Ухвала суду № 80272649, 19.02.2019, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2019 р.

м.Харків

Справа № 639/6955/18

провадження 4-с/639/10/19

Жовтневий районний суд м.Харкова

у складі: головуючого - судді Єрмоленко В.Б.

Учасники справи:

представник заявника- Засименко В.А.

представник заінтересованої особи- Мінькова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АНСУ» на постанову державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах м.Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області про повернення виконавчого документа стягувачу та зобов’язання вчинити певні дії ,-

ВСТАНОВИВ:

Заявник- Товариство з обмеженою відповідальністю ( далі ТОВ) «АНСУ» звернулося до суду зі скаргою на рішення та дії державного виконавця, в якій просить суд визнати постанови державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби (надалі ВДВС) по Холодногірському та Новобаварському районах м.Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області від 25.04.2018 за виконавчим провадженням ВП № 49857877 та ВП № 49857762 про повернення виконавчого документа стягувачу такими, що винесені з порушенням Закону України «Про виконавче провадження»; зобов’язати відповідального державного виконавця Міжрайонного ВДВС по Холодногірському та Новобаварському районах м. Харків ГТУЮ у Харківській області скасувати постанови від 25.04.2018 за ВП № 49857877 та ВП № 49857762 про повернення виконавчого документа стягувачу та винести постанови про відновлення виконавчих проваджень ВП № 49857877 та ВП № 49857762; зобов’язати відповідального державного виконавця Міжрайонного ВДВС по Холодногірському та Новобаварському районах м. Харків ГТУЮ у Харківській області винести постанову за виконавчим провадженням ВП № 49857877 про внесення виправлення у виконавче провадження в частині суми, визначеної до стягнення, зазначивши суму до стягнення в загальному розмірі 97047,13 доларів США, як це визначено у виконавчому документі (без зазначення гривневого еквіваленту).

В обґрунтування заяви заявник посилається на те, що 04.12.2013 Жовтневим районним судом м. Харкова видано виконавчі листи № 2012/10384/2012 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ПУМБ» заборгованості за кредитним договором № 5771302 від 12.03.2007 в загальному розмірі 97047,13 доларів США, а також витрат по сплаті судового збору в розмірі 3219,00 грн. 20.12.2014 судом постановлено ухвалу по справі № 639/11234/13-ц про заміну сторони виконавчого провадження з ПАТ «ПУМБ» на ТОВ «АНСУ» , як стягувача по цивільній справі № 2012/10384/2012. У відповідності до заяв стягувача ТОВ «АНСУ» , 14.01.2016 державним виконавцем Жовтневого ВДВС м. Харків ГТУЮ у Харківській області відкрито виконавчі провадження ВП № 49857877 та ВП № 49857762 з примусового виконання виконавчих листів № 2012/10384/2012 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «АНСУ» заборгованості за кредитним договором № 5771302 від 12.03.2007 в загальному розмірі 97047,13 доларів США, а також витрат по сплаті судового збору в розмірі 3219,00 грн. Проте, заявник звертає увагу на те, що в постанові про відкриття виконавчого провадження ВП № 49857877 державним виконавцем незаконно та безпідставно перераховано суму, визначену до стягнення, в гривневий еквівалент за курсом НБУ на день прийняття рішення та визначено у розмірі – 775697,71 грн. В подальшому, 22.11.2018 на адресу стягувача ТОВ «АНСУ» надійшов лист з Міжрайонного ВДВС по Холодногірському та Новобаварському районах м. Харків ГТУЮ у Харківській області з оригіналами виконавчих листів № 2012/10384/2012 від 04.12.2013 про стягнення коштів з ОСОБА_1, супровідних листів від 19.11.2018 за вих. № 64921 та вих. № 64916, а також постанов державного виконавця від 25.04.2018 за виконавчим провадженням ВП № 49857877 та ВП № 49857762 про повернення виконавчого документа стягувачу, в яких визначено: згідно відповіді ДФС України про номери відкритих рахунків боржника - інформація відсутня. Згідно даних БД «НАІС» за боржником автотранспортні засоби не зареєстровані. Відповідно до інформаційної довідки Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна - стосовно боржника відсутні відомості. Ліквідного майна, належного боржнику, на яке можливо звернути стягнення не виявлено. Проаналізувавши відповіді постанови стягувач ТОВ «АНСУ» вважає, що державним виконавцем 25.04.2018 безпідставно винесено постанови про повернення виконавчих документів стягувачу за виконавчими провадженнями ВП № 49857877 та ВП № 49857762 та не проведено всіх передбачених Законом України «Про виконавче провадження» заходів пов’язаних з якнайшвидшим та повним виконанням рішення суду. У зв'язку з чим заявник звернувся до суду з даною скаргою.

30.01.2019 ухвалою Жовтневого районного суду м.Харкова, за клопотанням заявника, призначено проведення розгляду судового засідання по цивільній справі в режимі відеоконференції між Жовтневим районним судом м. Харкова та Дарницьким районним судом м. Києва.

У судовому засіданні представник заявника ОСОБА_2, який діє на підставі довіреності, скаргу підтримав у повному обсязі, просив її задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у скарзі.

Держаний виконавець Міжрайонного ВДВС по Холодногірському та Новобаварському районах міста Харків ГТУЮ у Харківській області ОСОБА_3 у судовому засіданні заперечувала проти задоволення скарги, надавши письмовий відзив, в якому ВДВС посилається на, що представник ТОВ «АНСУ» не знайомився з виконавчим провадженням , а тому у його скарга містить припущення. В ході проведення виконавчих дій були надані та отримані відповіді щодо наявності рухомого та нерухомого майна боржника, наявність доходів, банківських рахунків, тощо. Постанова про арешт коштів прийнята ПАТ «Фідобанк» ще 10.02.2016. Там також обліковувались постанови про арешт коштів ОСОБА_1 Київсьекого районного суду м.Харкова від 28.03.2011, ВПВР УДВС ГУЮ у Харківській області віл 28.03.2011.Твердження заявника про те, що матеріали виконавчого провадження не мають відомостей щодо виконання банківськими установами постанов про арешт коштів боржника не відповідає дійсності. За витягом БД АМТ-1 від 24.03.2016 боржнику не належать транспортні засоби на праві власності. Відомостей щодо підстав винесення 25.07.2016 головним державним виконавцем Щегульною А.С. постанови про розшук автомобіля ВАЗ-21099, 1996 р. випуску, державний номер НОМЕР_1, матеріали виконавчого провадження не містять, розшук транспортних засобів здійснюють органи внутрішніх справ. За боржником , за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, нерухоме майно не зареєстровано.Щодо подання про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду боржника за межі України, представник ВДВС зазначив, що таке право у державного виконавця виникає лише у випадку доведення і обгрунтування факту умисного ухилення боржника від виконання своїх обов’язків. Крім того, повернення виконавчого документа стягувачу не позбавляє його права повторного пред’явлення виконавчого документа до виконання протягом строків, встановлених ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження».

Боржник ОСОБА_1, який належним чином повідомлявся судом про дату, час та місце розгляду справи у судове засідання не з'явився, в порушення ч. 3 ст. 131 ЦПК України про причини неявки суд не повідомив.

Заслухавши вступне слово представника заявника ОСОБА_2, пояснення державного виконавця Мінькової В. В., дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 74 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Згідно зі статтею 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

За вимогами частини п’ятою статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов’язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов’язковість рішень суду.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов’язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.

Так, відповідно до статей 1, 5 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження - це сукупність дій органів і осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів. Державний виконавець зобов'язаний вжити заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що на виконанні у Міжрайонному відділі державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області перебували виконавчі листи № 2012/10384/2012 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ “АНСУ” (до заміни сторони виконавчого провадження - ПАТ “ПУМБ”) суми боргу в розмірі 97047,13 доларів США та про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ “АНСУ” судового збору у розмірі 3219,00 грн.

Так, 04.12.2013 Жовтневим районним судом м. Харкова видано два виконавчі листи по справі № 2012/10384/2012 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Перший Український ОСОБА_4» сплачений судовий збір у розмірі 3219,00 грн. (а.с. 28) та про стягнення заборгованості за кредитним договором № 5771302 від 12.03.2007 в загальному розмірі 97047,13 доларів США (а.с. 29).

20.12.2013 ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова замінено стягувача за заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 12.06.2013 по цивільній справі № 2012/10384/2012 з Публічного акціонерного товариства «Перший Український ОСОБА_4» на Товариства з обмеженою відповідальністю «АНСУ» (а.с. 30-31).

06.01.2016 ТОВ «АНСУ» звернулося з заявами про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчих листів № 2012/10384/2012 від 04.12.2013 (а.с. 7-8 9-10), які надійшли на адресу Відділу ДВС 13.01.2016.

Як вбачається з інформації про виконавче провадження, 14.01.2016 постановою державного виконавця відкрито виконавче провадження ВП № 49857877 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ПУМБ» суми боргу у розмірі 97047,13 доларів США, яка на день набрання рішенням законної сили за офіційним курсом НБУ становила 775697,71 грн. (а.с. 11-15).

Окрім того, 14.01.2016 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 49857762 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «АНСУ» судового збору в розмірі 3219,00 грн. (а.с. 16-18).

20.12.2016 державним виконавцем винесено постанову про стягнення виконавчого бору по ВП № 49857877 (а.с. 20.01.2016).

На запит державного виконавця № 16562230 від 04.02.2016 по ВП 49857877 Державною податковою службою України надано відповідь № НОМЕР_2 від 05.02.2016 про номери рахунків, відкритих у банках та інших фінансових установах боржником ОСОБА_1, згідно якої на ім'я останнього відкрито два рахунки – в ПАТ «Креді ОСОБА_5» та ПУАТ «Фідобанк» (а.с. 4). У зв'язку з чим державним виконавцем 10.02.2016 по ВП № 49857877 винесено постанову про арешт коштів боржника (а.с. 11-15).

Згідно відповіді ПАТ «Креді ОСОБА_5» від 08.02.2016, яка міститься в копії матеріалів виконавчого провадження ВП № 49857877 доданих до матеріалів цивільної справи, рахунок, що належав ФОП ОСОБА_1, закритий 08.02.2016 (тобто до винесення постанови про арешт коштів боржника), а постанови про арешт коштів Жовтневого ВДВС від 09.12.2014 (ВП № 43634018), від 18.02.2013 (ВП № 32630521), від 08.06.2012 (ВП № 31638766) обліковуються в ПАТ «Креді ОСОБА_5» на позабалансовому рахунку.

22.02.2016 Відділом ДВС отримано відповідь ПАТ «Креді ОСОБА_5» за вих. № 12200/4-237 від 17.02.2016 на запит № 1048 від 10.02.2016, якою повідомлено, що всі рахунки клієнта ФОП ОСОБА_1 закрито в установі банку.

Як випливає з витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна на запит органу державної влади, виданого 15.03.2016, на активи платника податків ОСОБА_1 на суму податкового боргу 17.01.2011 накладено обтяження з терміном дії до 17.01.2016; також, 07.03.2013 накладено обтяження з терміном дії до 07.03.2018, на легковий автомобіль ВАЗ 21099, номер державної реєстрації 30985ХВ; та накладено обтяження на майно платника податків ОСОБА_1 згідно акту опису майна № 103/20-33-23-02-35 від 02.10.2015, з терміном дії до 07.10.2020. Проте, на час отримання витягу жодного звернення стягнення не зареєстровано.

В інформаційній довідці з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна, сформованій 02.07.2016, щодо суб'єкта ОСОБА_1 та об'єкту нерухомого майна розташованого за адресою: АДРЕСА_1, зазначено, що за боржником на праві власності рухомого майна не зареєстровано.

19.07.2016 державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника (а.с. 11-15).

Крім того, 25.07.2016 державним виконавцем винесено постанову про розшук майна боржника, а саме транспортного засобу ВАЗ 21099, д.н.з. 30985ХВ (а.с. 11-15).

Проте, згідно витягу з БД АМТ-1 від 24.03.2016 ОСОБА_6, транспортні засоби на праві власності не належать. Відомостей, щодо підстав винесення 25.07.2016 державним виконавцем постанови про розшук майна боржника за ВП № 49857877, а саме вищевказаного автомобіля, матеріали виконавчого провадження не містять. Тому, 02.12.2016 державним виконавцем скасовано виконавчу дію без затвердження.

Однак, суд зазначає, що розшук транспортних засобів здійснюється органами внутрішніх справ України. При виявленні транспортного засобу боржника, оголошеного в розшук, уповноважена особа негайно тимчасово затримує такий транспортний засіб, у присутності двох свідків і представника підприємства, установи або організації, який доставляє транспортний засіб на спеціальний майданчик чи стоянку, складає акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу і доставляє транспортний засіб на спеціальний майданчик чи стоянку про що повідомляє відповідний відділ державної виконавчої служби. Повідомлення, щодо затримання транспортного засобу боржника матеріали виконавчого провадження не містять.

12.07.2017 держаним виконавцем винесено постанови про передачу матеріалів виконавчих проваджень ВП № 49857877 (а.с. 11-15) та ВП № 49857762 (а.с. 16-18), які прийнято постановами про прийняття виконавчого провадження від 14.08.2017 (а.с. 11-15, 16-18).

У відповідь на вимогу державного виконавця ПАТ «Фідобанк» 19.10.2017 повідомив, що відповідно до рішення Правління Національного банку України від 18.07.2016 № 142-ш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Фідобанк» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 19.07.2016 № 1265 «Про початок процедури ліквідації ПУАТ «Фідобанк» та делегування повноважень ліквідатора банку». Станом на 27.10.2017 в ПУАТ «Фідобанк» обліковувались постанови про арешт коштів боржника: Київського районного суду м. Харкова від 28.03.2011, ВПВР УДВС ГУЮ у Харківській області від 28.03.2011, Жовтневого ВДВС ХМУЮ від 18.02.2013 (ВП № 32630521), від 10.02.2016 (ВП № 49857877). В додаток надано виписку про рух коштів по рахунку ФОП ОСОБА_1, з якої вбачається, що на рахунку боржника відсутні кошти для виконання постанови про арешт коштів боржника від 10.02.2016. Вказані лист та виписка також містяться в копії матеріалів виконавчого провадження ВП № 49857877.

Отже, твердження заявника про те, що матеріали виконавчого провадження не має відомостей щодо виконання банківськими установами постанов про арешт коштів боржника, не відповідають дійсності.

Окрім того, в ході проведення виконавчих дій, державним виконавцем отримано відповіді на запити з Пенсійного фонду України від 14.08.2017, Державної фіскальної служби від 15.08.2017, Відділу Держгеокадастру у м. Харкові ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 15.09.2017, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 20.11.2017, Відділу Держгеокадастру у м. Харкові ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 25.10.2017, Департаменту адміністративних послуг та споживчого ринку від 25.10.2017, Департаменту льотної придатності Державіаслужби від 30.10.2017, КП «Харківське міське БТІ» від 02.11.2017, Державної служби Укртрансбезпеки від 02.01.2018, з яких вбачається, що у боржника відсутнє будь-яке майно, на яке може бути звернене стягнення.

В квітні 2018 р. державним виконавцем в присутності понятих складено Акт, яким підтверджено, що під час виходу за адресою: АДРЕСА_2, ліквідного майна, належного боржнику ОСОБА_1, на яке можливо звернути стягнення, під час складання акту не виявлено.

25.04.2018 державним виконавцем Міжрайонного ВДВС по Холодногірському та Новобаварському районах м. Харків ГТУЮ у Харківській області винесено постанови по ВП № 49857877 та ВП № 49857762, якими повернуто стягувачу виконавчі листи № 2012/10384/2012, видані 04.12.2013 Жовтневим районним судом м. Харкова, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ПУМБ» суми боргу в розмірі 97047,13 доларів США та про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «АНСУ» судового збору в розмірі 3219,00 грн. (а.с. 11-15, 16-18, 24-25, 26-27).

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу, зокрема, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Частиною ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що про наявність обставин, зазначених у пунктах 2-6 частини першої цієї статті, виконавець складає акт.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Частиною 3 даної статті передбачені права виконавця під час здійснення виконавчого провадження .

Проте, державним виконавцем не надано доказів на підтвердження здійснення в повному обсязі заходів щодо розшуку майна боржника, оскільки оновлених відомостей станом на день винесення постанов про повернення виконавчих документів стягувачу, а саме 25.04.2018, державний виконавець не мав.

Крім того, в порушення вимог ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження» матеріали справи не містять даних про вжиття державним виконавцем заходів щодо розшуку боржника.

Отже, суд приходить до висновку, що оскаржувані постанови державного виконавця про повернення виконавчих документів є передчасним, оскільки не вжито всіх заходів примусового виконання рішень. А тому постанови від 25.04.2018 за ВП № 49857877 та ВП № 49857762 про повернення виконавчого документа стягувачу підлягають скасуванню.

Згідно статті 41 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.

У разі відновлення виконавчого провадження стягувач, суд або орган (посадова особа), яким повернуто виконавчий документ, зобов’язані у місячний строк з дня надходження постанови про відновлення виконавчого провадження пред’явити його до виконання.

Щодо тверджень заявника стосовно того, що державний виконавець, в супереч вимогам законодавства, не звернувся до суду з поданням про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду боржника за межі України до виконання зобов'язань за рішенням, суд зазначає наступне.

За змістом п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України, порядок вирішення спорів у цій сфері регулюється Законом України, «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України».

За змістом п. 5 ст. 6 зазначеного Закону, для тимчасового обмеження у праві виїзду громадянина України за кордон необхідна не тільки наявність невиконаних зобов'язань, але і ухилення від їх виконання.

Ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням, є будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини.

Тобто право на звернення до суду із поданням про обмеження боржника у праві виїзду за межі України виникає у державного виконавця лише у випадку доведення і обґрунтування факту умисного ухилення останнього від виконання своїх зобов'язань.

Оскільки матеріали виконавчого провадження не містять відомостей, які б підтверджували факт ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених рішенням суду, державний виконавець правомірно не звернувся до суду з поданням про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду боржника за межі України до виконання зобов'язань за рішенням.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що скарга в цій частині задоволенню не підлягає.

Щодо неправомірності визначення суми до стягнення в гривневому еквіваленті, як пояснив представник Міжрайонного ВДВС та встановлено судом, постановою про відкриття виконавчого провадження стягненню з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ПУМБ» підлягає сума боргу у розмірі 97047,13 доларів США, що відповідає виконавчому документу.

У постанові від 10.02.2016 про арешт коштів боржника вказано, що стягненню підлягає сума боргу в доларах ( за рішенням суду), після чого є приписка, що зазначена сума за офіційним курсом НБУ на день набрання рішення законної сили, становить 775 697,71 грн. за ВП № 49857877 . Згідно запереченням представника ВДВС, гривневий еквівалент вказано для того, щоб на той період була можливість внести інформацію про арешт до Єдиного реєстру, хоча виконанню підлягає саме та сума, яка стягнута за рішенням суду. Як випливає з оглянутого в судовому засіданні виконавчого провадження, гривневий еквівалент стягнення значиться тільки у постанові про арешт майна боржника та в постанові про повернення виконавчого документа стягувачу. З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що загальна вартість нерухомого майна вказана в грн.

Отже, при виконанні виконавчого листа № 2012/10384/2012, виданого 04.12.2013 Жовтневим районним судом м.Харкова стягненню підлягає саме загальна сума 97 047,13 доларів США ( а.с. 29).

Особливості звернення стягнення на кошти боржника в іноземній валюті та виконання рішень при обчисленні боргу в іноземній валюті визначені у статті 49 Закону України «Про виконавче провадження».

З огляду на зазначені обставини суд вважає, що вимоги заявника підлягають частковому задоволенню, постанови державного виконавця Міжрайонного ВДВС по Холодногірському та Новобаварському районах м. Харків ГТУЮ у Харківській області від 25.04.2018 про повернення стягувачу виконавчого листа № 2012/10384/2012, виданого 04.02.2013 Жовтневим районним судом м. Харкова підлягають скасуванню, а Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області відповідно зобов’язаний відновити виконавчі провадження ВП № 49857877, ВП № 49857762 згідно вимогам Закону України «Про виконавче провадження».

Керуючись ст.ст.447, 451 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд,-

УХВАЛИВ:

Cкаргу Товариство з обмеженою відповідальністю «АНСУ» на постанову державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах м.Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області про повернення виконавчого документа стягувачу та зобов’язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Постанову державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах м.Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області від 25.04.2018 року про повернення стягувачу виконавчого листа № 2012/10384/2012, виданого 04.02.2013 року Жовтневим районним судом мХаркова про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АНСУ» суми боргу у розмірі 97047,13 доларів США, судового збору в сумі 3219,00 грн. скасувати та зобов’язати Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах м.Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області відновити виконавчі провадження ВП №49857877, ВП № 49857762.

В іншій частині скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АНСУ» залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом п’ятнадцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 25.02.2019.

СУДДЯ -