Ухвала суду № 80278402, 25.06.2018, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/9952/18

провадження № 2/753/5614/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" червня 2018 р. суддя Дарницького районного суду м.Києва Вовк Є.І., розглянувши матеріали за позовом, поданим ОСОБА_2, в якому позивачем вказано Управління праці та соціального захисту населення Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації до ОСОБА_3 про стягнення надмірно виплачених коштів,

Встановив:

До Дарницького районного суду м.Києва було подано вказаний позов.

Вважаю, що вказану заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст.94, 160, 161 Кодексу Адміністративного Судочинства України, а саме: не надано документу на підтвердження повноважень ОСОБА_2, який передбачений ч.5 ст.106 КАС України; надані додатки до позову у виді письмових доказів не завірені та їх не надано для всіх вищевказаних учасників, як і копій вказаної позовної заяви; не сплачено судовий збір, який передбачений Законом України "Про судовий збір" за позовну вимогу майнового характеру в розмірі 1762 грн.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючі п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року.

У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У зв'язку з наведеним, вказані висновки не є порушенням права на справедливий судовий захист та не можуть вважатися обмеженням права доступу до суду.

На підставі викладеного, відповідно до вимог ст.169 КАС України, вважаю, що позовну заяву належить залишити без руху, а заявнику належить надати строк для виконання зазначених вимог.

Керуючись ст.169 КАС України,

Ухвалив:

Залишити без руху позовну заяву з наданням заявнику строку для виправлення недоліків - 10 днів з наступного дня після отримання копії цієї ухвали.

Якщо у встановлений термін зазначені вимоги не будуть виконані позовна заява буде вважатися неподаною.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: