Рішення № 80280678, 22.02.2019, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Єдиний унікальний номер справи 235/7391/18

Номер провадження 2-о/235/19/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2019 року м. Покровськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області у складі:

Головуючого судді: Клікунової А. С.,

за участю секретаря судового засідання: Ліпскіс О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Покровськ цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа Міськрайонне управління у Покровському районі та м. Мирнограді Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області про встановлення факту, що мають юридичне значення (належності правовстановлюючого документа), -

В С Т А Н О В И В :

На розгляд суду пред’явлено вказану заяву, в якій ОСОБА_1 просить встановити факт належності Державного акту на право приватної власності на землю в розмірі 0,0530 гектарів, розташовану за адресою: Донецька область, м. Покровськ, вул. Пушкіна, 118, виданого на ім’я «Вовка Миколи Васильовича» - «Вавку Миколі Васильовичу», який помер 07.09.2015 року.

Заявлені вимоги обґрунтовано наступним. ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_2, який помер 07.09.2015 року. Заявник, будучи спадкоємцем першої черги за законом прийняла спадщину після смерті батька шляхом подачі відповідної заяви до нотаріальної контори. Разом з тим, в юридичному оформленні прав на спадкове нерухоме майно виникли перешкоди, оскільки в правовстановлюючому документі, а саме в Державному акті на право приватної власності на землю помилково зазначено прізвище спадкодавця як «Вовко», замість вірного «Вавко». Наразі виникла необхідність підтвердити належність спадкодавцю правовстановлюючого документу на земельну ділянку. Від встановлення такого юридичного факту залежить право заявника на спадщину. З огляду на вказане, заявник в порядку п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України звернулась до суду за захистом оспорюваних прав.

Заявник ОСОБА_1 у судове засідання не з’явилася, суду адресовано заяву про розгляд справи в її відсутність, заявлені вимоги підтримано, просить ухвалити рішення по справі на підставі поданих доказів.

Заінтересованою особою Міськрайонним управлінням у Покровському районі та м. Мирнограді Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області суду адресовано пояснення по суті заяви ОСОБА_1 з зазначенням, що внесення виправлень допущеної помилки в Державному акті на право власності на земельну ділянку неможливо, оскільки це призведе до зіпсування правовстановлюючого документа. Також відсутні підстави для видачі нового Державного акту, оскільки право власності на земельну ділянку з 2013 року підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Суд, дослідивши матеріали справи, належно з’ясувавши дійсні обставини справи, права та обов’язки сторін, оцінки їх доводів і наданих ними доказів, приходить до наступних висновків.

Заявник ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка с. Малі Ваземи Одинцовського району Московської області, громадянка України, перебуває на реєстраційномй обліку за місцем проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, мн. ШахтарськийАДРЕСА_1 (підтверджено копією паспорта – а.с. 4-5).

Заявник ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_2, - родинні відносини підтверджено: свідоцтвом про народження заявника серійний номер ІІІ-ПА 106755, свідоцтвом про укладення шлюбу серійний номер ІІ-НО 394920 – а.с. 6).

7 вересня 2015 року ОСОБА_2 помер (підтверджено свідоцтвом про смерть серійний номер І-НО 920176 – а.с. 13).

Згідно статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. ОСОБА_2 за життя не скористався наданим ст. 1234 ЦК України правом на залишення заповіту, тому спадкування здійснюється за законом.

Згідно ч. 1 ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Згідно ч. 1 ст. 1261 ЦК України у першу на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Статтями 1268, 1269 ЦК України визначено порядок прийняття спадщини.

Згідно листа приватного нотаріуса Покровського міського нотаріального округу Головного територіального управління юстиції у Донецькій області № 74/01-16 від 14.02.2019 року – після смерті ОСОБА_2, який помер 07.09.2015 року з заявою про прийняття спадщини у встановлений законом шестимісячний строк, з дотриманням ч. 2 ст. 1269 ЦК України звернулась донька померлого ОСОБА_1 (а.с. 24).

Згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 55129862 після смерті спадкодавця ОСОБА_2 відкрито спадкову справу № 24/2016 від 17.02.2016 року (а.с. 27).

Згідно ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов’язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. До складу спадщини, відкритої після смерті ОСОБА_2 входить право власності на нерухоме майна, а саме на земельну ділянку, що розташована за адресою: Донецька область, м. Покровськ, вул. Пушкіна, 118.

Приватним нотаріусом Красноармійського міського нотаріального округу Донецької області на адресу управління Держгеокадастру у Покровському районі та м. Мирнограді надіслано запит № 787/02-14 від 22.09.2016 року «Про надання інформації для оформлення спадщини», а саме на витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку щодо майна померлого ОСОБА_2 (а.с. 7).

З Державного акту на право приватної власності на землю серії ДН, виданого 27.05.1999 року Красноармійською міською радою народних депутатів вбачається, що земельна ділянка, розташована на території м. Красноармійська (наразі перейменоване в м. Покровськ) по вул. Пушкіна, 118 площею 0,0530, призначена для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель належить «Вовку» ОСОБА_3 (а.с. 12).

Згідно довідки з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями, виданої Міськрайонним управлінням у Покровському районі та м. Мирнограді – власником земельної ділянки площею 0,0530 гектарів (в розрізі угідь: 0,0422 гектарів – прибудинкова територія, 0,0108 гектарів – під будівлями) згідно Державного акту на право приватної власності серії ДН від 27.05.1999 року є «Вовко» ОСОБА_3 (а.с. 15).

Допущена технічна описка в Державному акті на земельну ділянку, а саме невірне зазначення прізвища власника ОСОБА_2 (помилково вказано «Вовко») наразі є перешкодою для оформлення спадкових прав та видачі свідоцтва про право на спадщину, - не підтверджено належність майна спадкодавцю (розбіжності даних спадкодавця в свідоцтві про смерть та в правовстановлюючому документі).

З огляду на вказане, виникла необхідність встановлення факту належності правовстановлюючого документу.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення. Перелік фактів, які підлягають встановленню судом в окремому провадженні, викладений в ч. 1 ст. 315 ЦПК України та не є вичерпним (ч. 2 ст. 315 ЦПК України). Зокрема суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів (п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України).

Згідно абз. 2 п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України за №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.

Відповідно до ОСОБА_4 суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, які мають юридичне значення» від 01.01.2012 року коли установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, - громадяни мають право звертатися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа. Проте сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.

При розгляді справи за заявою ОСОБА_1 суд враховує, що внесення виправлення в Державний акт на право приватної власності серії ДН від 27.05.1999 року органом, що видав правовстановлюючий документ наразі неможливе (виправлення орфографічних або технічних помилок у бланку та державному акті не допускається).

Крім того, з 1 січня 2013 року відповідно до змін у законодавстві державні акти на землю не видаються. Документом, що посвідчуватиме право власності на земельну ділянку, буде свідоцтво про право власності на нерухоме майно (ст. 18 Закону «Про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень»). Вказане свідчить про неможливість видачі іншого Державного акту на земельну ділянку з вірним зазначенням прізвища власника.

Встановлення факту належності правовстановлюючого документа померлому ОСОБА_2 має юридичне значення, оскільки від цього факту безпосередньо породжуються юридичні наслідки, пов’язані реалізацією права заявника на отримання спадщини.

Приписами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків … має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Відповідно до ст. 13 Конвенції кожна людина, права і свободи якої, викладені у цій Конвенції, порушуються, має ефективний засіб захисту у відповідному національному органі.

Виходячи з принципу процесуальної рівності сторін і враховуючи обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, в судовому засіданні досліджено кожний доказ, наданий стороною на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів (п. 27 Постанови ПВС України від 12.06.2009 року № 2 "Про практику застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції").

Згідно висновків Європейського Суду з прав людини, викладених у рішенні у справі «Бочаров проти України» суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів (рішення у справі «Салман проти Туреччини»)».

При вирішенні даного цивільно-правового спору суд також враховує, що одним з проявів верховенства права є положення про те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Справедливість - одна з основних засад права і є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Суд вважає за необхідне зазначити, що ця позиція ґрунтується, в тому числі, на рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 року № 15-рп/2004 у справі № 1-33/2004.

Отже, суд, в сукупності письмових документальних матеріалів, наданих заявником на підтвердження заявлених вимог, проаналізувавши відповідне законодавство, що регулює сферу суспільних відносин в частині виниклих спірних правовідносин, з урахуванням наявних доказів по справі та подальшого належного виконання судового рішення, з урахуванням принципу юридичної визначеності, - вважає, що заява є законною та обґрунтованою, та підлягає задоволенню.

Приймаючи такий висновок, суд наголошує, що встановлення факту належності правовстановлюючого документа спадкодавцю, - не породжує наступного спору про право, рішення не встановлює відносин зобов’язального характеру видачі заявнику ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину після смерті батька ОСОБА_2, померлого 07 вересня 2015 року.

Відповідно ст. ст. 4, 13, 18, 293, 315, 316, 352, 354 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_1, заінтересована особа Міськрайонне управління у Покровському районі та м. Мирнограді Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області про встановлення факту, що мають юридичне значення (належності правовстановлюючого документа) - задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 правовстановлюючого документа, а саме Державного акту на право приватної власності на землю серії ДН, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 02217, виданого 27 травня 1999 року на підставі рішення виконкому Красноармійської міської ради від 21.04.1999 року № 193 на ім’я «Вовка Миколи Васильовича», яким посвідчено право власності на земельну ділянку площею 0,0530 гектарів, що розташована за адресою: Донецька область, м. Покровськ (до перейменування м. Красноармійськ), вул. Пушкіна, 118 та призначена для обслуговування жилого будинку, господарських будівель.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, повністю або частково до Донецького апеляційного суду через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Дата складання повного тексту рішення суду - 05.03.2019 року (з урахуванням положення ч. 6 ст. 259 ЦПК України).

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

- заявник ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, адреса місця проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, мн. ШахтарськийАДРЕСА_1;

- заінтересована особа Міськрайонне управління у Покровському районі та м. Мирнограді Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області, код ЄДРПОУ 39767332, адреса місцезнаходження: Донецька область, м. Покровськ, вул. Торгівельна, 11

Суддя