Рішення № 80282332, 15.01.2019, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/1066/19

Справа №754/16389/17

РІШЕННЯ

Іменем України

15 січня 2019 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

Головуючого - судді - Галась І.А.

при секретарі - Дмитрієвій А.А.

за участі відповідача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит - Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит - Капітал» звернувся до Деснянського районного суду м. Києва з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовано наступним.

11.03.2013 року між Публічним акціонерним товариством «ПЛАТИНУМ БАНК» (надалі - Банк) та ОСОБА_1 (надалі - Відповідач) укладено Кредитний договір № 631/5106ВРL2С (надалі - Кредитний договір). У тимчасове користування на умовах Кредитного Договору (п.п. 1.1,1.2) Банк надав Відповідачу кредит у вигляді грошових коштів у розмірі 46000 грн., а Відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором (рівними платежами щомісячно), з кінцевим терміном погашення не пізніше 19.09.2015 року, процентна ставка становить 15 % річних.

Банк свої зобов'язання за Кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме надав Відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначеними умовами Кредитного договору. Відповідач не виконав свої зобов'язання - припинив вносити платежі, передбачені умовами Кредитного договору як повернення отриманих коштів та сплату процентів за користування кредитом. У зв'язку із припиненням здійснення платежів на виконання Кредитного договору у відповідача утворилась заборгованість за Кредитним договором на 28.04.2014 року в сумі 72464,73 грн., а саме:

?заборгованість по тілу кредиту - 44725 грн.

?заборгованість по відсоткам - 5704,43 грн.

?заборгованість по штрафних санкціях (пені) штрафні санкції - 16285,3 грн.;

?заборгованість по комісії - 5750 грн.

28.04.2014 року ПАТ «ПЛАТИНУМ БАНК» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» уклали Договір про відступлення права вимоги №20140428-Г.

Згідно Договору про відступлення права вимоги, та у відповідності до ст. 512 ЦК України, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками Публічного акціонерного товариства «ПЛАТИНУМ БАНК», включно і до ОСОБА_1

Станом на 27.11.2017 року заборгованість Відповідача перед позивачем становить 72464,73 грн., а саме:

?заборгованість по тілу кредиту - 44725 грн.

?заборгованість по відсоткам - 5704,43 грн.

?заборгованість по штрафних санкціях (пені) штрафні санкції - 16285,3 грн.;

?заборгованість по комісії - 5750 грн.

Зважаючи на невиконання Відповідачем зобов'язань, стосовно повернення кредиту, Позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за Кредитним договором №631/5106ВРL2С від 03.11.2013 року в розмірі 72464,73 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1600 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Згідно до ч. 1ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: 1) малозначні справи; 2) що виникають з трудових відносин.

Згідно з правилами ч. 6 ст. 19 ЦПК України зазначена справа є малозначною, як справа незначної складності, враховуючи, що ціна позову в цій справі не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому відповідно до вимог ст. 274 ЦПК України справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 15 січня 2018 року відкрито провадження у справі. Розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.34-35).

14 лютого 2018 року Відповідач ОСОБА_1 подав Відзив на позовну заяву (а.с.39-43), в якому зазначив, що позов не визнає, не заперечував, що 11.03.2013 року між ним та ПАТ «Платинум Банк» було укладено кредитний договір №631/5106ВРL2С. Після взяття кредиту в його сім'ї склалось тяжке матеріальне становище. Зазначив, що хворіє його батько, який переніс інсульт та є інвалідом І групи, наслідки після перенесеного інсульту, у зв'язку з чим потребує його фінансової допомоги на ліки та лікування. Також постійно хворіє його мати, яка також перенесла не один інфаркт та інсульт, в результаті чого їй було встановлено стенти, та також потребувала фінансової допомоги на ліки, лікування та реабілітацію. Зазначив, що він також в жовтні 2013 році захворів,а в листопаді у нього стався ішемічний інсульт та йому довелось довго лікуватись, що потребує великих матеріальних затрат. Із за стану здоров'я, він не міг навіть думати про те, що йому необхідно сплачувати кредит. Він так і не зміг відновитись після інсульту, потрібно постійні ліки.

Зазначив, що останній платіж по погашенню кредиту було внесено 11.04.2013 року. Всі наступні роки його ніхто не турбував, не повідомляв про погашення боргу. Заявив клопотання про застосування строку позовної давності, оскільки починаючи з 28.04.2014 року позивачу було відомо, що є його заборгованість по кредиту, яка виникла ще в травні 2013 року і згідно предмету самого договору факторингу витікає, що позивач мав стягувати зазначену заборгованість. Зазначає, що позивач порушив строки позовної давності, звернувшись до суду з позовом.

Окрім того, Відповідач ОСОБА_1 окремо подав заяву про застосування позовної давності, оскільки позов подано за межами позовної давності, яка має відраховуватись з травня 2013 року та просив суд застосувати позовну давність при розгляді справи №754/16389/17 та відмовити в задоволені позовних вимог (а.с.44).

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 23 червня 2018 року суд ухвалив перейти до розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін (а.с.57).

Представник позивача в судове засідання не з'явився, направив заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити (а.с.87-89).

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні просив відмовити в задоволені позовних вимог, у зв'язку порушенням строку позовної давності.

Вислухавши пояснення відповідача, дослідивши у судовому засіданні матеріали справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та подані докази, з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що позов не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Вимогами ст.10 ЦПК України передбачено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до вимог ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Суд в межах заявлених позовних вимог (стаття 13 ЦПК України) та наданих сторонами доказів по справі встановив наступні обставини та правовідносини.

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Судом встановлено, що 11 березня 2013 року Публічне акціонерне товариство «Платинум Банк» з однієї сторони, та ОСОБА_1, надалі - Позичальник, з другої сторони, та ПрАТ «Ренесанс Життя», надалі - Страховик, з третьої сторони, що разом іменуються «Сторони» уклали Кредитний договір зі страхування життя позичальника (готівка) №631/5106BPL2C (надалі - Договір) (а.с.9-10).

Згідно п. 1.1 Договору - За даним Договором Банк надає Позичальнику (ОСОБА_1) грошові кошти (кредит) у тимчасове платне користування на поточні потреби, а Позичальник (ОСОБА_1) зобов'язується повернути наданий кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісії за надання та обслуговування кредиту, а також здійснити всі інші платежі за кредитом у встановлених даним Договором розмірах і строках та виконати свої зобов'язання за даним Договором в повному обсязі.

Згідно п.1.2 Договору - За даним Договором Банк надає Позичальнику грошові кошти (кредит) на наступним умовах: а) сума кредиту - 46000,00 грн.; б) строк кредитування - 30 платіжних періодів; в) фіксована процентна ставка за користування кредитом - 15 % річних; г) комісія за надання кредиту - 0,00 грн.; д) комісія за обслуговування кредиту - 1115 грн.; е) цільове призначення - поточні потреби; ж)дата повернення кредиту - 19.09.2015 року. Банк формує Графік платежів (Додаток №1) із зазначенням сум погашення основного боргу за Кредитом, сплати процентів за користування кредитом, комісії за обслуговування кредиту, вартості всіх супутніх послуг та ін.

Згідно п.1.3. Договору - Для видачі та зарахування коштів для погашення Кредиту Банк відкриває Позичальнику (ОСОБА_1) рахунок НОМЕР_1 (далі - Рахунок). Позичальник доручає Банку самостійно утримати всі належні комісії, що мають сплачуватися йому при видачі Кредиту та перерахувати з Рахунку страхові премії на рахунок Страховика. Банк нараховує страхові премії на рахунок страховика не пізніше 15 календарних дні з моменту укладання цього Договору.

Згідно п.1.4. Договору - Цей договір є змішаним договором, який містить елементи різних договорів: Кредитного та Страхування.

Згідно п.1.5. Договору - Позичальник зобов'язується використовувати Кредит відповідно до його цільового призначення.

Згідно п.2.1. Договору - Кредит надається Банком Позичальнику в готівковій формі, шляхом отримання Позичальником грошових коштів в національній валюті через касу Банку. Якщо протягом 14 календарних днів з дати підписання цього Договору Позичальник не отримує грошових коштів в касі Банку, цей Договір вважається неукладеним.

Відповідно до п.2.2 вказаного Договору, кредит надається в сумі, яку позичальник отримав через касу Банку, збільшеній на суму комісії за надання кредиту та суму страхової премії, розрахованої згідно з розділом 3 Договору.

Згідно п.2.3. Договору - Проценти за користування кредитом нараховуються Банком з дати надання Кредиту щомісячно на дату сплати поточної заборгованості за кредитом, виходячи з залишку непростроченої заборгованості за кредитом згідно з Додатком№1. Для розрахунку використовується умовна кількість днів у році - 360, у місяці - 30. При цьому кількість днів у періоді з дати надання Кредиту по першу дату сплати заборгованості умовно приймається за 30.

Згідно п.2.4. Договору - Комісія за обслуговування кредиту нараховується та сплачується щомісяця починаючи з першої дати сплати заборгованості разом зі сплатою процентів та заборгованості за кредитом в дату сплати заборгованості.

Згідно п.2.5 Договору - Перерахування коштів для погашення заборгованості за Кредитом здійснюється Позичальником в період з 11 по 16 число кожного місяця включно. Перший платіж має бути сплачено не пізніше 16.04.2013 року

Відповідно до п.2.7 Договору - платежі з погашення суми заборгованості за Кредитом, сплати процентів за користування кредитом та комісії за обслуговування кредиту здійснюється у вигляді щомісячних ануїтетних (рівномірних) платежів.

Згідно п.2.8. Договору - Погашення Позичальником заборгованості за Кредитом здійснюється щомісячно рівними платежами в сумі 2999,00 грн., починаючи з першої дати сплати заборгованості.

Пунктом 2.9 укладеного сторонами договору визначено, що реальна процентна ставка за Кредитом становить 104,21 відсотків річних; абсолютне значення подорожчання Кредиту становить 49941,60 гривень.

Пункти 2.10 2.14 вказаного Договору містять відомості щодо порядку погашення кредиту. Розділом 3 Договору визначені умови страхування позичальника за кредитом, зокрема, сторони підтвердили факт укладення договору добровільного страхування життя із визначенням страхових ризиків за програмою страхування «Ренесанс Життя». Страхова сума встановлена договором у розмірі 46000,00 гривень, а щомісячний страховий тариф - у розмірі 0,4348 відсотки. Договором встановлена також страхова премія, яка сплачується одноразово в сумі 6000,00 гривень.

Підписанням Заяви/Анкети позичальника №631/5106ВРL2С від 07.03.2013 року (а.с.7), позивач підтвердив, що з умовами кредитування, наявними формами кредитування з описом відмінностей між ними, в тому числі між зобов'язаннями споживача, перевагами та недоліками пропонованих схем кредитування, зокрема щодо можливої суми кредиту, строку, на який кредит може бути одержаний, мети, для якої кредит може бути використаний, варіанти повернення кредиту, включаючи кількість платежів, їх частоту та обсяги, можливість та умови достроково повернення кредиту, форми та видів його забезпечення тощо, а також з орієнтовною сукупною вартістю кредиту (з урахуванням процентної ставки за кредитом, вартості всіх супутніх послуг, в тому числі послуг страхування тощо) ознайомлений та ця інформація надана йому в письмовій формі, про що свідчить підпис.

На момент розгляду справи зазначені положення Кредитного договору є чинними і не визнавались у встановленому законом порядку недійсними.

Відповідно до вимог п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно ст.627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ч.1 ст.628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обовязковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

З підписанням Кредитного договору зі страхуванням життя позичальника відповідач підтвердив, що всі умови договору йому повністю зрозумілі і він погоджується з ними. Підписання сторонами договору підтверджує той факт, що між ними досягнуто згоди по усіх істотних умовах, а отже договір є укладеним.

Відповідач до підписання договору, мав можливість ознайомитися з його умовами та не погодитись чи відмовитись від укладання договору, проте договір був підписаний та виконувався сторонами.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п.4.1 Договору, Позичальник відповідає перед Банком по зобов'язаннях, що виникають згідно з умовами Договору, всім майном та коштами, на які може бути звернене стягнення згідно з чинним законодавством України. У разі отримання від Банку вимоги про дострокове погашення кредиту, отриманого за даним Договором, Позичальник зобов'язаний погасити заборгованість за даним кредитом у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно із ст.526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог кодексу, актів законодавства, а при відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено законом чи договором.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно зі ст. 1050 ЦК України, якщо договором позики встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Згідно з вимогами ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його в строк, встановлений договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За змістом ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов'язань.

28 квітня 2014 року Публічне акціонерне товариство «Платинум Банк» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит Капітал» уклали Договір факторингу №20140428-Г (а.с.19-23).

Відповідно до п. 1.1. договору факторингу, на умовах, встановлених цим Договором, Банк передає (відступає) Фактору ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», а Фактор приймає належні Банку права грошової вимоги (Права Вимоги) до Боржників зазначених в реєстрі Заборгованостей (Додаток № 1), в розмірі Заборгованості, та перераховує Банку Суму фінансування за плату.

Згідно Витягу з Додатку №1 (реєстр заборгованостей) до Договору факторингу №20140428-Г ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит Капітал» та року Публічне акціонерне товариство «Платинум Банк» домовились про наступне: Клієнт відступає Факторові Право Вимоги заборгованостей до боржників - Позичальників Клієнта на умовах передбачених Договором факторингу №20140428-Г від 28.04.2014 року згідно наступного Реєстру Заборгованостей, в тому числі і по боржнику: ОСОБА_1, за кредитним договором №631/5106BPL2C від 11.03.2013 року (а.с.5).

Отже, судом достовірно встановлено, що згідно вказаного договору факторингу від 28.04.2014 року до ТОВ «ФК «Кредит Капітал» перейшло право вимоги за кредитним договором №631/5106BPL2C від 11.03.2013 року укладеного між ПАТ «Платинум Банк» та ОСОБА_1

За нормою ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Отже, позивач набув право вимоги до відповідача на підставі договору факторингу.

23.11.2017 року відповідачу ОСОБА_1 надіслано Вимогу про погашення кредитної заборгованості, якою повідомлено відповідача про відступлення права вимоги до ТОВ «ФК «Кредит Капітал» по кредитному договору №631/5106BPL2C від 11.03.2013 року укладеного між ПАТ «Платинум Банк» та ОСОБА_1 та необхідності погасити наявну заборгованість (а.с.24-25).

Вказана вимога відповідачем виконана не була.

У спростування зазначеного будь яких доказів відповідачем суду не надано.

Судом встановлено, що відповідач свої зобов'язання за кредитним договором не виконує.

Так, згідно наданого суду розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №631/5106BPL2C станом на 27.11.2017 року складає72464,73 грн., з них:

?заборгованість по тілу кредиту - 44725 грн.

?заборгованість по відсоткам - 5704,43 грн.

?заборгованість по штрафних санкціях (пені) штрафні санкції - 16285,3 грн.;

?заборгованість по комісії - 5750 грн.

Будь-яких конкретних правових доказів про повне або часткове спростування позовних вимог позивача, відповідач суду не надав і судом таких доказів не здобуто.

В свою чергу відповідачем була подана заява про застосування позовної давності, оскільки останній платіж на користь ПАТ «ПЛАТИНУМ БАНК» ним було здійснено 11.04.2013 року, що підтверджується квитанцією №168882688, і тому строк позовної давності повинен рахуватися саме з цієї дати.

Так, відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність це строк, протягом якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Виходячи зі змісту ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

У ч.1 ст.261 ЦК України зазначено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання.

У зобов'язальних правовідносинах, в яких визначено строк виконання зобов'язання, перебіг позовної давності починається з дня, наступного за останнім днем, у який відповідне в'язання мало бути виконане. Зі спливом позовної давності за вимогою про повернення сплату коштів спливає й позовна давність за вимогою про сплату процентів, передбачених статтями 536, 625 ЦК України, і сум інфляційних нарахувань згідно з тією ж статтею 625 ЦК України (незалежно від періоду часу, за який обчислено відповідні суми тентів та інфляційних нарахувань, оскільки такі суми є складовою загальної суми боргу).

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

З огляду на те, що умовами Кредитного договору, а саме графіком повернення Кредиту встановлено окремі самостійні зобов'язання, які деталізують обов'язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового траншу, а тому й початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.

Такий підхід відповідає правовій позиції, сформульованій Верховним Судом України у постанові від 06 листопада 2013 року у справі № 6-116цс13. Аналогічні висновки були сформульовані Верховним Судом України, зокрема, у постановах від березня 2014 року у справі № 6-20цс14, від 12 листопада 2014 року у справі №6-167цс14, від 03 червня 2015 року у справі № 6-31цс15, від 30 вересня 2015 року у справі №6-54цс15, від 29 червня 2016 року у справі №6-272цс16, від 23 листопада 2016 року у справі № 6-2104цс16 і від 14 грудня 2016 року у справі №6-2462цс16.

Відповідно до ст. 262 ЦК України заміна сторін у зобов'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності.

Згідно ч.1 ст.264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Як зазначено у ч.4 ст.267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у справі, є підставою для відмови у позові.

У даному випадку строк дії Кредитного договору зі страхуванням життя позичальника №631/5106BPL2C від 11.03.2013 року, укладеного між ПАТ «Платинум Банк» та ОСОБА_1 спливає 19.09.2015 року, відповідач здійснив останній платіж у квітні 2013 року і саме з цього часу повинен обчислюватися трирічний строк позовної давності.

Позивач звернувся до суду з позовом у 11.12.2017 року, тобто після спливу трирічного строку позовної давності.

Таким чином, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог позивача слід відмовити.

Оскільки у задоволенні позовних вимог відмовлено, судові витрати по справі стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 256, 257, 261, 262, 264, 267, 536, 610 ЦК України, ст.ст. 11, 12, 13, 81, 89, 141, 263-268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит - Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: