Ухвала суду № 80267122, 28.02.2019, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/5688/17

Провадження № 2/524/48/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2019 року Автозаводський районний суд м. Кременчук в складі:

головуючого судді Кривич Ж.О.,

секретаря судового засідання – Крижановської Я.О.,

з участю ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,

розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці клопотання представника відповідача ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_4 до Кременчуцької міської ради Полтавської області про визнання незаконними дій, які полягають в порушення основоположних і конституційних прав людини,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні суду з серпня 2017 року перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_4 до Кременчуцької міської ради Полтавської області про визнання незаконними дій, які полягають в порушення основоположних і конституційних прав людини.

28.02.2019 року у судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_1 заявив клопотання про зупинення провадження по справі до набрання законної сили вироком суду у кримінальному провадженні № 12014170110000192.

Клопотання обґрунтовано тим, що як убачається з позовних вимог, позивач просить визнати недостовірною інформацію про те, що він є замовник вбивства міського голови Кременчука ОСОБА_6 та судді Автозаводського районного суду м. Кременчука Лободенка О.С. Також зазначає, що позивач у справі є обвинуваченим у кримінальному провадженні № 12014170110000192; провадження не розглянуто, перебуває на стадії судового розгляду, що може вплинути на хід розгляду справи за позовом ОСОБА_4, а тому є підстави для зупинення провадження по справі № 524/1392/17, провадження № 2/524/1247/17. На думку представника відповідача, позивач, зловживаючи правом, намагається зафіксувати в рішенні суду з цивільної справи факт того, що інформація про те, що він є замовником вбивства є недостовірною, тобто, хоче встановити свою невинність в скоєнні злочину засобами цивільного, а не кримінального судочинства, що є неприпустимим.

ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 проти задоволення клопотання заперечували. Посилаючись на статті 210, 251, 252 ЦПК України представники вважали заявлене клопотання безпідставним і таким, що по своїй суті є зловживанням процесуальними правами.

ОСОБА_5 проти задоволення клопотання заперечував.

Суд, вислухавши думки присутніх у судовому засіданні, вирішуючи клопотання, виходить з наступного:

Позивач просить суд ухвалити рішення, яким визнати недостовірною та такою, що порушує його честь та гідність інформацію, поширену у рішенні Кременчуцької міської ради «Про звернення депутатів Кременчуцької міської ради до Президента України, Верховної ОСОБА_2 України та Вищої ради правосуддя України про звільнення з посади судді Київського районного суду м. Полтави Логвинової О.В.» від 20.07.2017 року, де його названо замовником вбивства судді та міського голови.

В свою чергу судом встановлено, що з 25.05.2018 року у провадженні Гадяцького районного суду Полтавської області перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню, зокрема, ОСОБА_4 у вчиненні злочинів передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 377, ч. 3 ст. 27 п.п. 6, 11, 12 ст. 115 КК України

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов’язаний зупинити провадження у справі у разі об’єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об’єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Із змісту наведеної норми процесуального закону вбачається, що така підстава виникає в процесі тоді, коли постановлення рішення можливо після підтвердження фактів, що мають преюдиційне значення для даної справи, в іншій справі, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства.

Зупинення провадження з підстав, передбачених п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України допускається лише тоді, коли розглядати справу далі неможливо. Ця неможливість полягає в тому, що обставини, які є підставою позову або заперечень проти нього, є предметом дослідження в іншій справі і рішення суду у цій справі безпосередньо впливає на вирішення спору.

Відповідно до роз'яснень, викладених у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», визначаючи наявність передбачених статтею 201 ЦПК (відповідає ст. 251 ЦПК України в новій редакції) підстав, за яких провадження у справі підлягає обов'язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, як зазначено у пункті 4 частини першої цієї статті (відповідає п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України в новій редакції) - неможливість розгляду цивільної справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, застосовується у тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

Відповідно до ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Поводження з особою, вина якої у вчиненні кримінального правопорушення не встановлена обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, має відповідати поводженню з невинуватою особою.

Згідно ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

З наведеного вбачається, що у даній справі підлягає встановленню, зокрема, чи мав місце факт поширення інформації про позивача та чи порушено внаслідок поширення такої інформації презумпцію невинуватості останнього.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що наявність чи відсутність вироку суду у кримінальному провадженні по обвинуваченню, зокрема, ОСОБА_4 у вчиненні злочинів передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 377, ч. 3 ст. 27 п.п. 6, 11, 12 ст. 115 КК України, в даному випадку, не є тією обставиною, яка об'єктивно унеможливлює розгляд даної справи, у зв'язку з чим суд підстав для зупинення провадження у справі з підстав, що зазначені у клопотанні представника відповідача, не вбачає, а тому у його задоволенні необхідно відмовити.

Окрім того, відповідно до ч. 3 ст. 210 ЦПК України провадження по справі на стадії розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених п.п. 1-3 ч. 1 ст. 251 ЦПК України та п.п. 1-3 ч. 1 ст. 252 ЦПК України.

Такі підстави у справі відсутні.

На підставі викладеного, відповідно п. 6 ч. 1 ст. 251, 353 ЦПК України,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання представника відповідача ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Повний текст ухвали буде виготовлено 05.03.2019 року.

Суддя