Вирок № 80273076, 04.03.2019, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/76/19

Номер провадження 1-кп/623/121/2019

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2019 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

у складі:головуючого судді Бєссонової Т.Д.,

за участі секретаря судового засідання: Довгополої І.В.,

прокурора: Козир М.В.,

обвинуваченого: ОСОБА_1,

потерпілого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12018220320000822 від 20 серпня 2018 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Виру, Естонія, українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, військовозобов'язаного, раніше не судимого, одруженого, який має малолітню дитину, доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, який є особою з інвалідністю з дитинства ІІІ групи, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, РНОПП: НОМЕР_1, контактний телефон: НОМЕР_3

у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

в с т а н о в и в :

19 серпня 2018 року, близько о20 годин 40 хвилин, ОСОБА_1 керуючи технічно справним автомобілем Opel Vectra, реєстраційний номер НОМЕР_2, який належить ОСОБА_3, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.9 а) Правил дорожнього руху України, відповідно до якого:

п. 2.9 «Водієві забороняється: а) керувати транспортним засобом в стані алкогольного оп'яніння або знаходячись під впливом наркотичних чи токсичних речовин",

рухався зі швидкістю 60 км/год зі сторони вул. Заоскільської в напрямку вул. Набережної в с. Оскіл Ізюмського району Харківської області.

В процесі руху водій ОСОБА_1 порушив вимоги п.п. 12.1 і 12.4 Правил дорожнього руху України, згідно з яким:

п. 12.1 «Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен урахувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним»;

п. 12.4 « У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год»,

не врахував під час руху дорожню обстановку, щоб мати змогу постійно контролювати рух автомобіля та безпечно керувати ним в установлених межах безпечної швидкості, у зв'язку з чим не впорався з керуванням та допустив виїзд автомобіля Opel Vectra, реєстраційний номер НОМЕР_2, за межі проїзної частини з подальшим перекиданням автомобіля.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля Opel Vectra, реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_7 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого осколкового перелому тіла 2-го шийного хребця, який згідно з висновком судово-медичної експертизи № 243-ІЗ/18 від 31.08.2018, відносяться до тяжкого тілесного ушкодження, закритого осколкового перелому правого плеча, який згідно з висновком судово-медичної експертизи № 243-ІЗ/18 від 31.08.2018, відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень.

Порушення вимог п.п. 12.1 і 12.4 Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_1, які відповідно до висновків судово автотехнічних експертиз №1184/18 від 19.11.2018 та №1318/18 від 18.12.2018 з технічної точки зору, знаходяться в причинному зв'язку з подією та наслідками і виразилося в тому, що він, керуючи технічно справним автомобілем Opel Vectra, реєстраційний номер НОМЕР_2, у населеному пункті рухався зі швидкістю 60 км/год та під час руху не впорався з керуванням та допустив виїзд автомобіля за межі проїзної частини з подальшим перекиданням автомобіля, що призвело до виникнення даної дорожньо-транспортної події та спричинило вищевказані наслідки.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення - злочин, передбачений ч. 2 ст. 286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспортного засобу особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.

Допитаний в судовому засіданні у якості обвинуваченого ОСОБА_1 винуватим себе у вчинені кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, визнав повністю, підтвердив факти та обставини вчинення злочину, викладені вище, їх не оспорював, у скоєному щиро розкаявся та пояснив, що дуже шкодує про те, що сталося. Просив призначити мінімальне покарання.

Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні просив не карати ОСОБА_1, зазначив, що ніяких претензій до останнього він не має, так як ОСОБА_1 не мав навмисного наміру на спричинення йому тілесних ушкоджень, вони хотіли відпочити та погуляти, але вийшло так, що сталася ДТП. Також потерпілий повідомив, про те, що матеріальну шкоду обвинувачений ОСОБА_1 відшкодував йому в повному обсязі.

Прокурор Козир М.В., посилаючись на щире каяття обвинуваченого, його активне сприяння розкриттю злочину, часткове відшкодування цивільного позову прокурора та повне відшкодування матеріальної шкоди потерпілому ОСОБА_2, просила суд визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 ККУКраїни та призначити покарання: у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортирними засобами строком на 2 (два) роки із застосуванням положень ст.75,76 КК України з випробувальним терміном у 2 ( два) роки, а також частково задовольнити цивільний позов прокурора Ізюмської місцевої прокуратури в інтересах держави та стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Ізюмської ЦМЛ в рахунок відшкодування витрат, затрачених на лікування потерпілого, кошти в розмірі 2 950 (дві тисячі дев'ятсот п'ятдесят) грн. 40 коп.

Враховуючи, що обвинувачений визнав себе винними у вчинені злочину, йому роз'яснені наслідки вимог ч.3 ст. 349 КПК України, інші учасники судового провадження не оспорюють обставини даного кримінального провадження, суд вважає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та обмежується допитом обвинуваченого і вивченням матеріалів, що характеризують його особистість. При цьому суд роз'яснив сторонам, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Показання обвинуваченого є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

З урахуванням викладеного, оцінивши показання обвинуваченого як належний, допустимий та в даному випадку достатній доказ, суд дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1, а його дії за встановлених судом обставин кваліфікує за ч.2 ст.286 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспортного засобу особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.

Відповідно до п.4 ППВСУ №7 від «Про практику призначення судами кримінального покарання» виходячи з того, що встановлення пом'якшуючих та обтяжуючих покарання обставин має значення для правильного його призначення, судам необхідно всебічно досліджувати матеріали справи щодо наявності таких обставин і наводити у вироку мотиви прийнятого рішення. При цьому таке рішення має бути повністю самостійним і не ставитись у залежність від наведених в обвинувальному висновку обставин, які пом'якшують чи обтяжують покарання.

Відповідно до ч.1 ст.2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом. Таким чином реалізується принцип невідворотності кримінального покарання за вчинений злочин.

Вивченням особистості ОСОБА_1 встановлено, що він є громадянином України, зі слів має професійно-технічну освіту, перебуває на військовому обліку в Ізюмському ОМВК, але строкової військової служби не проходив, за гр.1 ст.30-в наказу Міністерства Оборони України№ 402 від 2008 року (короткозорість або далекозорість), одружений, має на утриманні малолітню дитину - доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, не працює, раніше не судимий, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, є особою з інвалідністю з дитинства ІІІ групи, має постійне місце реєстрації та постійне місце проживання, яким характеризується посередньо, що підтверджується довідками лікарів, вимогою щодо судимостей, характеристикою з місця проживання, довідкою Ізюмського ОМВК, копією свідоцтва про народження дитини.

Згідно ч.1 ст.368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого.

Відповідно до наданої досудової доповіді орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_1 без позбавлення волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства, у тому числі окремих осіб.

Злочин, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_1 визнав себе винуватим, відповідно до ст. 12 КК України, віднесений до тяжкого злочинe.

Обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 в порядку ст. 66 КПК України, суд визнає його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, часткове відшкодування цивільного позову прокурора, повне відшкодування матеріальної та моральної шкоди потерпілому ОСОБА_2

Відповідно до вимог ст. 67 КК України обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_1, суд визнає вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.

Відповідно до ч.2 ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженими, так і іншими особами. Окрім того, відповідно до положень ст.17 ЗУ від 23 лютого 2006 р. №3477-ІV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права», а тому з урахуванням позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якої покарання як втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи») (справи «Фрізен проти Росії» від 24.03.2005 р.; «Ісмайлова проти Росії» від 29.11.2007 р.).

Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 р.) так і у справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 р.) Суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним».

Судом при призначенні покарання враховуються вимоги ст. 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Виходячи із вказаних вимог закону особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

При обранні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1, у відповідності до вимог ст. 65 КК України, суд враховує характер і ступінь тяжкості як скоєного ним кримінального правопорушення, так і його наслідків, конкретні обставини по справі, дані про особистість обвинуваченого, наявність пом'якшуючих та обтяжуючих покарання обставини, те що обвинуваченим ОСОБА_1 частково відшкодовано цивільний позов прокурора, в повному обсязі відшкодовано матеріальну шкоду потерпілому ОСОБА_2, а також з огляду на те, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІІ групи та має на утриманні малолітю дитину, доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, та вважає, що обвинуваченому слід призначити покарання у межах санкції КК України, за якими кваліфіковано його діяння із застосуванням положень ст.ст.75,76 КК України з випробувальним терміном з призначенням додаткової міри покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами. Призначене покарання, на думку суду, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Прокурором у кримінальному провадженні заявлений цивільний позов в інтересах держави в особі Ізюмської центральної міської лікарні про стягнення на користь держави в особі Ізюмської центральної міської лікарні коштів в розмірі 6950 гривень 40 копійок, затрачених на лікування потерпілого ОСОБА_2

Заявлений цивільний позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що з приводу отриманих тілесних ушкоджень потерпілий ОСОБА_2 знаходився на стаціонарному лікуванні у травматологічному відділенні Ізюмської центральної міської лікарні з з 19.08.2018р. по 07.09.2018р., що складає 19 ліжко-днів, вартість становить 6950 грн. 40 коп.

Відповідно до статті 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину.Згідно частини третьої даної статті, якщо лікування проводилося закладом охорони здоров'я, що є у державній власності, у власності АРК або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

Згідно квитанцій «ПриватБанку» № 0.0.1239121049.1 від 16.01.2019 про сплату коштів у розмірі 2000 (дві тичсячі) грн. та № 0.0.1239187084.1 від 16.01.2019 про сплату коштів у розмірі 2000 (дві тичсячі) грн., обвинуваченим ОСОБА_1 частково відшкодовано цивільний позов Ізюмського місцевого прокурора на загальну суму в розмі 4 000 (чотири тисячі) гривень

З огляду на ці обставини, те, що обвинувачений визнає цивільний позов, прокурором надано докази на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, то наявні правові підстави для його часткового задоволення.

Потерпілим цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Відповідно до ст. 124 КК України, суд стягує з обвинуваченого ОСОБА_1 документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням експертів у кримінальному провадженні.

Судова автотехнічна експертизи вартістю 4862 (чотири тисячі вісімсот шістдесят дві)грн, виконана за рахунок державного бюджету.

Міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили не обирати.

Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Керуючись ст. ст.368, 369, 370, 373, 374 КК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винними у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначити покарання: у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 (два) роки.

Згідно ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання з випробуванням строком на 2 (два) роки.

Відповідно до ч.1 п.п.1,2 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов'язки: 1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Відповідно до ч.3 п.2 ст.76 КК України на ОСОБА_1 додатково покласти обов'язок не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили, не обирати.

Цивільний позов прокурора Ізюмської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Ізюмської центральної міської лікарні до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на лікування задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Ізюмської центральної міської лікарні 2 950 (дві тисячі дев'ятсот п'ятдесят) грн. 40 копійок в рахунок компенсації витрат на лікування потерпілого ОСОБА_2 -розрахунковий рахунок: НОМЕР_4, , ГУДКСУ Харківської області, код ЄДРПОУ: 02003304, МФО 851011.

Стягнути з ОСОБА_1 витрати, пов'язані з проведенням:

-Судової автотехнічної експертизи № 974/18 від 14.12.2018, виконаної експертами Харківського НДЕКЦ на суму в розмірі 1716 (одна тисяча сімсот шістнадцять) грн.,

-Судової автотехнічної експертизи № 1318/18 від 18.12.2018 року, виконаної експертами Харківського НДЕКЦ на суму в розмірі 1144(одна тисяча сто сорок чотири) грн,;

-Судової автотехнічної експертизи № 1184/18 від 19.11.2018 року, виконаної експертами Харківського НДЕКЦ на суму в розмірі 1144(одна тисяча сто сорок чотири) грн,

а всього 4004 (чотири тисячі чотири) грн. (отримувач - Держава, код доходів 24060300, р/р: 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Слобідському районі м. Харків.

Судову автотехнічну експертизу вартістю 4862 (чотири тисячі вісімсот шістдесят дві)грн. вважати виконаною за рахунок Державного бюджету.

Речові докази:

- автомобіль Opel Vectra, р.н. НОМЕР_6, червоного кольору, номер шасі (кузову, рами) НОМЕР_5, який перебуває на території Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області - повернути власнику: ОСОБА_3, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_3;

- пару шльопанців синього кольору із зеленими вставками, які мають напис «FAVORITE», які знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області - повернути власнику: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_2;

- зруйнований диск із зруйнованою центральною частиною переднього правого колеса з шиною автомобіля та шину заднього правого колеса Opel Vectra, р.н. НОМЕР_6 - які знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області - повернути власнику - ОСОБА_3, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_3.

Скасувати арешт, накладений:

-Згідно ухвали слідчого судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області Герцова О.М. від 21.08.2019 на автомобіль Opel Vectra, реєстраційний номер НОМЕР_6, червоного кольору, номер шасі (кузову, рами) НОМЕР_5, який знаходиться на території Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області, за адресою: Харківська область, м. Ізюм, пров. Георгіївський, 2, та належить ОСОБА_3, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_3, знаходиться у користуванні у ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2.

-Згідно ухвали слідчого судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області Герцова О.М. від 21.08.2019 на пару шльопанців синього кольору із зеленими вставками, які мають напис «FAVORITE» та які були виявлені на килиму під кермом автомобіля Opel Vectra, реєстраційний номер НОМЕР_6, червоного кольору, номер шасі (кузову, рами) НОМЕР_5, що належать ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_2.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, протягом 30 днів з дня його проголошення, обвинуваченим, потерпілим, прокурором в той же строк з дня отримання копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, потепілому, та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Головуючий:суддя Т. Д. Бєссонова