Ухвала суду № 80275771, 01.03.2019, Маньківський районний суд Черкаської області

Справа №701/226/19

Провадження №2-а/701/5/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 березня 2019 рокуМаньківський районний суд, Черкаської областів складі: головуючого-судді -ОСОБА_1. за участю секретаря -ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Маньківка позовну заяву ОСОБА_3 до Маньківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області начальника відділу ОСОБА_4 та головного державного виконавця Грабовенко Світлани Олександрівни щодо оскарження рішень та дій посадових осіб державної виконавчої служби,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідачів щодо оскарження рішень та дій посадових осіб державної виконавчої служби.

В позовній заяві позивач просить забезпечити позов кількома заходами: зупинити дію постанови про арешт коштів боржника від 22.11.2018 року; зупинити дію постанови про арешт майна боржника від 22.11.2018 року; зупинити дію постанови про накладення адміністративного стягнення від 15.02.2019 року.

На підставу своїх вимог спирається на те, що позивачу від начальника Маньківського районного відділу державної виконавчої служби ОСОБА_4, надійшов лист № 7881 від 22.11.2018 р. та постанова про арешт майна, а потім додано додатково постанову про арешт коштів за ВП № 4437506 від 22.11.2018 року за підписом державного виконавця Грабовенко С.О. Виконавче провадження N 44372506 мало би бути закритим, а виконавчий документ повернутий стягувачу згідно ст. 12, 37, 39 ЗУ «Про виконавче провадження». Позивач звернувся до відділу виконавчої служби, отримав запевнення від начальника відділу ОСОБА_4, що відповіді отримає на письмове звернення. Задля узгодження непорозуміння та можливості предметного оскарження рішень посадових осіб державної виконавчої служби, позивач 19.12.2018 та 09.01.2019 року зареєстрував запити, аби отримати копії виконавчих документів, що являлись підставою для відкриття виконавчого провадження. 03.01.2019, між поданими запитами, позивач отримав виклик від 20.12.2018 року з зобов'язанням з'явитись до виконавця 28.12.2018 р., з одночасним наданням декларації про доходи та майно боржника. Так як виклик № 8730 від 20.12.2018 надійшов з запізненням, що відображено в запиті позивача від 09.01.2019 і також в наступному виклику № 614 від 18.01.2019 та в протоколі № 1 від 31.01.2019, позивач природно, що не міг виконати вимогу подати декларацію до 28.12.2018 року, про що пояснив посадовим особам при особистому відвідуванні виконавчої служби 18.01.2019 року та у своїй заяві на ім'я державного виконавця Грабовенко С.О. від 08.02.2019 року, реагуючи на надісланий протокол про адміністративне правопорушення. Посадові особи виконавчої служби жодним чином не відреагували на пояснення позивача щодо природної незмоги подати декларацію до 28.12.2018 р., не призначили нової дати та часу для надання декларації, натомість безпідставно зобов'язали з'явитись 01.02.2019 для складання протоколу про адміністративне правопорушення. Немаючи змоги з'явитись 01.02.2019 року, позивач з'явився раніше 31.01.2019 і надав декларацію, але ОСОБА_5, склала протокол № 1 від 31.01.2019 р. про адміністративне правопорушення по причині нібито невчасного подання декларації, вказавши неправдиву причину невчасної подачі декларації, що нібито позивачу потрібен час для того щоб зібрати відомості, які необхідно у ній зазначити. Викликом від 05.02.2019 позивача було повідомлено про призначення на 15.02.2019 розгляду справи про адміністративне правопорушення згідно протоколу від 31.01.2019 року. Окрім неодноразових усних пояснень, зазначених в запиті від 09.01.2019 року бажаючи не ускладнювати ситуацію, позивач подав заяву від 08.02.2019 року, де ще раз пояснив логіку нібито невчасної подачі декларації та просив скасувати протокол про адміністративне правопорушення, так як він є протиправним. 15.02.2019 позивач з?явився згідно виклику до начальника відділу виконавчої служби ОСОБА_4 і не відчувши намагань з боку посадової особи бути об'єктивним, позивач вкотре надав письмове пояснення ситуації та оцінку сумлінності дій посадових осіб, що з огляду всіх обставин, явно підпадають під кримінальну відповідальність та кваліфікуються за ч. 1 ст. 367 КК України. З огляду на вище зазначені факти, що підтверджені документальними доказами, які вказують на недотримання посадовими особами Маньківського відділу виконавчої служби ст. 19, 40, 55, 56 Конституції України.

Згідно ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю. Ухвалу про забезпечення позову постановляє суд першої інстанції, а якщо розпочато апеляційне провадження, то таку ухвалу може постановити суд апеляційної інстанції.

Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову. Згідно ст. 151 КАС України, позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Згідно ст. 154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову.

У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову. Суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 152 цього Кодексу, повертає її заявнику без розгляду, про що постановляє ухвалу. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи. Оскарження ухвали про скасування забезпечення позову або про заміну одного заходу забезпечення позову іншим зупиняє виконання цієї ухвали. Згідно п. 2 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження», від 02.06.2016 року, виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа. При постановленні ухвали суд виходить з наступного: суд відзначає, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Судом враховуються аргументи позивача поданої заяви про забезпечення позову, оскільки вказані позивачем обставини потребують повного та всебічного дослідження в ході судового розгляду справи, суд бере до уваги той факт, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, буде ускладненим, тому суд приходить до висновку про обґрунтованість заяви представника позивача про вжиття заходів забезпечення позову, відтак вказану заяву слід задоволити.

Враховуючи принцип співмірності та співвідношення прав які просить захистити позивач суд вважає, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 150-154, 248, 256 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Клопотання з питань забезпечення адміністративного позову задоволити.

Зупитини дію:

Постанови про арешт коштів боржника від 22.11.2018року.

Постанови про арешт майна боржника від 22.11.2018 року.

Постанови про накладення адміністративного стягнення від 15.02.2019 року.

Згідно ч. 8 ст. 154 КАС України, ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Шостого апеляційного адміністративного суду через Маньківський районний суд на протязі п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя ОСОБА_1