Ухвала суду № 80266299, 05.03.2019, Яготинський районний суд Київської області

Яготинський районний суд Київської області

Справа № 382/1365/18

Провадження №2-р/382/2/19

У Х В А Л А

Іменем України

05.03.2019 року Яготинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Кисіль О.А.

при секретарі Твердохліб Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Яготин заяву начальника Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області щодо роз’яснення способу, порядку виконання судового наказу по справі № 382/1365/18 за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення із ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої дитини,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Яготинського районного суду Київської області перебувала справа № 382/1365/18 за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення із ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої дитини. 21 вересня 2018 року Яготинським районним судом Київської області по справі № 382/1365/18 видано судовий наказ, яким стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини всіх його доходів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі заяви – 08 серпня 2018 року і до повноліття дитини. Враховуючи, що ОСОБА_2 має статус учасника бойових дій, то з Державного бюджету України стягнуто на спеціальний рахунок Державної судової адміністрації України судовий збір у сумі 176 (сто сімдесят шість) гривень 20 копійок шляхом його безспірного списання органами Державної казначейської служби України. Начальник Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області звернувся до суду із заявою і просить роз'яснити пункт 3 зазначеного судового наказу, виданого Яготинським районним судом Київської області, щодо роз’яснення способу, порядку виконання судового наказу.

Учасники судового процесу в судове засідання не з’явилися про час та місце розгляду справи повідомлялися заздалегідь та належним чином. Суд, вважаючи можливим вирішити дане питання відповідно до ч. 3 ст. 271 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до таких висновків.

Відповідно до ст. 271 ЦПК України, за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз’яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз’яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути предявлене до примусового виконання.

Рішення суду може бути роз’яснено у разі, якщо без такого роз’яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.

Отже, в ухвалі про роз’яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.

Згідно п. 6 ч. 2 ст. 141 ЦПК України зазначено, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно Закону України від 05.06.2012 № 4901-VI «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені Законом України «Про виконавче провадження», із заявою про виконання рішення суду.

Зазначений висновок також узгоджується з пунктом 2 наказу Міністерства фінансів України від 29.01.2013 № 43 «Про затвердження порядку казначейського обслуговування доходів та інших надходжень державного бюджету», яким визначено, що органи Казначейства відкривають бюджетні рахунки для зарахування надходжень у національній валюті в головних управліннях Казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі та Державній казначейській службі України для зарахування до державного бюджету доходів та інших надходжень; здійснюють безспірне списання коштів державного бюджету на підставі виконавчого документа у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України тощо.

Органи Казначейства при обслуговуванні доходів та інших надходжень державного бюджету здійснюють операції: за платежами, які відповідно до Бюджетного кодексу України та закону про Державний бюджет України є доходами спеціального фонду державного бюджету; за платежами, які відповідно до Бюджетного кодексу України та закону про Державний бюджет України розподіляються між загальним та спеціальним фондами державного бюджету; за платежами, які відповідно до Бюджетного кодексу України та Закону про Державний бюджет України розподіляються між державним та місцевими бюджетами; за іншими коштами, які тимчасово віднесені на доходи державного бюджету та підлягають розподілу відповідними уповноваженими органами згідно з вимогами нормативно-правових актів; за платежами, які належать до власних надходжень бюджетних установ, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету тощо.

Перевіривши матеріали справи, враховуючи, що в силу вимог ст.271 ЦПК України, неявка сторін не перешкоджає розгляду питання про роз’яснення рішення суду, та враховуючи вимоги заявника який посилаючись на пп.2 п.5 ст.271 ЦПК України просить роз’яснити порядок виконання судового наказу, визначивши належного борджника, якому передбачені видатки за відсутність за відповідною бюджетною програмою кошти для компенсації судових витрат у цивільних та адміністративних справах, а також той факт, що ст. 271 ЦПК України не містить на час звернення до суду пп.2 п.5 , та той факт, що вказана стаття передбачає лише роз’яснення рішення суду, а не визначення належного боржника, суд вважає, що заявлені вимоги не підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 141, ст. 271 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви начальника Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області щодо роз’яснення способу, порядку виконання судового наказу по справі № 382/1365/18 відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду Київської області шляхом подачі через Яготинський районний суд апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її проголошення.

Суддя Кисіль О.А.