Рішення № 80267461, 28.02.2019, Крюківський районний суд м. Кременчука

Номер провадження: 2-а/537/20/2019

Справа № 537/5663/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.02.2019 Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі головуючого судді Фадєєвої С.О. за участі секретаря Герасименко Л.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці Полтавської області за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора роти № 2 батальйону патрульної поліції в м. Кременчук УПП в Полтавській області ДПП ОСОБА_2 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі, -

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, де просить ухвалити рішення, яким скасувати постанову інспектора роти № 2 батальйону патрульної поліції в м. Кременчук УПП в Полтавській області ДПП ОСОБА_2 серії ЕАВ № 773200 від 04.12.2018 в справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП, провадження у справі просить закрити.

В обґрунтування своїх вимог вказав, що 04.12.2018 о 12 год. по вул. Республіканській в м. Кременчуці він керував автомобілем та був зупинений без належної на те причини інспектором батальйону патрульної поліції в м. Кременчук УПП в Полтавській області ДПП ОСОБА_2 Вказує, що спочатку інспектор звинуватив його в тому, що він ніби-то здійснив обгін на пішохідному переході, що не відповідає дійсності. Для здійснення зупинки він заїхав на паркову біля супермаркету, але оскільки вільних місць не було, він вимушений був чекати, поки інше авто виїде з парковки. Потім інспектор склав відносно нього протокол про адміністративне правопорушення за те, що він, керуючи транспортним засобом, здійснив неправильне паркування. Вважає, що в його діях не було складу адміністративного правопорушення та ним не були порушені правила дорожнього руху, у зв»язку з чим просив позов задовольнити.

Відповідач інспектор роти № 2 батальйону патрульної поліції в м. Кременчук УПП в Полтавській області ДПП ОСОБА_2 надіслав до суду відзив на позовну заяву, де вказав позов не визнав. Вважає, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про обґрунтованість заявлених вимог. Доводи позивача спростовуються відеозаписом на нагрудну відеокамеру працівників патрульної поліції. Ненадання роз»ясень, передбачених положеннями статтей КУпАП, не можуть бути підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позов підтримав, просив його задовольнити. Вказав, що відповідач порушив процедуру складення протоколу про адміністративне правопорушення. Його було зупинено з надуманих причин, неповністю роз»яснено його права.

Відповідач інспектор роти № 2 батальйону патрульної поліції в м. Кременчук УПП в Полтавській області ДПП ОСОБА_2 у судове засідання не з»явився з невідомих суду причин, про день та час слухання справи був належним чином повідомлений, що підтверджується розписом службової особи на поштовому повідомленні.

Представник третьої особи Департаменту патрульної поліції Національної поліції України ОСОБА_3 в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечила. Вказала, що дії працівників поліції відповідали вимогам закону. Порушення водієм ОСОБА_1 Правил дорожнього руху, а саме здійснення зупинки ближче 10 метрів від пішохідного переходу, підтверджується відеозаписом з нагрудної камери поліцейського.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні суду показала, що вона була присутня при складенні протоколу відносно ОСОБА_1 та перебувала у належному йому транспортному засобі в якості пасажира. Спочатку працівник поліції повідомив, що ОСОБА_1 порушив правила обгону, а потім почав говорити, що він порушив правила зупинки, оскільки зупинився ближче 10 метрів до пішохідного переходу. Проте, в цей час вони перебували на території парковки біля магазину, машина поліції стояла значно ближче до переходу ніж вони, але протокол склали тільки відносно ОСОБА_1 Жодних вимірів відстані не проводилося.

Суд, вивчивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному їх дослідженні, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ч.ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності.

Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію" поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання. Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Згідно ст. 213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема органами Національної поліції. Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, в тому числі передбачені ч. 1 ст. 122 КУпАП, від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. Відповідно до п.4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України №1395 від 07 листопада 2015 року, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. В силу п.2 розділу ІІІ Інструкції, постанова у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Відповідно до вимог Кодексу про адміністративні правопорушення, особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення, зобов'язана встановити наявність складу правопорушення, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів. В силу ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Як встановлено судом, постановою інспектора роти № 2 батальйону патрульної поліції в м. Кременчук УПП в Полтавській області ДПП ОСОБА_2 від 04.12.2018 серії ЕАВ № 773200 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 гривень. Згідно копії постанови, 04.12.2018 о 11 год. 46 хв. по вул.. Республіканській, 93 в м. Кременчуці водій ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом Ford Fusion, д.н.з. НОМЕР_1, здійснив зупинку транспортного засобу ближче 10 м від пішохідного переходу, чим порушив п.5.9.ґ. ПДР.

Згідно з частиною 5 статті 14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов'язані в тому числі знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху. За п. 1.3. Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, учасники дорожнього руху зобов'язані в тому числі знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. В силу п. 1.9 ПДР особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Частиною 1 ст.122 КУпАП передбачена відповідальність в тому числі за порушення правил зупинки.

Згідно вимог частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Виходячи з викладених правових положень, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єктів владних повноважень, суд зобов'язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення, дії та бездіяльність на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Відповідно положень ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Верховний Суд у постанові від 26.04.2018 у справі №338/1/17 вказав, що візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксоване у встановленому законом порядку.

На підтвердження факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідачем надано відеозапис.

За змістом статті 31 Закону України "Про національну поліцію", поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 40 цього Закону, поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Інформація про змонтовану/розміщену автоматичну фототехніку і відеотехніку повинна бути розміщена на видному місці. Як вбачається з матеріалів справи, докази дотримання умов, передбачених ч. 2 ст. 40 Закону України "Про національну поліцію", відсутні. В постанові про адміністративне правопорушення не вказано технічний засіб, яким здійснено відеозапис, що виключає можливість прийняття його у якості належного доказу по справі. Таку позицію висловив і Верховний Суд у своїй постанові від 30.05.2018 року у справі № 337/3389/16-а.

При цьому, сама постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не може бути беззаперечним доказом вчинення правопорушення, оскільки викладення обставин правопорушення, без його фіксації, не може бути належним доказом вчинення порушення.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях і всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідачем не доведено, що прийняте ним рішення є правомірним, оскільки не надано достатніх та допустимих доказів вчинення правопорушення ОСОБА_1, а тому суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Згідно п.3 ч.3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення. Згідно п.1 ч.1 ст..247 КУпАПпровадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення. На підставі викладеного суд приходить до висновку про необхідність закриття провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 з метою забезпечення дотримання його прав.

Керуючись ч.2 ст.19 Конституції України, ст.ст.72, 77, 79, 90, 241, 246, 271, 286 КАС України, ст.ст.9, 247 КУпАП, суд, -

у х в а л и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до інспектора роти № 2 батальйону патрульної поліції в м. Кременчук УПП в Полтавській області ДПП ОСОБА_2 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Постанову інспектора роти № 2 батальйону патрульної поліції в м. Кременчук УПП в Полтавській області ДПП ОСОБА_2 від 04.12.2018 серії ЕАВ № 773200 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 255 гривень - скасувати, а провадження в справі закрити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Харківського апеляційного адміністративного суду через Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Суддя: Фадєєва С.О.