Рішення № 80266227, 21.02.2019, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21.02.2019 Справа № 905/1688/15

Господарський суд Донецької області у складі колегії суддів:

головуючий суддя - Величко Н.В.,

суддя – Тарапата С.С., суддя – Лейба М.О.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні матеріали

за позовом: Публічного акціонерного товариства “Всеукраїнський банк розвитку” (код ЄДРПОУ 36470620, адреса: 01135, м.Київ, вул.Чорновола В’ячеслава, б.25),

до відповідача: Приватного акціонерного товариства “ОСОБА_1 Україна” (код ЄДРПОУ 25332714, адреса: 83005, м. Донецьк, вул. І. Ткаченка, буд. 189),

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (Ідентифікаційний код 21708016, адреса: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 17),

про: стягнення 289.178.324,98 грн., -

та за зустрічною позовною заявою: Приватного акціонерного товариства “ОСОБА_1 Україна” (код ЄДРПОУ 25332714, адреса: 83005, м.Донецьк, вул.І. Ткаченка, 189),

до Публічного акціонерного товариства “Всеукраїнський банк розвитку” (код ЄДРПОУ 36470620, адреса: 01135, м. Київ, вул. Чорновола В’ячеслава, буд. 25),

про: внесення змін до договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії, -

за участю представників:

від позивача (відповідача за зустрічним позовом): ОСОБА_2 – адвокат за довіреністю;

від відповідача (позивача за зустрічним позовом): ОСОБА_3 – адвокат за ордером та довіреністю;

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ОСОБА_4 – за довіреністю, -

СУТЬ СПОРУ:

У серпні 2015 року Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський банк розвитку» (далі за текстом – ПАТ «ВБР», позивач) в особі представника уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «ВБР» ОСОБА_1 звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Приватного акціонерного товариства “ОСОБА_1 Україна” (далі за текстом – ПрАТ «ОСОБА_1 Україна», відповідач) про стягнення 289.178.324,98 грн. (двісті вісімдесят дев’ять мільйонів сто сімдесят вісім тисяч триста двадцять чотири гривні 98 коп.), з яких:

- прострочена заборгованість по тілу кредиту – 231.749.379,17 грн. (двісті тридцять один мільйон сімсот сорок дев’ять тисяч триста сімдесят дев’ять гривень 17 коп.);

- прострочена заборгованість за процентами – 46.678.266,18 грн. (сорок шість мільйонів шістсот сімдесят вісім тисяч двісті шістдесят шість гривень 18 коп.);

- пеня – 10.750.679,63 грн. (десять мільйонів сімсот п’ятдесят тисяч шістсот сімдесят дев’ять гривень 63 коп.).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем порушено зобов'язання за кредитним договором про відкриття мультивалютної кредитної лінії №KKMV.154391.009 від 04.10.2013р. в частині своєчасного повернення кредиту та своєчасної сплати відсотків за користування кредитом.

На підтвердження позовних вимог надано суду (у копіях): кредитний договір про відкриття мультивалютної кредитної лінії №KKMV.154391.009 від 04.10.2013р. з додатковими угодами до нього № 1 від 04.10.2013, № 3 від 27.06.2014, № 4 від 03.09.2014, розпорядження ПАТ «ВБР» на проведення видачі кредиту, листи ПрАТ «Торгова компанія «Гірничі машини», меморіальні ордери, повідомлення ПАТ «ВБР» про необхідність погашення заборгованості від 05.12.2015 № 116, від 05.12.2014 № 117, від 23.06.2015 № 3479, лист-запит ПАТ «ВБР» від 05.10.2015 № 7537 щодо фактичного місцезнаходження ПрАТ «ОСОБА_1 Україна» з доказом вручення поштового відправлення, лист-запит АТ «ОСОБА_1 Україна» від 28.09.2015 № 1227 щодо надання довідки про заборгованість по кредитам та процентам на 30.09.2015, розрахунок позовних вимог, виписки по особовим рахункам, статутні документи відповідача, відомості Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців стосовно учасників справи, договори поруки №РХ029031.186380.001 від 22.10.2013 з додатковою угодою від 27.06.2014, № РХ029031.180464.001 від 04.10.2013 з додатковими угодами та додатками.

Ухвалою від 27.08.2015 порушено провадження у справі № 905/1688/15.

Розгляд справи неодноразово відкладався, строк розгляду справи продовжувався. Провадження у справі зупинялось у зв’язку з оскарженням сторонами процесуальних документів суду та необхідністю скерування матеріалів справи до судів вищих інстанції. Склад суду змінювався.

09.10.2015 відповідачем подано до суду зустрічну позовну заяву б/н, б/д (вх. суду № 14564/15) до Публічного акціонерного товариства “Всеукраїнський банк розвитку” про внесення змін до договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії № №KKMV.154391.009 від 04.10.2013р. в частині терміну користування кредитом та дати закінчення строку дії ліміту, шляхом продовження терміну користування кредитом, строків (термінів) нарахованих за ним процентів та дати закінчення строку дії ліміту до дати втрати чинності Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» із зупиненням нарахування процентів до дати втрати чинності Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».

Зустрічний позов мотивований загостренням соціальної і економічної ситуації на сході України та проведенням антитерористичної операції, внаслідок чого склалася істотна зміна обставин, що унеможливлює виконання кредитного договору на умовах, які досягнуто сторонами при його укладенні та подальшій зміні, тому, на переконання ПрАТ «ОСОБА_1 Україна», виникли підстави для внесення змін до договору в силу приписів ст. 652 ЦК України.

У зустрічному позові заявник звертав увагу суду, що договори на які посилається позивач у зустрічній позовній заяві, наявні в матеріалах справи, тому докази, на яких ґрунтуються його вимоги, не додавав.

Ухвалою від 11.01.2016 прийнято зустрічну позовну заяву по справі № 905/1688/15 Приватного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Україна» до Публічного акціонерного товариства “Всеукраїнський банк розвитку” про внесення змін до договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії № №KKMV.154391.009 від 04.10.2013р. для спільного розгляду з первісним позовом.

Від ПАТ «ВБР» надійшов відзив-заперечення вих.№ б/н від 08.02.2016 на зустрічну позовну заяву (вх.суду № 4003/16 від 08.02.2016), в якому останній вказував, що протягом з дати подачі позовної заяви про стягнення заборгованості та до теперішнього часу будь-яких платежів ПрАТ «ОСОБА_1 Україна» як позичальником ні частково, ні в повному обсязі не здійснено. Саме лише посилання на незадовільний фінансовий стан не є обставиною, що може слугувати підставою для зміни умов договору за рішенням суду в розумінні положень ч.2, ч.4 ст. 652 ЦК України. Крім того, відповідач за зустрічним позовом вказував, що ПрАТ «ОСОБА_1 Україна» не надано сертифікату Торгово-промислової палати України щодо засвідчення обставин форс-мажору, який є єдиним належним доказом таких обставин в силу приписів ст. 10 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції». На переконання ПАТ «ВБР», відповідачем за первісним позовом не доведено підстав для зміни умов кредитного договору до закінчення проведення антитерористичної операції, а скрутне матеріальне становище існує як у ПрАТ «ОСОБА_1 Україна», так і у ПАТ «ВБР», при цьому, стан останнього є більш тяжким у зв’язку з початком процедури ліквідації банку. Крім того, у відзиві-запереченнях ПАТ «ВБР» зазначав, що положення ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» передбачають саме заборону нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов’язань за кредитними договорами та договорами позики, а не зупинення нарахування процентів за користування коштами за кредитним договором. З цих підстав просить в задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

На підтвердження таких доводів надано суду: документи, підтверджуючі ліквідацію ПАТ «ВБР», інформаційну довідку від 04.02.2016 № 2603, розрахунок заборгованості станом на 09.07.2015 за кредитною угодою №KKMV.154391.009 від 04.10.2013р., копії яких долучено до матеріалів справи.

23.08.2018 ПрАТ «ОСОБА_1 Україна» подано відзив на первісну позовну заяву ПАТ «ВБР» про стягнення заборгованості за кредитним договором (вх.суду № 17489/18 від 23.08.2018), в якому викладено заперечення проти задоволення позову.

Відповідач за первісним позовом вказував, що із документів, доданих позивачем до матеріалів справи, неможливо документально обґрунтувати нараховані банком до сплати суми процентів та пені. Також відповідач зазначав, що оскільки ПАТ «ВБР» не надано суду оригіналів документів, доданих до позовної заяви, вважає, що без оригіналів таких документів неможливо розглянути позов відповідно до заявлених вимог.

ПАТ «ВБР» подано до суду відповідь на відзив вих.№ б/н від 17.10.2018 (вх.суду №21257/18 від 19.10.2018), в якій викладено заперечення проти доводів відповідача.

За твердженням позивача, вимоги щодо стягнення з відповідача прострочених процентів та пені підтверджуються наявними у справі виписками по особових рахунках ПрАТ «ОСОБА_1 Україна», зокрема: виписки по рахунках № 2069, № 2068 по процентах та №8801 стосовно пені, а згідно з нормами Загальних положень Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженої постановою Правління НБУ від 17.06.2004 № 280, Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління НБУ 18.06.2003 № 254 інформація, що міститься в первинних документах, систематизується в регістрах синтетичного та аналітичного обліку; регістри синтетичного та аналітичного обліку ведуться на паперових носіях або в електронній формі; особові рахунки є регістрами аналітичного обліку, що вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня; виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій. Надання кредиту за кредитним договором здійснювалось банком в безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на рахунки, які були зазначені відповідачем у заявах від 07.10.2013, 22.10.2013, 28.10.2013, 29.10.2013, 04.11.2013, 06.11.2013, 07.11.2013, 13.11.2013, 18.11.2013, 26.11.2013, 25.11.2013, 06.12.2013, 09.12.2013, 09.01.2014, 27.01.2014, 07.02.2014. Банк виконав свої обов’язки згідно приписів кредитного договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії у повному обсязі, про що свідчать наявні в матеріалах справи меморіальні ордери та виписка по особовому рахунку № 2063. Відповідач у період з 08.10.2013 по 28.06.2014 виконував умови кредитного договору, частково погашаючи заборгованість за кредитним договором, в тому числі заборгованість по кредиту та нарахованих процентах за користування кредитом; заборгованість відповідача по тілу кредиту підтверджується виписками по особових рахунках № 2063, 2067, які наявні в матеріалах справи.

Також позивач вказував, що із регулярної річної інформації, розкритої АТ «ОСОБА_1 Україна» в загальнодоступній інформаційній базі даних НКЦПФР за 2013 – 2017 роки, в розділі «Інформація про зобов’язання емітента», зазначено зобов’язання АТ «ОСОБА_1 Україна» зокрема перед ПАТ «ВБР» за кредитним договором про відкриття мультивалютної кредитної лінії №KKMV.154391.009 від 04.10.2013р., відсоток за користування коштами (відсоток річних) - 16,5.

Щодо доводів відповідача про те, що наявна у нього копія кредитного договору відмінна від копії, наданої позивачем, у розмірі пені,черговості погашення заборгованості у відповідності до п.2.9 договору та розмірі процентів, ПАТ «ВБР» зазначив, що відповідач такої копії разом з відзивом до суду не надав. Поряд з цим, погашення заборгованості АТ «ОСОБА_1 Україна» здійснювало в черговості, визначеній в п.2.9 кредитного договору, що підтверджується розрахунком заборгованості та виписками, які наявні в матеріалах справи. На думку ПАТ «ВБР», відповідач, зазначаючи недостовірну інформацію, намагається ввести суд в оману.

На підтвердження таких доводів до відповіді на відзив додано: розрахунок заборгованості за процентами за користування кредитом станом на 09.07.2015, меморіальні ордери щодо перерахування грошових коштів згідно кредитного договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії №KKMV.154391.009 від 04.10.2013р., витяг з регулярної інформації емітента за 2013 – 2017 роки, розміщеній в загальнодоступній інформаційній базі даних НКЦПФР інтернет-порталу www.smida.gov.ua – єдиного інформаційного масиву даних про емітентів цінних паперів, які долучено до матеріалів справи.

Ухвалою від 23.10.2018 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.

Третя особа у своїх поясненнях (вх.суду № 23398/18 від 19.11.2018) позовні вимоги ПАТ «ВБР» підтримує з підстав, аналогічних викладеним позивачем у позовній заяві. Щодо вимог зустрічної позовної заяви зазначає, що Фондом гарантування не отримано зустрічної позовної заяви відповідача, що не дає змоги надати обґрунтованих заперечень по суті таких вимог.

Відповідачем за первісним позовом подано суду письмові пояснення щодо доцільності проведення судової економічної експертизи, призначеної ухвалою суду від 06.04.2016 по справі № 905/1688/15 за його ініціативою (вх.суду № 25884/18 від 21.12.2018), а також копію договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії №KKMV.154391.009 від 04.10.2013р., які долучено до матеріалів справи.

Ухвалою від 21.01.2019 судом визнано недоцільним проведення судової економічної експертизи по справі № 905/1688/15, призначеної ухвалою Господарського суду Донецької області від 06.04.2016; закрито підготовче провадження у справі № 905/1688/15; призначено розгляд справи по суті на 13.02.2019; явка представників сторін обов’язковою не визнавалась.

В судовому засіданні 13.02.2019 розпочато розгляд справи по суті. Представники позивача, відповідача та третьої особи виступили з вступним словом та підтримали свої доводи щодо предмета позову за первісним позовом, викладені ними письмово в ході підготовчого провадження.

Одночасно, представником відповідача зазначено про те, що ПрАТ «ОСОБА_1 Україна» не підтримує зустрічну позовну заяву до Публічного акціонерного товариства “Всеукраїнський банк розвитку” про внесення змін до договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії № №KKMV.154391.009 від 04.10.2013р. та відмовляється від неї і просить таку зустрічну позовну заяву залишити без розгляду, що відображено у протоколі судового засідання.

Судом перевірено повноваження представника відповідача, яким підписано заяву від 13.02.2019, також встановлено, що дії представника відповідача не суперечать інтересам особи, яку він представляє, тому прийнято заяву відповідача про залишення без розгляду такої зустрічної позовної заяви.

Судом з’ясовано обставини справи, досліджено докази та оголошено перерву до 21.02.2018, про що представників сторін повідомлено під розписку.

В судовому засіданні, що відбулось 21.02.2019, представники позивача та третьої особи підтримали свої вимоги, представник відповідача підтримав свої заперечення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників учасників справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства “Всеукраїнський банк розвитку”, з огляду на наступне:

З матеріалів справи вбачається, що 04.10.2013 між позивачем, Публічним акціонерним товариством “Всеукраїнський банк розвитку” (банк) та Приватним акціонерним товариством “Торгова компанія “Гірничі машини”, яке у подальшому було перейменоване в Приватне акціонерне товариство “ОСОБА_1 Україна” (позичальник, відповідач) укладено кредитний договір про відкриття мультивалютної кредитної лінії №KKMV.154391.009 (далі - кредитний договір), з наступними змінами та доповненнями.

За своєю правовою природою договір №KKMV.154391.009 від 04.10.2013 є кредитним договором, згідно з яким, за приписами ст. 1054 Цивільного кодексу України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.

Приписами п. 1.1.1 кредитного договору передбачено, що кредит надається у вигляді невідкличної мультивалютної кредитної лінії з лімітом заборгованості у розмірі 231.797.000,00 грн. (далі - “ліміт кредитної лінії”). Грошові кошти в рамках кредитної лінії можуть бути надані банком у наступних валютах: гривнях та доларах США (далі - “валюти кредитування”).

Згідно п. 1.1.2 кредитного договору термін користування кредитом по 03 жовтня 2016 року.

Пункт 1.1.3 кредитного договору встановлено, що процентна ставка за користування кредитом:

16,5% річних за кредитом у гривні;

10% річних за кредитом у доларах США.

Процентна ставка за користування кредитом підлягає перегляду кожні 12 місяців починаючи від дати підписання кредитного договору. Зміна процентної ставки за користування кредитом здійснюється в порядку, передбаченому розділом 5 цього договору.

Відповідно до п.2.3 кредитного договору, моментом (днем) надання кредиту вважається день перерахування грошових коштів на відповідні рахунки, визначені в заяві позичальника.

Період сплати процентів: з 1-го по 5-е число кожного поточного місяця, починаючи з дати підписання даного договору. Заборгованість за процентами погашається в сумі залишку на 1-ше число кожного поточного місяця за попередній місяць, починаючи з дати підписання даного договору. При несплаті процентів у зазначеній строк вони вважаються простроченими (крім випадків розірвання договору згідно з п.6.1). Проценти нараховуються та сплачуються у тій валюті, в якій видано кредит (п. 2.4.кредитного договору).

Про зміну процентної ставки та/або комісії банк письмово повідомляє позичальника шляхом направлення листа з повідомленням про вручення, а також надає для укладення відповідні додаткові угоди. Зміна відсоткової ставки здійснюється тільки за згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди (п. 5.1.1 кредитного договору).

У відповідності до п. 6.1 кредитного договору при настанні будь-якої з наступних подій, в тому числі, порушенні позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених умовами даного договору, банк має право вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту, сплати процентів за користування ним, виконання інших зобов'язань за договором у повному обсязі шляхом направлення повідомлення.

За порушення строків погашення заборгованості за користування кредитом згідно п.п.1.1.2, 2.5, 4.2.2 банк має право збільшити процентну ставку, що встановлена в п. 1.1.3 цього договору на 2% річних (п. 6.2 кредитного договору).

За порушення строків сплати процентів за користування кредитом та/або комісій банк має право нараховувати позичальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої заборгованості за кожен день прострочення (п. 6.4 кредитного договору).

Відповідно до п.7.1 договору цей договір набуває чинності з дати його підписання та скріплення печатками сторін та діє до повного виконання позичальником своїх зобов’язань за цим Договором.

В кредитний договір №ККМV.154391.009 від 04.10.2013 неодноразово вносились зміни, шляхом укладення додаткових угод.

Так, додатковою угодою № 4 від 03.09.2014 сторони дійшли згоди змінити п.1.1.1. Кредитного договору та викласти його в наступній редакції:

“1.1.1. Кредит надається у вигляді невідкличної мультивалютної кредитної лінії з лімітом заборгованості у розмірі 231.797.000,00грн., надалі за текстом – “ліміт кредитної лінії”. Грошові кошти в рамках кредитної лінії можуть бути надані банком у наступних валютах: гривнях та доларах США (далі – “валюти кредитування”)

Ліміт кредитної лінії встановлюється з періодом безперервного користування до 03.06.2015. В подальшому не більш, ніж 12 календарних місяців. Якщо строк погашення кредиту припадає на не банківський день, то погашення повинне бути здійснено не пізніше наступного банківського дня. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються та сплачуються також і за період від дня, що не є банківським, по день, що передує наступний банківський день. Неустойка при цьому не нараховується.

Банківський день - день, у якій банківські установи України відкриті для проведення операцій з переказу коштів з використанням каналів взаємодії із НБУ.

Період безперервного використання – проміжок часу, протягом якого на кінець кожного операційного дня за позичковим рахунком клієнта зафіксоване безперервне активне (дебетове) сальдо.

Початком періоду безперервного користування лімітом кредитної лінії вважається перший день, починаючи з якого безперервно існувала заборгованість клієнта за кредитом.

Датою закінчення періоду безперервного користування Кредитом вважається день, по закінченні якого на позичковому рахунку зафіксована відсутність заборгованості клієнта за кредитом”.

Також, зазначеною додатковою угодою № 4 від 03.09.2014 викладено в новій редакції п.1.1.3 кредитного договору:

“ 1.1.3 Процентна ставка за користування кредитом:

16,5% річних за кредитом у гривні;

10,0% річних за кредитом у доларах США.

Процентна ставка за користування кредитом підлягає перегляду кожні 12 місяців починаючи від дати підписання кредитного договору. Зміна процентної ставки за користування кредитом здійснюється в порядку, передбаченому розділом 5 цього договору.

У разі порушення строків виконання п.2.2 або п.4.2.5 (в частині передачі банку в забезпечення цілісно – майнового комплексу) процентна ставка збільшується до:

19,0% річних за кредитом у гривні;

12,5% річних за кредитом у доларах США.”

Строк сплати процентів за кредитним договором за період з 01.05.2014 по 30.09.2014 встановлюється до 10.10.2014 включно. З 11.10.2014 період сплати процентів встановлюється: з 1-го по 5-е число кожного поточного місяця. Заборгованість за процентами погашається в сумі залишку на 1-ше число кожного поточного місяця за попередній місяць. При несплаті процентів у зазначеній строк вони вважаються простроченими. Проценти нараховуються та сплачуються у тій валюті, в якій видано кредит (п. 2.4 в редакції додаткової угоди № 4 від 03.09.2014).

Згідно додаткової угоди №4 від 03.09.2014 банк та позичальник також дійшли згоди змінити п.2.5 Кредитного договору:

“Позичальник користується кредитними коштами за наступним графіком зменшення ліміту кредитної лінії:

04.10.2013 (дата початку строку дії ліміту) – 10.10.2014 (дата закінчення строку дії ліміту) - 231.797.000,00грн (діючий ліміт кредитної лінії)

11.10.2014 (дата початку строку дії ліміту) – 03.10.2016 (дата закінчення строку дії ліміту) - 221.797.000,00грн (діючий ліміт кредитної лінії). При невиконанні графіка зменшення ліміту в зазначений строк, починаючи з наступного дня після дати закінчення строку дії ліміту, сума зменшення ліміту вважається простроченою”.

У відповідності до п. 4.2.5 кредитного договору в редакції додаткової угоди № 4 від 03.09.2014 позичальник зобов’язується, в тому числі, до 01.11.2014 передати банку в забезпечення цілісно-майновий комплекс (нерухомість та обладнання), яке належить ПАТ “Дружковський машинобудівний завод” та знаходиться за адресою: м.Дружківка, вул.Леніна,7.

Факт видачі кредиту підтверджується матеріалами справи (заявами позичальника, меморіальними ордерами, банківськими виписками).

Предметом розгляду у цій справі є вимоги ПАТ «ВБР» до ПрАТ «ОСОБА_1 Україна» як позичальника про стягнення 289.178.324,98 грн. (двісті вісімдесят дев’ять мільйонів сто сімдесят вісім тисяч триста двадцять чотири гривні 98 коп.), з яких: прострочена заборгованість по тілу кредиту – 231.749.379,17 грн. (двісті тридцять один мільйон сімсот сорок дев’ять тисяч триста сімдесят дев’ять гривень 17 коп.); прострочена заборгованість за процентами – 46.678.266,18 грн. (сорок шість мільйонів шістсот сімдесят вісім тисяч двісті шістдесят шість гривень 18 коп.); пеня – 10.750.679,63 грн. (десять мільйонів сімсот п’ятдесят тисяч шістсот сімдесят дев’ять гривень 63 коп.).

Відповідач у відзиві та поясненнях від 15.11.2018 ставить під сумнів відповідність поданої позивачем копії договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії від №KKMV.154391.009 від 04.10.2013 оригіналу та посилається на наявність у нього копії договору №KKMV.154391.009 від 04.10.2013, які різняться за змістом. При цьому різниця є у розмірі пені, яка може стягуватись за договором, черговості погашення заборгованості у відповідності до п. 2.9 договору, а також розмірі процентів.

Судом неодноразово витребовувався у сторін оригінал договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії №KKMV.154391.009 від 04.10.2013, однак оригінал вказаного договору не був наданий суду ані позивачем, ані відповідачем, з посиланням на відсутність доступу до майна та документів, що залишились на території міста Донецьк, яка не контролюється органами державної влади України через проведення активної фази антитерористичної операції.

Суд враховує, що за відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень офіційного веб-порталу «Судова влада України» в мережі Інтернет, відомості якого є офіційними та загальнодоступними, господарським судом Донецької області розглядалась справа №905/1250/15 за позовом Публічного акціонерного товариства “Всеукраїнський банк розвитку” до відповідача ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю “Гірничі машини-Дружківський машинобудівний завод”, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Приватного акціонерного товариства “ОСОБА_1 Україна”, про стягнення заборгованості за кредитним договором №ККМV.154391.009 від 04.10.2013 у розмірі 289.178.324,98 грн.

В обґрунтування позовних вимог Публічне акціонерне товариство “Всеукраїнський банк розвитку” посилалось на невиконання умов кредитного договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії №KKMV.154391.009 від 04.10.2013 та договору поруки № РХ029031.186380.001 від 22.10.2013.

В ході розгляду справи № 905/1250/15 судом було досліджено умови кредитного договору №KKMV.154391.009 від 04.10.2013 та встановлено обставини, пов’язані з його виконанням.

За результатами розгляду даної справи господарським судом Донецької області винесено рішення від 28.04.2016 про відмову у задоволенні позову.

Рішення суду мотивоване тим, що порука є припиненою, оскільки додатковою угодою №4 від 03.09.2014 до кредитного договору №KKMV.154391.009 від 04.10.2013 внесені зміни, які змінюють умови основного зобов’язання без згоди поручителя, та призвели або можуть призвести до збільшення обсягу відповідальності поручителя.

Вказане рішення залишено без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 13.06.2016 у справі № 905/1250/15.

Суд також враховує, що при розгляді справи № 905/1250/15 ПрАТ «ОСОБА_1 Україна», який приймав участь у вказаній справі як третя особа без самостійних вимог на предмет спору, не ставив під сумнів умови кредитного договору №KKMV.154391.009 від 04.10.2013.

Зміст умов кредитного договору №KKMV.154391.009 від 04.10.2013, що досліджувався судом в межах справи № 905/1250/15, співпадає зі змістом умов кредитного договору №KKMV.154391.009 від 04.10.2013, що наданий ПАТ «ВБР» до позовної заяви в межах справи № 905/1688/15.

Згідно ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, враховуючи, що рішення господарського суду Донецької області від 28.04.2016 у справі №905/1250/15 (за якою розглядалось питання щодо стягнення заборгованості з поручителя за спірним кредитним договором і надано оцінку умовам такого договору), таке рішення набрало законної сили 13.06.2016, а також те, що ані позивачем, ані відповідачем при вирішенні спору у справі № 905/1688/15 не було подано для огляду оригіналу кредитного договору №KKMV.154391.009 від 04.10.2013, тому суд приймає як належний доказ поданий у копії саме ПАТ "ВБР" кредитний договір №KKMV.154391.009 від 04.10.2013.

У сукупності з наведеним, суд приймає також до уваги пояснення позивача та регулярну річну інформацію, розкриту ПрАТ «ОСОБА_1 Україна» в загальнодоступній інформаційній базі даних НКЦПФР за 2013 – 2017 роки, в розділі «Інформація про зобов’язання емітента», в якій значаться зобов’язання ПрАТ «ОСОБА_1 Україна» зокрема перед ПАТ «ВБР» за кредитним договором про відкриття мультивалютної кредитної лінії №KKMV.154391.009 від 04.10.2013р., відсоток за користування коштами (відсоток річних) - 16,5 (загальнодоступна інформаційна база даних НКЦПФР інтернет-порталу www.smida.gov.ua).

За умовами ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст.525-526 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Матеріалами справи доведено, що банком належним чином виконані умови договору щодо надання кредитних коштів на підставі заяв позичальника, що підтверджено відповідними меморіальними ордерами та банківськими виписками, які наявні в матеріалах справи.

Статтею 1050 ЦК України встановлені наслідки порушення договору, зокрема, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).

Частиною 1 ст. 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У зв’язку з невиконанням позичальником своїх зобов’язань щодо сплати кредиту згідно встановленого графіку та погашення відсотків, банк направив позичальнику на адреси: 01015, м.Київ, вул. Лейпцігська, 15 та 50057, Дніпропетровська обл., м. Кривий ріг, вул. Заводська, 1 повідомлення №3479 від 23.06.2015 з вимогою не пізніше 7 календарних днів з дня одержання повідомлення сплатити всю заборгованість за кредитним договором (повідомлення отримано відповідачем 26.06.2015р.), що залишилось останнім без задоволення.

У відповідності до листа ПрАТ "ОСОБА_1 Україна" №1227 від 28.09.2015 за підписом головного бухгалтера документи позичальнику необхідно направляти за адресою: 50057, Дніпропетровська обл., м. Кривий ріг, вул. Заводська, 1.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України). Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Позивач просить стягнути з відповідача прострочену заборгованість за кредитом – 231.749.379,17 грн., господарський суд задовольняє цю вимогу позивача з огляду на наступне:

У п. 6.1 кредитного договору передбачено право банку вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту, сплати процентів за користування ним, виконання інших зобов'язань за договором у повному обсязі шляхом направлення повідомлення у випадку, в тому числі, порушення позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених умовами даного договору.

Відповідно до наданих позивачем банківських виписок, заборгованість за кредитом за кредитним договором про відкриття мультивалютної кредитної лінії №KKMV.154391.009 від 04.10.2013 складає 231.749.379,17 грн.

Відповідачем доводи позивача належними доказами не спростовано, документального підтвердження повного чи часткового погашення вказаної суми боргу протягом всього часу розгляду справи суду не представлено.

Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги, що вимоги позивача про стягнення заборгованості за кредитом є правомірними, підтверджені матеріалами справи, тому підлягають задоволенню у повному обсязі, а саме у розмірі 231.749.379,17 грн.

Крім того, позивач пред’явив до стягнення з відповідача 46.678.266,18грн. заборгованості за процентами за користування кредитом за період з 01.07.2014 по 08.07.2015.

Із матеріалів справи вбачається, що згідно з вимогами кредитного договору за наявності прострочення виконання основного зобов'язання щодо сплати кредиту згідно встановленого графіку та погашення відсотків, позивач 23.06.2015 використав право вимагати дострокового повернення суми кредиту, що залишилася несплаченою, а також сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України шляхом стягнення цих коштів у судовому порядку.

Такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови основного зобов'язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом.

Оскільки 23.06.2015 ПАТ «ВБР» використав право вимагати дострокового повернення усієї суми кредиту, то з цього часу настав строк виконання договору в повному обсязі і право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припинилося.

Такий висновок узгоджується і з висновком, викладеним у постанові ОСОБА_6 Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), відповідно до якого після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.

В матеріалах справи містяться документи (виписки з відповідних рахунків), з яких вбачається заборгованість з урахуванням часткової оплати за нарахованими процентами.

Враховуючи викладене, заборгованість за процентами може бути нарахована до 23.06.2015 (включно), що зумовлює часткове задоволення позовних вимог в цій частині, а саме у розмірі 44.891.864,72грн. (сорок чотири мільйони вісімсот дев’яносто одна тисяча вісімсот шістдесят чотири гривні 72 коп.)

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 10.750.679,63грн. - пені за несвоєчасне погашення процентів за період з 14.10.2014 по 08.07.2015.

Колегія суддів враховує, що Указом Президента України від 14 квітня 2014 року №405/2014 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» запроваджено антитерористичну операцію на території України. Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» визначений період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності зазначеним Указом Президента України та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України. На час розгляду справи антитерористична операція триває. Зі змісту статті 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом», антитерористична операція включає комплекс скоординованих спеціальних заходів, спрямованих на попередження, запобігання та припинення терористичної діяльності, звільнення заручників, забезпечення безпеки населення, знешкодження терористів, мінімізацію наслідків терористичної діяльності. Згідно зазначеного Закону райони проведення антитерористичної операції визначаються у тому числі керівництвом антитерористичної операції.

На виконання рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України", приписів Закону України «Про боротьбу з тероризмом», керівником Антитерористичного центру при СБУ виданий Наказ від 07.10.2014р. №33/6/а «Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення», відповідно до якого районами проведення АТО визначені Донецька та Луганська області з терміном дії з 07.04.2014 року.

Згідно Закону України «Про боротьбу з тероризмом» в районі проведення антитерористичної операції встановлюється особливий порядок пов'язаний з наданням спеціальних повноважень, необхідних для забезпечення безпеки і здоров'я громадян, які опинилися в районі проведення антитерористичної операції, нормального функціонування державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій. У зв'язку із зазначеними приписами Закону, Розпорядженням КМУ України від 7 листопада 2014року №1085-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення. До переліку пунктів, на території в яких органі влади тимчасово не здійснюють свої повноваження увійшло місто Донецьк.

Постановою Правління Національного Банку України від 06.08.2014р. №466 «Про призупинення здійснення фінансових операцій» банкам України заборонено здійснювати усі види фінансових операцій у населених пунктах, які не контролюються українською владою. Згідно Тимчасового порядку здійснення контролю за переміщенням осіб, транспортних засобів та вантажів вздовж лінії зіткнення у межах Донецької та Луганської областей, затвердженого наказом першого заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України (керівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) від 22 січня 2015року №27, встановлено особливий порядок переміщення в районі проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей, а також вздовж лінії зіткнення у межах Донецької та Луганської областей, осіб, транспортних засобів та вантажів. До зазначених територій включені території, на яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не у повному обсязі повноваження, передбачені законодавством України.

Таким чином, наразі територія м. Донецька є неконтрольованою органами державної влади України, входить в зону АТО, у зв'язку з чим забезпечення виконання Конституційних основ правового господарського порядку в Україні, встановлених ст. 42 Конституції України та ст. 5 Господарського кодексу України, на зазначених територіях є неможливим.

Проте, Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» визначені заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, а саме накладено мораторій на нарахування пені та штрафів на основну суму заборгованості за кредитними зобов'язаннями, на проведення перевірок органами і посадовими особами, уповноваженими законами здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, на примусову реалізацію предметів іпотеки, особливий порядок перереєстрації суб'єктів, тощо. Таким чином, Держава гарантувала визначеним вище суб'єктам пільгові умови виконання зобов'язань, пов'язані зі звільненням від відповідальності за порушення зобов'язань, визначених законом.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцем реєстрації відповідача є Донецька область, місто Донецьк, вул. Івана Ткаченка, будинок 189.

30.10.2014 року розпорядженням №1053-р Кабінет Міністрів України на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" затвердив перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, до якого увійшло місто Донецьк.

Розпорядженням від 05.11.2014 року №1079-р Кабінет Міністрів України зупинив дію зазначеного вище розпорядження.

02.12.2015 року розпорядженням №1053-р Кабінет Міністрів України на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" затвердив перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, до якого увійшло місто Донецьк.

Враховуючи викладене, приписи ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, Наказ керівника Антитерористичного центру при СБУ від 07.10.2014 № 33/6/а «Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення», Розпорядження КМУ України від 7 листопада 2014 року №1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, Закон України «Про боротьбу з тероризмом», а також усвідомлюючи загальновідомий факт місцезнаходження відповідача в зоні активних бойових дій, суд застосовує до правовідносин між позивачем та відповідачем ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» та відмовляє в задоволені вимог ПАТ "ВБР" щодо стягнення пені, оскільки пеня нарахована в період проведення антитерористичної операції.

Враховуючи вищезазначене, вимога позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 10.750.679,63грн. за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань за кредитним договором не підлягає задоволенню.

Згідно п.22 ч.1 ст.5 Закону України “Про судовий збір” в редакції, що діяла на момент звернення з позовом, позивач був звільнений від сплати судового збору.

Враховуючи, що вимоги позивача задоволені частково, спір виник з вини відповідача, на останнього покладається судовий збір пропорційно задоволеної судом суми відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 73 - 86, 91, 123, 129, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства “Всеукраїнський банк розвитку”, м.Київ до Приватного акціонерного товариства “ОСОБА_1 Україна”, м. Донецьк, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, м. Київ про стягнення 289.178.324,98грн. - задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства “ОСОБА_1 Україна” (код ЄДРПОУ 25332714, адреса: 83005, м. Донецьк, вул. І. Ткаченка, буд. 189) на користь Публічного акціонерного товариства “Всеукраїнський банк розвитку” (код ЄДРПОУ 36470620, адреса: 01135, м.Київ, вул.Чорновола В’ячеслава, б.25) заборгованість за кредитом у розмірі 231.749.379,17 грн., заборгованість за процентами у розмірі 44.891.864,72 грн.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства “ОСОБА_1 Україна” (код ЄДРПОУ 25332714, адреса: 83005, м. Донецьк, вул. І. Ткаченка, буд. 189) на користь Державного бюджету України судовий збір у сумі 174.779,20 грн.

4. В решті позовних вимог відмовити.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

6. Заяву Приватного акціонерного товариства “ОСОБА_1 Україна”, м. Донецьк, від 13.02.2019 (вх.суду № 356/19) задовольнити.

7. Зустрічну позовну заяву Приватного акціонерного товариства “ОСОБА_1 Україна”, м. Донецьк до Публічного акціонерного товариства “Всеукраїнський банк розвитку”, м.Київ про внесення змін до договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії - залишити без розгляду.

8. Рішення може бути оскаржено до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня підписання повного тексту у порядку, передбаченому Розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

9. В судовому засіданні 21.02.2019 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 04.03.2019.

Головуючий суддя Н.В. Величко

Суддя С.С. Тарапата

Суддя М.О. Лейба