Рішення № 80282180, 24.01.2019, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2-а/754/39/19

Справа №754/14190/17

РІШЕННЯ

Іменем України

24 січня 2019 року Деснянський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді : Галась І.А.

при секретарі - Дмитрієвій А.

за участі: позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспектора управління патрульної поліції роти № 3 батальйону № 1 старшого лейтенанта поліції Головацького Олександра Валерійовича, третя особа - Департамент патрульної поліції Національної поліції України про визнання дій протиправними, скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача Інспектора управління патрульної поліції роти № 3 батальйону № 1 старшого лейтенанта поліції Головацького Олександра Валерійовича, третя особа - Департамент патрульної поліції Національної поліції України про визнання дій протиправними, скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що рухаючись по вул. Туманяна 3, авто яким він керував, а саме FIAT SCUDO, д.н.з НОМЕР_2 було зупинено співробітниками патрульної поліції. Після чого до нього підійшов патрульний, який на його вимогу представився інспектором УПП ст. лейтенант Головацький Олександр Валерійович. Вказавши причину зупинки, а саме що він (позивач) нібито порушив ПДР розділ 34, інспектор почав вимагати документи,вказуючи на те що це його законна вимога. Після пред'явлення ним документів на авто, інспектор почав складати постанову про адміністративне правопорушення. Його заперечення, про те що він не порушував ПДР, інспектор проігнорував і не розглянувши адміністративну справу, все ж таки склав постанову про адміністративне правопорушення серії АР № 532492, про те, що ніби то він, ОСОБА_1 , 20 жовтня 2017 о 17 год. 45 хв. по вулиці Луначарського 4 в м. Києві керуючи автомобілем FIAT SCUDO, д.н.з НОМЕР_2, порушив Правила Дорожнього Руху, а саме розділ 34. За порушення, якого він не вчиняв, його притягнуто до відповідальності на підставі ч.1 ст.122 КУпАП. Застосовано адміністративну відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 255,0 гривень. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що інспектором не було проведено розгляд справи, не роз'яснено його права та обов'язки. Зазначив, що притягнення його до адміністративної відповідальності вважає безпідставним та необґрунтованим, а дії відповідача такими, що суперечать чинному законодавству України. Постанова по справі про адміністративне правопорушення є незаконною і необґрунтованою, не відображає дійсних обставин справи, складена за відсутності належних доказів та з грубими порушеннями чинного законодавства. Відповідач перевищив службові повноваження, використавши їх для незаконного накладення штрафу, жодний доказів про порушення не надав. Таким чином, показання відповідача, які нічим не зафіксовані і не підтвердженні не дають підстав стверджувати, що дійсно відбулося порушення ПДР з використання його транспортного засобу, а тому не можуть братися до уваги при винесенні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності особи, оскільки вони є неналежним доказом по справі та суперечить чинному законодавству.

На підставі викладеного, позивач просить суд: 1) визнати дії Інспектора управління патрульної поліції роти № 3 батальйону № 1 старшого лейтенанта поліції Головацького Олександра Валерійовича під час розгляду справи про адміністративне правопорушення та винесенні постанови серії АР№532492 від 20.10.2017 року протиправними; 2) постанову серії АР№532492 від 20.10.2017 року по справі про адміністративне правопорушення визнати незаконною та скасувати; адміністративну справу про притягнення ОСОБА_1 закрити.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 01 листопада 2017 року відкрито провадження у справі (а.с.7).

17 січня 2018 року відповідач - Інспектор управління патрульної поліції роти № 3 батальйону № 1 старший лейтенант поліції Головацький Олександр Валерійович подав Відзив на позов, в якому зазначив, що вимоги позивача є безпідставними,а також такими, що не підлягають задоволенню. Зазначив, що розглядаючи справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності Інспекторв діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України, КУпАП та іншими нормативно правовими актами. Щодо твердження позивача про те, що його не ознайомлено з правами є неправдивим та спростовується відеозаписом з нагрудної камери, зокрема на відеофайлі під назвою 20171020234357000878 о17 год. 44 хв. інспектор ознайомлює позивача з його правами. Оскільки постанова винесена уповноваженою особою, яка мала право розглядати справу про адміністративне правопорушення з дотриманням правил чинного законодавства, а тому не має підстав для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, оскільки доказів, які мали спростовувати факт наявності адміністративного правопорушення та обставин, що виключають адміністративну відповідальність, позивачем в межах розгляду даної справи надано не було.

На підставі викладеного, відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

17 січня 2019 року залучено до участі у справі третю особу - Департамент патрульної поліції Національної поліції України.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав з підстав зазначених в позові і просить їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач - Інспектор управління патрульної поліції роти № 3 батальйону № 1 старшого лейтенанта поліції Головацький Олександр Валерійович 24.01.2019 року до судового засідання не з'явився, причини неявки суд не повідомляв.

Представник третьої особи - Департамент патрульної поліції Національної поліції України 24.01.2019 року до судового засідання не з'явився. Подав клопотання про відкладення розгляду справи, доказів поважності бути відсутнім в судовому засіданні суду не надав.

Відповідно до ч.1 ст.205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Заслухавши вступне слово позивача, вивчивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази в їх сукупності та які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 20 жовтня 2017 року Інспектором управління патрульної поліції роти № 3 батальйону № 1 старшим лейтенантом поліції Головацьким Олександром Валерійовичем винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії АР №532492 (а.с.5).

Вказаною постановою позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255,00 грн.

Згідно оскаржуваної постанови, 20 жовтня 2017 року о 17 год. 45 хв., за адресою: м. Київ, вул. Луначарського, 4, водій ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом «FIAT SCUDO» номерний знак НОМЕР_1 здійснив поворот ліворуч при цьому перетнув суцільну лінію дорожньої розмітки, чим порушив вимоги дорожньої розмітки 1.1 Розділу 34 ПДР України. Чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП

Позивач вважає, що дії відповідача щодо винесення постанови про накладення на позивача адміністративного стягнення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, є протиправними, вчиненими при відсутності події правопорушення, без пред'явлення доказів, у порушення гарантованого Конституцією України права на захист, без розгляду у встановленому КУпАП порядку справи.

Відповідно до ст. 5 КАС України кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним та неупередженим судом.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Відповідно дост. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов'язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб'єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.

Відповідно до ч.1ст.122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

Згідно п. 34 ПДР України розмітка 1.1 (вузька суцільна лінія) поділяє транспортні потоки протилежних напрямків і позначає межі смуг руху на дорогах; позначає межі ділянок проїзної частини, на які в'їзд заборонено; позначає межі місць для стоянки транспортних засобів, майданчиків для паркування і край проїзної частини доріг, не віднесених за умовами руху до автомагістралей. Лінію перетинати забороняється. Якщо цією лінією позначено місце стоянки або край проїзної частини, суміжний з узбіччям, то лінію перетинати дозволяється. Як виняток, за умови забезпечення безпеки дорожнього руху, дозволяється перетинати дану лінію для об'їзду нерухомої перешкоди, розміри якої не дають змоги здійснити її безпечний об'їзд, не перетинаючи цю лінію, а також обгону поодиноких транспортних засобів, що рухаються із швидкістю менше 30 км/год.

Ст.251 КУпАП передбачає, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зіст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до п.1ст.247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Згідно зіст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно дост.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Дослідивши наявні у матеріалах відео з відеореєстратора суд констатує про відсутність встановлення будь-яких обставин, які підтверджували б факт вчинення позивачем порушення правил дорожнього руху, оскільки на них відсутня відеореєстрація самого факту правопорушення, а відтак працівниками поліції не було зібрано та представлено суду належних та допустимих доказів, які б могли підтвердити факт і встановити вину позивача у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 122 КУпАП.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Доводи відповідача, представника третьої особи про те, що позивач до позову не подав докази на яких ґрунтуються його вимоги відхиляє як безпідставні.

Разом з тим, жодних належних та допустимих доказів, які б свідчили про факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.122 КУпАП, відповідачем не надано, а судом таких обставин не встановлено, а тому постанова серії АР №532492 від 20.10.2017 року про накладення на позивача адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 255 грн. підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення - закриттю.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та вважає, що відповідачем не надано достатніх доказів, які вказували б на вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Згідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов'язок відповідно до здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення.

Відповідно до цієї ж статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов'язок сприяти максимальному забезпеченню процесуальних прав учасників судового провадження.

Приймаючи до уваги, що всі сумніви щодо доведеності вини правопорушника слід тлумачити на його користь, за відсутності переконливих доказів вини ОСОБА_1, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Щодо тверджень позивача про неправомірність дій щодо складання протоколу про притягнення до адміністративної відповідальності суд зазначає наступне.

Згідно пунктів 1, 2 частини першої статті 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби, зокрема, у разі, якщо водій порушив ПДР та/або якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу.

Відповідно до ч.2ст.258КУпАП, протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції.

Нормами ст.222 КУпАП визначено компетенцію Національної поліції щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення, а саме, зазначено що органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення в тому числі і за частинами першою, другою і третьою статті 122.

Відповідно до Наказу Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395 згідно розділу III пунктів 1, 2 «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення. Постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

З наведеного вбачається, що уповноважений працівник Національної поліції має право виносити постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за правопорушення, розгляд яких віднесено до його компетенції, на місці вчинення адміністративного правопорушення, а тому дії працівника поліції по складенню постанови при виконанні ним своїх обов'язків є такими, що випливають з його посадових обов'язків.

З огляду на викладене, дії відповідача щодо винесення оскаржуваної постанови на місці вчинення правопорушення відповідають вимогам Закону.

Тому, враховуючи вищевикладене, суд вважає за доцільне скасувати постанову серії АР №532492 від 20.10.2017 року у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1, а провадження у справі закрити, в іншій частині позов них вимог відмовити.

На підставі вищевикладеного та керуючись ч. 1 ст.122, ст. ст.247, ст.288, 289, 293 КУпАП, ст. ст. 8-9,72, 77, 79, 246, 247, 250 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Інспектора управління патрульної поліції роти № 3 батальйону № 1 старшого лейтенанта поліції Головацького Олександра Валерійовича, третя особа - Департамент патрульної поліції Національної поліції України про визнання дій протиправними, скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити частково.

Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АР №532492 від 20 жовтня 2017 року відносно ОСОБА_1, винесену Інспектором управління патрульної поліції роти № 3 батальйону № 1 старшого лейтенанта поліції Головацьким Олександром Валерійовичем про накладення стягнення у вигляді штрафу в розмірі 225 грн., а провадження закрити в зв'язку із відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122КУпАП.

В задоволені інших позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: