Ухвала суду № 80271114, 01.03.2019, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/20284/18

1-кс/569/2142/19

УХВАЛА

01 березня 2019 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області

в особі слідчого судді – Ореховської К.Е.,

з участю секретаря - Шкіндер І.М.

прокурора - Демчук П.Ю.

слідчого – Кучерука С.В.

підозрюваного - ОСОБА_1

захисник підозрюваної адвокат -ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Рівне клопотання слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Рівненській області майора юстиції ОСОБА_3 яке погоджене із прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ та державної прикордонної служби управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Рівненської області юристом 1 класу ОСОБА_4 про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, непрацюючого, українця, раніше не судимого, підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч.3 ст.321 КК України,-

в с т а н о в и в:

Слідчий в особливо важливих справах слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Рівненській області майор юстиції ОСОБА_3, звернувся в суд із клопотанням, яке погоджено із прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ та державної прикордонної служби управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Рівненської області юристом 1 класу ОСОБА_4 про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо ОСОБА_1.

З клопотання вбачається, що громадяни України ОСОБА_5 та ОСОБА_6 діючи умисно, маючи на меті отримання прибутку від незаконного обігу сильнодіючих лікарських засобів, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 25.06.2018 вступили у злочинну змову, спрямовану на незаконне виробництво, придбання, зберігання з метою збуту сильнодіючих речовин без спеціального на те дозволу.

Відповідно до розробленого ОСОБА_5 та ОСОБА_6 злочинного плану, останні за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, через мережу Інтернет, здійснили незаконне придбання в Китайській Народній Республіці сильнодіючої речовини – метандієнон у вигляді порошкоподібної речовини та замовили подальше її контрабандне переміщення в Україну. Надалі, ОСОБА_5, із вказаної сильнодіючої речовини кустарним способом виготовляв сильнодіючий лікарський засіб – метандієнон у вигляді пігулок білого кольору, проставляв на них відтиск торгової марки «JW», розфасовував по 100 пігулок у скляні баночки із етикетками торгової марки «JW», які упаковував способом, який надавав їм вигляду заводської упаковки. Кожну баночку із сильнодіючим лікарським засобом ОСОБА_5 поміщував у картонну коробку із логотипом торгової марки «JW» та написом «Methandienone». У подальшому, вказані упакування із сильнодіючими лікарськими засобами ОСОБА_5 передавав ОСОБА_6 для реалізації.

Крім того, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 у невстановлений досудовим розслідуванням час, але до 22.06.2018 залучили до незаконного збуту сильнодіючих лікарських засобів громадянина України ОСОБА_7. Останній, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_6 та ОСОБА_5, з метою отримання прибутку, організував на території м. Запоріжжя та в інших областях України незаконний збут сильнодіючого лікарського засобу – метандієнон.

За домовленістю із ОСОБА_6, ОСОБА_1 приймав від осіб замовлення на придбання спортивног охарчування та сильнодіючого лікарського засобу – метандієнон, та передавав їх ОСОБА_6, який у свою чергу здійснював відправлення препаратів покупцям за допомогою оператора поштового звяку ОСОБА_8.

22.06.2018 ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_6 про отримання замовлення від громадянина ОСОБА_9 на придбання останнім спортивного харчування, вказавши при цьому прізвище та ім'я одержувача, його адресу, номер мобільного телефону та склад замовленого комплексу препаратів, серед яких в тому числі містився сильнодіючий лікарський засіб – метандієнон. На виконання спільного з ОСОБА_1 злочинного умислу, ОСОБА_6 25.06.2019 через можливості оператора поштового зв'язку ОСОБА_8 відправив на ім'я ОСОБА_9 до м. Затока посилку зі спортивним харчуванням, в якому також містилась скляна ємність з етикеткою із написом «Methandienone» торгової марки «JW», в якій містились пігулки з відтиском «JW».

Відповідно до висновку експерта 135/5 від 13.08.2018, у складі пігулок, що містились в упакуваннях написом «Methandienone», виявлено сильнодіючий лікарський засіб – метандієнон.

27.02.2019 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.321 КК України.

Обґрунтована підозра ОСОБА_1 у вчиненні даних кримінальних правопорушень підтверджується матеріалами кримінального провадження: протоколами за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, висновком експерта №135/5 від 13.08.2018, протоколом допиту свідка ОСОБА_10, іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Таким чином, громадянин України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, українець, раніше не судимий, обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного злочину середньої тяжкості, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 5 років .

Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України, під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1, 3, ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Вказані ризики існують, оскільки на даний час у зазначеному провадженні не встановлено всіх фактичних обставин та інших осіб, причетних до вчинення особливо тяжких кримінальних правопорушень, які характеризуються латентністю їх організації та подальшої реалізації, у сфері незаконного обігу сильнодіючих лікарських засобів, вчинених впродовж тривалого періоду часу у складі стійкої групи з чітким розподілом ролей, із залученням до вказаної протиправної діяльності інших на даний час невстановлених осіб, у зв’язку з чим необхідний тривалий період часу для отримання доказів, які можуть бути використані під час судового розгляду та притягнення до кримінальної відповідальності інших осіб, які причетні до їх вчинення, а перебування підозрюваного на волі призведе до неможливості повного та об’єктивного досудового розслідування з вищенаведених причин, оскільки останній може перешкоджати досудовому розслідуванню шляхом впливу на свідків та інших осіб з метою приховування вказаної протиправної діяльності шляхом схиляння останніх до надання органу досудового розслідування неправдивих показань, повідомлення інших осіб, які причетні до вчинення зазначених злочинів, про факти які йому стали відомі у ході слідства, а також впливати іншим чином.

Відповідно до наявних матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_1 залучений до створеної ОСОБА_6 та ОСОБА_5 стійкої постійно діючої мережі розповсюдження сильнодіючих лікарських засобів по території України. Зважаючи на викладене, існують обґрунтовані підстави вважати, що у разі незастосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за інкриміноване йому кримінальне правопорушення, зокрема шляхом виїзду за кордон. Крім того, на даний час органом досудового розслідування встановлюються особи, які можуть бути допитані як свідки щодо відомих обставин вчинення ОСОБА_1 протиправної діяльності, яка полягала у збуті сильнодіючих лікарських засобів, тому у разі незастосування запобіжного заходу у вигляді тримання під домашнім арештом, він може незаконно впливати на них з метою уникнення кримінальної відповідальності. Крім того, відповідно до ч.1 ст.23 КПК України, суд досліджує докази безпосередньо та показання учасників кримінального провадження отримує усно, що не виключає ризику впливу ОСОБА_1 на свідків після дачі ними показань в ході досудового розслідування до початку судового розгляду.

Також, на підставі викладеного можна прийти до висновку про неможливість запобігання вищевказаним ризикам шляхом застосування щодо ОСОБА_1 більш м’якого запобіжного заходу ніж тримання під домашнім арештом.

Враховуючи, що лише наявність запобіжного заходу у вигляді тримання під домашнім арештом спроможна забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, орган досудового розслідування виходить у тому числі з тих обставин, що кримінальні правопорушення, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1, має надзвичайно високий ступінь суспільної небезпеки, присутність якої, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного та існує доцільність забезпечити високі стандарти охорони загально суспільних прав та інтересів, порушення яких може вкрай негативно вплинути на суспільство у цілому.

Заразом, з метою забезпечення у повному обсязі вимог ч. 2 ст. 2, ст.ст. 91-94 КПК України, а також інших положень цього Кодексу, суду за доцільно врахувати особливу складність даного кримінального провадження, наявність факту вчинення зазначених кримінальних правопорушень у латентній формі та з чіткими правилами конспірації їх організації як підозрюваного так і іншими особами, необхідністю проведення значної кількості слідчих та процесуальних дій, та на основі такої мотивації застосувати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою для забезпечення повного та об’єктивного здійснення досудового розслідування.

Вивченням особи ОСОБА_1 на даний час встановлено, що він працездатний, раніше не судимий, працюючий.

Даних, які б вказували на неможливість застосування до ОСОБА_1 вказаного запобіжного заходу, не встановлено.

На підставі викладеного, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 5 років, а також наявність ризиків, що дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування, незаконно впливати на свідків, а також для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов’язків.

В судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали, посилаючись на викладені у ньому обставини. Просили обрати ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Вказують на наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КК України.

Підозрюваний ОСОБА_1 та його захисник в судовому засіданні заперечили з приводу задоволення клопотання.

Заслухавши пояснення слідчого, підозрюваного його захисника, та думку прокурора, дослідивши надані слідчим матеріали справи, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що в провадженні слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Рівненській області майор юстиції ОСОБА_3, розглянувши матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22018180000000058 від 25.05.2018.

27.02.2019 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.321 КК України.

Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі й обставини, зазначені у ч. 1 ст. 178 КПК України.

З клопотання прокурора вбачається, що ОСОБА_1, підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.321 КК України, санкцією якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі, знаходячись на волі з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що свідчить про неможливість запобігання зазначених ризиків застосування більш м'яких запобіжних заходів, а тому до нього слід застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Суд, з урахуванням мети та підстав застосування запобіжного заходу, у відповідності до вимог ст. 177 КПК України, обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а також з дотриманням вимог ст. 196 КПК України ухвалює обрати відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.

Слідчий суддя вважає недоведеним ризик можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, та вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки дане припущення прокурора не обґрунтовується жодним реальним доказом необхідності та можливості такого переховування, незаконного впливу на свідків, та вчинення іншого кримінального правопорушення.

При цьому суд приймає до уваги обґрунтовану підозру у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення передбачене ч.3 ст.321 КК України, санкцією якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі, враховуючи конкретні обставини кримінального провадження та дані про особу підозрюваного, який не переховується від органів досудового розслідування та суду, не чинить вплив на свідків, раніше не судимий, на думку слідчого судді, прокурором не доведено недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів. А тому суд вважає, що в даному випадку можливо застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.

Частиною 2 ст. 194 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

Відповідно до ст. 179 КПК України особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.

Запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обов’язків та попередить вчинення ним дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Достатніх ризиків чи будь-яких характеризуючих відомостей про особу, які б давали підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту прокурором не наведено.

При цьому із врахуванням ч. 2 ст. 179 КПК України слідчий суддя покладає на ОСОБА_1 обов’язки: повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну;

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 179, 184, 186, 193, 194, 196, 395 КПК України, слідчий суддя –

У Х В А Л И В :

В задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо ОСОБА_1 - відмовити.

Застосувати до ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, непрацюючого, українця, раніше не судимого, підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч.3 ст.321 КК України - запобіжний захід у вигляді особистого зобов”язання.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 обов’язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого судді, суду, прокурора; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи.

Роз’яснити підозрюваному ОСОБА_1, що в разі невиконання покладених на нього обов’язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути покладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

Контроль за виконанням особистого зобов’язання покласти на слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Рівненській області майора юстиції ОСОБА_3.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом п’яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Рівненського міського суду К.Е. Ореховська