Рішення № 80268362, 27.02.2019, Машівський районний суд Полтавської області

Справа № 540/730/18

Номер провадження 2/540/227/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.02.2019 Машівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Косик С.М.

за участю: секретаря Ткач Н.М.,

позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

представника третьої особи Пасхалової О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Машівка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - Машівська районна державна адміністрація, як орган опіки і піклування, про встановлення факту нецільового витрачання аліментів,

відповідно до ч. 1 ст. 268 ЦПК України в судовому засіданні 27.02.2019 року проголошено вступну та резолютивну частину Рішення, -

в с т а н о в и в :

у серпні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі вказаним позовом, посилаючись на те, що вони з ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі та мають двох дітей. На підставі рішення суду від 12.06.2014 року було змінено розмір стягнення аліментів на користь відповідача на утримання дітей в твердій грошовій сумі, окрім аліментів позивач також здійснює додаткові витрати на дітей. Позивач маючи підозру у нецільовому витрачанні аліментів звернувся до суду за захистом своїх прав, а тому просить встановити факт нецільового витрачання аліментів відповідачкою за період з 01.07.2015 р. по 01.07.2018 р. на утримання неповнолітніх доньки ОСОБА_4 та сина ОСОБА_5, стягнути з відповідача понесені судові витрати.

28.09.2018 р. від відповідача надійшов відзив на позов, у якому вона позовні вимоги не визнає, оскільки усі отримані нею аліменти з 2009 р. по теперішній час використовувались лише за призначенням та звертає увагу на те, що для встановлення факту нецільового використання аліментних платежів потрібна значна сума коштів, беззаперечні докази нецільового використання. Зазначає, що вона не має підсобного господарства, утримує себе та дітей за рахунок заробітної плати, сплативши суму судового збору означатиме позбавити дітей одягу, взуття, лікування. У зв'язку з цим, відповідач просить не стягувати суму коштів вказаних у позові, зобов'язати позивача надати беззаперечні докази нецільового витрачання коштів (а.с.40,41).

У судовому засіданні позивач позов підтримав та наполягав на його задоволенні, пояснивши, що органом опіки не надано відповідний висновок на його звернення, також зазначив, що не відмовляється сплачувати аліменти на утримання дітей, але це повинно бути за домовленістю між батьками.

Відповідач просила відмовити у задоволенні позову, пояснивши, що діти забезпечені одягом, взуттям, канцелярським приладдям, комп'ютерною технікою, завжди охайні, доглянуті та нагодовані, водночас аліментів, які сплачує позивач, недостатньо для нормального розвитку доньки та сина.

Представник третьої особи пояснила суду, що комісією органу опіки та піклування на звернення позивача обстежено умови проживання дітей та установлено, що вони забезпечені усім необхідним - одягом, взуттям, харчуванням, хорошими умовами проживання - в наявності комп'ютерна техніка та нові меблі, кімнати чисті. Повідомлень щодо неналежного виконання батьківських обов'язків матір'ю дітей до служби в справах дітей не надходило.

Суд, заслухавши пояснення сторін, третьої особи та дослідивши надані письмові докази у справі, дійшов такого висновку.

Судом установлено, що позивач та відповідач являються батьками неповнолітніх ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5,ІНФОРМАЦІЯ_2, що стверджується копіями свідоцтв про народження дітей серія НОМЕР_4 від 03.01.2003 р. та серія НОМЕР_3 від 07.04.2008 р. (а.с.6,7).

За рішенням Машівського районного суду Полтавської області від 07.10.2010 р., шлюб між сторонами розірвано (а.с.8).

Згідно з рішенням Машівського районного суду від 12.06.2014 р., встановлений рішенням Машівського районного суду Полтавської області від 06.07.2010 р. розмір аліментів збільшено та вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_4,2002 р.н. аліменти у розмірі 385,80 грн. щомісячно, починаючи з дня набрання законної сили рішенням суду та досягнення повноліття дитиною та на утримання сина ОСОБА_5,2008 р.н. аліменти у розмірі 385,80 грн. щомісячно, починаючи з дня набрання законної сили рішенням суду та досягнення повноліття дитиною (а.с.9,10).

Відповідно до постанови державного виконавця ВДВС Карлівського РУЮ Рець М.В. від 11.04.2016 р. про відкриття провадження, на виконанні знаходиться виконавчий лист про стягнення аліментів з позивача на користь відповідача на утримання двох дітей згідно вищевказаного рішення суду від 12.06.2014 р. (а.с.12).

Як убачається з довідки-розрахунку щодо сум сплати аліментів, станом на 01.07.2018 р. переплата по сплаті аліментів складає 360,80 грн. (а.с.13).

На звернення до органу опіки та піклування Машівської РДА з питань цільового використання аліментів на утримання дітей та надання відповідного висновку повідомлено ОСОБА_1 - позивача по справі про те, що в ході спілкування з дітьми було з'ясовано, що належні умови проживання для дітей створені матір'ю в повному обсязі, донька ОСОБА_4 надала письмове пояснення щодо використання отриманих аліментів на дітей тільки за призначенням, а тому роз'яснено, що недоцільно надати дозвіл на самостійне одержання аліментів на утримання неповнолітньої ОСОБА_4 (а.с.24).

З метою контролю за умовами утримання та виховання дитини в сім'ї ОСОБА_2 було проведено обстеження та було з'ясовано, що для виховання і розвитку створені належні умови для проживання, розвитку та виховання дітей, про що було складено акт обстеження від 31.07.2018 р. (а.с.25).

Згідно розпорядження в.о. голови Машівської РДА №315 від 17.05.2018 р. «Про участь ОСОБА_1 - позивача по справі у вихованні дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5» мати ОСОБА_2, з якою проживають діти не має права перешкоджати батькові ОСОБА_1, який проживає окремо спілкуватися з дітьми та брати участь у їх вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвитку дітей. Визначено порядок побачення батька з дітьми, а саме щосуботи за попередньою домовленістю з матір'ю та зобов'язано обидві сторони дотримуватися правил етикету між собою та відносно малолітні дітей (а.с.27).

Заперечуючи заявлені позовні вимоги ОСОБА_2 - відповідач по справі надала докази цільового використання отриманих аліментних платежів.

Як убачається з наданої довідки керівником ансамблю ФОП ОСОБА_9 від 21.09.2018 р., донька сторін ОСОБА_4 навчається в студії зразкового ансамблю народного танцю «ІНФОРМАЦІЯ_10» та її оплата за навчання складає 150 грн. (а.с.45).

З виписного епікризу із медичної картки стаціонарного хворого №2838 від 03.12.2016 р. убачається, що ОСОБА_5 знаходився на лікуванні у дитячому відділенні Машівської ЦРЛ з 24.11.2016 р. по 09.12.2016 р. (а.с.48).

Згідно зі списком дітей, які направляються на оздоровлення до позаміського дитячого закладу оздоровлення та відпочинку «Салют» на 3 зміну з 17.07. по 06.08.2017 р. включено ОСОБА_4, як дитину, що перебуває на диспансерному обліку (а.с.51).

Відповідно до копії товарного чеку від 18.09.2018 р., згідно вказаних найменувань товарів для учня, придбані атласи та контурні карти на суму 127,00 грн. (а.с.59).

За інформацією з довідки, наданої директором Андріївського закладу загальної середньої освіти 1-3 ступенів Пасинок О.В. №173 від 21.09.2018 р., ОСОБА_2, матір ОСОБА_5 особисто сплатила за харчування сина у вересні 2018 року - 280 грн.. За 2017-2018 роки нею було надано овочі у шкільну їдальню.на суму 400 грн. (а.с.61).

Разом з цим, відповідачем надана копія заяви позичальника, з якої видно, що ОСОБА_2 отримала строковий кредит на суму 6968 грн. (а.с. 62).

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч.1 ст. 15 СК України сімейні обов'язки є такими, що тісно пов'язані з особою, а тому не можуть бути перекладені на іншу особу. Відповідно до ч.1 ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Згідно з ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Частинами першою та другою статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 р., яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 р. визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Згідно зі ч. 1,2 ст. 186 СК України контроль за цільовим витрачанням аліментів здійснюється органом опіки та піклування у формі інспекційних відвідувань одержувача аліментів, порядок та періодичність здійснення яких визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері усиновлення та захисту прав дітей. За заявою платника аліментів (крім тих, які мають заборгованість зі сплати аліментів) інспекційні відвідування одержувача аліментів здійснюються органом опіки та піклування позапланово, але не більше одного разу на три місяці.

У разі нецільового витрачання аліментів платник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів або про внесення частини аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України. Згідно з ч.3 ст.19 СК України, звернення за захистом до органу опіки та піклування не позбавляє особу права на звернення до суду. Тобто, обов'язок перевіряти цільове витрачання аліментів покладений на орган опіки та піклування, проте правом на звернення до суду заявник може скористатися і без попереднього звернення до органів опіки та піклування, особисто зібравши необхідні докази, які підтверджують нецільове використання аліментних платежів. Разом з тим, ст. 19 Сімейного кодексу України передбачена участь органу опіки та піклування у захисті сімейних прав та інтересів. Відповідно до ст. 179 СК України, аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім'я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.

Відповідно до ч. 2 ст. 186 СК України, у разі нецільового витрачання аліментів платник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів або про внесення частини аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України.

За правилами ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, оскільки діти, які проживають з матір'ю, забезпечені харчуванням, одягом, взуттям, канцелярським приладдям та комп'ютерною технікою, належними побутовими умовами, тобто дітям створені належні умови для проживання та навчання, розвитку їх природних здібностей, суд уважає, що факту нецільового використання відповідачем аліментів, одержаних на доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 не встановлено, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, оскільки у задоволенні позову відмовлено, судовий збір відшкодуванню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1-18, 81, 141, 142, 209-245, 259, 264, 265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - Машівська районна державна адміністрація, як орган опіки і піклування, про встановлення факту нецільового витрачання аліментів - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду через Машівський районний суд Полтавської області.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Позивач - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженець м. Карлівка Полтавська область, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1, паспорт громадянина України серія НОМЕР_5 виданий 03.03.2004 р., реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1.

Відповідач - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_8, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2, паспорт громадянина України серія НОМЕР_6 від 13.06.1995 р., реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2.

Третя особа - Машівська районна державна адміністрація, як орган опіки і піклування, місцезнаходження: смт Машівка, вул. Незалежності,113 Полтавська область, код ЄДРПОУ 04057445.

Повний тест Рішення складено 05.03.2019 року.

Суддя С.М.Косик