Рішення № 80273894, 05.03.2019, Куп'янський міськрайонний суд Харківської області

Справа №628/272/19

Провадження №2/628/372/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 березня 2019 року Куп’янський міськрайонний суд Харківської області

у складі: головуючого – судді Демченко І.М.,

за участю секретаря Романової Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Куп’янську в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по аліментам та пені за прострочення сплати аліментів,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що на підставі рішення Куп’янського міськрайонного суду Харківської області від 24.07.2008 з ОСОБА_2 на її користь стягуються аліменти на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі ј частини всіх видів доходу щомісяця. Через ухилення відповідача ОСОБА_2 від сплати аліментів за період з 11.03.2010 по 01.03.2018 утворилася заборгованість у розмірі 47637,56грн., яку вона просить стягнути з відповідача на її користь, а також 29442,92грн. пені за прострочення їх сплати.

Ухвалою суду від 05.02.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного провадження.

25.02.2019 відповідачем ОСОБА_2 подано відзив на позовну заяву, у якому він зазначив, що позовні вимоги ОСОБА_1 не визнає та у їх задоволенні просить відмовити у повному обсязі, з огляду на те, що стягнення заборгованості по аліментам визначено Законом України «Про виконавче провадження» та не потребує ухвалення ще одного рішення суду про стягнення цієї ж заборгованості, оскільки вона стягується в межах відкритого виконавчого провадження за виконавчим листом про стягнення аліментів. З наданим позивачем розрахунком пені також не погоджується, оскільки він в період з 11.03.2010 по 01.10.2018 сплачував аліменти та витрачав додатково кошти на подарунки, одяг, іграшки для дитини, приймав участь у літньому відпочинку сина ОСОБА_3 на морі. Посилаючись на те, що він не має офіційної роботи, його заробіток має мінливий характер, а також те, що він періодично частково сплачував аліменти, при цьому на його утриманні знаходиться дружина та двоє інших малолітніх дітей, вважає за можливе на підставі ст.197 Сімейного Кодексу України звільнення його від сплати заборгованості по аліментам.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з’явилася, надала заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з’явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги ОСОБА_1 не визнає та у їх задоволенні просить відмовити.

Суд, з’ясувавши позиції сторін, дослідивши докази, встановив фактичні обставини та відповідні правовідносини, які виникли між сторонами.

Встановлено, що сторони є батьками неповнолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішенням Куп’янського міськрайонного суду Харківської області від 24.07.2008 у справі № 2-1748/2008 з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь ОСОБА_5 стягнуто аліменти на утримання неповнолітньої дитини – сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 09.05.2008 до його повноліття (а.с. 12).

На підставі зазначеного рішення суду позивачу видано виконавчий лист, який знаходиться на виконанні у Міськрайонному відділі державної виконавчої служби по Куп’янському, Шевченківському районах та місту Куп’янськ Головного територіального управління юстиції у Харківській області та за яким на користь ОСОБА_1 проводиться нарахування та стягнення аліментів на утримання сина ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку ОСОБА_2, щомісячно (а.с.14-15).

Відповідно до розрахунку державного виконавця заборгованість ОСОБА_2 по аліментам згідно вищезазначеного виконавчого листа № 2-1748 від 24.07.2008 за період з 11.03.2010 по 01.03.2018 складає 34481,31грн. (а.с.14-15), а вже станом на 01.10.2018 становить 47637,56 грн. (а.с.16).

Визначена державним виконавцем сума заборгованості по аліментам відповідачем не оспорювалася. Будь-яких доказів на підтвердження сплати аліментів у період з 11.03.2010 по 01.03.2018 відповідачем до суду та державного виконавця не подано.

Відповідно до ч.1 ст. 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Відповідно до правової позиції у справі за № 6-94цс15 Верховний суд України прийшов до висновку, що згідно з частиною першою статті 196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

З урахуванням правової природи пені, яка є дієвим стимулом належного виконання обов'язку та виходячи з того, що аліменти призначаються та виплачуються (стягуються) щомісячно, за змістом статті 196 СК України пеня нараховується на суму заборгованості за той місяць, в якому не проводилось стягнення аліментів.

При цьому, сума заборгованості за аліментами за попередні місяці не додається до заборгованості за наступні місяці, а кількість днів прострочення обчислюється, виходячи з того місяця, в якому аліменти не сплачувались. Загальна сума неустойки (пені) визначається шляхом додавання нарахованої пені за кожен із прострочених платежів (за кожен місяць).

Тому, суд погоджується із розрахунком суми пені за прострочення сплати аліментів, зазначеним у позовній заяві, оскільки його проведено з дотриманням вищезазначених умов. Іншого розрахунку відповідачем до суду не подано.

Судовим розглядом встановлено, що заборгованість по аліментам утворилася саме з вини відповідача – платника аліментів, тому з нього на користь одержувача аліментів підлягає стягненню пеня у розмірі 29442,92грн. Розмір нарахованої пені не перевищує 100 відсотків заборгованості, яка утворилася станом на 01.03.2018.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст. 196 Сімейного Кодексу України розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів. Неустойка не сплачується, якщо платник аліментів є неповнолітнім.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на наявність підстав для звільнення від сплати неустойки з урахуванням його матеріального та сімейного стану, оскільки положеннями Сімейного Кодексу України не передбачено підстав для звільнення від сплати неустойки. Зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 про звільнення від сплати заборгованості по аліментам відповідачем не заявлено. Посилання відповідача у відзиві на позовну заяву про перебування в провадженні Куп’янського міськрайонного суду Харківської області позовної заяви про зменшення розміру аліментів не підтверджені належними та допустимими доказами.

Положеннями частини 2 статті 197 Сімейного Кодексу України, на які посилається відповідач, визначено, що за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв'язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.

З такими позовними вимогами відповідач ОСОБА_2 до суду не звертався. Крім того, доказів вирішення спору щодо розміру заборгованості із сплати аліментів за його заявою у порядку, встановленому законом, як то передбачено ч.3 ст. 195 СК України та Законом України «Про виконавче провадження» до суду також не надано.

За положеннями ч.ч. 2, 3 ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідач ОСОБА_2 не спростував наданого позивачем розрахунку заборгованості. При цьому, із наявних у справі доказів вбачається, що розмір заборгованості із сплати аліментів був обчислений державним виконавцем відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження», боржнику було роз'яснено право оскаржити його до суду у порядку, встановленому законом. Крім того, обидва розрахунки державного виконавця містять відомості про суму заборгованості по аліментам, період за який вона виникла.

Враховуючи матеріальний та сімейний стан платника та одержувача аліментів, суд вважає, що стягнення з відповідача пені за прострочення сплати аліментів у розмірі 29442,92грн., яка до того ж не перевищує 100 відсотків заборгованості, буде справедливим по відношенню до обох сторін.

Щодо позовних вимог в частині стягнення заборгованості по аліментам, суд виходить із того, що порядок стягнення аліментів на утримання дітей визначено статтями 194-197 Сімейного Кодексу України та статтею 71 Закону України «Про виконавче провадження».

За змістом зазначених норм законодавства розмір заборгованості із сплати аліментів визначається державним виконавцем. У разі наявності заборгованості із сплати аліментів понад три місяці стягнення може бути звернуто на майно боржника. При цьому звернення стягнення на заробітну плату не перешкоджає зверненню стягнення на майно боржника.

Державний виконавець обчислює розмір заборгованості із сплати аліментів, складає відповідний розрахунок та повідомляє про нього стягувачу і боржнику: у разі якщо виконавчий документ уперше надійшов для виконання; за заявою сторін виконавчого провадження; у разі надсилання постанови до адміністрації підприємства, установи, організації, фізичної особи-підприємця для проведення відрахування із заробітної плати (доходів), пенсії, та стипендії боржника; у разі закінчення виконавчого провадження у зв'язку з надходженням виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби, за власною ініціативою; і інших передбачених, законом, випадках.

Спір щодо розміру заборгованості по сплаті аліментів, а не про стягнення заборгованості вирішується судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом ( ч. 8 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження»).

Таким чином, діючим законодавством передбачено стягнення заборгованості із сплати аліментів не шляхом ухвалення судового рішення, а в межах виконавчого провадження.

Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права та свободи (ст. 447 ЦПК України).

З урахуванням вищенаведеного, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по виплаті аліментів задоволенню не підлягають.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позивача при зверненні до суду від сплати судового збору звільнено, він підлягає стягненню з відповідача в дохід держави.

Керуючись ст.ст.2, 23, 76-81, 258, 259, 263, 264, 265, 273 ЦПК України, ст.ст.196, 197 Сімейного Кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заявуОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по аліментам та пені за прострочення сплати аліментів – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, 13.07.1983року народження, р.н.о.к.п.п. – НОМЕР_1, місце проживання якого зареєстровано за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, р.н.о.к.п.п. – НОМЕР_2, місце проживання якої зареєстровано за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, неустойку за прострочення сплати аліментів у розмірі 29442,92грн. (двадцять дев’ять тисяч чотириста сорок дві гривні дев’яносто дві копійки).

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2, 13.07.1983року народження, р.н.о.к.п.п. – НОМЕР_1, місце проживання якого зареєстровано за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, в дохід держави судовий збір в розмірі 768,40грн. (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок), які перерахувати за такими реквізитами: отримувач коштів : ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: 31211256026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Рішення може бути оскаржено повністю або частково учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси та (або) обов’язки до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Куп’янський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Головуючий : І.М.Демченко