Ухвала суду № 80267387, 06.03.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову в задоволенні відводу

м. Київ

06.03.2019

Справа №910/8101/18

За позовом

Публічного акціонерного товариства "Сбербанк"

до

1. Дочірнього підприємства "Край Проперті"

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Шейк"

3. Приватного акціонерного товариства "Банкомзв'язок"

про

визнання права іпотеки

Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

не викликались

ВСТАНОВИВ:

В провадженні господарського суду міста Києва у складі судді Грєхової О.А. перебуває справа №910/8101/18 за позовом Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" до Дочірнього підприємства "Край Проперті", Товариства з обмеженою відповідальністю "Шейк" та Приватного акціонерного товариства "Банкомзв’язок" про визнання права іпотеки.

04.03.2019 представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Шейк" подано заяву про відвід судді Грєхової О.А. від розгляду справи №910/8101/18.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.03.2019 визнано необґрунтованим заявлений представником відповідача-2 відвід, у зв’язку з чим матеріали поданої заяви передано уповноваженій особі для визначення судді в порядку, встановленому частиною 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно положень ч. 3 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.03.2019 справу №910/8101/18 передано судді Бойко Р.В. для розгляду поданої заяви про відвід.

На підставі викладеного, розглянувши заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Шейк" про відвід судді, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких вона ґрунтується, дослідивши необхідні докази для її розгляду, суд прийшов до висновку про відсутність правових підстав для її задоволення з огляду на наступне.

Подана заява мотивована тим, що, на думку заявника, суддя Грєхова О.А. є упередженою у розгляді справи №910/8101/18, оскільки нею було призначено судову експертизу, яка за результатами апеляційного перегляду скасована постановою Північного апеляційного господарського суду; нею не було допущено представників Товариства з обмеженою відповідальністю "Шейк" у судове засідання 10.09.2018; суддя Грєхова О.А. зверталась із повідомленням в порядку статті 56 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" від 28.09.2018.

В той же час, суд відзначає, що запровадження законодавцем інституту відводу судді, унормованого в положеннях ст.ст. 35-40 Господарського процесуального кодексу України, мало на меті в першу чергу уникнення будь-яких ризиків можливості порушення основних засад (принципів) господарського судочинства, якими є: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; обов'язковість судового рішення; забезпечення права на апеляційний перегляд справи; забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, та забезпечення гарантії дотримання декларованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року прав на судовий захист при зверненні особи до суду з метою їх реалізації.

У зв’язку з чим було визначено перелік випадків, за наявності яких може виникати можливість порушення наведених принципів та гарантій, які було визначено в ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, а саме: суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

При цьому, як зазначає Європейський суд з прав людини, найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості. Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб'єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об'єктивного критерію, тобто з'ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (рішення від 24.05.1989 у справі №11/1987/134/188 "Hauschildt v. Denmark", пункт 48).

Тобто, заявлений учасником відвід складу суду від розгляду справи має ґрунтуватися не на особистих переконаннях заявника щодо обставин спірних правовідносин, а саме на оцінці особистих переконань конкретного судді у конкретній справі та його фактичної поведінки при вирішенні такої справи.

Досліджуючи наведені критерії оцінки в межах даної справи, суд відзначає, що презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з'являться докази на користь протилежного, однак, в даному випадку представником позивача жодних доказів на підтвердження особистої упередженості судді Грєхової О.А. у вирішенні спору в даній справі не надано.

Що стосується посилань заявника на звернення судді Грєхової О.А. з повідомленням в порядку статті 56 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", то суд відзначає, що в розумінні Закону України "Про судоустрій та статус суддів" повідомлення є тим інститутом, який забезпечує здійснення правосуддя на засадах верховенства права, забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а відтак виконання суддею свого обов'язку із повідомлення про втручання у діяльність судді в межах розгляду іншої справи не може свідчити про будь-яку упередженість та необ’єктивність судді щодо розгляду даної справи.

Щодо доводів відповідача-2 про не допуск у судове засідання 10.09.2018 його представників, то згідно з ч. 3 ст. 8 Господарського процесуального кодексу України особи, які бажають бути присутніми у судовому засіданні, допускаються до зали судових засідань до початку судового засідання або під час перерви.

В свою чергу, заявник сам у своїй заяві про відвід вказує, що його представники прибули у судове засідання 10.09.2018 із запізненням, в той час як Господарським процесуальним кодексом України не передбачено допуск представників сторін після початку судового засідання, що також пов’язано із здійсненням фіксування судового процесу та відповідно технічною неможливістю внесення додаткових представників та учасників під час фіксування судового процесу.

Що стосується посилань на незгоду із ухвалою господарського суду міста Києва від 10.09.2018 про призначення судової експертизи, яка за результатами апеляційного перегляду скасована постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.11.2018 із посилання на наведену постанову, то скасування або залишення без змін ухвал та рішень суду, жодним чином не можуть бути критерієм оцінки особистих переконань судді чи його дій, які в даному випадку у відповідності до визначеного чинним господарським процесуальним законодавством порядку стосуються розгляду справи. Будь-яких доводів щодо упередженості чи умисних дій судді Грєхової О.А. постанова Північного апеляційного господарського суду від 14.11.2018 не містить.

Крім того, з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 Господарського процесуального кодексу України, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.

Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

В свою чергу, представником відповідача-2 було подано дану заяву лише 04.03.2019, тобто з пропуском встановленого процесуальним законом строку.

Суд вважає необґрунтованими усні доводи представників заявника про неможливість подачі заяви про відвід судді під час зупиненого провадження у даній справі, оскільки положеннями Господарського процесуального кодексу України не обмежено право на подання заяви про відвід судді під час зупиненого провадження у справі.

Зважаючи на пропуск заявником строку на подання заяви про відвід судді та не наведення заявником обставин, які б свідчили про зацікавленість судді Грєхової О.А. в певному рішенні в цій справі чи про необ'єктивне ставлення до сторін у справі, а судом в свою чергу такі обставини не встановлені, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав, передбачених ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, для відводу судді.

У відповідності до ч. 3 ст. 38 Господарського процесуального кодексу України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Згідно із ч. 8 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

За таких обставин, суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Шейк" про відвід судді Грєхової О.А. від розгляду справи №910/8101/18.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 35, 39, 234, 323 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Шейк" про відвід судді Грєхової О.А. від розгляду справи №910/8101/18 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання (06.03.2019) та не підлягає оскарженню.

Суддя Р.В. Бойко