Вирок № 80276913, 05.03.2019, Чорнобаївський районний суд Черкаської області

Справа № 692/428/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 березня 2019 року смт. Чорнобай

Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді - Чубая В.В.,

за участі секретаря судового засідання - Кіян С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Чорнобаївського районного суду Черкаської області кримінальне провадження № 12017250000000409, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11 листопада 2017 року, за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, який народився у смт. Драбів Черкаської області, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, голова

ФГ "Оксана", неодруженого, на утриманні має неповнолітню дитину, інвалідом будь-якої групи, депутатом будь-якого рівня, ліквідатором наслідків на ЧАЕС не являється, раніше несудимого,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -

за участі сторін кримінального провадження:

прокурора - Мартинюка М.П.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

захисника - ОСОБА_2,

потерпілих - ОСОБА_3, ОСОБА_4,

в с т а н о в и в:

Обвинувачений ОСОБА_1, 16 листопада 2017 року, близько 18:30, керуючи автомобілем ВАЗ-211540 (д.н.з. НОМЕР_1) та рухаючись по вулиці Центральній в с. Великий Хутір Драбівського району Черкаської області, зі сторони м. Золотоноша Черкаської області у напрямку смт. Драбів Черкаської області, в порушення вимог п.п. 2.3 (б), 10.1, 12.3 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР України), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (зі змінами та доповненнями), не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою та відповідно не реагував на її зміну, а тому у момент виникнення небезпеки для його руху вчасно не вжив заходів для зменшення швидкості, аж до зупинки керованого ним транспортного засобу в межах своєї смуги руху, не переконавшись, що це буде безпечно, змінив напрямок свого руху, виїхав на смугу зустрічного руху, та знаходячись навпроти будинку № 13, допустив зіткнення з мопедом "Musstang МТ 110 Q-2" без реєстраційного номеру, під керуванням ОСОБА_5, який, в порушення вимог п.п. 2.1, 2.9 (а) 10.1 та 11.14 ПДР України, рухався у зустрічному напрямку по зустрічній смузі руху, не переконавшись, що це буде безпечним і не створить небезпеки іншим учасникам руху, виконував маневри перестроювання.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) водій мопеда ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_5, згідно з висновком експерта від 17 листопада 2017 року

№ 05-8-02/257 отримав поєднану, тупу травму голови, грудної клітки з переломами кісток склепіння та основи черепа, крововиливи на м'які покриви черепа, під м'які мозкові оболонки, в намет мозочку, забої головного мозку, забійні рани, садна голови, переломи ребер справа, ушкодження правої легені, забої серця, що ускладнилися травматичним шоком, від яких загинув на місці ДТП. В крові трупа ОСОБА_5 виявлено етанол в кількості 1,7 проміле. Така концентрація етилового спирту відповідає алкогольному сп'янінню середнього ступеню.

Порушення правил безпеки дорожнього руху водієм автомобіля ВАЗ-211540

(д.н.з. НОМЕР_1) ОСОБА_1, а саме вимог п.п. 2.3 (б), 10.1, 12.3 ПДР України відповідно до висновку судової автотехнічної експертизи від 18 травня 2018 року № 4/385 знаходяться у причинному зв'язку з виникненням даної ДТП та настанням наслідків у вигляді спричинення смерті потерпілого ОСОБА_5

Порушення правил безпеки дорожнього руху водієм мопеду "Musstang МТ 110 Q-2" без реєстраційного номеру ОСОБА_5, а саме вимог п.п. 2.1., 2.9 (а), 10.1, 11.14 ПДР України відповідно до висновку судової автотехнічної експертизи від 18 травня 2018 року № 4/385 знаходяться у причинному зв'язку з виникненням даної ДТП.

Суд визнає доведеним наведене формулювання обвинувачення та кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 286КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав, щиро розкаявся, не заперечував обставин, викладених в обвинувальному акті, та просив суд суворо його не карати і не позбавляти права керувати транспортними засобами. Показав, що намагався уникнути ДТП, але не зміг цього зробити. Повідомив, що надавав допомогу у похованні потерпілого ОСОБА_5

Захисник ОСОБА_2 при обранні виду і міри покарання для свого підзахисного просив суд врахувати пом'якшуючі обставини, наявність на утриманні неповнолітньої дитини та не застосовувати додаткове покарання, оскільки обвинувачений ОСОБА_1 працює у сільському господарстві, а тому позбавлення права керувати транспортними засобами негативно позначиться на його майновому стані.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства злочину за обставин, викладених у обвинувальному акті, беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини кримінального провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

З огляду на викладене суд, допитавши обвинуваченого ОСОБА_1, дослідивши матеріали, які характеризують його особу, дійшов висновку, що вина останнього у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення за обставин, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю. За вчинене кримінальне правопорушення обвинувачений ОСОБА_1 підлягає покаранню.

Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 відповідно до

п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, передбачених

ст. 67 КК України, судом не встановлено.

На виконання вимог абз. 2 ч. 1 ст. 368 КПК України суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого

ОСОБА_1, згідно з якою ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як низький, ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, оцінюється як низький, а тому виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 без ізоляції від суспільства можливе і не становить високої загрози для суспільства чи окремих осіб.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 відповідно до положень Загальної частини КК України, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України класифікується як тяжкий злочин; відношення обвинуваченого

ОСОБА_1 до скоєного, який шкодує про вчинене; особу обвинуваченого ОСОБА_1, який раніше несудимий, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, суд вважає, що необхідним і достатнім кримінальним покаранням для виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 та запобігання вчиненню ним нових правопорушень є кримінальне покарання у виді позбавлення волі. При цьому суд вважає за можливе застосувати ст. 75 КК України, звільнивши обвинуваченого ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк, та покласти на нього обов’язки, передбачені п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, оскільки виправлення та перевиховання останнього можливе без ізоляції від суспільства. Враховуючи фактичні обставини кримінального правопорушення, зокрема наявність обопільної вини обвинуваченого ОСОБА_1 і потерпілого ОСОБА_5 у вчиненні ДТП, достатні підстави для застосування додаткового покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами, на переконання суду, відсутні. Крім того, суд враховує, що позбавлення обвинуваченого ОСОБА_1 права керувати транспортними засобами з огляду на його зайнятість у сільському господарстві, може призвести до втрати можливості останнім заробляти собі на життя.

Цивільні позови у кримінальному провадженні ОСОБА_3 і ОСОБА_4В не заявляли.

При цьому згідно з ч.ч. 1, 6 ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди; якщо внаслідок кримінального правопорушення настала смерть особи або особа перебуває у стані, який унеможливлює подання нею відповідної заяви, положення ч.ч. 1-3 цієї статті поширюються на близьких родичів чи членів сім’ї такої особи.

Виходячи з диспозицій ч.ч. 1 і 2 ст. 286 КК України, потерпілим у даному кримінальному провадженні може бути близький родич чи член сім'ї загиблого ОСОБА_5, яким у даному випадку є його дружина ОСОБА_4, а також особа, якій внаслідок порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, завдано середньої тяжкості тілесне ушкодження або тяжке тілесне ушкодження.

Натомість судом встановлено, що ОСОБА_3, який був пасажиром мопеду "Musstang МТ 110 Q-2" без реєстраційного номеру, згідно з висновком експерта № 02-01/295 від

9 березня 2018 року внаслідок ДТП отримав ушкодження, а саме: травму голови зі струсом головного мозку, ранами, подряпинами, саднами м'яких тканин голови, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я; садна лівої гомілки, які відносяться до легких тілесних ушкоджень. За вказаних обставин ОСОБА_3 не є потерпілим у даному кримінальному провадженні, а є особою, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та/або моральної шкоди, що не позбавляє його можливості вимагати відшкодування майнової та моральної шкоди в порядку цивільного судочинства.

Питання про речові докази суд вирішує згідно зі ст. 100 КПК України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України з обвинуваченого ОСОБА_1на користь держави слід стягнути витрати на залучення експерта у розмірі 5720,00 гривень.

Запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_1 не застосовувався.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 369-371, 373, 374 КПК України, суд -

з а с у д и в:

Визнати винуватим ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Звільнити ОСОБА_1 відповідно до ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки.

Покласти на ОСОБА_1 згідно з п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України обов’язки періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.

Речові докази, а саме:

- автомобіль марки ВАЗ-211540 (д.н.з. НОМЕР_1), який переданий на зберігання ОСОБА_1, - повернути ОСОБА_1;

- мопед "Musstang МТ 110 Q-2" без реєстраційного номеру, який знаходиться на зберіганні у Драбівському ВП Золотоніського ВП ГУНП в Черкаській області, - повернути потерпілій ОСОБА_4

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати на залучення експерта у розмірі 5720,00 гривень.

Запобіжний захід до ОСОБА_1 не застосовувати.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду Черкаської області через Чорнобаївський районний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, його захиснику, прокурору та потерпілим.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя В.В. Чубай