Рішення № 80281528, 28.02.2019, Міжгірський районний суд Закарпатської області

Справа № 302/185/19

2/302/88/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(в повному обсязі)

28.02.2019 смт.Міжгір'я

Міжгірський районний суд Закарпатської області

в особі головуючого судді Гайдур А. Ю

з участю: секретаря с/з ОСОБА_1,

позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в смт. Міжгір'ї справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа Міжгірська селищна рада, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та зняття з реєстрації,-

В С Т А Н О В И В:

08.02.2019 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про визнання ОСОБА_3 такою, що втратила право користування житловим будинком №36 по вул. Івана-Франка в смт. Міжгір’ї, Міжгірського району. Позовні вимоги вмотивовано тим, що позивач є власником житлового будинку №36, розташованого за адресою: вул. Івана-Франка, смт. Міжгір’я, Міжгірського району, Закарпатської області, право на який він набув у порядку спадкування після смерті його батьків, що стверджується витягом з державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №14596659 від 19.11.2018 року. Земельна ділянка для обслуговування цього житлового будинку також приватизована позивачем, що стверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-2103117832019 від 21.01.2019 року. Сторони проживали у фактичних шлюбних відносинах з 1996 по 2015 роки. Після укладення шлюбу позивач зареєстрував відповідачку у будинку №36 по вул. Івана-Франка в смт. Міжгір’ї, де вони проживали разом з його батьками. У 2015 році рішенням Міжгірського районного суду Закарпатської області № 302/896/15-ц шлюб між сторонами було розірвано і відповідачка перейшла проживати до своїх батьків та, майже з того ж часу, працює за кордоном в Чеській республіці. По місцю реєстрації її постійного місця проживання не з'являлася з 2015 року по теперішній час. Посилаючись на зазначене і те, що відповідачка добровільно не виписалася з його будинку, чим порушує його права як власника будинку, а тому вважає, що така втратила право користування ним, то просить постановити рішення про визнання відповідачку такою, що втратила право користування житловим приміщенням та зняти її з реєстраційного обліку.

В суді позивач ОСОБА_2 позовні вимоги підтримав з підстав та обставин зазначених в позовній заяві.

Відповідачка ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, подала заяву про розгляд справи за її відсутності, в якій зазначила, що позов визнає в повному обсязі.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, в матеріалах справи наявна заява про розгляд справи без їхньої участі.

Згідно з вимогами ч.ч.3, 4 ст.200 ЦПК України суд вважає за можливе ухвалити рішення у підготовчому засіданні.

Вислухавши пояснення позивача та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задоволити частково, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 є власником житлового будинку, розташованого за адресою: вул. Івана-Франка,36, смт. Міжгір’я, Міжгірського району, Закарпатської області.

У 1996 році з дозволу батьків позивача (попередні власники будинку) в даному будинку було зареєстровано місце проживання відповідачки по справі ОСОБА_3, як члена сім’ї позивача.

У 2015 році, після розірвання шлюбу між сторонами, відповідачка залишила місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_1.

Вищенаведене підтверджено в суді копією Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №14596659 від 19.11.2018 року, копією Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-2103117832019 від 21.01.2019 року, ОСОБА_4 обстеження матеріально-побутових умов ОСОБА_2, довідкою Міжгірської селищної ради про фактичне місце проживання ОСОБА_3 від 06.02.2019 р. №669, поясненнями позивача.

Відповідно до ст. 71 ЖКУ, суд може визнати особу такою, що втратила право користування житловим приміщенням, якщо доведено, що вона не користується цим приміщенням більше шести місяців без поважних причин.

Статтею 72 ЖК України передбачено, що визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, провадиться в судовому порядку.

З часу покинення проживання (користування) житловим приміщенням – будинку № 36 по вул. вул. Івана-Франка,36 в смт. Міжгір’ї (жовтень 2015 р.) по день звернення позивача ОСОБА_2 до суду (лютий 2019 р.) минуло більше трьох років.

Відповідно до ст.150 ЖК України власник житла має право користуватися ним на власний розсуд.

Враховуючи наведене, реєстрація відповідачки ОСОБА_3 є перешкодою для користування і розпорядження власністю позивача ОСОБА_2 на власний розсуд, що є порушенням його конституційних прав на право вільного розпоряджання своєю власністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Суд приходить до висновку, що позивач належними і достатніми доказами довів підставність своїх вимог, щодо визнання відповідачки ОСОБА_3 такою, що втратила право користування житловим приміщенням, в зв’язку з чим суд задовольняє його вимоги.

Судових витрат немає.

Керуючись ст.ст. 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Визнання позову відповідачем ОСОБА_3 прийняти.

Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Визнати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 такою, що втратила право користування житловим будинком № 36 по вул. Івана-Франка в смт. Міжгір’я, Міжгірського району, Закарпатської області.

Вреші вимог, відмовити.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано в Закарпатський апеляційний суд через райсуд протягом тридцяти днів з дня проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, - протягом тридцяти днів, з дня вручення повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили згідно з ст. 273 ЦПК України.

Повний текст рішення складено 05.03.2019 року.

Суддя: ОСОБА_4