Рішення № 80267123, 20.02.2019, Подільський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Полтави)

Ленінський районний суд м.Полтави

Справа № 553/740/18

Провадження № 2-а/553/4/2019

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

20.02.2019м. Полтава

Ленінський районний суд м. Полтави в складі :

головуючого судді – Крючко Н.І.,

при секретарі - Камуз Я.М.,

розглянувши у загальному позовному провадженні адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 митниці ДФС про скасування постанови про порушення митних правил, -

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2018 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 митниці ДФС про скасування постанови про порушення митних правил та поновити строк звернення до суду з адміністративним позовом.

ОСОБА_3 ухвали суду від 18 квітня 2018 року відкрито загальне позовне провадженння, призначено до підготовчого провадження.

В ході підготовчого провадженння відповідачем 07 травня 2018 року подано відзив на позов ОСОБА_1, в якому просили відовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Порпяд з цим, 25 жовтня 2018 року стороною відповідача подано доповнення до відзиву на адміністративний позов.

22 листопада 2018 року позивачем ОСОБА_1 подано відповідь на відзив та 21.01.2019 року подано додаткові пояснення по справі.

В ході судового розгляду справи позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі та наполягав на їх задоволенні. В судове засідання призначене на 20.02.2019 року позивач не зявився, але наддав на адресу суду заяву, в якій проохав проводити судовий розгляд справи у його відсутність.

Представник відповідача ОСОБА_2 митниці ДФС в ході судового розгляду справи позовні вимоги не визнав в повному обсязі, посилаючись на їх безпідставність.

У відповідності до ч.2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

При цьому суд повинен трактувати усі сумніви у правомірності рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень на користь особи-позивача. Для позивача достатньо вказати на факт прийняття рішення, вчинення дії чи допущення бездіяльності, якщо допустимі докази для цього недоступні. У свою чергу відповідач має довести факт прийняття такого рішення чи вчинення дії і їх правомірність, або ж спростувати цей факт і довести правомірність своєї бездіяльності. У разі невиконання цього обов’язку адміністративний суд повинен задовольнити вимогу позивача і визнати протиправними рішення, дії чи бездіяльність, на які вказував позивач. Єдиною умовою для цього є повідомлення позивачем мінімально достатньої інформації про такі рішення чи дії (Постанова Вищого адміністративного суду України від 13 вересня 2006 р. у справі № К-7375/06// Єдиний державний реєстр судових рішень № - 263872).

Суд вислухавши сторін по справі, дослідивши докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 06 грудня 2017 року відповідачем було винесено постанову про порушення митних правил № 0161/80600/17 у відношенні ОСОБА_1, адміністративного порушення, передбаченого ст. 485 МК України та притягнуто до відповідальності за порушення митних правил у вигляді штрафу у розмірі 300 відсотків, що складає 10818,30 грн..

Предметом винесення оскаржуваної постанови стало оформлення ТОВ «Компанія «Лаго», його директором ОСОБА_4 в митному режимі експорт товар «Феросиліцій низькокремністий МФС-10», ТУ У302-00 222226-017-97» виробництва ПАТ «Запорізький абразивний комбінат», за кодом УКТ ЗЕД НОМЕР_1, якому відповідає опис «феросплави – феросиліцій –інший».

Судом встановлено, що 10 листопада 2014 року між ТОВ "Компанія Лаго" (продавець) та "Florex" Spolka Akcyjna (Польща) (покупець) укладено зовнішньоекономічний договір №0091/014.

За умовами договору продавець зобов'язувався поставити, а покупець оплатити і прийняти низькокремнієвий феросиліцій МФС-10. Якість товару, що поставляється повинна відповідати наступним характеристикам: залізо (Fe) від 80% до 90%, кремній (Si) від 9% до 19%.

01 грудня 2014 року ОСОБА_2 митницею ДФС проведено митне оформлення товару - чорні метали, феросплави - малогабаритний низькокремнистий феросиліцій МФС-10, 2500 кг., ТУ У 3.02-00222226-017-97, хімічний склад: C 0.551 +- 0.041 - 0.469 +- 0.015, Si 10.20 +- 0.19 - 9.99 +- 0.04, Mn 0,165 +-0,017 - 0.158 +- 0.009, код УКТ ЗЕД 72022990 00 0.

За результатами митного оформлення складено митну декларацію №806020002/2014/012493.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

За приписами частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Як передбачено пунктами 23, 24 частини першої статті 4 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року №4495-VI (із змінами та доповненнями) митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митний контроль це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Митні формальності - сукупність дій, що підлягають виконанню відповідними особами і органами доходів і зборів з метою дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи (пункт 29 частини першої статті 4 Митного кодексу України).

Аналіз наведеного дає підстави вважати, що митні процедури охоплюють митний контроль, митне оформлення та справляння податків і зборів. При цьому, виконання митним органом дій (процедур), які пов'язані із закріпленням результатів митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, і які мають юридичне значення для подальшого використання цих товарів і транспортних засобів, є митним оформленням.

Відповідно до частини п'ятої статті 255 Митного кодексу України, митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених цим Кодексом відповідно до заявленого митного режиму, що засвідчується органом доходів і зборів шляхом проставлення відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.

ОСОБА_3 з частиною першою статті 266 Митного кодексу України декларант зобов'язаний:

1) здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом;

2) на вимогу органу доходів і зборів пред'явити товари, транспортні засоби комерційного призначення для митного контролю і митного оформлення;

3) надати органу доходів і зборів передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей;

4) у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу;

5) у випадках, визначених цим Кодексом та іншими законами України, сплатити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на органи доходів і зборів.

Відповідно до статті 69 Митного кодексу України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.

Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.

На вимогу посадової особи органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.

У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари.

Під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.

Штрафи та інші санкції за несплату митних платежів та за інші порушення, виявлені у зв'язку з неправильною класифікацією товарів, застосовуються органами доходів і зборів виключно у разі, якщо прийняте органом доходів і зборів рішення про класифікацію цих товарів у складному випадку було прийнято на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання заявником всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначеного рішення, що суттєво вплинуло на характер цього рішення.

Рішення органів доходів і зборів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням органу доходів і зборів щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Висновки інших органів, установ та організацій щодо визначення кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД при митному оформленні мають інформаційний або довідковий характер.

В своїх запереченнях представник відповідача – ОСОБА_2 митниці ДФС посилався на невідповідність хімічного складу феросиліцію МФС-10 Поясненням до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, а саме додатковим поясненням до товарних категорій 7202 21 00 - 7202 29 90, що стало підставою для винесення оскаржуваної постанови. Оскільки на думку відповідача, взявши до уваги інформацію (наведений хімічний склад), зазначену у 31 графі митної декларації позивача за 2014 рік, товар, мав бути віднесений при митному оформленні до товарної позиції 7202 і класифікуватись за кодом 7202 99 80 00.

Дані твердження сторони відповідача суд визнає неспроможними з наступних підстав.

ОСОБА_3 з пунктом 3 Розділу І "Порядку роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України", затвердженого 30 травня 2012 року наказом Міністерства фінансів України № 650, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 02 липня 2012 року за №1085/21397 (надалі - "Порядок роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України"), контроль правильності класифікації товарів - це перевірка правильності опису товару та відповідного йому коду в митній декларації вимогам Основних правил інтерпретації УКТЗЕД під час проведення процедур його митного контролю та митного оформлення.

Як передбачено пунктом 4 Розділу ІІІ "Порядку роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України", контроль правильності класифікації товарів здійснюється шляхом перевірки відповідності: опису товару в митній декларації процедурі декларування згідно з вимогами статті 257 Кодексу; відомостей про товар та коду товару згідно з УКТЗЕД, заявлених у митній декларації, відомостям про товар (найменування, опис, визначальні характеристики для класифікації товарів тощо), зазначеним у наданих для митного контролю документах, шляхом перевірки дотримання вимог Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, з врахуванням Пояснень до УКТЗЕД, рекомендацій, розроблених центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи відповідно до вимог статті 68 Кодексу; заявленого коду товару відомостям, наведеним у базі даних "Класифікаційні рішення" програми "Інспектор 2006" ЄАІС.

Відповідно до пункту 5 Розділу ІІІ "Порядку роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України" у разі неможливості однозначно перевірити правильність класифікації товару на підставі задекларованих відомостей відповідно до вимог статті 69 Кодексу декларант або уповноважена ним особа письмово повідомляється про необхідність надання додаткових документів чи відомостей, необхідних для підтвердження задекларованого ним коду товару згідно з УКТЗЕД. При електронному декларуванні посадова особа ВМП або ПМО чи митного поста за допомогою АСМО створює та передає декларанту або уповноваженій ним особі засвідчене електронним цифровим підписом електронне повідомлення про необхідність подання документів, які підтверджують класифікацію товару.

Відповідно до пункту 2 Розділу III "Порядку роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України", посадові особи ПМО (підрозділу митного оформлення) чи митного поста, ВМП (відділу митних платежів) здійснюють контроль правильності класифікації товарів під час проведенню формальностей при митному оформленні товарів. Обсяг контролю, достатнього для забезпечення додержання правил класифікації товарів при оформленні, визначається на основі результатів застосування системи управління ризиками.

У пункті 2 "Порядку ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності", затвердженого 21 травня 2012 року постановою Кабінету Міністрів України №428 (надалі - "Порядок ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності"), зазначено, що УКТЗЕД є товарною номенклатурою Митного тарифу, затвердженого Законом України "Про Митний тариф України", що використовується для цілей тарифного та інших видів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, ведення статистики зовнішньої торгівлі, здійснення митного оформлення товарів.

Як зазначено у пункті 3 "Порядку ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності", УКТЗЕД складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів і Комбінованої номенклатури Європейського Союзу.

ОСОБА_3 з Розділом ХV (група 72) Примітки 1 (с) Закону України "Про Митний тариф України" (у редакції чинній на час митного оформлення) "феросплави" - сплави у формі чушок, болванок, кусків або інших первинних форм, одержані внаслідок безперервного лиття, а також у гранулах чи порошках, агломерованих або неагломерованих, що використовуються як добавки у виробництві інших сплавів або як розкислювачі, десульфуранти чи для аналогічних цілей у чорній металургії і, як правило, не придатні для кування, з масовою часткою заліза 4 % або більше та масовою часткою одного чи кількох елементів у таких пропорціях:

хрому понад 10 %;

марганцю понад 30 %;

фосфору понад 3 %;

кремнію понад 8 %;

з масовою часткою інших елементів у цілому, за винятком вуглецю, понад 10 %, при цьому вміст міді не повинен перевищувати 10 %;

Примітка 2 до товарних підпозицій групи 72 Розділу ХV Закону України "Про Митний тариф України" визначає, що під час класифікації феросплавів у товарній позиції 7202 слід додержуватися такого правила: феросплав розглядається як бінарний сплав і включається до відповідної підкатегорії (коли вона існує), якщо тільки вміст за масою одного з легуючих елементів сплаву перевищує мінімальний вміст за масою, зазначений у примітці 1 (c) до цієї групи; аналогічно він вважається відповідно потрійним або четвертним, якщо вміст за масою двох або трьох легованих елементів сплаву більше ніж мінімальний вміст за масою, зазначений у згаданій вище примітці. У разі застосування цього правила до "інших елементів", зазначених у примітці 1(c), вміст за масою кожного елемента повинен перевищувати 10 %. Аналогічні норми містяться і в Поясненнях до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності.

У Додаткових поясненнях до товарної категорії 7202 99 80 визначено, що ця товарна категорія включає феросилікокальцій, феромарганотитан, феросиліконікель, феросилікоалюмінокальцій, фероалюміній, феросилікоалюміній і феросилікомарганоалюміній, що вже виключає віднесення феросиліцію до товарної категорії 7202 99 80.

ОСОБА_3 перевірки хімічний склад товару наступний: залізо Fe - 86,3+/-0,7% - 87,2+/-0,1%, кремній Si - 9,9=/-0,04% - 10,20+/-0,19%, вуглець C - 0,469+/-0,015% - 0,551+/-0,041%, Mn - 0,165+/-0,017% - 0,158+/-0,009%.

Відповідно Висновку Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Міндоходів № 142000902-0280 від 28 листопада 2014 року за встановленими показниками (фактичними властивостями, хімічним складом), надані на дослідження проби (зразки) товару може бути віднесено до феросплаву у розумінні примітки 1 (с) до групи 72 пояснень УКТЗЕД.

Судом встановлено, що для підтвердження коду та опису товару позивачем надавався сертифікат якості виробника №178 від 28 травня 2014 року, згідно із яким вміст кремнію (Si) в товарі становить 11.4%, титану (Ti) 2.4%, алюмінію (Al) 1.9, вуглецю (C) 1.2.

Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку про відповідність характеристик товару, що оформлювався позивачем, характеристикам, встановленим Державними стандартами України. Підвищений вміст вуглецю не може бути безумовною та єдиною підставою для того, щоб цей товар не відносити до категорії феросиліцій.

Наказом ДФС України від 09 червня 2015 року №401, затверджено Пояснення до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності.

У вказаних Поясненнях наведені основні правила інтерпретації класифікації товарів.

Правило 2 визначає, що:

а) будь-яке посилання у найменуванні товарної позиції на будь-який товар стосується також некомплектних чи незавершених товарів, за умови, що вони мають основні характеристики комплектних чи завершених товарів. Це Правило застосовується при посиланні на комплектний чи завершений товар (чи такий, що класифікується як комплектний чи завершений згідно з цим Правилом), поданий незібраним чи розібраним;

б) будь-яке посилання у найменуванні товарної позиції на будь-який матеріал чи речовину стосується також сумішей або сполучень цього матеріалу чи речовини з іншими матеріалами чи речовинами. Будь-яке посилання на товар з певного матеріалу чи речовини розглядається як посилання на товари, які повністю або частково складаються з цього матеріалу чи речовини. Класифікація товарів, які складаються більше ніж з одного матеріалу чи речовини, проводиться відповідно до Правила 3.

Відповідно до Правила 3, у разі коли згідно з Правилом 2 б) або з будь-яких інших причин товари на перший погляд можна віднести до двох або більше товарних позицій, класифікація таких товарів проводиться таким чином:

а) перевага надається тій товарній позиції, яка більш конкретно описує товар у порівнянні з найменуваннями товарних позицій, що дають більш загальний опис. Однак, коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, які входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише до окремих частин товарів, що надходять у продаж у наборі, призначеному для роздрібної торгівлі, тоді ці товарні позиції розглядаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо одна з них має повніший або більш точний опис товару;

б) суміші, багатокомпонентні вироби, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, і товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може проводитися відповідно до Правила 3 а), класифікуються відповідно до матеріалу чи складових, які визначають основний характер цих товарів, за умови, що цей критерій можна застосувати;

в) товари, класифікацію яких не можна провести відповідно до Правила 3 а) або 3 б), класифікуються у товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед товарних позицій, які розглядаються.

Слід звернути увагу на те, що не вміст вуглецю, а високий вміст кремнію у сплаві із залізом є визначальними під час класифікації товару як феросиліцію серед різновидів феросплавів. Оскільки основним елементом, за яким феросплави відносяться до товарної позиції "феросиліцій" є саме кремній, а у заявленому товарі його вміст складає більше 10%, він може відповідати марці МФС-10.

Таким чином, дослідження наявних у справі доказів у їх сукупності, дає суду підстави для висновку про відсутність в діях позивача порушень митного законодавства, визначених в оскаржуваній постанові, яка винесена на підставі ОСОБА_3 перевірки №180/16-31-14-08-08/36396892 від 22 лютого 2017 року, на підставі висновків якого Головним управлінням ДФС в Полтавській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0000091408 від 15 березня 2017 року.

Слід звернути увагу, що дані обставини та безпосередньо законність та правомірність складення ОСОБА_3 перевірки №180/16-31-14-08-08/36396892 від 22 лютого 2017 року, складеного органом ДФС, були предметом розгляду всіх інстанцій в рамках розгляду адміністративної справи № 1640/2371/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Лаго» до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення – рішення.

Так, Ухвалою Верховного Суду України від 14 січня 2019 року у справі № 1640/2371/18, встановлено, що характеристики товару, оформлюваного «Компанія «Лаго», директором якого є ОСОБА_1, відповідають характеристикам , встановленим Державними стандартами України. Підвищений вміст вуглецю не може бути безумовною та єдиною підставою для того, щоб товар не відносився до категорії феросиліцій. Судами вірно встановлено, що ні наказ про проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ «Компанія Лаго» щодо достовірності, повноти нарахування та сплати експортного мита при переміщенні товару у митному режимі ЕК «10» по митній декларації № 80602002/2014/012493 від 01.12.2014 року, ні ОСОБА_3 № 180/16-31-14-08—08/3639892 від 22.02.2017 року, складений за наслідками проведення такої перевірки, не містить жодних посилань на наявність відповідних підозр та в чому саме вони полягають».

З огляду на встановлені вище судом факти, та норми чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість вимог ОСОБА_1.

При цьому, приходить до висновку, про обґрунтованість заяви ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом 13 квітня 2018 року, який отримано судом поштою 16.04.2018 року, оскільки в період часу 10 березня по 12 квітня 2018 року позивач перебував у службовому відрядження, на підтвердження чого останнім надано документи, що доводять поважність причини пропуску строку для звернення до суду з позовом.

Керуючись ст. ст. 5, 8,9, 72, 243 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 19 Конституції України, Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», Закону України « Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту», суд –

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 митниці ДФС про скасування постанови про порушення митних правил – задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 процесуальний строк на звернення до суду з позовом до ОСОБА_2 митниці Державної фіскальної служби України.

Скасувати постанову в справі про порушення митних правмл № 0161/8060017 від 06.12.2017 року відносно ОСОБА_1, закривши провадження у справі.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.

Суддя Ленінського районного суду м. Полтави ОСОБА_5