Рішення № 80282092, 14.02.2019, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/3330/19

Справа №754/15911/18

РІШЕННЯ

іменем України

14 лютого 2019 року суддя Деснянського районного суду м. Києва Саламон О.Б., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів, згідно якого просить змінити розмір аліментів, визначений рішенням Дніпровського районного суду м. Києва з 5000 грн. на 2 500 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що вказаним рішенням суду з нього стягнуті аліменти на утримання чотирьох дітей: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6. Станом на день звернення до суду, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 досягли повноліття. При цьому, з нього продовжують стягуватись аліменти на утримання чотирьох дітей, оскільки в рішенні суду відсутня вказівка на те, що після досягнення старшою дитиною повноліття, аліменти мають стягуватись з вирахуванням рівної частки, яка припадала на неї. Оскільки інший шлях вирішення вказаного питання не передбачений чинним законодавством, позивач вимушений звертатись до суду з вказаним позовом.

14.11.2018 р. ухвалою судді справу прийнято до свого провадження, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

13.12.2018 р. до суду зі сторони відповідача надійшов відзив, у відповідності до якого, вимоги позову не визнає, посилаючись на те, що після розлучення з відповідачем самостійно утримує чотирьох дітей, при цьому всі діти, в тому числі повнолітні, проживають разом з нею та перебувають на її утриманні. ОСОБА_7 та ОСОБА_4 самостійних доходів не мають та потребують утримання з боку батьків. Поміж іншого, син ОСОБА_8 є інвалідом дитинства, молодша донька ОСОБА_6 займається бейсболом, відвідує заняття з акробатики та плавання. ОСОБА_6 бере участь у змаганнях, які відбуваються з кордоном, що також потребує додаткових витрат. Канікули діти проводять в дитячих таборах, або на інших оздоровчих курортах. Враховуючи вказане, сума аліментів в розмірі 5 000 грн. щомісячно є необхідною для забезпечення гармонійного розвитку дітей. При цьому, зменшення розміру аліментів з підстав вказаних позивачем не передбачено нормами СК України. Поміж іншого, у відповідача існує значна заборгованість по аліментах в розмірі 354 453, 3 грн. З останнього було стягнуто пеню за прострочення сплати аліментів в розмірі 50 000 грн. Зокрема, матеріальний стан позивача дозволяє йому сплачувати аліменти в розмірі 5 000 грн., оскільки останній має туристичний бізнес, майно.

28.01.2019 р. до суду зі сторони позивача надійшла відповідь на відзив, у відповідності до якої вказує на те, що підставою для зменшення розміру аліментів також є те, що він перебуває в шлюбі та має на утриманні ще одну дитину. Зазначає, що відповідачем було відчужене майно, набуте ними за час перебування у шлюбі, без його згоди, проте кошти отримані від такого відчуження не враховані для зменшення заборгованості по аліментах. При цьому, заборгованість по аліментах утворилась внаслідок приховування відповідачем від виконавчої служби відомостей щодо його місця проживання, у зв'язку з чим позивач не знав про наявність виконавчого провадження про стягнення аліментів. Крім вказаного, посилається на те, що посилання відповідача на те, що діти відвідують заняття та їздять на відпочинок, є додатковими витратами на дітей та не відносяться до аліментних зобов'язань.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено наступне.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 23.09.2010 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4 в розмірі 5 000 грн. на всіх щомісячно, починаючи з 23.09.2010 р. і до досягнення дітьми повноліття.

Вбачається, що станом на 01.12.2018 р. в позивача існує заборгованість по сплаті аліментів в розмірі 354 453, 3 грн., що підтверджується листом Тячівського РВ ДВС ГТУЮ Закарпатської області та довідкою від 05.12.2018 р.

Доказів оскарження позивачем вказаної заборгованості суду не надано, а отже посилання останнього на те, що заборгованість виникла внаслідок умисних дій відповідача є необґрунтованими та не доведеними.

Рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 10.11.2015 р. з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто неустойку за прострочення сплати аліментів за період з 23 вересня 2010 року по 31 березня 2015 року в розмірі 50 000 ( п'ятдесят тисяч ) грн.

Посилання відповідача, як на підставу для відмови в задоволенні позову, на те, що діти займаються спортом, відвідують басейн, заняття з акробатики та плавання, беруть участь у змаганнях, проводять канікули в дитячих таборах, або на інших оздоровчих курортах, та те що повнолітні діти не мають самостійного доходу, суд оцінює критично, оскільки вказані обставини не входять до предмета доказування в зазначеній справі, а підлягають дослідженню в порядку ст.ст. 185, 198, 199 СК України, та є предметом іншого спору.

Зокрема, суд не бере до уваги посилання відповідача на те, що ОСОБА_5 є «інвалідом дитинства», оскільки вони не підтверджені належними та допустимими доказами, а наявний в матеріалах справи висновок №2/ІІ-20102 р. був дійсний лише до 12.06.2014 р.

Зокрема, не заслуговують на увагу посилання позивача на те, що відповідачем відчужене майно, набуте ними за час перебування у шлюбі, без його згоди, проте кошти отримані від такого відчуження не враховані для зменшення заборгованості по аліментах, оскільки вказані обставини не підтверджені належними та допустимими доказами та не стосуються питання зміни розміру встановлених рішенням суду аліментів на утримання дітей.

При цьому, посилання сторони відповідача на матеріальний стан позивача, а саме наявність в останнього майна, туристичного бізнесу, переоформлення останнім свого майна на іншу особу, визнання за останнім права власності на певне майно, не знайшли свого підтвердження в процесі розгляду справи, докази вказаного стороною відповідача не надані.

Зокрема, стороною позивача не надано до суду доказів перебування на його утриманні ще однієї дитини, до матеріалів справи жодного доказу вказаного останнім не долучено, а отже вказана обставина не підтверджена та не може слугувати підставою для зменшення розміру аліментів.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 3 Конвеції ООН про права дитини (Конвенції), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Статтею 18 Конвенції проголошено принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до ч.1 ст.192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Вбачається, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. в ІНФОРМАЦІЯ_7. досяг повноліття, а ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 досяг повноліття в ІНФОРМАЦІЯ_8., проте з відповідача продовжує стягуватись розмір аліментів, визначених судом на чотирьох дітей.

Вбачається, що після винесення рішення про стягнення аліментів, змінились обставини, які існували на момент його ухвалення, а саме двоє з дітей досягли повноліття.

Враховуючи вказане, суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог позову, та вважає за необхідне, враховуючи зазначені вище обставини зменшити розмір аліментів, визначений рішенням суду від 23.09.2010 р.

Поміж іншого, суд приходить до необґрунтованості вимог позову щодо зменшення розміру аліментів з 5 000 грн. до 2 500 грн., з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку .

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Вбачається, що ухвалюючи рішення від 23.09.2010 р., суд стягнув з відповідача аліменти на утримання чотирьох дітей в розмірі 5 000 грн. щомісячно, тобто по 1 250 грн. на кожну дитину.

Згідно з Законом України «Про державний бюджет України на 2019 р.», прожитковий мінімум на дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2019 року - 2027 гривень.

При цьому, в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про наявність обставин для стягнення на утримання дітей мінімального гарантованого розміру аліментів. Обставин, які б свідчили про можливість сплати відповідачем аліментів в мінімальному рекомендованому розмірі в сумі по 2 027 грн. на утримання ОСОБА_5 та ОСОБА_6 судом також не встановлено.

При цьому, враховуючи вік дітей та їх потреби, а також поведінку відповідача, яка свідчить про ухилення від виконання свого обов'язку по утриманню дітей, суд приходить до висновку про необхідність визначення розміру аліментів на утримання ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в розмірі по 1 500 грн. на кожного.

При цьому, у відповідності до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Позивач звернулась до суду 31.10.2018 р., що підтверджується конвертом, в якому надійшов позов до суду, отже з вказаного моменту необхідно відраховувати початок зміни розміру аліментів на утримання дітей.

У відповідності до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню шляхом зміни розміру аліментів, встановленого рішенням Дніпровського районного суду м. Києва з 5 000 грн. до 3 000 грн.

Керуючись положеннями Конвенції ООН про права дитини, ст.ст. 180, 184, 192 СК України, ст.ст. ст.ст. 1-18, 76, 77-81, 95, 141, 228, 229, 235, 241, 244, 245, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів - задовольнити частково.

Розмір аліментів, визначений рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 23.09.2010 р. №2-2641/10 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4 змінити з 5 000 грн. на 3000 грн. щомісячно, починаючи з 31.10.2018 р. і до досягнення найстаршою дитиною повноліття, з наступною індексацією у відповідності до закону.

В задоволенні інших вимог позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення/складання повного тексту шляхом подання безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційної скарги.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано. В разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили, якщо його не скасовано, після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Деснянський районний суд міста Києва.

Позивач ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_5, РНОКПП НОМЕР_1, АДРЕСА_2

Відповідач ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_6, РНОКПП НОМЕР_2, АДРЕСА_1.

Повний текст рішення суду складено 14.02.2019 р.

Суддя