Рішення № 80272516, 01.03.2019, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 638/9269/18

Провадження № 2/638/957/19

01.03.2019 р. Дзержинський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді - Подус Г.С.,

при секретарі - Коваленко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщені Дзержинського районного суду міста Харкова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа Державна нотаріальна контора №8 про усунення перешкод у користуванні, шляхом звільнення майна з під арешту,-

встановив:

До Дзержинського районного суду м. Харкова з позовною заявою звернувся ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа Державна нотаріальна контора №8 про усунення перешкод у користуванні, шляхом звільнення майна з під арешту.

Свої позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що 12.12.2016 року померла його мати ОСОБА_5, а 07.01.2017 року помер його батько ОСОБА_6, після їх смерті позивач звернувся до Державної нотаріальної контори №8 з заявою про прийняття спадщини після померлих, яка складається з квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Під час перевірки документів та даних по власності було виявлено заборону на квартиру, а саме, що ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 20.05.1999 року було накладено арешт на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1. А тому просить суд усунути перешкоди в користуванні майном, а саме квартирою розташованою за адресою: АДРЕСА_1. Зняти арешт з квартири АДРЕСА_2, яка належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_6 та ОСОБА_5, накладеного на підставі ухвали Дзержинського районного суду м. Харкова від 20.05.1999 року.

В судове засідання представник позивача не з’явилась, надала до суду заяву, в якій просила слухати справу за її відсутності, позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.

Відповідачі в судові засідання не з’являються, повідомляються завчасно та належним чином про що свідчать матеріали справи. Крім того, на офіційному сайті Дзержинського районного суду м. Харкова здійснено оголошення про виклик до суду.

Третя особа, належним чином повідомлена в судове засідання не з’явилася, надала до суду заяву про слухання справи без їх участі, у вирішенні справи по суті покладається на розсуд суду. (а.с. 47)

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника («Смірнова проти України» від 08 листопада 2005 року), відповідно до ст. 224 ЦПК України, суд розглянув справу у відсутність відповідача в порядку заочного провадження на підставі наявних в ній доказів, оскільки представник позивача не заперечував проти такого порядку вирішення спору.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 є сином ОСОБА_6 та ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про народження І-ВГ №438480 виданим відділом ЗАГС адміністрації сел. Зіркове Пермської області від 01.10.1997 року.

03.09.2009 року позивач змінив прізвище з «Лаптєв» на «Рихнін» в зв’язку з виїздом до Німеччини, після чого змінив прізвище на «Райх». (а.с. 7-13)

ОСОБА_6 та ОСОБА_5 на підставі договору купівлі продажу квартири від 30.04.1999 року, який посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу, зареєстровано в реєстрі за № 2078 на праві спільної сумісної власності належить квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. (а.с.19-21)

12.12.2016 року померла ОСОБА_5, яка є матірю позивача, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-ВЛ №569411 видане 13.12.2016 року Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у Харківській області.(а.с. 23)

07.01.2017 року помер ОСОБА_6, який був батьком позивача, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-ВЛ №574696, видане 10.01.2017 року Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у Харківській області.(а.с.22)

Однак при оформленні спадщини, було встановлено, що на квартиру №17, що розташована за адресою м. Харків, пр. Перемоги 77 накладено арешт майна згдно ухвали Дзержинського районного суду м. Харкова від 20.05.1999 року.

Дослідивши копію ухвали від 20.05.1999 року встановлено, що арешт було накладено в рамках цивільної справи, де відповідачами були ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4.

Статтею 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

За змістом ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов’язаний звернутися за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Згідно з ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Частиною 1 ст. 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Також, відповідно до ст. 41 Конституції України ніхто не може бути позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, встановлених Конституцією та законом.

Згідно з ч. 1 ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Статтею 16 ЦК України встановлено, що власник має право вимагати відновлення свого порушеного права, в даному випадку - звільнення з-під арешту майна, яке належить йому на праві власності.

За таких обставин, дія арешту на вказану квартиру та внесення відомостей про її обтяження до Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна, порушує права позивача як спадкоємця квартири, оскільки виконавче провадження, в рамках якого накладено арешт, знищено.

Наявність арешту на спадкове майно унеможливлює отримання позивачем свідоцтва про право на спадщину, оскільки пунктом 4.15. Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затв. наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22.02.2012 року, зареєстр. в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595, передбачено, що видача свідоцтва про право на спадщину на майно, проводиться нотаріусом після перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

На теперішній час виконавчі провадження, під час яких було накладено арешт на спадкове майно, знищено. За змістом п. 9.10. Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затв. Наказом Міністерства юстиції України від 25.12.2008 року №2274/5 знищенню підлягають лише завершені виконавчі провадження.

Статтею 40 Закону України «Про виконавче провадження» передбачені наслідки завершення виконавчого провадження, серед яких, у разі завершення виконавчого провадження, обов’язковим є вирішення питання про зняття арешту з майна, накладеного під час здійснення цього виконавчого провадження. Такий обов’язок зняти арешт з майна в закінченому виконавчому провадженні відповідачем не виконано, що призвело до порушення прав позивача.

Частиною 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що арешт з майна може бути знятий за рішенням суду.

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть, якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи те, що позивач не може належним чином реалізувати своє право власності на спадкове майно, оскільки на вищевказане майно накладено арешт та вчасно в порушення норм законодавства не скасовано, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 263, 265,280,281, 289 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позовні вимогиРайх ОСОБА_6 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа Державна нотаріальна контора №8 про усунення перешкод у користуванні, шляхом звільнення майна з під арешту – задовольнити.

ОСОБА_7 ОСОБА_6 перешкоди в користуванні майном, а саме квартирою №17 розташованою за адресою: м. Харків, пр. Перемоги, 77.

Зняти арешт з квартири АДРЕСА_2, яка належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_6 та ОСОБА_5, накладеного на підставі ухвали Дзержинського районного суду м. Харкова від 20.05.1999 року.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня виготовлення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Суддя: