Ухвала суду № 80276097, 04.03.2019, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/5534/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 березня 2019 року м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого – судді - Позарецької С.М.,

при секретарі - Семиволос І.М.,

за участі позивача - ОСОБА_1

представника відповідача

за довіреністю ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління пенсійного фонду України в Черкаській області, ОСОБА_4 фонду України, Державної казначейської служби України про стягнення моральної шкоди, -

в с т а н о в и в :

В провадженні суду знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління пенсійного фонду України в Черкаській області, ОСОБА_4 фонду України, Державної казначейської служби України про стягнення моральної шкоди. При цьому, позивач просить стягнути з Держави Україна в особі Державної казначейської служби України за рахунок Державного бюджету України, шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на його користь моральну (немайнову) шкоду в сумі, яка буде визначена після проведення судово-психологічної експертизи.

Ухвалою суду від 11 липня 2018 року прийнято та відкрито провадження по даній справі і призначено її до судового розгляду у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження.

Одночасно з позовом позивачем ОСОБА_1 заявлено клопотання (а.с.10-11) про призначення та проведення судово-психологічної експертизи. Зазначено, що внаслідок протиправних дій відповідача йому завдано моральної шкоди. Позивач повинен був докладати додаткових зусиль для організації свого життя та родини; зазнав душевні страждання, наслідком яких стало погіршення фізичного та духовного стану. Через погане самопочуття позивач змушений був неодноразово звертатися до медичних закладів, а саме, - до Тальнівської районної центральної лікарні через погіршення стану – через стресову ситуацію та протиправні дії керівництва на роботі. На вирішення експертам просив поставити такі питання:

- чи має ОСОБА_1 індивідуально- психологічні особливості, які суттєво вплинули на сприйняття ним факту незаконного звільнення з посади?

- які психологічні особисті якості та провідні мотиваційні чинники поведінки має ОСОБА_1 ? У якому зв’язку вони перебувають з обставинами даної справи?

- чи має ОСОБА_1 зміни в емоційному стані, індивідуально-психологічних проявах, які перешкоджають соціальному функціонуванню його як особистості і виникли внаслідок обставин справи?

- чи є ситуація, що досліджується за справою, психотравмувальною для ОСОБА_1? Якщо так, то чи завдані ОСОБА_1 страждання (моральна шкода)?

- яка глибина та інтенсивність психотравмуючого впливу на особистість ОСОБА_1 у зв’язку із обставинами справи (незаконне звільнення)?

- чи спричинені ОСОБА_1 страждання (моральна шкода) за умов ситуації незаконного звільнення, що досліджується у справі? Якщо ОСОБА_1 завдані страждання (моральна шкода), який можливий розмір становить грошова компенсація за завдані страждання (моральну шкоду)?

Ухвалою суду від 27 листопада 2018 року клопотання позивача ОСОБА_1 задоволено та призначено судово – психологічну експертизу по справі, проведення якої доручено експертам Черкаського відділення Київського НДІСЕ (м. Черкаси, вул.Небесної Сотні, 31/1).

Ухвалою суду від 27 листопада 2018 року закрито підготовче провадження по справі та призначено до судового розгляду по суті в порядку загального позовного провадження.

Вказана справа буда направлена до експертної установи для виконання ухвали суду від 27 листопада 2018 року про призначення експертизи, проте 20 грудня 2018 року повернулась без виконання.

У листі до матеріалів справи від 18.12.2018 року за вих. № 23/1468-18 тимчасово виконуючий обов’язки завідувача ЧВ КНДІСЕ – ОСОБА_5 повідомив, що на даний час в штаті Черкаського відділення КНДІСЕ відсутні судові експерти з відповідної експертної спеціальності 14.1 «Психологічні дослідження».

Крім того, зазначив, що в Кропивницькому відділенні Київського НДІСЕ є атестований судовий експерт з відповідної спеціальності, в якого станом на 18.12.2018 року експертне завантаження незначне.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 не заперечував проти зміни експертної установи, зокрема, щодо проведення судово-психологічної експертизи експертами Кропивницького відділення Київського НДІСЕ.

В судовому засіданні представник відповідача головного управління пенсійного фонду України в Черкаській області за довіреністю ОСОБА_2 не заперечував проти проведення судово-психологічної експертизи Кропивницьким відділенням Київського НДІСЕ.

В судовому засіданні представник відповідача Державної казначейської служби України за довіреністю ОСОБА_3 поклався на розсуд суду у вирішенні питання щодо визначення експертної установи для проведення судово-психологічної експертизи.

Представник відповідача ОСОБА_4 фонду України в судове засідання не з»явився, будучи належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи. Про причини неявки не повідомлено.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що проведення експертизи може бути доручено експертам Кропивницького відділення КНДІСЕ.

Відповідно до ч.3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Вимоги до висновку експерта визначені у статті 102 ЦПК України. Зокрема, - частиною 2 цієї статті передбачено, що предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

Як передбачено частиною 1 статті 103 ЦПК, суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з’ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи (ч.1 ст. 104 ЦПК).

У разі виникнення сумніву щодо змісту та обсягу доручення призначений судом експерт невідкладно подає суду клопотання щодо його уточнення або повідомляє суд про неможливість проведення ним експертизи за поставленими питаннями (ч.6 ст. 104 ЦПК).

Таким чином, дослідивши предмет спору; обставини, на які посилаються сторони по справі як на підставу своїх вимог і заперечень; зміст клопотання про призначення судово-психологічної експертизи; питання, які позивач просить поставити перед експертом, в т.ч. щодо визначення ним розміру, як компенсації відшкодування, - суд приходить до висновку про можливість призначення судово-психологічної експертизи у даній справі.

При цьому, слід зазначити, що моральна шкода, згідно із постановою Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 4 це «…втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб…». За правилами статті 23 ЦК України, моральна шкода полягає: - у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; - у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; - у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; - у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Мета психологічної експертизи моральної шкоди: наявність/відсутність моральних страждань внаслідок “незаконних дій, або бездіяльності інших осіб”; причинний зв’язок між ситуацією спричинення шкоди та стражданнями; встановлення, в чому саме полягають моральні страждання в юридично визначених обставинах; інтенсивність, глибина та тривалість страждань. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір відшкодування повинен бути адекватним нанесеній моральній шкоді.

Проведення експертного дослідження слід доручити експертам Кропивницького відділення Київського НДІСЕ (вул. Волкова, буд. 2, м. Кропивницький), враховуючи думку позивача. Експерту необхідно надати матеріали цивільної справи №711/5534/18, яка складається на даний час з двох томів.

Суд звертає увагу експерта на те, що матеріали справи - а.с.152-181 не прийняті судом як докази, оскільки відповідні клопотання про прийняття таких доказів та приєднання їх до справи відкликані позивачем ОСОБА_1, а тому вони не можуть бути предметом дослідження експерта. Що стосується записів амбулаторної картки (а.с. 211-213, 127-137), а також інших матеріалів справи – позовна заява з додатками, відзиви на позов (а.с.2-70, 84-90, 96-101, 110-112), то їх слід досліджувати експертом, як об»єкт дослідження.

При цьому, слід попередити експерта про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку та за відмову від дачі висновку без поважних причин за ст.ст. 384, 385 КК України.

Оплату за проведення експертизи необхідно покласти на позивача ОСОБА_1

На підставі викладеного та керуючись ЗУ «Про експертизу», ЦК України, ст.ст. 12, 102-110, 259, 260, 353, 354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Призначити по справі судово-психологічну експертизу, на вирішення якої поставити питання:

- чи має ОСОБА_1 індивідуально - психологічні особливості, які суттєво вплинули на сприйняття ним факту незаконного звільнення з посади?

- які психологічні особисті якості та провідні мотиваційні чинники поведінки має ОСОБА_1 ? У якому зв’язку вони перебувають з обставинами даної справи?

- чи має ОСОБА_1 зміни в емоційному стані, індивідуально-психологічних проявах, які перешкоджають соціальному функціонуванню його як особистості і виникли внаслідок обставин справи?

- чи є ситуація, що досліджується за справою, психотравмувальною для ОСОБА_1? Якщо так, то чи завдані ОСОБА_1 страждання (моральна шкода)?

- яка глибина та інтенсивність психотравмуючого впливу на особистість ОСОБА_1 у зв’язку із обставинами справи (незаконне звільнення)?

- чи спричинені ОСОБА_1 страждання (моральна шкода) за умов ситуації незаконного звільнення, що досліджується у справі? Якщо ОСОБА_1 завдані страждання (моральна шкода), який можливий розмір становить грошова компенсація за завдані страждання (моральну шкоду)?

Проведення експертизи доручити експертам Кропивницького відділення Київського НДІСЕ (вул. Волкова, буд. 2, м. Кропивницький).

Попередити експерта про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку та за відмову від дачі висновку без поважних причин за ст. ст. 384, 385 КК України.

Оплату за проведення експертизи покласти на позивача ОСОБА_1

Копію ухвали та матеріали цивільної справи №711/5534/18 в одному томі направити до Кропивницького відділення Київського НДІСЕ для виконання.

Звернути увагу на те, що матеріали справи а.с.152-181 не прийняті судом як докази, оскільки відповідні клопотання про прийняття таких доказів та приєднання їх до справи відкликані позивачем ОСОБА_1, а тому вони не можуть бути предметом дослідження експерта. Що стосується записів амбулаторної картки (а.с. 211-213, 127-137), то їх слід досліджувати експертом, як об’єкт дослідження.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Черкаської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом п’ятнадцяти днів з дня її складення.

Повний текст ухвали складено 05 березня 2019 року.

Головуючий: ОСОБА_6