Ухвала суду № 80280148, 06.03.2019, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області)

Справа № 226/332/19

ЄУН 226/332/19

Кримінальне провадження № 1-кп/226/131/2019

У Х В А Л А

про призначення судового розгляду

6 березня 2019 року м. Мирноград

Димитровський міський суд Донецької області у складі:

головуючого – судді Рибкіна О.А.,

за участю секретаря Орлової О.В.,

прокурора Касьянова Є.Л.,

захисника ОСОБА_1,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Мирноград Донецької області обвинувальний акт за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в м.Архангельську Російської Федерації, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.110 ч.2 КК України,

В С Т А Н О В И В:

01.02.2019 року до Димитровського міського суду Донецької області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.110 ч.2 КК України.

Запобіжний захід ОСОБА_2 при досудовому розслідуванні не обирався.

Ухвалу про призначення підготовчого судового засідання було постановлено 05.02.2019 року.

Під час підготовчого судового засідання прокурор вважав можливим та просив призначити судовий розгляд у даному кримінальному провадженні у відкритому судовому засіданні, викликавши до судового засідання обвинуваченого ОСОБА_2, захисника ОСОБА_1, свідки згідно реєстру матеріалів досудового розслідування будуть забезпечені стороною обвинувачення.

Захисник ОСОБА_1 заявив клопотання про повернення обвинувального акту прокурору з наступних підстав.

Вважає, що висунуте ОСОБА_2 обвинувачення за своїм змістом є неконкретним, в обвинувальному акті відсутня детальна інформація про характер і причини висунутого проти нього обвинувачення.

У обвинувальному акті відсутня інформація про осіб, за попередньою змовою з якими, на думку обвинувачення, Борисов вчинив протиправні дії. При цьому, як вбачається зі змісту обвинувального акту, ці особи обвинуваченням встановлені, оскільки стосовно них здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12014050620000436.

В обвинувальному акті відсутня будь-яка інформація про членів осередку прибічників «ДНР» серед мешканців міста Мирноград (Димитров), з якими на думку обвинувачення вступив у змову Борисов, які конкретно дії були вчинені ОСОБА_2 на організацію на території міста Мирноград (Димитров) так званого «загального обласного референдуму», яким чином ОСОБА_2 було визначено проведення цього «референдуму» у приміщенні Будинку культури Мирноградської міської ради «Україна» (раніше ім. Артема), хто з посадових осіб місцевого самоврядування та яким чином надав дозвіл на використання цього приміщення під час проведення так званого «референдуму».

Також у обвинувальному акті відсутня будь-яка інформація про кількісний та особистий склад так званої «виборчої комісії», про голову та секретарів цієї «комісії» та ким і коли вони були визначені, де і коли проводився інструктаж щодо порядку проведення зазначеного «референдуму», яким чином у розпорядження ОСОБА_2 опинились заздалегідь (коли і ким?) підготовлені так звані «Бюлетені», які він за твердженням обвинувачення розподілив серед членів так званої «виборчої комісії».

Відсутня інформація яким чином, з точки зору обвинувачення, Борисов здійснював контроль за роботою так званої «виборчої комісії» та керівництво процесом голосування, яким чином були організовані вивезення бюлетенів (хто це здійснював, в який період часу, які транспортні засоби застосовувались), та подальша передача керівникам терористичної організації «ДНР» (кому саме передавались «бюлетені» та інші документи, що підтверджували факт проведення «загальнообласного референдуму» і що це були за документи).

Тому, на думку захисника, обвинувальний акт не відповідає п.5 ч.2 ст.291 КПК України та підлягає поверненню прокурору.

Обвинувачений ОСОБА_2 підтримав клопотання свого захисника.

Суд вважає, що клопотання захисника про повернення обвинувального акту прокурору не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У міжнародних джерелах права, зокрема в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція), йдеться про те, що однією із гарантій права на справедливий суд, відповідно до п.«а» ч.3 ст.6, є негайна і детальна поінформованість зрозумілою для обвинуваченого мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього.

Практика Європейського суду з прав людини (далі – Європейський суд) орієнтує, що обвинуваченням визнається офіційне доведення до відома особи компетентним органом твердження про наявність припущення про вчинення особою кримінально караного правопорушення й при цьому стосується змісту, а не формального поняття обвинувачення, оскільки в контексті ст.6 Конвенції Європейський суд покликаний убачати, що приховано за зовнішньою стороною справи, та досліджувати реалії розглядуваної справи («Девеер проти Бельгії» від 27.02.1980).

Конкретності саме змісту обвинувачення стосується й рішення Європейського суду у справі «Маттоціа проти Італії» від 25.07.2000, що відображає послідовну рекомендацію цієї міжнародної установи про пріоритетність неформального розуміння поняття «обвинувачення» національними судами.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, при цьому зазначено, що саме ОСОБА_2 своїми діями скоїв злочин, вимоги закону щодо викладу фактичних обставин та правової кваліфікації дотримано. Обставини, які, відповідно до ч.1 ст.91 КПК України, підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, зокрема подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у його вчиненні, зазначення щодо відсутності обставини, які пом’якшують та обтяжують покарання, а також процесуальних витрат, викладено чітко і конкретно.

При цьому суд звертає увагу, що важливим є виклад саме фактичних обставин кримінального правопорушення, бо правильне їх відображення має суттєве значення не тільки для аргументації висновків слідчого, але і для дослідження обставин вчиненого кримінального правопорушення в суді та для реалізації права на захист. Фабула обвинувачення є фактичною моделлю вчиненого злочину, а юридичне формулювання (формула та формулювання обвинувачення) – це правова модель злочину, вказівка на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому.

Що стосується обвинувального акта щодо ОСОБА_2, то наведені в ньому фактичні дані в своїй сукупності дають повне уявлення стосовно кожного з елементів складу кримінального правопорушення, що, у свою чергу, дає можливість зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою. При цьому суд враховує постанову ВСУ від 24.11.2016 № 5-328кс16.

Таким чином, під час підготовчого судового засідання судом було встановлено відсутність перешкод, передбачених п.п.1-4 ч.3 ст.314 КПК України, для призначення судового розгляду.

Відповідно до ст.314 ч.5 КПК України суд вважає за необхідне доручити уповноваженому органу з питань пробації надати суду досудову доповідь стосовно обвинуваченого ОСОБА_2

Керуючись ст.ст.314-316, 372 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити у задоволенні клопотання захисника про повернення обвинувального акта прокурору.

Призначити судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.110 ч.2 КК України, на 09.30 годин 18 березня 2019 року одноособово суддею у відкритому судовому засіданні.

Викликати до судового засідання обвинуваченого ОСОБА_2, захисника ОСОБА_1, прокурору забезпечити явку свідків обвинувачення.

Доручити уповноваженому органу з питань пробації у строк до 18 березня 2019 року надати суду досудову доповідь стосовно обвинуваченого ОСОБА_2

Копію ухвали направити учасникам судового засідання та уповноваженому органу з питань пробації.

Суддя О.А. Рибкін