Ухвала суду № 80274883, 28.02.2019, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/1056/19

Провадження № 1-кс/645/692/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2019 року Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді - Мартинової О.М.,

секретар судового засідання – Чигрина Є.Ю.,

за участю слідчого – Введенського К.К.,

розглянувши у судовому засіданні у залі суду в м. Харкові клопотання слідчого СВ Немишлянського ВП ГУ НП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 про арешт майна по кримінальному провадженню № 12019220460000510 від 27 лютого 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.186 КК України,

в с т а н о в и в:

Слідчий СВ Немишлянського ВП ГУНП в Харківській області старший лейтенант поліції ОСОБА_1 звернувся до суду із клопотанням, погодженим з прокурором Харківської місцевої прокуратури № 3 ОСОБА_2 про накладення арешту на майно, тимчасово вилучене під час огляду місця події 27.02.2019 року за адресою: м. Харків, просп.Московський, 138-В, а саме на мобільний телефон Samsung Galaxy J7 2017 SM-J730FM, S/N RF8J90R05VN, IMEI-1: 356389083228079/01, IMEI-2:356390083228077/01.

В обґрунтування клопотання слідчий зазначав, що 27.02.2019 року приблизно о 03-00 год двоє невстановлених осіб, знаходячись за адресою: м. Харків, просп. Льва Ландау, буд.64-Б, шляхом застосування насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров’я потерпілого, відкрито заволоділи мобільним телефоном Samsung Galaxy J7 2017 SM-J730FM, що належить ОСОБА_3

За даним фактом СВ Немишлянського ВП ГУ НП в Харківській області розпочато кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного зеєстру досудових розслідувань за № 12019220460000510 від 27.02.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України.

У ході проведення досудового розслідування встановлено, що до вчинення даного злочину можуть бути причетними ОСОБА_4 та ОСОБА_5

З матеріалів клопотання вбачається, що 27.02.2019 року поруч із АЗС «ANP», що знаходиться за адресою: м. Харків, проспект Московський, буд.138-В, проведено огляд місця події, під час якого у громадянина ОСОБА_4 в правій зовнішній кишені виявлено та у подальщому тимчасово вилучено мобільний телефон, що належить потерпілому ОСОБА_6, а саме мобільний телефон Samsung Galaxy J7 2017 SM-J730FM, S/N RF8J90R05VN, IMEI-1: 356389083228079/01, IMEI-2:356390083228077/01.

Даний мобільний телефон визнано речовим доказом в даному кримінальному провадженні.

Враховуючи, що виявлене вищезазначене майно є речовим доказом вчиненого злочину, слідчий просив накласти на нього арешт для запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, пересування, передачі, відчуження.

В судовому засіданні слідчий підтримав подане клопотання.

Слідчий суддя, вислухавши думку слідчого, вивчивши документи та матеріали, якими останній обґрунтовує доводи клопотання, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання, вважає необхідним зазначити наступне.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, за умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність та співмірність обмеження прав власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститись і у клопотанні слідчого, прокурора, який звертається з клопотанням про арешт майна, оскільки у відповідності до п. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб’єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

У відповідності до п.п. 1, 3 ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна, крім іншого, повинні бути зазначені підстава і мета накладення арешту відповідно до положень ст. 170 КПК України та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів.

Слідчим суддею встановлено, що згідно протоколу огляду місця події від 27.02.2019 року поруч із АЗС «ANP», що знаходиться за адресою: м. Харків, проспект Московський, буд.138-В, проведено огляд місця події, під час якого у громадянина ОСОБА_4 в правій зовнішній кишені виявлено та у подальщому тимчасово вилучено мобільний телефон, що належить потерпілому ОСОБА_6, а саме мобільний телефон Samsung Galaxy J7 2017 SM-J730FM, S/N RF8J90R05VN, IMEI-1: 356389083228079/01, IMEI-2:356390083228077/01.

Як вбачається з постанови слідчого СВ Немишлянського відділу поліції ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 про визнання та приєднання до матеріалів кримінального провадження речових доказів від 27.02.2019 року вищезазначене майно визнано речовим доказом.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, якщо є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди.

Таким чином, мається правова підстава, передбачена п. 1 ч. 2 ст. 167 КПК України для накладення арешту на тимчасово вилучене майно під час проведення огляду місця події від 27.02.2019 року.

Арешт тимчасово вилученого майна полягає в забороні користуватися та розпоряджатися ним володільцю та власнику.

Метою накладення арешту на вищезазначене майно є забезпечення кримінального провадження, зокрема необхідність його використання в ході досудового розслідування в якості речових доказів.

Слідчий суддя, вивчивши документи та матеріали, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, а також витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання, приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання, оскільки на виконання вимог ст. 172 КПК України слідчий довів наявність достатніх підстав вважати, що зазначене майно має значення для досудового розслідування.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 170-173, 309, 372 КПК України, суд –

п о с т а н о в и в:

Клопотання – задовольнити.

Накласти арешт на майно, тимчасово вилучене під час огляду місця події 27.02.2019 року за адресою: м. Харків, просп.Московський, 138-В, а саме на мобільний телефон Samsung Galaxy J7 2017 SM-J730FM, S/N RF8J90R05VN, IMEI-1: 356389083228079/01, IMEI-2:356390083228077/01.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п’яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя О.М. Мартинова