Рішення № 80267807, 26.02.2019, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.02.2019 Справа №914/1802/18

за позовом: Державного підприємства «Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені ОСОБА_1», м. Харків

до відповідача: Державного підприємства «Львівський державний завод «Лорта», м. Львів

про стягнення 352908,25 грн.

суддя Мороз Н.В.

при секретарі Забора Ю.П.

За участю представників:

Від позивача: не з»явився

Від відповідача: ОСОБА_2А

Суть спору:

Державне підприємство «Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені ОСОБА_1» (ДП «ХКБМ») звернулось із позовом до державного підприємства «Львівський державний завод «Лорта» про стягнення 352908,25 грн. збитків.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 03.10.2018 р. позов було залишено без руху.

18.10.2018 р. на адресу суду від позивача надійшло повідомлення про виконаня ухвали від 03.10.2018 р. із доказами сплати судового збору. Ухвалою господарського суду Львівської області від 23.10.2018р. справу було прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 20.11.2018 р.

09.11.2018 р. на адресу суду надійшов відзив, у якому відповідач проти позову заперечив повністю, посилаючись на те, що втрати позивача, пов’язані зі стягненням з нього штрафних санкцій за договором, у якому відповідач не є стороною, для відповідача носять позадоговірний характер та обумовлені поведінкою самого позивача.

19.11.2018 р. на адресу суду надійшла відповідь на відзив, у якій позивач ствердив, що державний контракт та договори №51/5-ХКМБ та №52/6-ХКМБ є взаємопов’язаними, звернув увагу на помилкове тлумачення відповідачем збитків позивача як шкоди. Невчасне виконання своїх зобов’язань контрагентом відповідача – компанією Kearfott (США) згідно із ст. 218 ГК України, ст. 617 ЦК України не вважається випадком, кінцевий термін виконання прострочених відповідачем зобов’язань – 28.12.2017 р. значно перевищував термін фактичної поставки блоку VRU (14.02.2017), що не вплинуло на прострочку інших зобов’язань відповідача.

19.11.2018 р. позивачем було подано клопотання про долучення доказів.

В судовому засіданні 20.11.2018 р. було оголошено перерву до 11.12.2018 р., про що представники сторін ознайомлені під розписку.

20.11.2018 р. від позивача надійшла заява про участь в судовому засіданні в режимі віеоконференції.

Ухвалою суду від 23.11.2018 р. було відмовлено у задоволенні клопотання позивача про розгляд справи в режимі відеоконференції у зв’язку із технічною неможливістю зважаючи на графік судових засідань, призначених на 11.12.2018 р.

30.11.2018 р. на адресу суду від відповідача надійшли заперечення з приводу відповіді на відзив, у яких відповідач зазначає, що поняття «майнова шкода» і «збитки» співвідносяться між собою як ціле і частина, тобто, збитки є різновидом майнової шкоди, а звернувшись із даним позовом позивач намагається вдруге притягнути відповідача до майнової відповідальності за одне й те саме порушення.

10.12.2018р. від позивача надійшла заява про участь в судовому засіданні в режимі віеоконференції. Ухвалою суду від 11.12.2018 р. відмовлено у задоволенні клопотання позивача про розгляд справи в режимі відеоконференції у зв’язку із технічною неможливістю, оскільки у визначеному заявником суді заздалегідь заброньовані зали судових засідань.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 11.12.2018р. суд ухвалив розглядати справу за правилами загального позовного провадження, замінити засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням та призначив справу до розгляду в підготовчому засідання на 10.01.2019р.

29.12.2018р. від позивача надійшли додаткові пояснення по справі.

10.01.2019р. розгляд справи відкладено на 05.02.2019р., про що позивача було повідомлено ухвалою ухвалою суду.

05.02.2019р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 26.02.2019р.

15.02.2019р. від позивача надійшла заява про участь в судовому засіданні в режимі віеоконференції.

Ухвалою суду від 20.02.2019 р. суд відмовив у задоволенні клопотання позивача про розгляд справи в режимі відеоконференції у зв’язку із технічною неможливістю, оскільки у визначеному заявником суді заздалегідь заброньовані зали судових засідань.

26.02.2019р. представник позивача не з»явився. В попередніх судових засіданнях позовні вимоги підтримав з мотивів, зазначених у позовній заяві та запереченні на відзив. Ствердив, зокрема, що на виконання спільного рішення ОСОБА_3 оборони України та ОСОБА_3 промислової політики України щодо відкриття дослідно-конструкторської роботи з модернізації реактивної системи залпового вогню БМ-21 «Град», затвердженого Міністром оборони України 03.03.2006 р., між ОСОБА_3 оборони України (генеральний замовник) та правопопередником позивача - казенним підприємством «Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені ОСОБА_1» (головний виконавець) було укладено державний контракт (договір) на виконання дослідно-конструкторської роботи від 19.09.2007 р. №247/2/07-9, відповідно до п. 1 якого в редакції додаткової\ угоди №1 від 28.11.2012 р. головний виконавець зобов’язався за тактико-технічним завданням генерального замовника виконати з дотриманням законодавства дослдіно-конструкторську роботу (ДКР), шифр «Верба/1», за державним оборонним замовленням і передати генеральному замовнику науково-технічну продукцію (конструкторську документацію, дослідні зразки, макети, вузли, блоки, спецобладнання, матеріальні цінності), створені (виготовлені, закуплені) під час виконання ДКР в цілому (етапів, підетапів робіт), вчинити інші дії передбачені контрактом згідно з рішенням генерального замовника, а генеральний замовник – прийняти встановленим порядком виконані роботи та оплатити їх.

Згідно із пп. 1 п. 29 та пп. 4 п. 27 контракту, головний виконавець має право залучати до виконання ДКР співвиконавців за згодою замовника, а гензамовник – здійснювати контроль за укладанням головним виконавцем із співвиконавцями договорів на виконання складових частин ДКР. На цій підставі між позивачем (замовником) та відповідачем (виконавцем) був укладений договір на виконання складової частини дослідно-конструкторської роботи «Верба/1 СУОК» №51/5-ХКБМ та договір на виконання складової частини дослідно-конструкторської роботи «Верба/1-КСНТП» №52/6-ХКБМ. Згідно із п. 1 цих договорів в редакції п. 1 додаткових угод №1 від 23.11.2016 р., виконавець зобов’язується виконати і здати замовнику, а останній зобов’язується прийняти і оплатити на умовах цих договорів проведення визначених у договорах робіт. Строк виконання відповідних робіт у цих договорах був визначений до 30.11.2016 р.

Однак, відповідачем було допущено істотну прострочку у виконанні робіт: черга 1 виконана та прийнята лише 19.12.2016 р.; черга 2 – лише 28.12.2017 р. У зв’язку із цим позивач був позбавлений можливості вчасно виконати свої зобов’язання перед ОСОБА_3 оборони України.

Прострочення виконання позивачем обов’язків перед ОСОБА_3 оборони України призвело до застосування до нього штрафних санкцій на загальну суму 813832,85 грн. Рішенням господарського суду Львівської області від 11.12.2017 р. у справі №914/1526/17 з ДП «ЛДЗ «Лорта» було присуджено на користь ДП «ХКБМ» 460924,60 грн. штрафних санкцій, відповідно, залишок заподіяних позивачу збитків склав 352908,25 грн.

У запереченні на відзив позивач зазначив, що державний контракт та договори №51/5-ХКМБ та №52/6-ХКМБ є взаємопов’язаними, звернув увагу на помилкове тлумачення відповідачем збитків позивача як шкоди. Невчасне виконання своїх зобов’язань контрагентом відповідача – компанією Kearfott (США) згідно із ст. 218 ГК України, ст. 617 ЦК України не вважається випадком, кінцевий термін виконання прострочених відповідачем зобов’язань – 28.12.2017 р. значно перевищував термін фактичної поставки блоку VRU (14.02.2017), що не вплинуло на прострочку інших зобов’язань відповідача. Фактично роботи були здані 19.12.2016 р. (1 черга) та 28.12.2017 р. (2 черга). Зазначає, що відповідачем не доведено вини позивача щодо неготовності об’єкта установлення до роботи. Згоди на перенесення термінів виконання робіт та внесення змін до державного контракту на звернення позивача від 20.12.2016 р. №7900/52 ОСОБА_3 оборони України не надало, а рішенням господарського суду м. Києва від 11.10.2017 р. у справі №910/8535/17 у позовних вимогах ДП «ХКБМ» про перенесення виконання 2 черги підетапу 3.2.2 державного контракту було відмовлено.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив з мотивів, зазначених у відзиві, запереченні щодо відповіді на відзив. Ствердив, зокрема, що відповідач не був стороною у справах №№910/5612/17, 922/1628/17, 910/23329/17, у яких з позивача на користь ОСОБА_3 оборони України були стягнуті штрафні санкції згідно із державним контрактом на виконання дослідно-конструкторської роботи від 19.09.2007 р. №247/2/07-09, а також не був стороною цього контракту, а тому позовні вимоги носять позадоговірний характер. Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України (далі - ГК України), на яку посилається позивач у позові і відповіді на відзив, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. Отже, збитки за визначенням ГК України мають завжди вартісний (грошовий) вираз майнової шкоди, завданої протиправними (неправомірними) рішеннями, діями чи бездіяльністю одного учасника господарських правовідносин іншому. Склад цивільного правопорушення в діях відповідача відсутній. При цьому, рішенням господарського суду Харківської області від 04.07.2017 р. у справі №910/5612/17, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.09.2017 р. встановлено, що відповідач знаючи заздалегідь, що ним будуть порушені строки виконання контракту, не скористався своїм правом щодо внесення змін до договору в частині строку виконання робіт. Позивач не скористався своїм правом, передбаченим в пп. 4 п. 30 додаткової угоди №1 від 28.11.2012 р. до державного контракту від 19.09.2007 р. №247/2/07-9 у разі істотної зміни обставин, що унеможливлюють подальше виконання роботи, або виявлення можливості отримання негативного результату, тимчасово призупинити виконання роботи та письмово повідомити про це замовника протягом 10 днів з моменту їх виявлення. Тому збитки стали наслідком поведінки самого позивача, а не відповідача.

Безпідставним вважає посилання на ст. 228 ГК України в обґрунтування права позивача на звернення до відповідача із регресними вимогами, адже судовими рішеннями з позивача були стягнуті не збитки, а штрафні санкції на користь ОСОБА_3 оборони України.

Щодо порушення відповідачем термінів виконання робіт просить врахувати, що 21.10.2016 р. за №520-2643 позивачу було скеровано лист, в якому повідомлялось про об’єктивні причини затримки поставки дослідних зразків апаратури комплектів «Верба/1-СУОК» та «Верба/1-КСНТП» до 20-25.11.2016 р., а в доповнення до цього листа був направлений лист від 24.10.2016 р. №520-2658, в якому повідомлялось, що згідно із інформацією фірми “Kearfott” (США), відвантаження блоку VRU для комплектування дослідного зразка «Верба/1-КСНТП» буде здійснено не раніше 15.12.2016 р. Про об’єктивну ситуацію з затримкою поставки комплектів дослідних зразків апаратури СУОК та КСНТП від ЛДЗ «Лорта» внаслідок відтермінування надходження на його адресу імпортних комплектуючих (блоку VRU від фірми “Kearfott” (США) та гіронасадки (виріб 1Г51) був під розписку проінформований 1-й заступник директора ДП «ХКМБ» ОСОБА_4 і начальник відділу ОСОБА_5, про що зазначено в Протоколі наради щодо порядку завершення виготовлення дослідних зразків БМ-21У та ТЗМ на під етапі 3.2.2 ДКР «Верба/1» від 21.11.2016 р., затвердженому заступником міністра оборони України. Таким чином, відповідач вжив усіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов’язання (ч. 1 ст. 614 ЦК України).

Не зважаючи на відрядження до м. Харків своїх парцівників, об’єкт установлення не був готовий до роботи, що підтверджується актами від 01.12.2016 р. щодо виконання робіт з комплексного налагодження блоків дослідного зразка комплекту апаратури СУОК та КСНТП на ДП «ХКМБ» у складі об’єкта установлення в період з 29.11.2016 р. до 01.12.2016 р. Про це відповідач листом від 06.12.2016 р. №520-3112 інформував позивача. Таким чином, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 613 ЦК України, кредитор вважається таким, що прострочив, оскільки він не вчинив дій, встановлених договором, актами цивільного законодавства до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов’язку.

Зазначає також, що за прострочення виконання ДП "ЛДЗ "Лорта" своїх зобов’язань за договорами №51/5- ХКБМ та №52/6-ХКБМ останнє понесло господарсько-правову відповідальність у вигляді штрафних санкцій (пеня і штраф) на загальну суму 460924,60 грн., що підтверджується рішенням господарського суду Львівської області від 11.12.2017 р. у справі №914/1526/17, яке набрало законної сили 26.12.2017 р. Позивач, покликаючись на неналежне виконання ДП "ЛДЗ "Лорта" своїх зобов’язань за договорами №51/5-ХКБМ та №52/6-ХКБМ, намагається повторно стягнути з відповідача 352908,25 грн., але вже в якості збитків, понесених ним за неналежне виконання умов Державного контракту (Договору) на виконання дослідно- конструкторської роботи від 19.09.2007 р. №247/2/07-9, укладеного між ДП "ХКБМ" та ОСОБА_3 оборони України. Разом з тим, стаття 61 Конституції України гарантує, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Лист від 20.12.2016 р. №7900/52 та рішення господарського суду міста Києва від 11.10.2017 р. у справі за № 910/8535/17 на думку відповідача не підтверджують заявлених позовних вимог у цій справі №914/1802/18, оскільки не встановлюють і не доводять вину ДП "ЛДЗ "Лорта" в невиконанні (неналежному) виконанні договірних зобов’язань позивача перед замовником.

Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, створивши у відповідності до ст.13 ГПК України необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, суд встановив.

Державне підприємство «Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені ОСОБА_1» є правонаступником казенного підприємства «Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені ОСОБА_1», що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.

На виконання спільного рішення ОСОБА_3 оборони України та ОСОБА_3 промислової політики України щодо відкриття дослідно-конструкторської роботи з модернізації реактивної системи залпового вогню БМ-21 «Град», затвердженого Міністром оборони України 03.03.2006 р., між ОСОБА_3 оборони України (генеральний замовник) та правопопередником позивача - казенним підприємством «Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені ОСОБА_1» (головний виконавець) було укладено державний контракт (договір) на виконання дослідно-конструкторської роботи від 19.09.2007 р. №247/2/07-9. До договору неодноразово вносились зміни та доповнення шляхом підписання додаткових угод.

Відповідно до п. 1 в редакції додаткової угоди №1 від 28.11.2012 р. головний виконавець зобов’язався за тактико-технічним завданням генерального замовника виконати з дотриманням законодавства дослдіно-конструкторську роботу (ДКР), шифр «Верба/1», за державним оборонним замовленням і передати генеральному замовнику науково-технічну продукцію (конструкторську документацію, дослідні зразки, макети, вузли, блоки, спец обладнання, матеріальні цінності), створені (виготовлені, закуплені) під час виконання ДКР в цілому (етапів, підетапів робіт), вчинити інші дії передбачені контрактом згідно з рішенням генерального замовника, а генеральний замовник – прийняти встановленим порядком виконані роботи та оплатити їх. Строки виконання ДКР в цілому (кожного етапу, підетапу) визначаються сторонами в календарному плані (п. 25 контракту). Приймання робіт етапів (підетапів) ДКР, НТП здійснюється відповідно до календарного плану комісією гензамовника або за його дорученням 85 ВП МОУ, у порядку, який визначений стандартами Системи розроблення та постановлення на виробництво озброєння та військової техніки та умовами контаркту з оформленням акту приймання робіт етапу (підетапу)» (п. 14). Акт приймання робіт етапу (підетапу) затверджується ген замовником. Датою виконання етапів (підетапів) робіт (ДКР в цілому) є дата затвердження ген замовником акту приймання робіт етапу (підетапу, ДКР в цілому) (п. п. 18, 26).

3-м етапом робіт за контрактом є «виготовлення дослідних зразків БМ-21У та ТМЗ. Проведення попередніх випробувань дослідних зразків, коригування РКД та доробка дослідних зразків за результатами попередніх випробувань (при необхідності)». Згідно із календарним планом в редакції додатків № 1 до додаткових угод від 30.11.2016 р. №8, від 19.12.2016 р. №9, від 28.12.2017 р. №10, від 26.03.2018 р. №11, від 03.05.2018 р. №12, від 03.05.2018 р. №13, виконання цього етапу передбачено в кілька підетапів та черг.

Виконання підетапу 3.2.2 «завершення виготовлення складових частин, складання дослідних зразків БМ21У та ТМЗ. Проведення попередніх випробувань дослідних зразків БМ-21У та ТМЗ, коригування РКД та доробка дослідних зразків за результатами попередніх випробувань (при необхідності) поділено на дві черги:

1) «завершення виготовлення складових частин, складання дослідних зразків БМ-21У та ТМЗ» зі строком виконання 30.11.2016 р.;

2) «завершення виготовлення дослідного зразка БМ-21У шляхом встановлення блока VRU. Проведення попередніх випробувань дослідних зразків БМ-21У та ТМЗ. Коригування РКД та доробка дослідних зразків за результатами попередніх випробувань (при необхідності)» зі строком виконання 30.11.2016 р.

Згідно із пп. 1 п. 29 та пп. 4 п. 27 контракту, головний виконавець має право залучати до виконання ДКР співвиконавців за згодою замовника, а гензамовник – здійснювати контроль за укладанням головним виконавцем із співвиконавцями договорів на виконання складових частин ДКР.

На підставі спільного рішення ОСОБА_3 оборони України, Державного концерну «Укроборонпром» та підприємств Державного концерну «Укроборонпром» щодо визначення порядку виконання робіт за державним контрактом (договором) від 19.09.2007 р. №247/2/07-9 на дослідно-конструкторську роботу, шифр «Верба/1», затвердженого Міністром оборони україни 01.10.2014 р., співвиконавцем ДП «ХКБМ» по дослідно-конструкторській роботі шифр «Верба/1» визначено Державне підприємство «Львівський державний завод «Лорта». На виконання цього рішення, 21.03.2016 р. між ДП «ХКБМ» (замовник) та ДП «Львівський державний завод «Лорта» (виконавець) був укладений договір на виконання складової частини дослідно-конструкторської роботи «Верба/1 СУОК» №51/5-ХКБМ та договір на виконання складової частини дослідно-конструкторської роботи «Верба/1-КСНТП» №52/6-ХКБМ. Згідно із п. 1 цих договорів в редакції п. 1 додаткових угод №1 від 23.11.2016 р. виконавець зобов’язується виконати і здати замовнику, а останній зобов’язується прийняти і оплатити на умовах цих договорів проведення наступних робіт:

- За договором №51/5-ХКБМ: СЧ ДКР «Верба/1-СУОК», виконання яких здійснюється у дві черги:

1) «виготовлення блоків та інших складових частин із складу комплекту апаратури системи управління вогнем і командування (СУОК). Дороблення РКД згідно з доповненням №8 до ТЗ. Проведення першого етапу попередніх (автономних) випробувань блоків комплекту апаратури СУОК на ДП «ЛДЗ «Лорта». Розробка конструкторської документації та виготовлення стенду макетування, налагодження та перевірки функціонального програмного забезпечення (ФПЗ). Поставка блоків із складу комплекту апаратури СУОК до ДП «ХКБМ» в повному обсязі». Термін виконання – 30.11.2016 р.;

2) «складання, комплексне налагодження та здача дослідного зразка комплекту апаратури СУОК на дослідному зразку БМ-21У. Проведення другого етапу попередніх випробувань (ПВ) дослідного зразка комплекту апаратури СУОК у складі дослідного зразка БМ-21У. Коригування РКД, відновлення та доробка дослідного зразка комплекту апаратури СУОК за результатами врахованих копій РКД до ДП «ХКБМ»». Термін виконання – 30.11.2016 р.;

- За договором №52/6-ХКБМ: СЧ ДКР «Верба/1-КСНТП», виконання яких здійснюється у дві черги:

1) «виготовлення блоків та інших складових частин комплекту апаратури комплексної системи навігації та топопривязки (КСНТП). Дороблення РКД згідно з доповненнями №6 до ТЗ. Проведення першого етапу попередніх (автономних) випробувань блоків дослідного зразка комплекту апаратури КСНТП на ДП «ЛДЗ «Лорта». Поставка блоків із складу комплекту апаратури КСНТП до ДП «ХКБМ» в повному обсязі». Термін виконання – 30.11.2016 р.;

2) «складання, комплексне налагодження та здача дослідного зразка комплекту апаратури КСНТП на дослідному зразку БМ-21У. Проведення другого етапу попередніх випробувань дослідного зразка комплекту апаратури КСНТП у складі дослідного зразка БМ-21У. Коригування РКД, відновлення та доробка дослідного зразка комплекту апаратури КСНТП за результатами попередніх випробувань (за необхідністю). Присовєння РКД літери «О». Передача одного комплекту врахованих копій РКД до ДП «ХКБМ»». Термін виконання – 30.11.2016 р.

Сторонами погоджено, що датою виконання обов’язків за договорами вважається дата затвердження акту про приймання роботи та виготовленої продукції. Роботи СЧ ДКР за договором вважаються виконаними та прийнятими виключно після затвердження замовником «Акту приймання» за позитивними висновками комісії з приймання виконаного обсягу робіт СЧ ДКР (п. п. 14, 31 договорів).

Згідно із п.15 договорів, виконавець зобовязаний у письмовій формі повідомити ГПЗ №4762 за 30 днів та замовника за 15 днів про готовність до здачі робіт та продукції в терміни передбачені договором. Відповідно до п.33 договорів, за порушення встановлених договором термінів виконання робіт, виконавець сплачує пеню у розмірі 0,1% від вартості виконаних робіт за кожен день прострочення. За прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 3% від вартості виконаних робіт.

Однак, роботи за чергою 1 були прийняті лише 19.12.2016 р., що підтверджується актами про приймання робіт від 10.12.2016 р., затвердженими 19.12.2016 р.; а за чергою 2- лише 28.12.2017 р., що підтверджується актами про приймання робіт від 28.12.2017 р., затвердженими 28.12.2017 р.

Зазначені обставини сторонами не заперечувались.

Позивач посилається на те, що у зв’язку із таким простроченням відповідача, який виконував роботи за договорами від 21.03.2016 р. на виконання складової частини дослідно-конструкторської роботи «Верба/1 СУОК» №51/5-ХКБМ та на виконання складової частини дослідно-конструкторської роботи «Верба/1-КСНТП» №52/6-ХКБМ, необхідними для передачі ОСОБА_3 оборони України за чергами 1 та 2 підетапу 3.2.2. державний контракт (договір) на виконання дослідно-конструкторської роботи від 19.09.2007 р. №247/2/07-9, позивач зміг передати ці роботи генральному замовнику лише 19.12.2016 р. та 13.04.2018 р. відповідно, що підтверджується актом про приймання робіт від 10.12.2016 р.,затвердженим 19.12.2016 р. та актом приймання науково-технічної продукції від 02.03.2018 р., затвердженим 13.04.2018 р.

Прострочення виконання позивачем обов’язків перед ОСОБА_3 оборони України призвело до застосування до нього штрафних санкцій на загальну суму 813832,85 грн., а саме: відповідно до рішення господарського суду Харківської бласті від 04.07.2017 р. у справі №910/5612/17 – 523718,90 грн.; відповідно до рішення господарського суду Харківської області від 15.11.2017 р. у справі №922/1628/17 – 90818,28 грн.; відповідно до рішення господарського суду Харківської області від 31.05.2018 р. у справі №910/23329/17 – 199295,67 грн. Ці суми були фактично сплачені.

Позивач покликається на те, що оскільки рішенням господарського суду Львівської області від 11.12.2017 р. у справі №914/1526/17 з ДП «ЛДЗ «Лорта» було присуджено на користь ДП «ХКБМ» 460924,60 грн. штрафних санкцій, відповідно, залишок склав 352908,25 грн.

При прийнятті рішення суд виходить із наступного.

Відповідно до ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Згідно із ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно із ст. 174 ГК України, однією з підстав виникнення господарського зобовязання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать. Згідно із ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається із матеріалів справи, 21.03.2017 р. між Державним підприємством «Харківське бюро з машинобудування ім.О.О.Морозова» (замовник) та Державним підприємством «Львівський державний завод «ЛОРТА» (виконавець) укладено договір №52/6-ХКБМ на виконання складової частини дослідно-конструкторської роботи «Верба/1-КСНТП» та договір на виконання складової частини дослідно-конструкторської роботи «Верба/1 СУОК» №51/5-ХКБМ. Строки виконання робіт встановлено в термін до 30.11.2016 р.

Зазначені договори були укладені на реалізацію пп. 1 п. 29 та пп. 4 п. 27 державного контракту (договору) на виконання дослідно-конструкторської роботи від 19.09.2007 р. №247/2/07-9, укладеного між ОСОБА_3 оборони України (генеральний замовник) та правопопередником позивача - казенним підприємством «Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені ОСОБА_1» (головний виконавець). Вказаними пунктами державного контракту було надано право головному виконавцю залучати для виконання частини робіт співвиконавців. Змістом вказаних договорів, синхронністю визначення строків виконання робіт, спрямуванням обов’язків співвиконавця – ДП «Львівський державний завод «ЛОРТА» на виконання складових частин роботи, обумовленої державним контрактом (договором) на виконання дослідно-конструкторської роботи від 19.09.2007 р. №247/2/07-9 підтверджується господарська взаємопов’язаність вказаних правочинів. У той же час, при вирішенні спору, зміст та виконання кожного правочину підлягає окремій юридичній оцінці, оскільки інше не випливає з їх змісту.

За умовами ст. 629 ЦК України, договір є обовязковим для виконання сторонами. Ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно зі ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно із ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

З матеріалів справи вбачається, що при виконанні державного контракту від 19.09.2007 р. №247/2/07-9 позивач допустив порушення строків виконання підетапу 3.2.2. «завершення виготовлення складових частин, складання дослідних зразків БМ21У та ТМЗ. Проведення попередніх випробувань дослідних зразків БМ-21У та ТМЗ, коригування РКД та доробка дослідних зразків за результатами попередніх випробувань (при необхідності)», поділеного на дві черги зі строком виконання кожної 30.11.2016 р. У зв’язку із цим, на підставі п. 33 державного контракту з позивача на користь ОСОБА_3 оборони України стягувалась пеня, а саме: відповідно до рішення господарського суду Харківської бласті від 04.07.2017 р. у справі №910/5612/17 – 523718,90 грн. за період з 01.12.2016 р. по 23.02.2017 р.; відповідно до рішення господарського суду Харківської області від 15.11.2017 р. у справі №922/1628/17 – 90818,28 грн. за період з 24.02.2017 р. по 13.03.2017 р.; відповідно до рішення господарського суду Харківської області від 31.05.2018 р. у справі №910/23329/17 – 199295,67 грн. за період з 14.03.2017 р. по 01.06.2017 р. Рішення набрали законної сили. Ці суми були фактично сплачені позивачем у процесі виконання судових рішень, що підтверджується платіжними дорученнями.

Таким чином, факт порушення позивачем строків виконання зобов’язань за державним контрактом від 19.09.2007 р. №247/2/07-9 не лише встановлений судовими рішеннями, а й не заперечувався сторонами.

Згідно із ст. 618 ЦК України, боржник відповідає за порушення зобов'язання іншими особами, на яких було покладено його виконання (стаття 528 цього Кодексу), якщо договором або законом не встановлено відповідальність безпосереднього виконавця.

Позивач покликається на те, що сплачені за вказаними судовими рішеннями суми (у загальному 813832,85 грн.) є його збитками, понесеними з вини відповідача, оскільки останній відповідав за вчасне виконання робіт підетапу 3.2.2 державного контракту, однак, невчасно виконав обумовлені договором роботи.

Згідно із ч. ч. 1-3 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Згідно із ч. ч. 1 – 3 ст. 623 ЦК України, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.

Відповідач звертає увагу на відмінності у правовому регулюванні відносин щодо відшкодування шкоди та стягнення збитків. Однак, розглядаючи справу у відповідності до ч. 2 ст. 237 ГПК України лише у межах заявлених позовних вимог, з позицій принципу диспозитивності, суд враховує ту обставину, що позивач обрав способом захисту своїх прав саме стягнення збитків, а не стягнення шкоди чи пені, передбаченої умовами договорів із відповідачем.

Позивач покликається на те, що зазначені збитки він поніс з вини відповідача, який порушив встановлені аналогічно до державного контракту від 19.09.2007 р. №247/2/07-9 строки виконання своїх зобов’язань, зазначені у договорах від 21.03.2016 р. на виконання складової частини дослідно-конструкторської роботи «Верба/1 СУОК» №51/5-ХКБМ та на виконання складової частини дослідно-конструкторської роботи «Верба/1-КСНТП» №52/6-ХКБМ, - до 30.11.2016 р.

Про те, що порушення строків виконання державного контракту від 19.09.2007 р. №247/2/07-9 позивачем сталось внаслідок прострочки виконання договорів від 21.03.2016 р. відповідачем, ДП «ХКБМ» стверджувалось під час розгляду господарським судом Харківської області справ №№910/5612/17, 922/1628/17 та 910/23329/17. Вина ДП «Львівський державний завод «ЛОРТА» в ході розгляду таких справ не встановлювалась, оскільки за винятком справи №910/5612/17 зазначений суб’єкт не залучався до участі у справі, позовних вимог до нього не пред’являлось, а підставами позову було невиконання державного контракту від 19.09.2007 р. №247/2/07-9 його сторонами, до яких ДП «Львівський державний завод «ЛОРТА» не належить.

Водночас, суд не погоджується із відповідачем, що збитки позивачем на підставі вказаних судових рішень були понесені з вини самого позивача, який не забезпечив внесення змін до державного контракту щодо строків виконання відповідного етапу знаючи, що обов’язки не будуть виконані вчасно. Перш за все, ініціювання внесення змін до договору є правом, а не обов’язком сторони, а внесення змін до договору у даному випадку можливе лише за умови відповідного волевиявлення обох сторін, а не односторонньо. Крім того, позивач вправі був розраховувати на належне виконання зобов’язань своїм контрагентом. Питання можливості внесення змін у договір від 19.09.2007 р. №247/2/07-9 досліджувалось господарським судом Харківської області при вирішенні справи №910/5612/17 рішенням від 04.07.2017 р. лише при вирішенні питання щодо зменшення розміру нарахованих штрафних санкцій, а не при дослідженні обставин порушення строків виконання зобов’язань за договором.

Зазначене не обмежує права позивача доводити підставність своїх позовних вимог у даному випадку на загальних засадах.

Пунктами 1 в редакції пунктів 1 додаткових угод №1 від 23.11.2016 р. до договорів від 21.03.2016 р., укладених між ДП «ХКБМ» (замовник) та ДП «Львівський державний завод «Лорта» (виконавець) на виконання складової частини дослідно-конструкторської роботи «Верба/1 СУОК» №51/5-ХКБМ та на виконання складової частини дослідно-конструкторської роботи «Верба/1-КСНТП» №52/6-ХКБМ, виконавець зобов’язується виконати і здати замовнику, а останній зобов’язується прийняти і оплатити на умовах цих договорів проведення наступних робіт:

- За договором №51/5-ХКБМ: СЧ ДКР «Верба/1-СУОК», виконання яких здійснюється у дві черги:

1) «виготовлення блоків та інших складових частин із складу комплекту апаратури системи управління вогнем і командування (СУОК). Дороблення РКД згідно з доповненням №8 до ТЗ. Проведення першого етапу попередніх (автономних) випробувань блоків комплекту апаратури СУОК на ДП «ЛДЗ «Лорта». Розробка конструкторської документації та виготовлення стенду макетування, налагодження та перевірки функціонального програмного забезпечення (ФПЗ). Поставка блоків із складу комплекту апаратури СУОК до ДП «ХКБМ» в повному обсязі». Термін виконання – 30.11.2016 р.;

2) «складання, комплексне налагодження та здача дослідного зразка комплекту апаратури СУОК на дослідному зразку БМ-21У. Проведення другого етапу попередніх випробувань (ПВ) дослідного зразка комплекту апаратури СУОК у складі дослідного зразка БМ-21У. Коригування РКД, відновлення та доробка дослідного зразка комплекту апаратури СУОК за результатами врахованих копій РКД до ДП «ХКБМ»». Термін виконання – 30.11.2016 р.;

- За договором №52/6-ХКБМ: СЧ ДКР «Верба/1-КСНТП», виконання яких здійснюється у дві черги:

1) «виготовлення блоків та інших складових частин комплекту апаратури комплексної системи навігації та топопривязки (КСНТП). Дороблення РКД згідно з доповненнями №6 до ТЗ. Проведення першого етапу попередніх (автономних) випробувань блоків дослідного зразка комплекту апаратури КСНТП на ДП «ЛДЗ «Лорта». Поставка блоків із складу комплекту апаратури КСНТП до ДП «ХКБМ» в повному обсязі». Термін виконання – 30.11.2016 р.;

2) «складання, комплексне налагодження та здача дослідного зразка комплекту апаратури КСНТП на дослідному зразку БМ-21У. Проведення другого етапу попередніх випробувань дослідного зразка комплекту апаратури КСНТП у складі дослідного зразка БМ-21У. Коригування РКД, відновлення та доробка дослідного зразка комплекту апаратури КСНТП за результатами попередніх випробувань (за необхідністю). Присовєння РКД літери «О». Передача одного комплекту врахованих копій РКД до ДП «ХКБМ»». Термін виконання – 30.11.2016 р.

Сторонами погоджено, що датою виконання обов’язків за договорами вважається дата затвердження акту про приймання роботи та виготовленої продукції. Роботи СЧ ДКР за договором вважаються виконаними та прийнятими виключно після затвердження замовником «Акту приймання» за позитивними висновками комісії з приймання виконаного обсягу робіт СЧ ДКР (п. п. 14, 31 договорів). Згідно із п.15 договорів, виконавець зобовязаний у письмовій формі повідомити ГПЗ №4762 за 30 днів та замовника за 15 днів про готовність до здачі робіт та продукції в терміни передбачені договором.

Матеріали справи, зокрема, звернення відповідача, акти свідчать, що роботи за чергою 1 були прийняті лише 19.12.2016 р., що підтверджується актами про приймання робіт від 10.12.2016 р., затвердженими 19.12.2016 р.; а за чергою – 2- лише 28.12.2017 р., що підтверджується актами про приймання робіт від 28.12.2017 р., затвердженими 28.12.2017 р..

Покликання відповідача на прострочку у прийманні робіт позивачем не заслуговують на увагу як недоведені у встановленому порядку належними доказами. Листи відповідача, на які він посилається, не свідчать про належне і вчасне виконання ним своїх зобов’язань, не спростовують факту порушення строків, підтверджену датами складання та затвердження актів про приймання робіт та підписаними сторонами без зауважень.

Відповідач покликається на те, що прострочка у виконанні зобов’язань сталась не з його вини, а з вини його постачальника, про що 21.10.2016 р. за №520-2643 позивачу було скеровано лист, в якому повідомлялось про об’єктивні причини затримки поставки дослідних зразків апаратури комплектів «Верба/1-СУОК» та «Верба/1-КСНТП» до 20-25.11.2016 р., а в доповнення до цього листа був направлений лист від 24.10.2016 р. №520-2658, в якому повідомлялось, що згідно із інформацією фірми “Kearfott” (США), відвантаження блоку VRU для комплектування дослідного зразка «Верба/1-КСНТП» буде здійснено не раніше 15.12.2016 р. Про об’єктивну ситуацію з затримкою поставки комплектів дослідних зразків апаратури СУОК та КСНТП від ЛДЗ «Лорта» внаслідок відтермінування надходження на його адресу імпортних комплектуючих (блоку VRU від фірми “Kearfott” (США) та гіронасадки (виріб 1Г51) був під розписку проінформований 1-й заступник директора ДП «ХКМБ» ОСОБА_4 і начальник відділу ОСОБА_5, про що зазначено в Протоколі наради щодо порядку завершення виготовлення дослідних зразків БМ-21У та ТЗМ на під етапі 3.2.2 ДКР «Верба/1» від 21.11.2016 р., затвердженому заступником міністра оборони України. Таким чином, відповідач вжив усіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов’язання (ч. 1 ст. 614 ЦК України).

Однак, таке повідомлення не звільняє відповідача від відповідальності за невчасне виконання зобов’язання. Невчасне виконання своїх зобов’язань контрагентом відповідача – компанією Kearfott (США) згідно із ст. 218 ГК України, ст. 617 ЦК України не вважається випадком, кінцевий термін виконання прострочених відповідачем зобов’язань – 28.12.2017 р. значно перевищував термін фактичної поставки блоку VRU (14.02.2017), що не вплинуло на прострочку інших зобов’язань відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 218 ГК України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів. Ст. 617 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно із п. 2 ст. 14 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи, але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув грунту, інші стихійні лиха тощо. Інформаційним листом Вищого Господарського суду України від 07.04.2008р. №01-8/211 «Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України»роз'яснено, що підставою для звільнення від господарсько-правової відповідальності є обставина, яка характеризується одночасно як ознакою надзвичайності, так і ознакою невідворотності (п.46).

Пунктом 4 ст. 44 ГК України визначено, що підприємництво здійснюється на основі комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 219 ГК України, сторони зобов'язання можуть передбачити певні обставини, які через надзвичайний характер цих обставин є підставою для звільнення їх від господарської відповідальності у випадку порушення зобов'язання через дані обставини, а також порядок засвідчення факту виникнення таких обставин. Пунктом 36 договору передбачено вичерпний конкретний перелік обставин непереборної сили, у разі виникнення яких сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором, серед яких: аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, диверсія, війна, інша небезпечна подія.

Таким чином, зазначені обставини, на які посилається у відзиві відповідач, внаслідок чого Державному підприємству «ЛДЗ «ЛОРТА» не було поставлено блоки, є комерційним ризиком відповідача, а тому ці обставини не можуть вважатися форс-мажорними (обставинами непереборної сили).

За умовами ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Вина відповідача у порушенні своїх зобов’язань за договором від 21.03.2017 р. №52/6-ХКБМ на виконання складової частини дослідно-конструкторської роботи «Верба/1-КСНТП» була встановлена рішенням господарського суду Львівської області від 11.12.2017 р. у справі №914/1526/17, яке набрало законної сили і яким з відповідача стягнуто 460924,60 грн. пені (суд скористався своїм правом, передбаченим у ч. 3 ст. 83 ГПК України у редакції, чинній на час розгляду справи, та зменшив розмір пені на 60%).

Вимог про стягнення пені у цій справі позивач не заявляє, у зв’язку із чим покликання відповідача на ст. 61 Конституції України, не заслуговує на увагу, як таке, що не відповідає змісту вказаної норми. Вказаною нормою Конституції України передбачено, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Закон не забороняє застосування відповідальності різних видів за одне правопорушення.

Розмір збитків доводиться кредитором. Різницю між сплаченою на користь ОСОБА_3 оборони України пені та присудженою (але фактично ще не сплаченою відповідачем) на користь позивача пені, що становить 352908,25 грн., позивач визначає своїми збитками. Як сума втрачених коштів внаслідок порушення умов зобов’язання відповідачем по договорам від 21.03.2016 р. №51/5-ХКБМ та №52/6-ХКБМ, зазначене підпадає під визначення збитків, зазначене у ст. 22 та ст. 623 ЦК України. Матеріалами справи, зокрема, актами передачі виконаних робіт (опис робіт, які підлягали виконанню відповідачем за договорами від 21.03.2016 р. та етапом 3.2.2, який підлягав передачі позивачем ОСОБА_3 оборони України на виконання державного контракту від 19.09.2007 р.) підтверджується причиновий зв'язок між порушенням відповідачем своїх зобов’язань щодо строків по договорам від 21.03.2016 р. та необхідністю сплати сум пені позивачем на рахунок ОСОБА_3 оборони України.

У відповідності із ст. 193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно, відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог, - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, якими є не лише сплата неустойки, а й відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання правочину недійсним.

Реалізуючи передбачене ст. 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Так, правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів (ст. 4 ГПК України).

Отже, вирішуючи спір по суті, господарський суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, а також з'ясувати наявність чи відсутність факту порушення, невизнання або оспорення відповідного права чи охоронюваного законом інтересу.

З аналізу матеріалів справи та наявних доказів у сукупності вбачається, що право позивача, за захистом якого мало місце звернення до суду, є порушеним відповідачем.

Згідно ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обгрунтовані поданими доказами, відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, не надано суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судових засідань, а відтак, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладаються на відповідача відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76-78, 86, 129, 233, 236-238, 240, 241, суд,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства «Львівський державний завод «Лорта» (м. Львів, вул. Патона, 1, ЄДРПОУ 30162618) на користь Державного підприємства «Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені ОСОБА_1» (м. Харків, вул. Плеханівська, 126, ЄДРПОУ 14310299) -352908,25 грн. збитків та 5293,63 грн. судового збору.

Повний текст рішення складено 06.03.2019р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Суддя Мороз Н.В.