проти заявлених позовних вимог відповідачем суду не надано (а.с.70).

Представник третьої особи Василівської державної нотаріальної контори Запорізької області в підготовче судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи був повідомлений судом своєчасно, належним чином та у встановленому законом порядку, проте надано заяву, в якій просить розглянути справу у відсутність їх представника, позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 визнають у повному обсязі, та проти їх задоволення не заперечують, самостійних вимог щодо предмета спору не заявлено (а.с.54).

З врахуванням положень ч.1 ст.198, ч.3 ст.211 ЦПК України суд ухвалив про проведення підготовчого засідання за відсутності сторін на підставі наявних у суду матеріалів.

Частиною 4 ст.206 ЦПК України встановлено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Враховуючи обставину, що відповідач визнає позовні вимоги, і таке визнання позовних вимог відповідає закону, не порушує будь-чиї права чи законні інтереси інших осіб, суд вважає за можливе на підставі ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження ухвалити рішення у цій справі.

Повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, давши їм оцінку у сукупності з оголошеними та дослідженими матеріалами справи, суд вважає, що заявлені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 13, 43, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом; , учасники сторін зобов'язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно положень ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Відповідно до ст.331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Стаття 392 ЦК України визначає, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_7 року померла ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим Скельківською сільською радою Василівського району Запорізької області від 16.08.1999 року, за актовим записом № 43, та копія якого міститься в матеріалах справи (а.с.22).

При житті, 14.11.1986 року, ОСОБА_4 склала заповіт, який посвідчений 14.11.1986 року секретарем Скельківської сільської ради Василівського району Запорізької області та зареєстрований в реєстрі № 71, відповідно до якого ОСОБА_4 на випадок своєї смерті зробила таке розпорядження - житловий будинок, що належить їй на праві приватної власності, який знаходиться в АДРЕСА_3 вона заповіла - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с.23).

Даний заповіт не змінювався, не скасовувався та є чинним, про що свідчать відомості секретаря виконкому Скельківської сільської ради Василівського району Запорізької області Плюйко І.П. від 02.10.2018 року, відображені на заповіті ОСОБА_4 (а.с.23 зворот).

Відповідно до довідки, виданої Скельківською сільською радою Василівського району Запорізької області від 15.11.2018 року за №2282 вбачається, що в погосподарській книзі №16 на 1996-2000 роки Скельківської сільської ради Василівського району Запорізької області станом на 01.01.1999 року на ст.94 особовий рахунок погосподарського обліку №1147 є запис про земельну ділянку площею 0,38 га (з якої 0,25 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, і 0,13 га для ведення особистого селянського господарства), яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3. Вказана земельна ділянка знаходилась в користуванні гр.ОСОБА_4. Відомості коли та ким надавалась земельна ділянка в сільській раді відсутні. Земельна ділянка не приватизована (а.с.14).

Згідно довідки, виданої Скельківською сільською радою Василівського району Запорізької області від 09.10.2018 року за №1977, вбачається, що померла ІНФОРМАЦІЯ_7 року ОСОБА_4 була зареєстрована за адресою в АДРЕСА_3 з 25.09.1950 року. На день її смерті за вказаною адресою ніхто не був зареєстрований (а.с.15).

Відповідно до довідки, виданої Скельківською сільською радою Василівського району Запорізької області від 09.10.2018 року за №1976 вбачається, що померлий ІНФОРМАЦІЯ_8 року ОСОБА_6 був зареєстрований в АДРЕСА_4 з 25.09.1950 року. На день смерті за вищевказаною адресою була зареєстрована - дружина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.16).

Як вбачається з довідки, виданої Скельківською сільською радою Василівського району Запорізької області від 22.10.2018 року за №2070 вбачається, що згідно погосподарської книги Скельківської сільської ради Василівського району Запорізької області №18, особовий рахунок НОМЕР_3, житловий будинок за адресою: АДРЕСА_3 зареєстрована за гр.ОСОБА_4 (а.с.18).

Постановою державного нотаріуса Василівської районної державної нотаріальної контори Запорізької області від 21.11.2018року за вих.№ 647/02-31 позивачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було відмовлено у видачі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок АДРЕСА_3, після померлої ОСОБА_4 з тих підстав, що згідно п.4.15 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, відповідно до яких видача Свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів про право власності на майно. Спадкоємцями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не було надано документу, що посвідчує право власності на житловий будинок та рекомендовано звернутися до суду для вирішення питання про встановлення права власності на вищевказаний житловий будинок (а.с.17).

Згідно технічного паспорту на житловий будинок АДРЕСА_3, виготовленого РПК «Василівське БТІ» станом на 19.10.2018 року та Звіту про незалежну оцінку майна: житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_3, складеного ФОП ОСОБА_7, вбачається, що станом на 19.11.2018 року вартість вищевказаного об"єкту нерухомого майна становить - 97142,00 грн. (а.с. 10-11,12-13).

З архівного витягу, наданого Державним архівом Запорізької області за вих..№ 01-21/П-2740 від 09.10.2018 року за наданим списком житлових будинків, розташованих на території радгоспу «Заря комунизма» Скельківської сільської ради Василівського району Запорізької області, та який є додатком до рішення виконавчого комітету Василівської районної ради народних депутатів від 17.10.1990 року №196, вбачається належність житлового будинку № АДРЕСА_3 ОСОБА_8 (рос.) (а.с.7-9).

Згідно матеріалів спадкової справи № 696/1999, заведеної 27 вересня 1999 року П'ятою Запорізькою державною нотаріальною конторою Головного територіального управління юстиції в Запорізькій області (передана в подальшому, 11.10.2018 року до Василівської державної нотаріальної контори для виконання за територіальністю) після смерті ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 року вбачається, що ОСОБА_2 звернулася 27.09.1999 року до Дніпрорудненської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті тітки ОСОБА_4 (а.с.44), а також 21.11.2018 року до Василівської державної нотаріальної контори звернулася ОСОБА_1 із заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті тітки ОСОБА_4 (а.с.53 зворот).

Відповідно до інформаційної довідки № 53965626 від 06 листопада 2018 року, виданої Василівською державною нотаріальною конторою, спадкова справа № 696 року, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_7 року ОСОБА_4, є чинною (а.с.49-50).

Відповідно до ст.548 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) та ст.1268 ЦК України (в редакції 2001 року) не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням, а тому зі змісту цих норм вбачається, що спадкоємець приймає (або не приймає) спадщину в повному обсязі.

Згідно статті 525 ЦК УРСР часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, а при оголошенні його померлим - день, зазначений в статті 21 цього Кодексу.

Згідно статті 526 ЦК УРСР місцем відкриття спадщини визнається останнє постійне місце проживання спадкодавця (стаття 17 цього Кодексу), а якщо воно невідоме, - місцезнаходження майна або його основної частини.

Відповідно до статті 527 ЦК УРСР спадкоємцями можуть бути особи, що були живими на момент смерті спадкодавця, а також діти померлого, зачаті при його житті і народженні після його смерті.

У відповідності до статті 529 ЦК УРСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.

Стаття 549 ЦК УРСР передбачає, що визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: - якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; - якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Статтею 1217 ЦК України встановлено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч.1 ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Відповідно до ч.1 ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народженні після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ст.1218 чинного Цивільного кодексу Україна до складу спадщини входять усі права і обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент смерті.

Згідно ч.5 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу її відкриття.

Згідно ст.1276 ЦК України якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов'язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія). Право на прийняття спадщини у цьому випадку здійснюється на загальних підставах протягом строку, що залишився. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він подовжується до трьох місяців.

За вимогами ст.1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутись до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно, тобто зміна власника майна, що підлягає державній реєстрації, неможлива без перереєстрації права власності. Тому свідоцтво про право на спадщину є обов'язковим, коли об'єктом спадкування є нерухоме майно, що підлягає обов'язковій державній реєстрації.

Для підтвердження наявності спадкового майна, яке підлягає державній реєстрації та місця його знаходження, нотаріусу слід подати документ, що підтверджує право власності спадкодавця на майно з відміткою органу, що проводить реєстрацію, або реєстраційного посвідчення, яке є невід`ємною частиною правовстановлюючого документа.

В свою чергу, право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця лише з моменту державної реєстрації цього майна (ч.2 ст.1299 ЦК України).

Право власності на нерухоме майно може бути оформлене на ім`я особи, яка померла, у разі наявності документів, які б підтвердили право власності на майно цієї особи. У випадку відсутності таких документів порушене питання вирішується у судовому порядку.

Згідно ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов'язків від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Враховуючи, що позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не мають можливості оформити спадкове майно за заповітом у зв`язку із відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно у вигляді житлового будинку № АДРЕСА_3, питання визначення належності цього майна має вирішуватись у судовому порядку, оскільки рішення суду буде правовстановлюючим документом для оформлення права на це майно.

Відповідно до ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права. При цьому, одним із способів захисту цивільного права є визнання права власності.

Таким чином, враховуючи, що позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є спадкоємцями за заповітом після смерті ОСОБА_4 на спадкове майно у вигляді житлового будинку АДРЕСА_3, та з урахуванням тих обставин, що первинна реєстрація об'єкту нерухомого майна за ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 року, не проводилася та правовстановлюючі документи на вищевказаний житловий будинок відсутні, тому суд приходить до висновку, що заявлені позивачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 позовні вимоги про визнання права власності на вищевказаний житловий будинок за кожною з них по 1/2 частині вказаного об»єкту нерухомого майна в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 року, а саме на спадкове майно у вигляді житлового будинку АДРЕСА_3, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі за вищевикладеними підставами.

Керуючись ст.ст.11,15,16,182,328,331,373-374,381,392,1216-1218,1225,1233-1236,1268-1270,1299 ЦК України, ст.ст. 9, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Скельківської сільської ради Василівського району Запорізької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Василівська державна нотаріальна контора Запорізької області, про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в порядку спадкування за заповітом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4 (громадянки України, уродженки м.Запоріжжя, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1) - право власності на 1/2 (одну другу) частку житлового будинку № АДРЕСА_3 - в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 року.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6 (громадянки України, уродженки м.Запоріжжя, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2) - право власності на 1/2 (одну другу) частку житлового будинку № АДРЕСА_3 - в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 року.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається до Запорізького апеляційного суду через Василівський районний суд Запорізької області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст судового рішення складено і підписано - 06 березня 2019 року.

Суддя

Василівського районного суду

Запорізької області Ю.В. СИДОРЕНКО