Рішення № 80268571, 27.02.2019, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" лютого 2019 р.м. Одеса Справа № 916/1635/18

Господарський суд Одеської області у складі:

судді С.В. Літвінова

при секретарі Т.А. Липі

за участю представників:

Від позивача: не з'явився;

Від відповідача: ОСОБА_1 - довіреність.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства „Українська залізниця” в особі регіональної філії „Донецька залізниця” Публічного акціонерного товариства „Українська залізниця” до відповідача: Державного підприємства „Морський торгівельний порт „Чорноморськ” про стягнення 51130 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Публічне акціонерне товариство „Українська залізниця” в особі регіональної філії „Донецька залізниця” Публічного акціонерного товариства „Українська залізниця” звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою (вх. № ГСОО 1765/18 від 07.08.2017р.) до Державного підприємства „Морський торгівельний порт „Чорноморськ” про стягнення 51130 грн.

Позовні вимоги позивача у справі направлено на з відповідача - Державного підприємства „Морський торгівельний порт „Чорноморськ” штрафу у розмірі п’ятикратної плати за всю відстань перевезення у сумі 51130 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 10.08.2018р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №916/1635/18. Справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено до розгляду в засіданні суду.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 03.10.2018р. справу №916/1635/18 вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на "29" жовтня 2018 р. о 12:00.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 10.10.2018р. призначено підготовче засідання у справі №916/1635/18 на "05" листопада 2018 р. о 16:40.

Розпорядженням керівника апарату № 638 від 05.11.2018 р. "Щодо призначення повторного автоматичного розподілу судової справи", відповідно до статті 15 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", пункту 9 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, пункту 4.2.6. Засад використання автоматизованої системи документообігу в Господарському суді Одеської області, в редакції від 14.06.2018р. (протокол №17-05/2018), у зв’язку з перебуванням судді Д'яченко Т.Г. з 05.11.2018р. на тривалому лікарняному (відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами), з метою дотримання строків розгляду справи, призначено повторний автоматичний розподіл справи №916/1635/18 яка передана на розгляд судді Літвінову С.В..

Ухвалою суду від 08.11.2018р. прийнято справу №916/1635/18 до провадження та вирішено справу розглядати зі стадії підготовчого провадження. Підготовче засідання призначено на "03" грудня 2018 р.

03.12.2018р. по справі оголошено перерву до 19.12.2018р. про що зазначено в протоколі судового засідання.

28.09.2018р. та 07.12.2018р. позивач звернувся до суду з клопотанням про зупинення провадження по даній справі до винесення рішення об’єднаною палатою Верховного Суду по справі №916/2450/17.

Суд відмовив позивачу в задоволенні клопотань так як 23.11.2018р. об’єднаною палатою Верховного Суду по справі №916/2450/17 винесена постанова, про що зазначено в протоколі судового засідання від 30.01.2019р.

Ухвалою суду від 19.12.2018р. продовжено строк підготовчого провадження до 07.02.2019р. та відкладено підготовче засідання на 16.01.2019року.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.01.2019року відкладено підготовче засідання на 28.01.2019року.

26.12.2018р., 16.01.2019р. позивач звернувся до суду із заявами та клопотаннями про долучення в якості доказу копію посадової інструкції №215 від 15.12.2017р. та копію наказу начальника станції Покровськ №1865 від 29.12.2017р.

Що стосується заяви про долучення в якості доказу копію посадової інструкції №215 від 15.12.2017р. суд долучив цій доказ до матеріалів справи але суд його до уваги не приймає з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 80 ГПК України, учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Частиною 4 статті 80 ГПК України встановлено, що якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об’єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Позивачем не було подано до суду жодних письмових пояснень з приводу неможливості подання інструкції № 215 від 15.12.2017 у встановлені чинним законодавством строки.

Відповідно до ч. 8 ст. 80 ГПК України, докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Враховуючи, що посадова інструкція датована 15.12.2017 та на момент подання позову існувала, про що представникам РФ «Донецька залізниця» мало бути відомо, Позивачем не було обґрунтувано неможливість її подання у встановленні строки з причин, що не залежали від них.

Що стосується заяви про долучення в якості доказу копії наказу начальника станції Покровськ №1865 від 29.12.2017р. суд долучив цій доказ до матеріалів справи але суд його до уваги не приймає також з огляду на порушення строків для подання доказів.

Крім того, суд звертає увагу позивача, що клопотання від 16.01.2019р. підписано представником за довіреністю, що не відповідає вимогам ст. 58 ГПК України. Представництво позивача у Суді, у провадженнях, розпочатих після 30.09.2016, має здійснюватися адвокатом.

Окрім того, п. 9 ст. 80 ГПК України, копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

Представником Позивача, всупереч п. 9 ст. 80 ГПК України не було направлено копії наказу від 29.12.2019 № 1865.

28.01.2019р. та 11.02.2019р. також представник позивача за довіреністю звернувся до суду з клопотаннями про поновлення процесуальних строків та долучення додаткових доказів.

Судом також не прийняті до уваги ці клопотання і докази які додані до них, з підстав того, що ці клопотання підписані особою без повноважень представляти інтереси як адвокат.

28.01.2019р. відповідач звернувся до суду з клопотанням про призначення технічної експертизи наказу № 1865 від 29.12.2017р.

Суд відмовив відповідачу в задоволенні призначення експертизи з підстав того, що судом не був прийнятий до уваги в якості доказу наказ № 1865 від 29.12.2017р.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 28.01.2019року відкладено підготовче засідання на 30.01.2019року.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 30.01.2019року закрито підготовче провадження у справі № 916/1635/18 та призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на "06" лютого 2019 р.

У зв'язку з тим, що Господарським судом Одеської області 06.02.2019р. у судовому засіданні оголошено протокольну ухвалу про перерву до 27.02.2019р., про що було відображено в протоколі судового засідання, суд ухвалою суду від 06.02.2019р. повідомив - Публічне акціонерне товариство „Українська залізниця” в особі регіональної філії „Донецька залізниця” Публічного акціонерного товариства „Українська залізниця” про дату та час судового засідання.

У відзиві на позов відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, з посиланням при цьому на те, що в порушення п. 10 Правил складання актів, комерційні акт не підписаний начальника вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи).

У відповіді на відзив позивач посилається на те, що у комерційних актах відсутній підпис начальника вантажного району, оскільки по штатному розкладу відсутня така посадова особа, а замість нього до перевірки вантажу і підписання акту залучені працівники станції.

У запереченнях на відповідь на відзив відповідач посилається на те, що п.10 Правил складання актів чітко визначає граничну кількість (три) та посади осіб, що мають право (уповноважені) складати та підписував ати комерційні акти, а тому наявність підписів цих осіб є обов’язковою; що Інструкція з ведення станційної комерційної звітності - це внутрішній документ, який поширює свою дію лише на підрозділи позивача та не є обов’язковим для інших підприємств; що копії виписок з Книги переважування вантажів не можуть служити доказом по справі, оскільки ведення вказаної книги передбачено Інструкцією з ведення станційної звітності, затвердженою наказом Укрзалізниці від 14.06.2003 № 147-ц, яка за своєю природою є внутрішнім документом, і поширюється виключно на підрозділи.

Представник позивача в судове засідання не зявився хоча був повідомлений належним чином.

Представник відповідача проти позову заперечував з підстав зазначених у відзиві та запереченнях на відповідь на відзив.

В судовому засіданні, яке відбулось 27.02.2019року, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив:

10.02.2018р. згідно з накладною №41594102 яка у відповідності з сі. 6 Статуту залізниць України є основним перевізним документом та обов'язковою двосторонньою формою угоди на перевезення вантажу, зі станції Чорноморськ-порт-експорт Одеської залізниці на станцію Авдіївка Донецької залізниці було відправлено вагон № 53412979 з вантажем — вугілля кам'яне.

16.02.2018р. на проміжній станції Покровськ на підставі акту загальної форми № 193 від 15.02.2018 року станції Покровськ було здійснено комісійне переважування зазначеного вагону та складено комерційний акт. Результат зафіксовано в Книзі обліку контрольних зважувань та перевірки кількості вантажу у вагонах (ф. ГУ-78).

Як зазначає позивач, Комерційний акт №482004/55 від 16.02.2018р. засвідчує, що під час комісійного зважування на 150 т. статичних вагах станції (повірка 24.01.18р.) вагона № 53412979 відправленого за накладною № 41594102 було встановлено розбіжності фактичної маси вантажу з зазначеною в накладній масою більше документа на 7500 кг та понад вантажопідйомність на 6950кг. Після дозування надлишок вантажу з вагону № 53412979 перевантажено в вагон №67702605.

Позивач також зазначає, що вагон № 53412979 за накладною № 41594102 в графі 49 якої зроблено відмітку про складання комерційного акту №482004/55. був відправлений на адресу вантажоодержувача та ним отриманий. Вагон № 67702605 з перевантаженим в ньому вугіллям за накладною № 48423735 був відправлений на адресу вантажоодержувача та ним отриманий. При видачі вагона № 53412979 в вантажем вантажоотримувачу на станції призначення Авдіївка в розділі Є. комерційною акту .№482004/55/39 від 16.02.2018р. зроблена відмітка: «Во время выдачи груза разницы против настоящего акта не выявлено». Згідно телеграми станції Авдіївка № 98 від 22.02.2018,. «вагоны -- 53412979 отправка 41594102 -- прибыли адрес ЧАО АКХЗ выданы грузополучателю тождественно ком актам — №482004/55 — от 16/02 ст. Покровск». Це підтверджує правильність визначення ваги в вагоні №53412979 по станції ГІокровськ.

Про встановлені обставини на станції Покровськ Донецької залізниці складений комерційний акт №482004/55 від 16.02.2018р., який з боку залізниці підписаний в.о Д.С. ОСОБА_2 робітниками станції ОСОБА_3 та ОСОБА_4

На підставі вищевикладеного, Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі, якою є Регіональна філія "Донецька залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Державного підприємства "Морський торговельний порт " Чорноморськ” про стягнення 51130 грн. штрафу за невірно зазначену масу вантажу у перевізному документі.

Дослідивши наявні у справі докази, та надавши їм правову оцінку, господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.3 ст.909 ЦК України укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Згідно з ч.2 ст. 307 ГК України договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.

Відповідно до ст. 6 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998р. №457 (далі - Статут залізниць України), накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

В силу вищевикладених вимог Закону, наявні у матеріалах справи залізничні накладні свідчать про укладення між позивачем (перевізником) і відповідачем (вантажовідправник) договору перевезення вантажу на користь вантажоодержувача.

Відповідно до ст.37 Статут залізниць України під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Загальна маса вантажу визначається шляхом зважування на вагах або підрахуванням маси на вантажних місцях за трафаретом чи стандартом. Маса вантажів визначається відправником. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.

Згідно ст.23 Статут залізниць України відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем. Дата приймання і видачі вантажу засвідчується на накладній календарним штемпелем станції. В разі проведення митного контролю дата видачі вантажу ставиться після закінчення митних операцій. Форма накладної і порядок її заповнення, а також форма квитанції затверджуються Мінтрансом. Під час перевезення масових вантажів у випадках, передбачених Правилами, допускається оформлення однієї накладної (комплекту перевізних документів) на перевезення цілого маршруту або групи вагонів чи комплекту контейнерів.

Відповідно до п.2.1 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. №644, відправник заповнює відповідні графи накладної згідно з додатком 3 до цих Правил.

У додатку 3 до Правил оформлення перевізних документів встановлено, що у графа "маса вантажу, визначена відправником" заповнюється, якщо маса вантажу визначена відправником. Вказуються маса у кілограмах брутто вантажу, загальна маса відправки (прописом); у графі "спосіб визначення маси" зазначається спосіб визначення маси вантажу (на вагах, за стандартом, за трафаретом, за обміром, за розрахунками, умовно), тип ваг (товарні, вагонні, елеваторні тощо), їх вантажопідйомність та ким було визначено масу вантажу (залізницею/ відправником); у графі "ким завантажено вантаж у вагон (контейнер)" зазначається: відправником або залізницею; у графі "правильність внесених відомостей підтверджую" представник відправника засвідчує правильність відомостей, указаних ним у перевізному документі. В електронній накладній накладається електронний цифровий підпис відправника.

Відповідно до п.5.5 Правил оформлення перевізних документів якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли. Цей факт засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

Згідно зі ст.118 Статут залізниць України за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Відповідно до ст.129 Статут залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин: а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах; б) у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу; в) псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу; г) повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу. Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу. В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми. Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами.

Відповідно до п.10 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002р. №334, комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.

Таким чином, вищезазначений пункт чітко передбачає перелік осіб, які мають поставити свій підпис на комерційному акті обов’язково.

Проте, в порушення вищезазначеного пункту, на спірному комерційному акті № 482004/55 від 16.02.2018, який підписаний: в.о. Д.С. ОСОБА_2 та робітниками станції ОСОБА_3 та ОСОБА_4., відсутній підпис начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи).

Су звертає увагу на те, що Правила складання актів не передбачають можливість заміни осіб, які в обов’язковому порядку повинні підписати акт, іншими особами. Інші працівники залізниці можуть бути залучені додатково у разі необхідності, проте їх підписи не можуть замінити наявність обов’язкових підписів, чітко передбачених Правилами складання актів.

Аналогічний висновок міститься у Постанові Одеського апеляційного господарського суду у справі № 916/2450/17 за позовом ПАТ «Укрзалізниця » в особі РФ ПАТ «Донецька залізниця» до ДП «Морський торговельний порт «Южний» (№ЄДРСР: 734105171. в якій колегія суддів зазначила наступне:

«Комерційні акти, у порушення вимог п. 10 Правил складання актів, які не містять підпису начальника вантажного району (завідувача вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи), у звязку з чим не може бути належними та допустимими доказами щодо фактів, наявність яких підтверджується комерційним актом, складеним відповідно до встановлених вимог, про що правомірно дійшов висновку суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні.

Доводи позивача про можливість підписання комерційного акта іншими працівниками залізниці та відсутності на станції призначення посади начальника вантажного району (завідувача вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) не можуть бути прийняті до уваги, оскільки пунктом 10 Правил складання актів встановлено перелік осіб, які в обовязковому порядку підписують комерційний акт, і їх заміна іншими особами вказаними Правилами не передбачена. Отже, виходячи з вимог Правил, залізниця зобовязана забезпечити участь у перевірці маси вантажу, складанні та підписанні комерційного акту, у разі його складання, всіх уповноважених осіб, які передбачені п. 10 Правил»

Така ж правова позиція повністю підтримана судами касаційної інстанції при винесені рішень з тих же підстав та з того ж предмету позову та з аналогічними обставинами справи, а саме: Постанова Верховного суду від 01.06.2018 по справі № 910/3930/17, Постанова Верховного суду від 18.06.2018 по справі № 910/11397/17, Постанова Верховного суду від 02.11.2016 по справі № 907/73/16.

Окрім того, до позовної заяви було додано довідку № 185 від 03.07.2018, відповідно до якої, посада начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) - відсутні.

Однак, зазначена довідка складена 03.07.2018. а спірні комерційні акти - 16.02.2018.

Вищезазначена довідка містить посилання на штатний розпис «Станції Покровськ», однак не додано ані сам штатний розпис, ані зазначено хоча б дату цього штатного розпису, що викликає сумнів з приводу дійсної відсутності у штаті «Станції Покровськ» на період 16.02.2018 штатних одиниць: начальнику вантажного району, завідувач вантажного складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика сортувальної платформи.

Таким чином, з урахуванням змісту п.10 Правил складання актів та Довідника рофесій на залізничному транспорті, затвердженого наказом Міністерства транспорту країни від 20.05.2016 № 181 комерційний акт від імені залізниці обов'язково має бути підписаний двома особами, що обіймають керівні посади та працівником станції, який особисто здійснював перевірку.

Проте, як вже було зазначено, спірні комерційні акти не містять підпису начальника вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи).

Отже, суд зазначає, що робітники станції ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з урахуванням наявних в матеріалах справи доказів не є тими особами, які займають відповідну керівну посаду, тоді як докази покладання на них виконання обов'язків начальника вантажного району (завідувач вантажного двору, кладу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) в матеріалах справи відсутні.

Також до відповіді на відзив додатково до довідки від 03.07.2018 № 185 було додано довідку № 844 від 29.08.2018 в якій зазначено наступне: «Згідно штатного розкладу станції Покровськ, завідуючого вантажним двором (районом) та особа яка прирівнюється до нього на 01.01.2018р. така посада відсутня». Однак, зазначена довідка складена 29.08.2018, а спірний комерційний акт - 16.02.2018.

Вищезазначена довідка містить посилання на штатний розпис «Станції Покровськ», однак не додано ані сам штатний розпис, ані зазначено хоча б дату цього штатного розпису, що викликає сумнів з приводу дійсної відсутності у штаті «Станції Покровськ» на період 16.02.2018 штатних одиниць: начальнику вантажного району, завідувач вантажного складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика сортувальної платформи.

Посилання позивача на те, що обставини невідповідності маси вантажу засвідчені також у виписці з книги контрольних обліку зважувань , господарський суд до уваги не приймає, оскільки ведення Книги обліку контрольних зважувань та перевірки кількості вантажу у вагонах передбачене Інструкцією з ведення станційної комерційної звітності, затвердженої наказом Укрзалізниці від 04.06.2003р. №147-Ц, яка не пройшла державну реєстрацію в якості нормативно-правового акту та є внутрішнім документом, який не створює юридичних наслідків для відповідача, із врахуванням при цьому обставин відсутності належним чином оформлених комерційних актів.

До аналогічного висновку прийшла колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду, про що зазначили у Постанові від 10.04.2018 по справі № 916/2450/17 за позовом ПАТ «Укрзаіазниця» в особі РФ «Донецька залізниця» ПАТ «Укрзаіазниця» до ДП «Морський торговельний порт «Южний».

Крім того, згідно з п. 22 Правил видачі вантажів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 №644 (надалі - Правила видачі вантажів), перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.

Вказана норма направлена на усунення спорів між учасниками перевізних правовідносин у випадках виявлення нестачі вантажу, оскільки у разі зважування різними способами на станції відправлення та призначення відповідно може дати необ’єктивну інформацію щодо дійсної маси вантажу.

Відповідно до накладної № 41594102, зважування на станції відправлення проводилось на вагонних електромеханічних вагах, тип/модель В В7419-100-2Д, виробництва ВАТ «Точмаш», які пройшли повірку в установленому порядку.

В свою чергу, з наданих до суду документів, а саме: Технічного паспорту ЗВВТ № 82, зважування на станції Покровськ проводилося на вагонних тензометричних вагах, що відрізняються інженерно-технічними особливостями.

Таким чином, зазначена в спірних комерційних актів різниця маси вантажу, виявлена при переважуванні спірного вантажу на 150 тонних тензометричних вагах, не свідчить про неправильне зазначення маси вантажу, з огляду на те, що фактично зважування на станціях відбувалось на вагах різного типу та різними способами.

Отже, комерційні акти від 16.02.2018р. не може прийматися до уваги господарським судом в якості доказів, які засвідчують обставини неправильного зазначення відповідачем маси вантажу у залізничних накладних та можуть бути підставою для матеріальної відповідальності позивача у вигляді нарахованого позивачем штрафу.

Згідно з ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У відповідності до ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, а також вимоги ст. 74 ГПК України, згідно якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про недоведеність позивачем позовних вимог, а відтак і відмову у задоволенні позову.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на позивача згідно ст.129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 79, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. В задоволені позову Публічного акціонерного товариства „Українська залізниця” в особі регіональної філії „Донецька залізниця” Публічного акціонерного товариства „Українська залізниця” до відповідача: Державного підприємства „Морський торгівельний порт „Чорноморськ” про стягнення 51130 грн. - відмовити повністю.

2. Витрати по сплаті судового збору покласти на позивача.

Повне рішення складено 06 березня 2019 р.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Літвінов