Ухвала суду № 80267071, 06.03.2019, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

УХВАЛА

"06" березня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/570/19

Господарський суд Одеської області у складі: суддя Волков Р.В., розглянувши заяву ПП «ЛАРУС ШИППІНГ» (вул. Шевченко, буд. 29/3, м. Рені, Ренійський район, Одеська область, 68800, код ЄДРПОУ 35067708) про забезпечення позову відносно особи, яка може отримати статус учасника справи (відповідача) - BYO LTD (БЙО ЛТД) (Henville Building, Prince Charles Street, Charlestown, Nevis, West Indies (Хенвіл Білдінг, ОСОБА_1 Стріт, Чарльзтаун, Невіс, Вест-Індія)

ВСТАНОВИВ:

04.03.2019 ПП «ЛАРУС ШИППІНГ» звернулось до господарського суду Одеської області із заявою про забезпечення позову в порядку ст.ст. 136-138 ГПК України – відносно особи яка є відповідальною за морською вимогою – BYO LTD (БЙО ЛТД), згідно з якою просить суд вжити запобіжних заходів у вигляді накладення арешту на морське судно ОСОБА_2 (MAMBA B), IMO 9189706, прапор ОСОБА_3, порт приписки – ОСОБА_3, власником якого є компанія BYO LTD (БЙО ЛТД) з місцезнаходженням: (Henville Building, Prince Charles Street, Charlestown, Nevis, West Indies (Хенвіл Білдінг, ОСОБА_1 Стріт, Чарльзтаун, Невіс, Вест-Індія), яке знаходиться в акваторії морського порту ОСОБА_4 філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України 968802, Україна, Одеська область, м. Рені, вул. Дунайська, 188) шляхом його затримання, заборони виходу з акваторії та заборони відчуження.

Заявник вказує, що згідно з Договорами №20-П-АМПУ-15 від 26.11.2015 та №74-П-АМПУ-18 від 30.03.2018 про взаємодію сторін під час агентування суден у морських портах України, укладених між державним підприємством «Адміністрація морських портів України» та Приватним підприємством «ЛАРУС ШИППІНГ», останній надає судновласникам послуги морського агентування в морському порті ОСОБА_4. Починаючи з а10.06.2017 по дату подання заяви, заявник як морський агент судна ОСОБА_2 під час знаходження та перебування судна в морському порті ОСОБА_4, виконував формальності та дії, пов’язані з перебуванням судна в порту, в тому числі оформлювались необхідні документи та замовлялись послуги щодо забезпечення утилізації з судна всіх видів забруднюючих речовин; підключення судна до електромереж та електропостачання, постачання прісної води, допоміжних послуг з бункеровки судна, а також за дорученням власника здійснювалася виплата заробітної плати членам екіпажу судна.

Зазначає, що станом на день подачі даної заяви у власника судна перед заявником виникли зобов’язання (заборгованість) щодо сплати витрат, пов’язаних з утриманням судна ОСОБА_2 Сума загальних витрат складає 177003,82 доларів США, яку заявник визначає як майбутню ціну позову, яка може змінитися з урахуванням пені, додаткових витрат), що на дату заяви за курсом НБУ еквівалентно 4754322,60 грн, яка складається з:

1. оплати портових зборів та послуг ОСОБА_4 філії ДП «АМПУ»:

- причального та портового зборів – 119726,34 доларів США;

- плати за утилізацію з судна всіх видів забруднюючих речовин – 1762,82 доларів США;

- витрат за підключення судна до електромереж та електропостачання – 11571,42 доларів США;

- оплати допоміжних послуг з бункеровки судна – 72,76 доларів США;

- постачання прісної води – 1250,38 доларів США;

- пені за несвоєчасну оплату судном портових зборів (згідно з інвойсом/рахунком №1482 від 18.12.2018 – за період з 29.09.2018 по 18.12.2018) на загальну суму 31759,00 долаів США.

2. послуг морського агентування компанії ПП «ЛАРУС ШИППІНГ» - 10861,10 доларів США.

Вказує, що 26.12.2018 надіслав на адресу власника судна претензію з рахунками ОСОБА_4 філії ДП «АМПУ» на оплату суми заборгованості в розмірі 177003,82 доларів США, однак на дату подачі заяви власник судна не здійснив жодних дій по сплаті заявнику заборгованості за надані судну послуги та виниклі витрати, а тому у заявника наявна чинна морська вимога до судна.

Відтак, заявник з урахуванням вищевказаних обставин, вважає, що він у відповідності до ст. 42 Кодексу торговельного мореплавства України має чинну морську вимогу до BYO LTD (БЙО ЛТД), як судновласника, за заборгованість, яка виникла у останнього за сплату послуг морського агентування та витрат з утримання судна в морському порту України в життєдіяльному стані.

При цьому зауважує, що невжиття заходів забезпечення судна у вигляді арешту ускладнить на зробить взагалі неможливим виконання рішення господарського суду у майбутньому спорі з BYO LTD (БЙО ЛТД).

Відповідно до ч. 1 ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно до ч. 3 ст. 139 ГПК України заява про забезпечення позову у вигляді арешту морського судна подається в письмовій формі і повинна містити:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичної особи) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові для фізичної особи), що є відповідальною за морською вимогою, її місцезнаходження (для юридичної особи) або місце проживання чи перебування (для фізичної особи), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичної особи) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, за наявності;

3) розмір та суть морської вимоги, що є підставою для арешту судна;

4) найменування судна, щодо якого подається заява про арешт, інші відомості про судно, якщо вони відомі заявнику.

До заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі (ч. 5 ст. 139 ГПК України).

Приймаючи до уваги, що заява ПП «ЛАРУС ШИППІНГ» про забезпечення позову подана з урахуванням вимог, встановлених статтею 139 ГПК України, у зв’язку відсутністю підстав для її повернення, останню слід прийняти до розгляду.

При цьому згідно до частин 2-4 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову у вигляді арешту на морське судно розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження після її подання без повідомлення особи, яка подала заяву, та особи, яка є відповідальною за морською вимогою.

Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з'ясування питань, пов'язаних із зустрічним забезпеченням.

У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.

Приймаючи до уваги, що виклик сторони для надання пояснень є правом суду, а не його обов’язком, та не залежить від наявності клопотання про це заінтересованої сторони, враховуючи достатність матеріалів для прийняття відповідного рішення, а також встановлений законодавством стислий строк розгляду заяви, суд вважає за необхідне здійснити розгляд заяви про забезпечення позову без виклику та повідомлення представника заявника та особи, яка є відповідальною за морською вимогою.

Розглянувши вказану заяву, суд дійшов висновку про її задоволення з огляду на таке.

Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Пунктом 9 ч. 1 статті 137 вказаного кодексу визначені заходи забезпечення позову, згідно яких позов забезпечується, зокрема, арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги.

Згідно з ч. 2 ст. 30 ГПК України справи про арешт судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням морського порту України, в якому перебуває або до якого прямує судно, або порту реєстрації судна.

Відповідно до ч. 2 ст. 138 ГПК України заява про арешт морського судна подається за місцезнаходженням порту реєстрації судна або за місцезнаходженням морського порту, в якому судно знаходиться або до якого прямує, незалежно від того, чи має такий суд юрисдикцію щодо розгляду по суті справи щодо морської вимоги, яка є підставою для арешту.

Довідкою капітана морського порту ОСОБА_4 філії ДП «АМПУ» підтверджується місцезнаходження т/х МАМBA B (IMO 9189706) станом на 05.02.3019 в акваторії морського порта ОСОБА_4 у причала №21 РФ ДП АМПУ (Адміністрація морських портів України), зазначено, що вихід судна не планується. Приймаючи до уваги, що судно, на яке заявник просить накласти арешт, знаходиться в акваторії ОСОБА_4 морського порту ОСОБА_4, подана заява підлягає вирішенню господарським судом Одеської області.

Відповідно до статті 1 Міжнародної конвенції з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна від 10.05.1952, морська вимога означає вимогу, що виникає на підставі одного чи більше із зазначених нижче пунктів: збитку, завданого будь-яким судном у результаті зіткнення або в інший спосіб; загибелі людей або тілесного ушкодження, що заподіяні будь-яким судном або пов'язані з його експлуатацією; рятування судна або вантажу; договору, що стосується використання або здачі будь-якого судна в наймання за договором про фрахтування або інакше; договору, що стосується перевезення вантажів будь-яким судном за договором про фрахтування або інакше; втрати вантажу або шкоди, завданої вантажу, в тому числі багажу, який перевозиться будь-яким судном; загальної аварії; морської позики; буксирування; лоцманства; поставок товарів або матеріалів, що здійснюються для судна з метою його експлуатації або технічного обслуговування, незалежно від того, де ці поставки здійснюються; будування, ремонту або спорядження судна чи докових зборів; заробітної плати капітанів, офіцерів чи екіпажу; витрат капітана, у тому числі витрат вантажовідправників, фрахтувальників чи агентів, що здійснені за дорученням судна або його власника; спорів, що стосуються права власності на морське судно; спорів між співвласниками будь-якого судна стосовно права власності на це судно, його експлуатації або доходів від його експлуатації; іпотеки або морської застави будь-якого судна.

Положенням п. 2 ст. 1 вищевказаної Конвенції встановлено, що «арешт» означає затримання судна за ухвалою суду для забезпечення морської вимоги, але не включає конфіскацію судна на виконання судового рішення.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 41 Кодексу торговельного мореплавства України (далі – КТМ) судно може бути арештоване чи звільнене з-під арешту тільки за рішенням суду, господарського суду або голови Морської арбітражної комісії.

Арешт судна означає будь-яке затримання судна або обмеження в його пересуванні, що здійснюються для забезпечення морських вимог, зазначених у статті 42 цього Кодексу, під час перебування судна в морському порту України.

Згідно зі ст. 42 вказаного кодексу судно може бути арештоване тільки на морські вимоги. Морська вимога - це вимога, що виникає з права власності та інших майнових прав на судно, будівництво судна, управління, експлуатацію або комерційне використання судна, заставу судна чи здійснення заходів, пов'язаних з рятуванням судна, а саме вимога, зокрема, у зв'язку:

з постачанням продуктів харчування, матеріалів, палива, запасів, обладнання, включаючи контейнери, для експлуатації судна або утримання його (п.13 ч.1 ст. 42 КТМ України);

зборами в порту, каналі та інших судноплавних водах, а також у доці (п.15 ч.1 ст. 42 КТМ України);

дисбурсменськими витратами, які здійснюються щодо судна капітаном, власником, фрахтувальником або агентом (п.17 ч.1 ст. 42 КТМ України);

будь-якою комісійною, брокерською або агентською винагородою, що сплачується стосовно судна його власником або фрахтувальником за бербоут-чартером (п.19 ч.1 ст. 42 КТМ України).

Як встановлено судом, заявник звернувся до суду для забезпечення позову за вимогою, яка є морською у розумінні ст. 42 КТМ України та Міжнародної конвенції з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна від 10.05.1952р., розмір якої складає 177003,82 доларів США, що на дату заяви за курсом НБУ еквівалентно 4754322,60 грн.

Заявником на підтвердження наявності заборгованості надано копію рекламаційного листа від 26.12.2018 за вих.№2018-12-26-1, направленого власнику судна, про порушення виплати заборгованості за дисбурсментськими рахунками перед ПП «ЛАРУС ШИППІНГ» у загальному розмірі 177003,82 доларів США.

На підтвердження того, що BYO LTD (БЙО ЛТД) було номіновано заявника як агента судна ОСОБА_2, надано копію листа BYO LTD (БЙО ЛТД) з перекладом.

Відповідно до ст. 116 КТМ України у морському порту або поза його територією як постійні представники судновласника діють агентські організації (морський агент), які за договором морського агентування за винагороду зобов'язуються надавати послуги в галузі торговельного мореплавства.

Згідно з п.п. а,б ч.1 ст. 118 ГПК України судновласник або інший довіритель зобов'язані надавати морському агенту кошти, достатні для здійснення його функцій; відшкодовувати морському агенту будь-які витрати, зроблені ним від їх імені або за їх згодою.

У матеріалах заяви надано копію рахунку-фактури №20/12 від 20.12.2018 на суму 10861,10 доларів США, виставленого судовим агентом ПП «ЛАРУС ШИППІНГ», також є копії рахунків, виставлених ОСОБА_4 філією ДП «АМПУ» заявнику ПП «ЛАРУС ШИППІНГ» як агенту щодо судна ОСОБА_2 на 43 арк. на загальну суму 133733,91 доларів США та 870202,97 грн. пені.

Належність судна ОСОБА_2 власнику BYO LTD (БЙО ЛТД) підтверджується копією журналу безперервної реєстрації історії судна (номер документа 11, судно з номером IMO 9189706).

Матеріалами заяви підтверджується наявність листування електронною поштою, в якому BYO LTD (БЙО ЛТД) повідомляє ПП «ЛАРУС ШИППІНГ» з якого вбачається намір власника продати судно ОСОБА_2, а також повідомляє про вже наявні два арешти судна.

Згідно зі ст.2 Міжнародної конвенції з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна від 10.05.1952 р. судно, яке ходить під прапором однієї з Договірних Держав, може бути заарештоване в межах юрисдикції будь-якої з Договірних Держав лише стосовно морської вимоги й жодної іншої, але ніщо в цій Конвенції не може розглядатися як розширення чи обмеження прав і повноважень, якими наділені уряди чи їхні установи, органи державної влади чи портові або докові власті згідно з їхніми чинними внутрішніми законами або правилами щодо арешту, затримання або іншого способу перешкоджання відходу суден, які перебувають у межах їхньої юрисдикції.

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідачів, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, у тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Враховуючи, що у матеріалах справи є підтвердження наявності заборгованості власника судна щодо витрат, здійснених на його утримання, а також оплати послуг морського агента, який звернувся із даною заявою, приймаючи до уваги можливі наміри щодо продажу судна власником, господарський суд вважає обґрунтованою заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову.

Положеннями ч. 6 ст. 140 ГПК України визначено, що про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Суд зазначає, що особа, яка є відповідальною за морську вимогу - BYO LTD (БЙО ЛТД) жодним чином не позбавлена права на підставі ст. 141 ГПК України звернутися до суду з клопотанням про здійснення зустрічного забезпечення.

Крім того, у відповідності до положень ч. 4 ст. 143 ГПК України BYO LTD (БЙО ЛТД) може внести на депозитний рахунок суду грошові кошти у розмірі вимог позивача або надати гарантії банку на таку суму, що є підставою для скасування заходів забезпечення позову.

Враховуючи, що на момент постановлення ухвали про арешт судна позов по суті морської вимоги до особи, яка є відповідальною за морською вимогою, не поданий, суд в ухвалі про арешт судна вважає за необхідне встановити строк, протягом якого особа, що подала заяву про арешт морського судна, зобов'язана подати такий позов та надати відповідне підтвердження суду, до 12.03.2018р.

Згідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 143 ГПК України, примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Ухвала про арешт морського судна є підставою для затримання судна або обмеження в його пересуванні в порту, де знаходиться або до якого прямує таке судно, до моменту скасування заходів із забезпечення позову у вигляді арешту морського судна. Після вручення копії ухвали про арешт судна капітан морського порту, де знаходиться судно, філія Адміністрації морських портів України в морському порту, де знаходиться судно, відповідні органи Державної прикордонної служби та органи доходів і зборів зобов'язані вжити заходів, що унеможливлюють вихід арештованого судна з порту.

Керуючись ст. 136, п. 9 ч.1 ст.137, ст.ст.140, 144, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Приватного підприємства «ЛАРУС ШИППІНГ» вул. Шевченко, буд. 29/3, м. Рені, Ренійський район, Одеська область, 68800, код ЄДРПОУ 35067708) про забезпечення позову від 04.03.2019 вх. № 4-17/19 – задовольнити.

2. Накласти арешт на судно ОСОБА_2 (MAMBA B), IMO 9189706, зареєстроване під прапором ОСОБА_3, порт приписки – ОСОБА_3, власником якого є компанія BYO LTD (БЙО ЛТД) з місцезнаходженням: Henville Building, Prince Charles Street, Charlestown, Nevis, West Indies (Хенвіл Білдінг, ОСОБА_1 Стріт, Чарльзтаун, Невіс, Вест-Індія), яке знаходиться в акваторії морського порту ОСОБА_4 філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (вул. Дунайська 188, ОСОБА_4, Одеська обл., 68802, Україна) шляхом його затримання, заборони виходу з акваторії та заборони відчуження.

Стягувачем за ухвалою є: ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ЛАРУС ШИППІНГ» вул. Шевченко, буд. 29/3, м. Рені, Ренійський район, Одеська область, 68800, код ЄДРПОУ 35067708).

Боржником за ухвалою є: BYO LTD (БЙО ЛТД) (Henville Building, Prince Charles Street, Charlestown, Nevis, West Indies (Хенвіл Білдінг, ОСОБА_1 Стріт, Чарльзтаун, Невіс, Вест-Індія)).

Ухвала набирає законної сили 06.03.19 та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня набрання законної сили ухвали Господарського суду Одеської області.

Суддя Волков Роман Володимирович