Рішення № 80266972, 04.03.2019, Крюківський районний суд м. Кременчука

Номер провадження: 2-а/537/18/2019

Справа № 537/5563/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.03.2019 Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі головуючого судді Фадєєвої С.О. за участі секретаря Герасименко Л.М., позивача ОСОБА_1, представника третьої особи Департаменту патрульної поліції ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці Полтавської області за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом фізичної особи ОСОБА_1 до суб’єкта владних повноважень поліцейського батальйону патрульної поліції в м. Кременчук Управлення патрульної поліції в Полтавській області ОСОБА_3 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, де просить ухвалити рішення, яким визнати дії відповідача поліцейського БПП в м. Кременчук УПП в Полтавській області ДПП ОСОБА_3 протиправними та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ВР № 297379.

В обґрунтування своїх вимог вказав, що 29.11.2018 поліцейським БПП в м. Кременчук УПП в Полтавській області ОСОБА_3 була складена відносно нього постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ВР № 297379. Згідно даної постанови він був визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КУпАП. Як зазначено у постанові, він керував транспортним засобом з причепом, на одну вісь якого було встановлено різні типи малюнків протектора, чим порушив п.31.4.5 ПДР України, у зв»язку з чим на нього було накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. Вважає постанову інспектора незаконною, оскільки відповідно до п.п.31.4.5.г ПДР України забороняється використання різних малюнків протектора шин легкових та вантажних автомобілів, а не причепів. З урахуванням викладеного просив постанову скасувати, а дії поліцейського визнати протиправними.

Відповідач поліцейський роти № 3 батальйону патрульної поліції в м. Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області ОСОБА_3 подав до суду письмовий відзив, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог. Вважає, що він не порушив процедуру щодо ухвалення постанови у справі про адміністративне правопорушення, діяв в межах наданих законом повноважень та мав право розглянути справу про зазначене адміністративне правопорушення. Вказує, що позивач не надав належних та допустимих доказів, які б свідчили про обґрунтованість заявлених вимог.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав з підстав, що зазначені у позові, дав суду пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві. Вказав, що використання різних малюнків протектора шин причепа не заборонені п.п.31.4.5.г. ПДР України.

Відповідач поліцейський роти № 3 батальйону патрульної поліції в м. Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області ОСОБА_3 в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Ухвалою суду від 21.12.2018 до участі в справі залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Департамент патрульної поліції Національної поліції України.

В судовому засіданні представник третьої особи Департаменту патрульної поліції Національної поліції України ОСОБА_2 заперечив проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1, вважає, що інспектор при винесені постанови не порушив процедури щодо ухвалення постанови у справі про адміністративне правопорушення та діяв в межах наданих законом повноважень.

Суд, вислухавши учасників процесу, вивчивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ч.ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності.

Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію" поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання. Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Згідно ст. 213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема органами Національної поліції. Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, в тому числі передбачені ч. 1 ст. 121 КУпАП, від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Відповідно до п.4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України №1395 від 07 листопада 2015 року, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. В силу п.2 розділу ІІІ Інструкції, постанова у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 121 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Відповідно до вимог Кодексу про адміністративні правопорушення, особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення, зобов'язана встановити наявність складу правопорушення, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП обов’язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів.В силу ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Як встановлено судом, постановою поліцейського БПП в м. Кременчук УПП в м. Кременчук Полтавської області ОСОБА_3 від 29.11.2018 серії ВР № 297379 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 121 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. При цьому поліцейським встановлено, що 29.11.2018 о 13 год. 05 хв. в м. Кременчуці по вул. набережна Лейтенанта Дніпрова водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом з причепом на одну вісь якого були встановлені різні типи малюнків протектора, чим порушив п.п.31.4.5.г ПДР України.

Згідно з частиною 5 статті 14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов'язані в тому числі знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху. За п. 1.3. Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, учасники дорожнього руху зобов'язані в тому числі знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. В силу п. 1.9 ПДР особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Частиною 1 ст. 121 КУпАП передбачена відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.

Відповідно п.31.4.5 «г» Правил дорожнього руху України забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством: за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам, як на одну вісь транспортного засобу встановлено діагональні шини разом з радіальними, ошиповані і неошиповані, морозостійкі і неморозостійкі, шини різних розмірів чи конструкцій, а також шини різних моделей з різними малюнками протектора для легкових автомобілів, різними типами малюнків протектора - для вантажних автомобілів.

З матеріалів справи вбачається, що позивач керував транспортним засобом з причепом, на якому були встановлені різні типи малюнків протектора, і інспектором у постанові було зазначено , що позивачем порушені вимоги п.п.31.4.5. г ПДР України, хоча вказаним пунктом не передбачено заборони експлуатації транспортного засобу з різними типами малюнків протектора для причіпа.

Отже за змістом пп. «г» п. 34.1.5 різний тип малюнку протектора на шинах однієї вісі є порушенням лише для вантажного автомобіля. Про малюнок проектора для причепу цій нормі не йдеться, а застосування закону про адміністративну відповідальність за аналогією, на думку суду, є неприпустимим.

З цих підстав суд приходить до висновку , що ОСОБА_1 не може бути притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП, оскільки в його діях відсутній склад правопорушення, передбачений вказаною статтею.

Згідно п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, керуючись приписами наведених норм законодавства, оцінивши надані сторонами до матеріалів справи докази, враховуючи, що відповідачем, який заперечував проти позову, не доведено правомірність встановлення адміністративного правопорушення, не надано доказів правомірності прийнятого ним рішення, суд, враховуючи положення ст. 286 КАС України, дійшов висновку, що позов є таким, що підлягає частковому задоволенню, оскільки постанову не можна визнати обґрунтованою та такою, що прийнята у відповідності до вимог чинного законодавства. З цих підстав суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення – закриттю за відсутністю події і складу правопорушення.

Разом з цим згідно п.3 ч.3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб’єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення. Даною статтеюне передбачено право суду визнавати дії відповідача протиправними, а тому вимоги позивача про визнання дій поліцейського 1 батальйону патрульної поліції у м. Кременчук УПП в Полтавській області ДПП ОСОБА_3 протиправними задоволенню не підлягають.

Керуючись ч.2 ст.19 Конституції України, ст.ст.72 77, 79, 90, 241, 246, 271, 286 КАС України, ст.ст.9, 247 КУпАП, суд, -

у х в а л и в :

Позовні вимоги фізичної особи ОСОБА_1 до суб’єкта владних повноважень поліцейського батальйону патрульної поліції в м. Кременчук Управлення патрульної поліції в Полтавській області ОСОБА_3 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення – задовольнити частково.

Постанову поліцейського 1 батальйону патрульної поліції у м. Кременчук УПП в Полтавській області ДПП ОСОБА_3 від 29.11.2018 року серії ВР № 297379 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.121 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень - скасувати, а провадження в справі закрити.

В задоволенні інших вимог – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Харківського апеляційного адміністративного суду через Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Суддя: Фадєєва С.О.