Рішення № 80282612, 18.02.2019, Оболонський районний суд міста Києва

18.02.2019 Справа № 756/84/19

Справа № 756/84/19

Провадження 2/756/2902/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2019 року Оболонський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Жука М.В.,

при секретарі Кобзар І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Завод Маяк» про стягнення невиплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,-

в с т а н о в и в:

У січні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства (далі - ПАТ) «Завод «Маяк» про стягнення невиплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що з 17.07.1975 року працював на різних посадах на ПАТ «Завод «Маяк», а з 24.07.2013 року на посаді заступника генерального директора з економіки ПАТ «Завод Маяк», з якої був звільнений 01.07.2018 року у зв'язку із зміною організаційної структури та скороченням скороченням штату та численності працівників на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України. Проте при звільнені розрахунок з позивачем не був проведений.

Оскільки у день звільнення з ним не проведено повного розрахунку по нарахованій але невиплаченій заробітній платі, ОСОБА_1 просить суд стягнути з ПАТ «Завод «Маяк» на його користь 144 507 грн. 72 коп. заборгованості по заробітній платі та середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні, починаючи з 01.07.2018 року та по день ухвалення рішення у справі.

У судовому засіданні ОСОБА_1 позов підтримав, просив позовні вимоги задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Представник ПАТ «Завод «Маяк» у судовому засіданні заперечувала позов ОСОБА_1 в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, у зв'язку з пропущенням строку звернення позивачем до суду, а тому в цій частині позову просила відмовити. В частині наявності та розміру заборгованості перед позивачем по заробітній платі позов не заперечувала.

Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом установлено, що з 17.07.1975 року ОСОБА_1 прийнятий на роботу до ПАТ «Завод «Маяк» на посаду настройщика третьої категорії, 24.07.2013 року призначений заступником генерального директора з економіки та угодою сторін на умовах укладеного контракту від 24.07.2013 року по 02.07.2018 року включно, року звільнений у зв'язку зі зміною організаційної структури та скороченням штату працівників, відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України, що підтверджується записами у трудовій книжці позивача (а.с. 7).

Відповідно до довідки ПАТ «Завод «Маяк» від 16.07.2018 року за № 146 станом на 16.07.2018 року розмір невиплаченої заробітної плати ОСОБА_1 без урахування податків та інших обов'язкових платежів становить 144 507 грн. 72 коп. (а.с. 9).

Згідно з розрахунком за червень 2018 року борг ПАТ «Завод «Маяк» відносно ОСОБА_1 складає 133 371 грн. 54 коп.

За змістом ст.ст. 47, 115, 116 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення провести з працівником розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу. При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Однак, в порушення вказаних положень КЗпП України підприємство не провело остаточний розрахунок з позивачем за виконану ним роботу, чим порушено його трудові права, які підлягають відновленню шляхом стягнення з ПАТ «Завод «Маяк» на користь ОСОБА_1 суми нарахованої, але не виплаченої заробітної плати.

У відзиві на позовну заяву відповідач посилається на пропущення позивачем строку звернення до суду із вимогою про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, а тому просить суд застосувати наслідки спливу строку позовної давності та у задоволенні цієї вимоги ОСОБА_1 відмовити.

Відповідно до ст. 43 Конституції України держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

В розумінні Європейського Суду з прав людини мирне володіння своїм майном включає не тільки "класичне" право власності, яке розглядається в Україні, а й до прикладу, виплати за трудовим договором та інші виплати.

Отже, відсутність коштів у роботодавця жодним чином не може слугувати поважною причиною невиплати працівникові всіх належних йому сум, а невиплата заробітної плати розцінюється Європейським судом з прав людини як порушення права на мирне володіння своїм майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до ч. 2 ст. 233 КЗпП у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Як роз'яснено у п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.12.1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Таким чином, суд приходить до висновку, що не проведення своєчасного розрахунку з позивачем саме по заробітній платі є порушенням статей 47 та 116 Кодексу, тому з відповідача має бути стягнутий середній заробіток за весь час затримки розрахунку належних до сплати сум по день постановлення рішення.

Відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Час, протягом якого працівники згідно з чинним законодавством або з інших поважних причин не працювали і за ними не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду.

Як вбачається зі змісту довідки ПАТ «Завод «Маяк» розмір середньоденної заробітної плати ОСОБА_1 становив 1 396 грн. 70 коп., а середньомісячної - 23 045 грн. 48 коп. (а.с. 32).

Таким чином, час затримки розрахунку ПАТ «Завод «Маяк» по заробітній платі з ОСОБА_1 становить 6 місяці 7 днів, а тому на його користь підлягає стягненню середній заробіток у розмірі 148 049 грн. 78 коп. (23 045 грн. 48 коп. х 6 місяці + 1 396 грн. 70 коп. х 7 робочих днів).

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню, а позивач при звільнені до суду з цим позовом звільнений від оплати судового збору, то згідно зі ст. 141 ЦПК України з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судові судовий збір у сумі 2 761 грн. 08 коп.

Керуючись ст. 116, 117 КЗпП України, ст.ст. 5, 12, 13, 81, 141, 259, 263, 264, 265 ЦПК України,

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Завод Маяк» про стягнення невиплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні - задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Завод Маяк» (адреса місця знаходження: м. Київ, пр-т С. Бандери, 8, код ЄРПОУ 14307423) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1, РНКПП НОМЕР_1) 188 058 (сто вісімдесят вісім тисяч п'ятдесят вісім) грн. 50 коп. нарахованої, але не виплаченої заробітної плати без урахування податків та інших обов'язкових платежів, що стягуються з доходів громадян, 148 049 (сто сорок вісім тисяч сорок дев'ять) грн. 78 коп. середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільнені починаючи з 02.07.2018 року по 12.02.2019 року включно з послідуючим утриманням з цієї суми податків і обов'язкових платежів.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення заробітної плати у межах суми платежу за один місяць в сумі 23 045 (двадцяти трьох тисяч сорока п'яти) грн. 48 коп. (без урахування податків та інших обов'язкових платежів, що стягуються з доходів громадян).

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Завод Маяк» (адреса місця знаходження: м. Київ, пр-т С. Бандери, 8, код ЄРПОУ 14307423) в дохід держави 2 761 (дві тисячі сімсот шістдесят одну) грн. 08 коп. судового збору.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Оболонський районний суд міста Києва в тридцятиденний строк з дня складення його повного тексту.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя