Ухвала суду № 80271119, 28.02.2019, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/2718/19

1-кс/569/2120/19

У Х В А Л А

28 лютого 2019 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області

в особі слідчого судді Наумова С.В.,

при секретарі Слакві-Марчук Н.В.,

з участю слідчого Радійовського С.Б.,

прокурора Пашкевича Д.М.,

підозрюваного ОСОБА_1,

захисника Цісар І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого Рівненського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області Радійовського С.Б., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1, -

В с т а н о в и в:

Слідчий Рівненського ВП ГУНП в Рівненській області Радійовський С.Б. звернувся до суду із вищевказаним клопотанням, яке погоджено прокурором військової прокуратури Рівненського гарнізону Західного регіону України ОСОБА_4

В обґрунтування клопотання зазначив, що 09 лютого 2019 року, приблизно о 21 год. 07 хв., ОСОБА_1, перебуваючи на території військової частини А 4152, що за адресою: с. Мала Любаша, вул. Армійська, 1, Костопільського району, Рівненської області, діючи з прямим умислом, направленим на завідомо неправдиве повідомлення про підготовку вибуху, з метою грубого порушення громадської безпеки, достовірно знаючи про те, що у приміщенні «Автовокзалу м. Рівне» КТ «Рівне-ПАС», що знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Київська, 40, не містяться вибухові речовини, усвідомлюючи, що його завідомо неправдиве повідомлення викличе обстановку страху у населення, порушить громадську безпеку та дезорганізує діяльність «Автовокзалу м. Рівне» КТ «Рівне-ПАС», умисно з власного мобільного телефону марки «Nokia», IMEI НОМЕР_1 з абонентським номером НОМЕР_2, здійснив телефонний дзвінок на лінію екстреного виклику «102» ГУНП в Рівненській області та представившись військовослужбовцем строкової служби, що проходить строкову військову службу у військовій частині А 4152, що за адресою: с. Мала Любаша, вул. Армійська, 1, Костопільського району, Рівненської області та оператором зазначеного екстреного виклику «102» повідомив завідомо неправдиву інформацію про загрозу вибуху «Автовокзалу м. Рівне» КТ «Рівне-ПАС», що стало загрозою загибеллю людей та іншим тяжким наслідкам, та призвело до безпідставного відволікання сил і засобів спеціальних служб, а саме вибухотехнічного відділу ГУНП в Рівненській області, слідчо-оперативної групи Рівненського ВП ГУНП в Рівненській області ГУ ДСНС в Рівненській області для перевірки вказаного повідомлення та дезорганізувало нормальну діяльність зазначеного закладу.

Правова кваліфікація кримінального правопорушення - ч.1 ст. 259 КК України, а саме завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об'єктів власності.

Вина підозрюваного ОСОБА_1 підтверджується сукупністю зібраних по даному кримінальному провадженні доказів, а саме: карткою первинного обліку №5195 від 09.02.2019, актом перевірки об'єкта на наявність вибухових пристроїв, вибухових речовин або конструктивно схожих на них предметів, заявою ОСОБА_1 від 10.02.2019, протоколом огляду місця події від 10.02.2019 та ілюстративною таблицею до нього, протоколом допиту як свідка ОСОБА_5 від 26.02.2019, протоколом допиту як свідка ОСОБА_6 від 26.02.2019, протоколом допиту як свідка ОСОБА_7 від 10.02.2019.

Слідчий вказує, що ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування та ухилятись від слідства, суду та покарання, покинути межі Рівненської області, оскільки об'єктивно підозрюється у вчинені тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі до 6 років. Під час проходження військової строкової служби ОСОБА_1 у ВЧ А 4152, що знаходиться за адресою: с. Мала Любаша, вул. Армійська, 1 Костопільського району, Рівненської області мали місце неодноразові випадки самовільного залишення військової частини.

Таким чином, існує ризик того, що підозрюваний може ухилятись від органів досудового розслідування та суду, вчиняти інше кримінальне правопорушення з метою ухилення від проходження військової служби.

Застосування особистого зобов'язання, особистої поруки, домашнього арешту, застави не зможе забезпечити своєчасного проведення основних слідчих дій та контролю за місцем перебування підозрюваного.

Також зазначає, що більш м'які запобіжні заходи, не пов'язані з обмеженням волі, не зможуть гарантувати виконання ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов'язків, тому слідчий просить клопотання задовольнити.

Слідчий та прокурор в судовому засіданні вважають за можливе застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем проходження військової строкової служби у військової частини А 4152, що за адресою: с. Мала Любаша, вул. Армійська, 1, Костопільського району, Рівненської області.

Підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні поклався на розсуд суду щодо задоволення клопотання.

Захисник ОСОБА_1 - адвокат Цісар І.В. в судовому засіданні заперечив щодо клопотання, просив суд відмовити у його задоволенні та обрати запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою, а саме цілодобовий домашній арешт, який він може відбувати за місцем проходження військової строкової служби у військової частини А 4152. Також зазначив, що він уникати слідства і суду чи вчиняти дії пов'язані з тиском на свідків не буде та не має наміру цього робити, не буде перешкоджати органу досудового розслідування у встановлені істини в його справі.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні підтвердив обставини зазначені у клопотанні та повідомив суду, що підозрюваний ОСОБА_1 є його підлеглим.

Заслухавши думку учасників процесу в судовому засіданні, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Встановлено, що Рівненським ВП ГУНП в Рівненській області проводиться досудове розслідування, по кримінальному провадженні № 12019180010000805 від 09 лютого 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України.

27.02.2019 ОСОБА_1, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Слідчий, звертаючись з клопотанням про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а прокурор при розгляді клопотання довели про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України, однак достатніх доказів про існування ризиків, про які зазначає у клопотанні слідчим не надано та не доведено.

Як передбачено ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законним та обґрунтованим визнається арешт особи, коли він є необхідним для запобігання вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, а також для забезпечення виконання будь-якого обов'язку, встановленого законом.

Пункт 3 статті 5 Конвенції вимагає, щоб обґрунтування будь-якого строку тримання під вартою - незалежно від того, наскільки коротким він є, - має бути переконливо доведено органами державної влади. Аргументи "за" і "проти" звільнення, включаючи ризик того, що обвинувачений може перешкоджати належному здійсненню провадження, не мають прийматися абстрактно (in abstracto), а повинні підтверджуватися фактичними доказами. Небезпека того, що обвинувачений буде переховуватися, не може оцінюватися виключно за ступенем тяжкості ймовірного покарання. Вона має оцінюватися з урахуванням низки інших відповідних факторів, які можуть або підтвердити існування небезпеки переховування, або зробити її настільки незначною, що вона не зможе обґрунтовувати досудове тримання під вартою (див. рішення від 4 жовтня 2005 року у справі "Бекчієв проти Молдови" (Becciev v. Moldova), заява № 9190/03, пп. 56 та 59 з подальшими посиланнями).

Враховуючи вищевикладене, з урахуванням обставин, передбачених ст. 178 КПК України, обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою є недоцільним.

Слідчий суддя бере до уваги думку слідчого та прокурора, а також те, що ОСОБА_1 раніше не судимий, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, є військовослужбовцем строкової служби військової частини А 4152. Крім того, слідчим не доведено наявність ризику, що підозрюваний ОСОБА_1 буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків чи вчиняти інші злочини.

У відповідності до ч. 4 ст. 194 КПК України, щодо підозрюваного слід обрати запобіжний захід у виді домашнього арешту. Оскільки саме цей запобіжний захід забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та попередить вчинення ним дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

З урахуванням обставин справи, суд вважає за необхідне застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 домашній арешт із забороною залишати військову частину А 4152, що за адресою: с. Мала Любаша, вул. Армійська, 1, Костопільського району, Рівненської області - цілодобово.

Окрім цього, застосовуючи, щодо підозрюваного запобіжний захід у виді домашнього арешту, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на нього на строк не більше двох місяців такі обов'язки - за викликом прибувати до слідчого, прокурора, суду, не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 183, 184, 395 КПК України, слідчий суддя, -

У х в а л и в:

В задоволенні клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту відносно ОСОБА_1 - відмовити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, громадянина України, військовослужбовця строкової служби, раніше не судимого - запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Заборонити ОСОБА_1 залишати військову частину А 4152, що за адресою: с. Мала Любаша, вул. Армійська, 1, Костопільського району, Рівненської області - цілодобово.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 обов'язки: за викликом прибувати до слідчого, прокурора, суду, не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Встановити строк дії ухвали до 28 квітня 2019 року.

Термін дії обов'язків, визначених в ухвалі встановити до 28 квітня 2019 року.

Ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати на виконання слідчому Рівненського ВП ГУНП в Рівненській області Радійовському С.Б.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення. Подача апеляційної скарги не зупиняє дію ухвали суду.

Слідчий суддя Рівненського міського суду С.В. Наумов