Рішення № 80268567, 19.02.2019, Машівський районний суд Полтавської області

Справа № 531/237/16-ц

Номер провадження 2/540/205/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.02.2019 Машівський районний суд Полтавської області у складі :

головуючого – судді Косик С.М.

за участю: секретаря Ткач Н.М.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Машівка цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовом ОСОБА_3 до Приватного підприємства «Бурякорадгосп цукрокомбінату імені Халтуріна» про розірвання договору оренди землі,

відповідно до ч.1 ст.268 ЦПК України в судовому засіданні 19.02.2019 року проголошено вступну та резолютивну частину Рішення, -

в с т а н о в и в :

у серпні 2018 року з Карлівського районного суду Полтавської області до Машівського районного суду Полтавської області надійшла вказана цивільна справа, за позовом ОСОБА_4, з наступним уточненням позовних вимог (а.с.207-209), в якому позивач посилається на те, що він є власником земельної ділянки загальною площею 9,76 га кадастровий номер 5321685600:00:005:0177, яка розташована на території Халтуринської сільської ради Карлівського району Полтавської області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Відповідно до договору оренди землі від 27.04.2007 року позивач передав відповідачу в оренду вищевказану земельну ділянку. 03.04.2008 року між сторонами підписано зміни до договору, за якими договір укладено на 13 років та орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі не менше двох відсотків від вартості земельної ділянки. У 2015 р. позивач дізнався про те, що відповідач – орендар, змінив організаційно-правову форму з Відкритого акціонерного товариства на Приватне підприємство. Зважаючи на те, що відповідно до п.31 Договору «Реорганізація юридичної особи орендаря є підставою для розірвання договору», позивач направив лист із заявою про дострокове розірвання договору оренди землі, натомість орендарем відповідь до цього часу надана не була. Позивач також зазначає, що після державної реєстрації реорганізації відповідач не звертався до нього з клопотанням про внесення змін до договору оренди. Таким чином, невиконання відповідачем умов договору змусило позивача звернутися до суду.

Враховуючи вищевикладене, позивач просить розірвати договір оренди землі №778 від 27.04.2007 р., укладений між ОСОБА_3 та ВАТ «Бурякорадгосп цукрокомбінату імені Халтуріна» (правонаступник ПП «Бурякорадгосп цукрокомбінату імені Халтуріна»), скасувати запис у Державному реєстрі земель від 14.02.2008 р. за №040855600031 у Карлівському районному відділі Полтавської регіональної філії ДП «Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах»; розірвати зміни до вищевказаного договору від 03.04.2008 р. та скасувати запис у Державному реєстрі земель від 10.02.2009 р. за №040955600026 у Карлівському районному відділі Полтавської регіональної філії ДП «Центр ДЗК»; зобов’язати відповідача негайно передати позивачу земельну ділянку площею 9,76 га кадастровий номер 5321685600:00:005:0177, якою ОСОБА_3 володіє на праві приватної власності, а також стягнути судовий збір та витрати на правову допомогу.

02.11.2018 року представник позивача також подав до суду заяву про поновлення процесуального строку на подачу позовної заяви, покликаючись на те, що позивач, дізнавшись про зміну організаційно-правової форми відповідача в 2015 році, надіслав відповідачу заяву про дострокове розірвання договору оренди землі, яку адресат отримав 28.02.2015 року, але до сьогодні не отримав відповідь, також відповідач не звертався до нього із клопотанням про внесення змін до договору оренди землі в частині заміни сторони договору. Крім того, позивач не проживає за місцем реєстрації, з 2002 року по 2017 рік особисто орендну плату особисто не отримував (а.с.200,201).

07.04.2016 р. від представника відповідача надійшла заява, в якій він просить застосувати позовну давність до заявлених позовних вимог і відмовити у їх задоволенні у повному обсязі, оскільки позивач звернувся до суду поза межами позовної давності, так як відомості у Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації юридичної особи (відповідача) зареєстровано 15.04.2011 р. Крім цього орендатор регулярно отримував орендну плату за користування його земельною ділянкою, а тому знав або міг знати про зміну організаційно - правової форми відповідача ще у 2011 році., що свідчить про те, що позивач пропустив строк позовної давності, який становить 3 роки (а.с.27,28).

17.01.2018 р. від представника відповідача надійшов відзив, у якому він просить застосувати позовну давність до заявлених вимог та відмовити у їх задоволенні у повному обсязі, у зв’язку з спливом позовної давності за заявленими вимогами. Також зазначає, що заява від позивача про розірвання договору земельної ділянки отримана відповідачем 28.02.2015 року, тобто вже після спливу трьохрічного терміну (а.с.137-141).

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, пояснивши, що ОСОБА_3, як власник земельної ділянки, отримував орендну плату за спірним договором оренди землі, але не особисто, за довіреністю кошти отримували його батьки, після того, як дізнався про зміну організаційно-правової форми відповідача, оскільки відповідач не запропонував йому внести зміни до договору, звернувся сам до ПП «Бурякорадгосп цукрокомбінату імені Халтуріна» з пропозицією розірвати договір, оскільки має намір одноосібно обробляти належну йому земельну ділянку, не має наміру підтримувати договірні відносини з приватним підприємством. Просить поновити строк звернення до суду з тих підстав, що відповідач отримавши листа позивача про розірвання договору, не надав відповідь, що мав зробити у відповідності до діючого законодавства та оскільки позивач не проживав за місцем реєстрації.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував та просив застосувати строк позовної давності, посилаючись на те, що позивач дійсно звертався до ПП «Бурякорадгосп цукрокомбінату імені Халтуріна» у 2015 році, але вже з пропуском строку позовної давності, тому і не було надано відповідь та погодження на розірвання договору, позивач мав можливість довідатися про зміну організаційно-правової форми підприємства ще в 2011 році, коли були внесені відповідні відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши письмові докази у справі, прийшов до такого висновку. Судом установлено, що позивач ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 9,76 га кадастровий номер 5321685600:00:005:0177, яка розташована на території Халтуринської сільської ради Карлівського району Полтавської області, що підтверджується державним актом на право власності на землю серії ПЛ № 199411 (а.с. 5). Між позивачем та Відкритим акціонерним товариством «Бурякорадгосп цукрокомбінату імені Халтуріна» 27 квітня 2007 року укладено договір оренди землі № 778 щодо цієї земельної ділянки, строком на 8 років (а.с. 6-10), який було зареєстровано в Карлівському районному відділі Полтавської регіональної філії ДП «Центр ДЗК» 14 лютого 2008 року за № 040855600031 (а.с.10).

03.04.2008 року до вказаного договору було внесено зміни в частині строку дії договору, де змінено строк дії договору на 13 років та змінено розмір орендної плати, дані зміни зареєстровані у Карлівському районному відділі Полтавської регіональної філії ДП «Центр ДЗК» 10 лютого 2009 року за № 040955600026 (а.с. 11).

Відповідно до п.31 вищевказаного договору оренди землі, реорганізація юридичної особи-орендаря є підставою для розірвання договору (а.с.9).

За витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань правонаступником Відкритого акціонерного товариства «Бурякорадгосп цукрокомбінату імені Халтуріна» є Приватне підприємство «Бурякорадгосп цукрокомбінату імені Халтуріна», відомості внесено 15.04.2011 року (а.с.12-14).

28 лютого 2015 року позивач направив на адресу відповідача лист, у якому він просив достроково розірвати договір оренди землі (а.с.15), що відповідачем не заперечується.

Приватне підприємство «Бурякорадгосп цукрокомбінату імені Халтуріна» відповідь на лист та згоди на розірвання договору не надало, за поясненнями представника відповідача, у зв’язку зі зверненням позивача по закінченню строку позовної давності.

Підставою для звернення до суду позивача з даним позовом стала неможливість розірвання договору оренди землі в позасудовому порядку за спільною згодою сторін.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

За змістом ст. 1 Закону України «Про оренду землі», з відповідними змінами та доповненнями, оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ст. 6 вказаного Закону орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (стаття 13 Закону України «Про оренду землі»).

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 31 Закону України«Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Згідно з частиною четвертою статті 32 Закону України «Про оренду землі» перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Аналіз статей 525, 651ЦК України та статті 31 Закону України«Про орендуземлі» свідчить про те, що законодавець допускає можливість розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку у разі, якщо це передбачено умовами такого договору.

Відповідно до частини першої статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 629 ЦК України проголошує принцип обов'язковості договору, що передбачає собою, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У пункті 31 спірного договору оренди землі сторони дійшли згоди про те, що реорганізація юридичної особи орендаря є підставою для розірвання договору.

Зазначений пункт договору ніким з учасників правочину не оспорювався й у встановленому законом порядку не дійсним не визнавався.

Оскільки сторони спірного договору оренди землі дійшли згоди щодо усіх його істотних умов, за якими передбачено розірвання договору в разі реорганізації юридичної особи орендаря, позивач, як власник земельної ділянки, висловив своє небажання продовжувати відносини оренди з відповідачем, який не погоджується на припинення договірних відносин, суд приходить до висновку про наявність підстав для розірвання такого правочину.

Саме так застосовано норми матеріального права Верховним Судом у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 29 жовтня 2018 року при розгляді справи № 587/797/17-ц (провадження № 61-31756св18).

Розглядаючи доводи представника відповідача про застосування строку позовної давності суд зазначає, що статтями 256, 257, 267 ЦК України визначено строк позовної давності тривалістю три роки, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Водночас приписами частини п’ятої ст.267 ЦК України передбачено, що якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

З огляду на те, що позивач 28.02.2015 року звертався до відповідача з листом про розірвання договору оренди землі, натомість відповіді не отримав, особисто орендну плату не отримував, оскільки за місцем реєстрації не проживає, що стверджується довідкою Мартинівської сільської ради (а.с.103), договором оренди землі не передбачено строки розірвання правочину в разі реорганізації юридичної особи орендаря, а тому суд вважає за можливе поновити позивачу строк звернення до суду з позовом, як такий, що пропущено з поважних причин.

Наслідки припинення або розірвання договору оренди землі передбачені у ст. 34. Закону України «Про оренду землі», згідно якої у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Отже, оскільки судом прийнято рішення про розірвання договору оренди землі, підлягає задоволенню і вимога про повернення земельної ділянки позивачу.

Враховуючи вищенаведене, позов слід задовольнити в повному обсязі.

Поскільки позивачем надано належні докази щодо обсягу наданих послуг адвоката і виконаних ним робіт та їх вартості, що була сплачена позивачем (а.с.233-238), пред’явлена до стягення сума не виходить за граничні рамки, встановлені ст.137 ЦПК України, тому у відповідності з вимогами ст.141 ЦПК України суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача судового збору в сумі 1960,81 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6417,99 грн, які він поніс при розгляді цивільної справи.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1-18, 81, 141, 209-245, 259, 264, 265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

позовну заяву ОСОБА_3 до Приватного підприємства «Бурякорадгосп цукрокомбінату імені Халтуріна» про розірвання договору оренди землі – задовольнити.

Поновити позивачу ОСОБА_3 строк для подачі до суду позовної заяви до Приватного підприємства «Бурякорадгосп цукрокомбінату імені Халтурина» про розірвання договору оренди землі № 778 від 27.04.2007 року, як такий, що пропущений з поважних причин.

Розірвати договір оренди землі №778 від 27.04.2007 року зі змінами від 03.04.2008 року, укладений між ОСОБА_3 та Відкритим акціонерним товариство «Бурякорадгосп цукрокомбінату імені Халтуріна» (правонаступник ПП «Бурякорадгосп цукрокомбінату імені Халтуріна») та скасувати запис у Державному реєстрі земель від 14.02.2008 р. за №040855600031 у Карлівському районному відділі Полтавської регіональної філії ДП «Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах», запис у Державному реєстрі земель від 10.02.2009 р. за №040955600026 у Карлівському районному відділі Полтавської регіональної філії ДП «Центр ДЗК».

Зобов’язати Приватне підприємство «Бурякорадгосп цукрокомбінату імені Халтуріна» передати ОСОБА_3 земельну ділянку площею 9,76 га кадастровий номер 5321685600:00:005:0177, якою ОСОБА_3 володіє на праві приватної власності.

Стягнути з Приватного підприємства «Бурякорадгосп цукрокомбінату імені Халтуріна» на користь ОСОБА_3 судовий збір в сумі 1960,81 грн та витрати на правову допомогу в сумі 6417,99 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду через Машівський районний суд Полтавської області.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Позивач – ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3, паспорт громадянина України серія КН №521792 виданий 12.12.1997 р., реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1.

Відповідач – Приватне підприємство «Бурякорадгосп цукрокомбінату імені Халтуріна», місцезнаходження: с. Мартинівка, вул. Мар’янівська,1 Карлівського району Полтавської області, код ЄДРПОУ 00384934.

Повний текст Рішення складено 04.03.2019 року.

Суддя С.М.Косик