Рішення № 80270258, 26.02.2019, Чутівський районний суд Полтавської області

Справа № 615/1317/18

Провадження № 2/550/37/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2019 року смт Чутове

Чутівський районний суд Полтавської області

в складі: головуючого судді - Михайлюк О.І.,

за участю секретаря судового засідання - Байрачної Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу №615/1317/18

за позовом Харківського національного університету внутрішніх справ,

до ОСОБА_1,

про стягнення витрат, пов’язаних з утриманням,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач – Харківський національний університет внутрішніх справ звернувся до суду з позовом до відповідача - ОСОБА_2 про стягнення з останньої витрат, пов’язаних з її утриманням, за період навчання, у розмірі 41078,48 грн.

В обгрнутування позовних вимог посилається на те, що відповідно до наказу ХНУВС від 10.08.2012 року за № 403 о/с від 10.08.2018 року ОСОБА_1 зараховано до складу курсантів ХНУВС. Згідно наказу ХНУВС від 28.02.2014 року за № 33 о/с останню відраховано зі складу курсантів ХНУВС та відкомандировано для подальшого проходження служби до ГУМВС України в Полтавській області. Наказом ГУНП в Харківській області від 02.08.2016 року за № 267 о/с ОСОБА_1 звільнено за власним бажанням відповідно до ст. 77 ч. 1 п. 7 Закону України «Про національну поліцію».

Відповідно до укладеного договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України від 01.09.2010 року відповідач зобов’язався у разі відрахування з навчального закладу чи звільнення з органів внутрішніх справ по закінченню навчання до встановленого трирічного терміну перебування на службі відшкодувати фактичні витрати, пов’язані з утриманням у навчальному закладі. Згідно розрахунків позивача, наданих до суду, на утримання курсанта ОСОБА_1С було витрачено 41078,48 грн .

Позивач зазначає, що до теперішнього часу витрати ОСОБА_1 не відшкодовано, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Відповідач подала відзив на позов, в якому зазначила, що проти позову заперечує та просить відмовити у його задоволенні.

В обгрунтвання своє позиції по справі відповідач посилається на те, що позивачем не надано доказів того, що відповідача було звільнено з органів внутрішніх справ не з її волі та не за її бажанням, через службову невідповідність або за порушення дисципліни. Відповідач вважає, що виконала умови договору, після закінчення навчання прибула до місця призначення та приступила до виконання службових обов’язків за посадою, а безпосереднє її звільнення мало місце зв’язку з переходом її в установленому порядку на іншу роботу (службу) і інші міністерства, центральні органи виконавчої влади.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, надав заяву в якій позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити, а також просила розгляд справи проводити без участі представника позивача.

Відповідач у судове засідання не з’явилась, про час та місце розгляду справи була належним чином повідомлена.

Враховуючи, що сторони належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи суд, у відповідності до положень ч. 3 ст. 223 ЦПК України, вважає за можливим розглянути справу за відсутності сторін.

З огляду на неявку сторін у судове засідання, згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксація судового розгляду справи технічними засобами не проводилась.

Суд, дослідивши наявні в справі матеріали, повно та всебічно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 01.09.2010 року між ХНУВС, Головним управлінням МВС України в Полтавській області та відповідачем - ОСОБА_1 було укладено Договір про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України (а.с.5-6).

Відповідно до наказу ХНУВС №403 о/с від 10.08.2010 р. ОСОБА_1С 30.08.2010 р. прийнята на службу в органи внутрішніх справ України (а. с. 14).

Відповідно до наказу ХНУВС від 10.08.2012 року за № 403 о/с від 10.08.2018 року відповідача - ОСОБА_1 зараховано до складу курсантів ХНУВС. (а.с.14). Під час навчання в університеті вона знаходилась на державному забезпеченні.

Згідно наказу ХНУВС від 28.02.2014 року за № 33 о/с останню відраховано зі складу курсантів ХНУВС та відкомандировано для подальшого проходження служби до УМВС України в Полтавській області.(а.с.15).

Наказом УМВС України в Полтавській області №72 о/с від 06.03.2014р. ОСОБА_1 призначено на посаду слідчого слідчого відділення Карлівського районного відділу УМВС України в Полтавській області.

Наказом ГУМВС України в Харківській області №508 о/с від 25.09.2015р. ОСОБА_1 призначено на посаду слідчого слідчого відділення Валківського РВ ГУМВС України в Харківській області.

Наказом ГУМВС України в Харківській області №91 о/с від 06.11.2015р. ОСОБА_1 звільнено з посади слідчого слідчого відділення Валківського РВ ГУМВС України в Харківській області за пунктом 64 «з» (у зв’язку з переходом у встановленому порядку на роботу (службу) в інші міністерства, центральні органи виконавчої влади (установи, організації).

Наказом ГУНП в Харківській області №1 о/с від 07.11.2015р. ОСОБА_1 призначено на посаду слідчого Валківського відділу поліції ГУНП в Харківській області.

Наказом ГУНП в Харківській області №42 о/с від 11.02.2016р. ОСОБА_1 призначено на посаду слідчого Валківського відділу поліції ГУНП в Харківській області (призначено у зв’язку з реорганізацєю).

Наказом ГУНП в Харківській області від 02.08.2016 року за № 267 о/с ОСОБА_1 звільнено з посади слідчого Валківського відділу поліції ГУНП в Харківській області за власним бажанням відповідно до ст. 77 ч. 1 п. 7 Закону України «Про національну поліцію» (а.с.22).

Положеннями ч. 1 ст. 16 Закону України «Про міліцію», який втратив чинність у зв’язку із набранням законної сили Законом України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року № 580-VІІІ, однак був чинним на момент виникнення спірних правовідносин, визначено, що особовий склад міліції складається з працівників, що проходять державну службу в підрозділах міліції, яким відповідно до чинного законодавства присвоєно спеціальні звання міліції.

Пунктом 2.2 Наказу Міністерства внутрішніх справ України «Про затвердження Типового договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України» від 14 травня 2007 року № 150 зобов’язано керівників структурних підрозділів центрального апарату МВС України, начальників головних управлінь, управлінь МВС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, на транспорті, керівників вищих навчальних закладів МВС України на підставі Типового договору укласти відповідні договори про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України з кожною особою, яка навчається в цьому закладі за державним замовленням.

У п.п. 2.3.5, 2.3.6 самого Типового договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 14 травня 2007 року № 150, йдеться про те, що особа, яка навчається у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України, зобов’язується після закінчення навчання прибути до місця призначення в термін, визначений у направленні на роботу, приступити до виконання службових обов'язків за посадою, на яку призначена замовником, і відпрацювати не менше трьох років.

У разі відрахування з навчального закладу чи звільнення з органів внутрішніх справ по закінченні навчання до встановленого трирічного терміну перебування на службі за підставами, передбаченими пунктом 3 цього договору, відшкодувати фактичні витрати, пов'язані з утриманням у навчальному закладі згідно із затвердженим розрахунком.

Підставами відшкодування фактичних витрат на підготовку, зокрема, є відмова від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу в органах внутрішніх справ протягом перших трьох років після закінчення навчання (пункт 3 Типового договору).

Аналогічні приписи містяться у п.п. 2.3.5, 2.3.6, та п. 3 договору від 01 вересня 2010 року, укладеного між Харківським національним університетом внутрішніх справ, Головним управлінням МВС України в Полтавській області та ОСОБА_1 (а. с. 5-6).

Так, згідно договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України від 01.09.2010 року, укладеного відповідно до вимог, зокрема, Закону України «Про міліцію», між ХНУВС (Виконавцем), Головним управлінням МВС України в Полтавській області (Замовником) та ОСОБА_1, ХНУВС зобов’язався здійснити підготовку фахівця освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» за напрямом «правоохоронна діяльність», ГУ МВСУ у Полтавській області зобов’язалося призначити випускника на посаду, а ОСОБА_1С зобов’язалася після закінчення навчання прибути до місця призначення, приступити до виконання службових обов’язків за посадою і відпрацювати не менше трьох років.

Відповідно до п. 2.3.6 договору від 01.09.2010р. у разі відрахування з навчального закладу чи звільнення з органів внутрішніх справ по закінченню навчання до встановленого трирічного терміну перебування на службі за підставами, передбаченими п. 3 договору, ОСОБА_1С зобов’язувалася відшкодувати фактичні витрати, пов’язані з утриманням у навчальному закладі.

Відповідно до п. 3 вказаного договору підставами для відшкодування фактичних витрат на підготовку є дострокове розірвання договору у зв’язку з небажанням особи продовжувати навчання або порушення нею дисципліни та відмова від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу в органах внутрішніх справ протягом перших трьох років після закінчення навчання.(а. с. 5-6).

Згідно з п.4.4 договору від 01.09.2010р. у разі відмови особи добровільно відшкодувати витрати, стягнення їх суми здійснюється в судовому порядку.

Як визначено у п. п. 1, 3 Порядку відшкодування особами витрат, пов’язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01 березня 2007 року за № 313, з відповідними змінами і доповненнями, цей Порядок визначає механізм відшкодування особами, які навчалися за державним замовленням у вищих навчальних закладах МВС, витрат, пов'язаних з їх утриманням у таких закладах, у разі: звільнення осіб начальницького складу органів внутрішніх справ із служби протягом трьох років після закінчення навчального закладу за власним бажанням, через службову невідповідність або за порушення дисципліни (підпункт 3 пункту 1 Порядку).

Витрати відшкодовуються згідно з договором про підготовку фахівця в навчальному закладі, який укладається між навчальним закладом, головним управлінням або управлінням МВС та особою.

07.11.2015 набув чинності Закон України «Про Національну поліцію», пунктами 8, 9, 10 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень якого передбачено, що з дня опублікування цього Закону всі працівники міліції (особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), а також інші працівники Міністерства внутрішніх справ України, його територіальних органів, закладів та установ вважаються такими, що попереджені у визначеному порядку про можливе майбутнє звільнення через скорочення штатів.

Працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.

Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.

Працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів.

Указані в цьому пункті особи можуть бути звільнені зі служби в органах внутрішніх справ до настання зазначеного в цьому пункті терміну на підставах, визначених Положенням про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ.

Виходячи з положень ч. 1 ст. 13, ч. ч. 1, 2 ст. 15 Закону України «Про Національну поліцію», систему поліції складають: 1) центральний орган управління поліцією; 2)територіальні органи поліції.

Територіальні органи поліції утворюються як юридичні особи публічного права в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, районах у містах та як міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи у межах граничної чисельності поліції і коштів, визначених на її утримання.

Територіальні органи поліції утворює, ліквідовує та реорганізовує Кабінет Міністрів України за поданням Міністра внутрішніх справ України на підставі пропозицій керівника поліції.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ» № 730 від 16.09.2015 було ліквідовано Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області та Валкiвський районний вiддiл (з обслуговування Валківського та Коломацького районів) Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області.

У відповідності до ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов’язки переходять до правонаступників.

Тобто, згіно положень статті 104 ЦК України, при ліквідації юридичної особи правонаступництво не передбачається.

Як було встановлено вище, відповідач - ОСОБА_1 з посади слідчого слідчого відділення Валківського РВ ГУМВС України в Харківській області була звільнена наказом ГУМВС України в Харківській області №91 о/с від 06.11.2015р. за пунктом 64 «з» (у зв’язку з переходом у встановленому порядку на роботу (службу) в інші міністерства, центральні органи виконавчої влади (установи, організації), що у відповідності до Закону України «Про міліцію», умов Договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі від 01.09.2010 року та Порядку відшкодування особами витрат, пов’язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01 березня 2007 року за № 313, не є підставою для відшкодування витрат, пов’язаних з утриманням відповідача у вищому навчальному закладі.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач, після набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію», була призначена 07.11.2015р. на посаду слідчого Валківського відділу поліції ГУНП в Харківській області та згідно Наказом ГУНП в Харківській області від 02.08.2016 року за № 267 о/с ОСОБА_1 звільнено з посади слідчого Валківського відділу поліції ГУНП в Харківській області за власним бажанням відповідно до ст. 77 ч. 1 п. 7 Закону України «Про національну поліцію» (за власним бажанням).

Слід зазначити, що договір про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі від 01.09.2010 року, на підставі якого позивач вимагає відшкодувати витрати, пов’язані з утриманням відповідача у вищому навчальному закладі, був укладений відповідно до вимог, зокрема, Закону України «Про міліцію», між ХНУВС (Виконавцем), Головним управлінням МВС України в Полтавській області (Замовником) та ОСОБА_1

Як було вказано, ГУМВС України в Полтавській області, як юридична особа публічного права, що виступало «Замовником» у Договорі від 01.09.2012 року, ліквідоване відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 730 від 16.09.2015року "Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ", та перебуває в стані припинення з 06.11.2015, про що внесений запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

При цьому Законом України «Про Національну поліцію» від 07.11.2015 та постановою Кабінету Міністрів України «Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ» від 16.09.2015 № 730 правонаступництва між територіальними органами МВС України, апаратом МВС України, а також центральним органом Національної поліції України та його територіальними органами не передбачено. Тобто Головне управління Національної поліції в Полтавській області не є правонаступником Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області.

Згідно ст. 609 ЦК України: зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

З вищезазначеного слідує, що з ліквідацією ГУМВС в Полтавській області припиняються зобов'язання, передбачені Договором від 01.09.2010 року про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України.

Суд вважає безпідставними посилання позивача на ч. 4 ст. 74 Закону України «Про Національну поліцію» з огляду на наступне.

Згідно ч. 4 ст. 74 Закону України «Про Національну поліцію» особи, які навчаються за державним замовленням у, вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2,4 частини першої статті 77 цього Закону, а також поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених навчальних закладів з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Аналізуючи вказане положення Закону України «Про Національну поліцію», суд вважає, що його застосування можливе лише при укладенні контракту між вищим навчальним закладом із специфічними умовами навчання, які здійснює підготовку поліцейських, відповідним органом поліції та особою, яка навчається.

Згідно ч. 1 ст. 63 Закону України «Про Національну поліцію»: контракт про проходження служби в поліції - це письмовий договір, що укладається між громадянином України та державою, від імені якої виступає поліція, для визначення правових відносин між сторонами.

Відповідно до ч. 2 ст. 74 Закону України «Про Національну поліцію»: підготовка фахівців за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, проводиться на підставі контракту про здобуття освіти, який укладається між навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчається.

Саме поняття «поліцейський» визначено у ст. 17 Закону України «Про Національну поліцію» і було введено з моменту набрання чинності вищевказаним законом, 07.11.2015 р. Національна поліція та її територіальні органи також утворені 07.11.2015 р., про що наявні відповідні записи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань.

Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази укладення між ХНУВС, відповідним органом поліції та відповідачем по справі - ОСОБА_1 відповідного контракту про здобуття освіти.

Враховуючи зазначене, а також те, що відповідно до ст. 58 Конституції України Закон України «Про Національну поліцію» не має зворотної сили в часі, правові підстави для застосування до даних правовідносин Закону України «Про Національну поліцію» - відсутні, які виникли на підставі договору, укладеного до набрання чинності вказаним законом.

За таких обставин справи, всебічно, повно, об’єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з’ясувавши обставини, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог, а відповідач як на підставу своїх заперечень, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку про відсутність підстав для стягнення з ОСОБА_1 витрат, пов'язаних з його утриманням у Харківському національному університеті внутрішніх справ в сумі 41078,48 коп., в зв’язку з чим в задоволенні позову Харківського національного університету внутрішніх справ слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 5, 13, 76-81, 263, 265, 268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Харківського національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов’язаних з утриманням - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач – Харківський національний університет внутрішніх справ, м. Харків, пр. Льва Ландау,27, 61080, код ЄДРПОУ 08571096.

Відповідач – ОСОБА_1 АДРЕСА_1, НОМЕР_1, виданий Чутівським РВ ГУМВС України в Полтавській області, ІПН -НОМЕР_2.

Повне судове рішення складено 04 березня 2019 року.

Суддя О. І. Михайлюк