Вирок № 80274156, 05.03.2019, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Кримінальне провадження № 629/5340/18

Номер провадження 1-кп/629/180/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.03.2019 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого - Харабадзе К.Ш.,

за участю секретаря - Бєловол О.О.,

прокурора - Новікова Ю.О., Шульги Ю.М.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Лозова Харківської області кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 Івано – Франківської області, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, фактично проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 А, раніше судимого:

-06.08.2007 року Первомайським районним судом Харківської області за ч.2 ст. 186, ч.1 ст. 162, ч. 4 ст. 152, ч. 2 ст. 156, ч. 3 ст. 153, ст. 70 КК України до 9 років позбавлення волі;

-13.04.2018 року Юр’ївським районним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений з іспитовим строком на 3 роки;

-20.06.2018 року Юр’ївським районним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до 1 року 10 місяців позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений з іспитовим строком на 3 роки;

-10.09.2018 року Юр’ївським районним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185, ст. 71 КК України до 2 років позбавлення волі;

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України,

в с т а н о в и в:

23 грудня 2017 року, близько 02 години 30 хвилин, ОСОБА_1, будучи в стані алкогольного сп’яніння, діючи повторно, прямуючи в електропотягу зі ст. Харків, що відправився 22.12.2017 року о 23 годині 57 хвилин до станції Гусарівка, в районі станції Краснопавлівка Лозівського району Харківської області, побачив у вагоні № 7 сплячу ОСОБА_2, у кишені куртки якої знаходився мобільний телефон, після чого в нього виник умисел на його викрадення. Реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливого мотиву, з метою наживи, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав з кишені куртки ОСОБА_2 мобільний телефон марки «ZTE» вартістю 1584 гривень, який належав останній. Утримуючи викрадене, з місця вчинення злочину зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, заподіявши потерпілій ОСОБА_2 матеріальну шкоду на вказану суму.

Прокурором Лозівської місцевої прокуратури Харківської області пред’явлено обвинувачення, у вчиненні кримінального правопорушення за ч.2 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

У відповідності до ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 винним себе визнав повністю, пояснив, що він дійсно, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, в ніч з 22 на 23 грудня 2017 року за вищевказаних обставин, перебуваючи у 7 вагоні електропотягу сполученням Харків-Гусарів, з кишені жінки, яка спала у вагоні, таємно викрав мобільний телефон. Вказав, що вчинення кримінального правопорушення було обумовлено тим, що він знаходився в стані алкогольного сп’яніння. З правовою кваліфікацією своїх дій за ч. 2 ст.185 КК України був згоден, фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення не оспорював, щиро каявся, висловлював жаль з приводу вчиненого.

Прокурор просив визнати ОСОБА_1 винуватим за ч. 2 ст. 185 КК України та призначити покарання у виді 3 років позбавлення волі, за правилами ч. 4 ст. 70 КК України частково приєднати невідбуту за вироком Юр’ївського районного суду Дніпропетровської області від 10.09.2018 року частину покарання у виді 1 року позбавлення волі та призначити покарання у виді 4 років позбавлення волі.

Враховуючи покази обвинуваченого, а також те, що він не оскаржує фактичні обставини справи, які вказані в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, не наполягає на дослідженні інших доказів у справі, розуміє неможливість в подальшому оскаржувати дані фактичні обставини в апеляційному порядку, у суду немає сумнівів в добровільності та правдивості його позиції, тому відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів відносно фактичних обставин справи визнано судом недоцільним, суд обмежив їх дослідження допитом обвинуваченого, дослідженням даних, які характеризують його особу, доказів щодо речових доказів, судових експертиз.

Таким чином, аналізуючи показання обвинуваченого, суд находить його вину повністю доказаною, а його дії кваліфікує за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

При призначенні покарання відповідно до статей 65-69 КК України суд ураховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, сукупність усіх обставин, що його характеризують (форма вини, мотив, спосіб, характер вчиненого діяння, ступінь здійснення злочинного наміру, тяжкість наслідків тощо), особу винного й обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ст. 12 КК України обвинувачений скоїв злочин середнього ступеня тяжкості.

Дослідженням особи обвинуваченого встановлено, що він раніше судимий, не працює, на обліку у лікарів психіатра, нарколога не перебуває, проживав без реєстрації за постійним місцем проживання, за яким характеризується формально, на військовому обліку не перебуває.

Згідно досудової доповіді ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та ризик небезпеки для суспільства, у т.ч. для окремих осіб, оцінюються як високі. Виправлення особи без позбавлення або обмеження волі на певний строк може становити дуже високу небезпеку для суспільства ( у т.ч. окремих осіб) /а.с.29-32/.

Обставинами, які пом'якшують покарання, суд визнає щире каяття в скоєному.

Обставинами, які обтяжують покарання, суд визнає вчинення злочину у стані алкогольного сп’яніння.

Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, що він не одружений, утриманців не має, не працює, має слабкі соціальні зв’язки, раніше судимий за корисливі злочини, обставин вчинення злочину і ставлення обвинуваченого до вчиненого, суд дійшов висновку про те, що його подальше перевиховання та попередження скоєння ним нових злочинів можливе тільки в умовах реального відбування покарання та призначає йому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 185 КК України, оскільки обвинувачений після вчинення даного кримінального правопорушення був засуджений за інше кримінальне правопорушення вироком Юр’ївського районного суду Дніпропетровської області від 10.09.2018 року до позбавлення волі 2 роки, який набрав законної сили 10.10.2018 року, а тому суд остаточно призначає покарання за правилами ч. 4 ст. 70 КК України.

У даному кримінальному провадженні запобіжний захід обвинуваченому не обирався. Обвинувачений відбуває покарання з 17.11.2018 року за вироком Юр’ївського районного суду Дніпропетровської області від 10.09.2018 року, який набрав законної сили.

Підстави для застосування до обвинуваченого ст.ст. 69, 69-1, 75, 76 КК України відсутні.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Відповідно до ст.124 КПК України, суд стягує з обвинуваченого витрати за проведення товарознавчої експертизи № 34 від 16.01.2018 року в сумі 429 гривень.

Питання щодо речових доказів суд вирішує в поряду ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 331, 349, 369, 370, 373, 374, 395 КПК України, суд,-

у х в а л и в:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на три роки.

На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів до призначеного покарання частково приєднати невідбуту за вироком Юр’ївського районного суду Дніпропетровської області від 10.09.2018 року частину покарання у виді 6 місяців позбавлення волі та призначити покарання у виді ТРЬОХ років ШЕСТИ місяців ОСОБА_3.

Строк відбування покарання рахувати з 17.11.2018 року.

Речові докази: мобільний телефон марки «ZTE BLADE», який переданий під зберігальну розписку потерпілій ОСОБА_2 - залишити їй же.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати за проведення товарознавчої експертизи № 34 від 16.01.2018 року в сумі 429 гривень 00 копійок які необхідно стягнути на наступні реквізити: код доходів 24060300, р/р 31419544020005, код банку 37999680, МФО 899998, отримувач платежу УК Слобідсь/мХар Слобідськи/24060300, банк Казначейство України, стягувач Держава.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до Харківського апеляційного суду через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим який знаходиться під вартою, в той же строк, з дня отримання копії даного вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя: К.Ш.Харабадзе