Рішення № 80268585, 26.02.2019, Крюківський районний суд м. Кременчука

Провадження № 2/537/49/2019

Справа № 536/619/18

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.02.2019 року Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі головуючого судді Хіневича В. І., за участю секретаря судового засідання – Головньової Л. М., Гавриш А. Ю., позивача – ОСОБА_1, представника позивача – адвоката ОСОБА_2, представника відповідача – ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчук цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області, Державної казначейської служби України, за участь третьої особи: слідчого СВ КВП ГУНП в Полтавській області Чернова Владислава Леонідовича про стягнення моральної шкоди,

встановив:

До суду звернувся ОСОБА_4 з позовом відповідно до якого, просив суд ухвалити рішення яким на підставі ч. 1, 2 ст. 262 ЦПК України постановити окрему ухвалу суду і направити цю ухвалу слідчому судді Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області з вимогою: скасувати протиправне відкриття другого порушення кримінального злочину, на яке вже відкрита кримінальна справа; скасувати постанову слідчого Чернова В.Л. від 15.11.2015 року про відмову від приведення кримінального провадження в норми Закону; скасувати постанову слідчого Чернова В.Л. від 07.07.2016 року про закриття кримінального провадження, яка не відповідає нормам Закону і реальним фактам; на підставі ч. 1, 2 ст. 262 ЦПК України постановити окрему ухвалу суду і направити до ГУНП в Полтавській області з вимогою примусового здійснення огляду архіву ПАТ «АвтоКрАЗ» для встановлення істини легітимності та реєстрації наказу від 25.10.2006 року №599 ХК «АвтоКрАЗ» в Журналі реєстрації наказів ХК «АвтоКрАЗ» за 2006 рік, а також встановлення реального, легітимного існування наказу № 599; на підставі ч. 1 ст. 262 ЦПК України постановити окрему ухвалу суду і направити цю ухвалу до Прокуратури Полтавської області, з вимогою внесення до ЄРДР відомостей про здійснення кримінального злочину працівником слідчого управління ГУ НП в Полтавській області ОСОБА_5 за злочин, передбачений ст. 384 КК України, завідомо неправдиве показання. на підставі частини 11 ст. 262 ЦПК України постановити окрему ухвалу суду і направити цю ухвалу до Кременчуцької місцевої прокуратури з вимогою внесення до ЄРДР відомостей про здійснення кримінального злочину слідчим СВ КВП ГУ НП в Полтавській області Черновим В.Л., на підставі ст. 364 КК України; на підставі ч. 11 ст. 262 ЦПК України постановити окрему ухвалу суду і направити її до Кременчуцької місцевої прокуратури з вимогою порушення кримінального провадження, з внесенням до ЄРДР інформації про злочин, здійснений бувшим слідчим КМУ УМВС України в Полтавській області Акуловим О.Ю., на підставі ст. 367 КК України - службова недбалість; стягнути з відповідача через Державну виконавчу службу України, в безспірному порядку, моральну шкоду в сумі 100000 грн.; всі судові витрати, в тому числі за надання правової допомоги, віднести на відповідача.

Ухвалою суду від 23.05.2018 року позивачу було відмовлено у відкритті провадження за його позовною заявою та роз’яснено право звернутися до суду в порядку кримінального судочинства.

Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 02.08.2018 року, апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалу Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 23.05.2018 року в частині вимог про відшкодування моральної шкоди скасовано і повернуто до місцевого суду для продовження розгляду. В іншій частині ухвала суду залишена без змін.

Ухвалою суду від 14.09.2018 року відкрито провадження у справі.

Ухвалою суду від 26.10.2018 року змінено процесуальний статут третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог Державної казначейської служби України на відповідача у справі.

14.11.2018 року позивачем подано до суду заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої, останній просить стягнути з відповідача через Державну виконавчу службу України, в безспірному порядку, моральну шкоду в сумі 100000 грн.; всі судові витрати, в тому числі за надання правової допомоги, віднести на відповідача; із позовних вимог, заявлених в позовній заяві від 18.10.2018 року виключити позовні вимоги пункту 2 і пункту 4, і вважати дійсними наступні позовні вимоги; На підставі ст. 2 ЦПК України, з метою захисту його не визнаних і оспорюваних прав та свобод, дати правову юридичну оцінку реальному факту наявності в матеріалах слідства (том 1 кримінальної справи № 121315018 від 20.02.2012 року і кримінального провадження № 12013180090000346 від 05.03.2013 року (том 2) та оцінити їх правомірність і юридичного права слідства на порушення кримінального провадження при наявності кримінальної справи, про що слідству було повідомлено його заявою від 04.03.2013 р. В процесі розслідування кримінальної справи з кримінальним провадженням ним було залучено в якості адвоката ОСОБА_6 і за правову допомогу сплачено суму в 5000 грн. Прошу суд стягнути з відповідача кошти в сумі 5000 (п’ять тисяч) грн. як матеріальні витрати та витрати, пов’язані з поверненням судових зборів в сумі 672,40 грн. при розгляді справи №536/1247/16-ц, а також витрати, пов’язані з оплатою проїзду в м. Полтава і назад, та оплату машинописних і копіювальних робіт в сумі 187,50 грн. Поїздка в м. Полтаву і назад = 140,00 грн., три поїздки = 420,00 грн.

Свої вимог обґрунтував тим, що 20 лютого 2012 року прокуратурою м. Кременчука було порушено кримінальну справу №12131508 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України. Кримінальна справа порушена за нормами КПК України в редакції 1960 року. ОСОБА_4 надав слідству заяву з додатком - довіреність на право представлять його інтереси своєму батькові ОСОБА_1. На протязі півроку кримінальна справа не розслідувалась, хоча за цей час змінилось два слідчих. Тому він, як представник потерпілого, 22 серпня 2012 року звернувся з заявою до прокуратури м. Кременчука з заявою про бездіяльність слідчих тоді Автозаводського районного відділу міліції, і 31.08.2012 року отримав відповідь від прокуратури м. Кременчука за 94-10863-12. Відповідь прокуратури м. Кременчука підтверджує мій статус представника потерпілого.

Він звернувся 04.03.2013 року з заявою в Кременчуцьке міське управління міліції, в якій вказував конкретних осіб, проти яких необхідно відкрити провадження, з конкретною вимогою приєднати відкрите провадження до існуючої кримінальної справи №121315018, з конкретними злочинами, які вчинили вказані особи, малось на увазі оформлення обвинувальних актів проти конкретних осіб.

Однак слідчий СВ Кременчуцького міського управління міліції ОСОБА_7, за безпосередньою вказівкою тодішнього начальника слідчого ділу міліції ОСОБА_8 і при підтримці тодішнього заступника прокурора Кременчука Верховець І.О., відкрив нове кримінальне провадження 12013180090000346 від 05.03.2013 року на підставі ч. 1 ст. 366 КК України, кримінальна справа №121315018 на цей час знаходилась в глухому куті Автозаводському відділі міліції аж до середини червня 2013 року, тобто більше 3-х місяців. Це перше протиправне рішення слідчих слідчого відділу тодішнього Кременчуцького управління МВС України в Полтавській області. Другим протиправним рішенням Кременчуцького відділу поліції ГУ НП у Полтавській області є протиправна постанова слідчого Чернова В.Л. від 15.11.2015 року, винесена на підставі відмови його клопотання від 12.11.2015 року, привести кримінальну справу №121315018 в рамки діючої кримінальної справи з скасуванням протиправно відкритого кримінального провадження 20131800900090000346 та приєднанням матеріалів скасованого кримінального провадження до матеріалів відновленої кримінальної справи 21315018 на підставі виконання діючого законодавства. Третім протиправним рішенням є протиправне закриття кримінальної справи від 07.07.2015 року. За шість років розслідування кримінальної справи змінилось сім слідчих, кожний із яких змагався в умінні творити бездіяльність, але тільки два із них виділились в умінні творити кримінальні злочини, - це ОСОБА_9 і його попередник, слідчий Фролов I.A., за його кримінальний злочин порушено кримінальне провадження, і за закриття якого в даний час справа знаходиться в Верховному Суді України. Тому він вважає доведеною бездіяльність слідчих при розслідуванні кримінальної справи, та моральні страждання, які це розслідування спричинило.

16.11.2018 року ухвалами суду заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову повернуто заявнику.

03.12.2018 року ухвалою суду заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову повернуто заявнику.

04.12.2018 року до суду надійшов відзив представник відповідача Державної казначейської служби України, відповідно до якого, просить відмовити в задоволенні позовної заяви. оскільки позивачем не доведено протиправність поведінки відповідача та наявність моральної шкоди та причинний зв’язок між поведінкою відповідача та заподіяною шкодою. Дії чи бездіяльність слідчих ГУНП у Полтавській області в судовому або іншому порядку протиправними та не законними не визнавалися. А тому відсутні правові підстави для стягнення моральної шкоди в сумі 100000 грн.

05.12.2018 року ухвалою суду задоволено клопотання позивача ОСОБА_1 про витребування матеріалів кримінального провадження від 20.02.2012 року № 121315018 та матеріалів кримінального провадження від 05.03.2013 року № 12013180090000346.

26.12.2018 року ухвалою суду заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову повернуто заявнику.

18.01.2019 року ухвалою суду було відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.

В судовому засіданні позивача ОСОБА_1 та його представник за угодою адвокат – ОСОБА_2 уточненні позовні вимоги підтримали просили їх задовольнити з підстав вказаних у позові.

В судове засідання представник відповідача ГУНП в Полтавській області не з’явився, надав до суду відзив, відповідно до якого просить залишити позов без задоволення, оскільки слідчі дії органів поліції в установлено законом порядку неправомірними не визнано та не оскаржено, постанова про закриття провадження у справі не скасована, а тому обставини на які позивач посилається є недоведеними, розмір моральної шкоди не обґрунтований. Надав до суду заяву, відповідно до якої просить розгляд справи проводити без участі представника відповідача.

В судовому засіданні представник відповідача Державної казначейської служби України – ОСОБА_3 проти задоволенні позову заперечувала, просила відмовити в повному обсязі, у зв’язку з недоведеністю позивачем позовних вимог.

В судове засідання третя особа не з’явилася, про час та місце розгляду справи повідомлявся належними чином. про причини неявки суд не повідомив.

Суд, всебічно, повно, об’єктивно та безпосередньо дослідивши всі наявні письмові докази в справі, з’ясувавши всі обставини справи, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, встановив наступне.

20.02.2012 року постановою першого заступника прокурора м. Кременчука радника юстиції ОСОБА_10, за результатами розгляду матеріалів перевірки № 1015/11 за заявою гр. ОСОБА_4 за фактом підроблення наказу № 599 ХК «АвтоКраз» від 25.10.2006 року було порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України.

31.08.2012 року на ім’я ОСОБА_1 прокуратурою м. Кременчука надано відповідь, відповідно до якої, останніми проведено перевірку за його заявою в інтересах ОСОБА_4 по кримінальній справі СВ Автозаводського РВ КМУ УМВС України в Полтавській області № 121315018 порушеній за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України. Встановлено, що 20.02.2012 року прокуратурою міста Кременчука скасовано постанову про відмову в порушенні кримінальної справи СДІМ Автозаводського РВ КМУ УМВС України в Полтавській області ОСОБА_11 від 21.01.2011 року та від 08.02.2012 року з одночасним порушенням кримінальної справи № НОМЕР_1 по заяві громадянина ОСОБА_4 за фактом підроблення наказу № 599 ХК «АвтоКраз» від 25.10.2006 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України. 23.02.2012 року кримінальну справу прийняв до свого провадження старший слідчий СВ Автозаводського РВ КМУ УМВС України в Полтавській області ОСОБА_12. Провадження у справі зупинено на підставі п. 3 ст. 206 КПК України, в зв’язку з не встановленням особи. яка скоїла даний злочин. На даний час провадження відновлено та прийняте до провадження слідчим СВ Автозаводського РВ КМУ УМВС України в Полтавській області ОСОБА_13 31.08.2012 року прокуратурою м. Кременчука по вказаній справі надані письмові вказівки та направленні начальнику СВ Автозаводського РВ для організації провадження подальшого досудового слідства. Одночасно повідомили, що з приводу неналежного проведення оперативно-розшукової діяльності, що проводиться Автозаводським РВ КМУ УМВС України в полтавській області по встановленню особи. яка вчинила підроблення наказу. Вам необхідно звернутися до УМВС України в Полтавській області.

04.03.2013 року на ім’я ОСОБА_1 начальником Автозаводського РВ КМУ УМВС України в Полтавській області надано відповідь, щодо неможливості на даний час проведення почеркознавчої експертизи по кримінальному провадженню № 121315018, оскільки даній кримінальній справі він не є потерпілим чи свідком.

05.03.2013 року за заявою ОСОБА_1, Кременчуцьким МУ УМВС України в Полтавській області порушено кримінальне провадження, шляхом внесення відомостей до ЄРДР, по факту надання невстановленими особами до суду, завідомо неправдиві документи, а саме наказ № 599 від 25.10.2006 року «Про порушення ПДР, позбавлення посвідчення та права керування електро-возиком, електро-вантажником з його вилученням у ОСОБА_4М.», з підписом ОСОБА_4, про те останній стверджує, що підпис не його, за правовою кваліфікацією дій ч. 1 ст. 366 КК України.

04.03.2013 року заступником начальника СУ УМВС України в Полтавській області надано відповідь на ім’я ОСОБА_1, відповідно до якої зазначено, що керівництвом слідчого управління УМВс розглянуте його звернення від 29.01.2013 року щодо неналежного та тривалого розслідування працівниками слідчого відділення Автозаводького РВ КМУ УМВС кримінальної справи № 12131501, порушеної прокуратурою м. Кременчука за фактом підробки наказу № 599 ХК «Автокраз» від 25.10.2006 року. Повідомляють, що вивченням матеріалів встановлено, що працівниками Автозаводського РВ КМУ УМВС вживалися заходи для встановлення винної особи, однак до цього часу вона не встановлена. 15.10.2012 року слідчим СВ автозаводського РВ ОСОБА_14 досудове розслідування в кримінальній справі № 121315018 було зупинено на підставі п. 3 ст. 206 КПК України. На даний час кримінальна справа вивчається прокуратурою м. Кременчука.

10.10.2013 року заступником начальника СУ в Полтавській області надано відповідь на ім СУ в Полтавській області надано відповідь на ім’я ОСОБА_1 щодо його звернення від 09.09.2013 року щодо неналежного розслідування працівника слідчого відділення Автозаводського РВ КМУ УМВС кримінального провадження № 12013180090000346 від 05.03.2013 року за ч. 4 ст. 358 КК України за фактом підробки наказу № 599 ХК «АвтоКраз» від 25.10.2006 року, відповідно до якої зазначено. що за результатами проведеного досудового розслідування 27.09.2013 року винесено постанову про закриття кримінального провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 384 КК України, за відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.

05.12.2014 року заступником начальника СУ УМВС України в Полтавській області надано відповідь на ім’я ОСОБА_1 щодо його звернення від 12.11.2014 року щодо неналежного розслідування слідчими СВ Кременчуцького МВ УМВС України кримінального провадження № 12013180090000346 від 05.03.2013 року за ч. 4 ст. 358 КК України за фактом підробки наказу № 599 ХК «АвтоКраз» від 25.10.2006 року, відповідно до якої. у зв’язку зі вступом в дію нового Кримінального процесуального кодексу України, за його заявою до кременчуцького МУ УМВс від 04.03.2013 року слідчим СВ Кременчуцького МУ ОСОБА_7 розпочате кримінальне провадження № 12013180090000346 з правовою кваліфікацією ч. 1 ст. 366 КК України. 30.05.2013 року прокурором прокуратури м. Кременчука змінено кваліфікацію на ч. 4 ст. 358 КК України. На даний час слідчим, на підставі ухвал суду, вилучений оригінал наказу від 25.10.2006 року № 599 та копії зазначеного наказу з цивільної справи № 2-26/09 і 02.12.2014 року призначено технічну експертизу документа. Після отримання висновку експертизи та відповідей на поставлені питання по кримінальному провадженню буде прийнято законне рішення.

12.08.2015 року заступником начальник СУ УМВС України в Полтавській області на ім’я ОСОБА_1 надано відповідь, на його звернення від 13.07.2015 року та 05.08.2015 року щодо знищення кримінальної справи № 121315018, повідомляє, що у зв’язку зі вступом 19.11.2012 року в дію нового кримінального процесуального кодексу України та відповідно до відомчих наказів, які регламентують порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, кримінальна справа № 121315018, внесення до ЄРДР та їй автоматично присвоєно № 12013180090000346. Таким чином. подальше розслідування кримінальної справи під № 121315018 було неможливо. Стан розслідування кримінального провадження № 12013180090000346 тримається керівництвом слідчого управління УМВС України в полтавській області на контролі.

07.07.2016 року постановою старшого слідчого СВ Кременчуцького ВП ГУНП в полтавській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_9 кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013180090000346 від 05.03.2013, за ознаками ч. 4 ст. 358 КК України за фактом використання завідомо підробленого документа ПАТ «АвтоКраз», закрито у зв’язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.

08.07.2016 року заступником начальника СУ ГУНП в Полтавській області надано відповідь на ім’я ОСОБА_1 щодо знищення матеріалів кримінальної справи № НОМЕР_2 та інших питань, повідомлено, що за викладеними у скарзі фактами проведено перевірку, у ході якої порушень чинного законодавства з боку працівників поліції, які зазначені у скарзі, не встановлено.

26.07.2016 року заступником начальника СУ ГУНП в Полтавській області надано відповідь на ім’я ОСОБА_1 щодо доручення подальшого розслідування кримінального провадження № 12013180090000346 слідчому підрозділу Кременчуцького відділення поліції ГУНП, повідомлено, що досудове розслідування здійснюється слідчим того органу досудового розслідування, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення. Спори про підслідність вирішує керівник органу прокуратури вищого рівня.

13.12.2016 року заступником начальника СУ ГУНП в Полтавській області на ім’я ОСОБА_1 надано відповідь за його зверненням щодо знищення матеріалів кримінальної справи № 121315018 та скасування постанови про закриття кримінального провадження № 12013180090000346, повідомлено, що за викладеними у скарзі фактами проведено перевірку, у ході якої порушень чинного законодавства з боку працівників поліції, які зазначені в скарзі, не встановлено. Про порядок внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінальних справ, та присвоєння номері ОСОБА_9 ґрунтовно поінформовано у відповідях на попередні звернення. Одночасно повідомляють, що до компетенції Національної поліції України не входить скасування постанови про закриття кримінального провадження. Згідно Кримінального процесуального кодексу України така функція покладна на прокуратуру та суд.

В даному кримінальному проваджені виносилися доручення про проведення слідчих дій та вказівки в кримінальному провадженні, що підтверджується матеріалами кримінальної справи дослідженої в судовому засіданні.

Також, судом встановлено, що на момент розгляду справи дії чи бездіяльність слідчих, які приймали участь у розслідуванні даного кримінального провадження не оскаржені, постанова про закриття кримінального провадження від 07.07.2016 року не скасована.

Відповідно до статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені нормами статей 1166, 1167 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені статтею 1176 ЦК України. Ці підстави характеризуються особливостями суб’єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.

Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 ЦК України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.

За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті – така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 цього Кодексу).

Відповідно до ст. 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Згідно зі ст. 1174 ЦК України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи. (постанова Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 25 травня 2016 р. у справі № 6-440цс16).

При цьому, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень (ч. ч. 1, 3 ст. 77 ЦПК України).

Згідно із ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 ЦПК.

З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності позивачем не надано до суду належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження факту бездіяльності слідчих при розслідуванні кримінального провадження № 12913180090000346, а тому обставини на які посилається позивач є недоведеними.

Що стосується позовної вимоги щодо надання правової юридичної оцінки реальному факту наявності в матеріалах слідства (том 1 кримінальної справи № 121315018 від 20.02.2012 року і кримінального провадження № 12013180090000346 від 05.03.2013 року (том 2) та оцінити їх правомірність і юридичного права слідства на порушення кримінального провадження при наявності кримінальної справи, про що слідству було повідомлено його заявою від 04.03.2013 р., то вона також задоволенню не підлягає, оскільки дане питання розглядається в порядку Кримінального процесуального судочинства України.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області, Державної казначейської служби України, за участю третіх осіб: слідчого СВ КВП ГУНП в Полтавській області Чернова Владислава Леонідовича про стягнення моральної шкоди слід відмовити.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, оскільки позивача звільнено від сплати судового збору, а також за відсутності витрат інших осіб, пов'язаних розглядом справи, судові витрати слід віднести за рахунок держави.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, ст. ст. 1166, 1167, 1173,1174, 1176 ЦК України, суд

ухвалив:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області, Державної казначейської служби України, за участю третіх осіб: слідчого СВ КВП ГУНП в Полтавській області Чернова Владислава Леонідовича про стягнення моральної шкоди – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту.

Суддя: В. І. Хіневич

Повний текст рішення суду виготовлено 04.03.2019 року