Рішення № 80266135, 28.02.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28.02.2019Справа № 910/13407/18За позовом Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду

спеціального призначення "Спецжитлофонд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Варда Спецбуд Монтаж"

про стягнення 3115396,44 грн

Суддя Усатенко І.В.

Секретар судового засідання Микитин О.В.

Представники сторін:

від позивача - Сидорчук Р.Д.

від відповідача - Гаврилова В.А.

В судовому засіданні 28.02.2019 на підставі ст. 240 ГПК України прийнято скорочене рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось з позовом Комунальне підприємство з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Варда Спецбуд Монтаж" про стягнення 3115396,44 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не повернуто завищену вартість підрядних робіт у розмірі 3115396,44 грн, яка визначена за результатами проведеного аудиту, в зв'язку з чим позивачу завдані збитки.

Ухвалою суду від 16.10.2018 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

19.10.2018 від позивача через канцелярію суду надійшов супровідний лист на виконання ухвали від 16.10.2018 про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.10.2018 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 03.12.2018.

14.11.2018 через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти позову заперечує зазначаючи про ту обставину, що в разі виявлення недоліків у роботі чи невідповідності вартості робіт їх обсягам позивач мав про це зазначити в процесі перевірки ходу виконання робіт та скоригувати суму оплати, проте позивачем роботи були прийняті без застережень і заперечень. Крім того, відповідач заперечує проти наявності необхідної кваліфікації у осіб, які проводили аудит, для визначення обсягу та вартості необхідних робіт. Також відповідач зазначає, що вказаний аудиторський висновок не породжує правових наслідків для позивача. Відповідач просить відмовити у задоволенні позову, в зв'язку з його необґрунтованістю.

Ухвалою суду від 03.12.2018 підготовче засідання відкладено на 20.12.2018.

В судовому засіданні 20.12.2018 позивач подав відповідь на відзив, в якій проти відзиву заперечує та зазначає про хибність його висновку про те, що аудиторський висновок не породжує правових наслідків для позивача з посиланням на законодавство.

20.12.2018 в підготовчому засіданні оголошено перерву на 31.01.2019.

Ухвалою суду від 26.12.2018 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів.

22.01.2019 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив з доказами направлення позивачу, в яких він зазначає, що аудиторський висновок не має обов'язкового характеру, а є лише носієм інформації, яка має бути оцінена судом.

Ухвалою суду від 31.01.2019 закрито підготовче провадження та призначено до розгляду по суті на 28.02.2019.

Представник позивача в судовому засіданні 28.02.2019 підтримав позовні вимоги з обставин викладених у заявах по суті справи.

Представник відповідача проти позову заперечував з підстав, викладених у заявах по суті спору.

Відповідно до ст. 217 ГПК України про закінчення з'ясування обставин та перевірки їх доказами суд зазначає в протоколі судового засідання і переходить до судових дебатів.

Представник позивача підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача судових дебатах просив відмовити у позові.

Заслухавши представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

12.05.2016 між Комунальним підприємством з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Варда Спецбуд Монтаж" (підрядник) було укладено договір підряду № 12/05 на виконання будівельних робіт (далі - Договір-1), відповідно до умов якого (п. 1.1) Замовник доручає, а Підрядник забезпечує відповідно до проектної документації та умов договору виконання у 2016, 2017 роках будівельних робіт по об'єкту "Будівництво ліцею на 22 класи на ділянці № 13 в шостому мікрорайоні житлового масиву "Осокорки-Північні" у Дарницькому районі (далі - Роботи), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити належним чином виконані роботи в порядку та на умовах, передбачених цим договором (ДК 021:2015) 45214000-0 (код ЄЗС - єдиний закупівельний словник).

Об'єктом будівництва (виконання робіт) є: ліцей на 22 класи на ділянці № 13 в шостому мікрорайоні житлового масиву "Осокорки-Північні" у Дарницькому районі (далі - Об'єкт) (п. 1.2 Договору-1).

Відповідно до п. 1.4 Договору-1 склад та обсяг робіт визначені технічними завданнями, документацією конкурсних торгів, розробленою на підставі проектної документації, яка є невід'ємною частиною договору, які можуть бути переглянуті в процесі виконання робіт у разі внесення змін до проектної документації та можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків.

Пунктом 2.1 Договору-1 в редакції додаткової угоди № 6 від 25.05.2017 визначено, що строк виконання Робіт: з травня 2016 року по серпень 2017 року.

Пунктом 3.1 договору-1 визначено, що договірна ціна цього договору є динамічною та визначена у додатку № 2, що є невід'ємною частиною цього договору і складає: 84276453,18 грн з урахуванням ПДВ.

Динамічна договірна ціна підлягає зміні у таких випадках: замовник змінює в процесі виконання робіт проектні рішення, що призводить до зміни обсягів робіт та вартісних показників; виникають обставини непереборної сили - надзвичайні обставини та події, які не можуть бути передбачені сторонами під час укладення договору; змінюється законодавство з питань оподаткування та з інших питань, обов'язкове застосування положень якого призводить до зміни вартості робіт; при встановленні іншої ціни на вказані роботи згідно з висновком про вартість виконаних робіт та/або висновком комплексної державної експертизи та/або іншими документами відповідних компетентних та уповноважених органів. Підрядник зобов'язаний здійснити коригування актів при встановленні іншої ціни на вказані роботи згідно висновків про вартість виконаних робіт та/або висновком комплексної державної експертизи та/або іншими документами відповідних компетентних та уповноважених органів (п. 3.3, 4.4.12 договору-1)

Відповідно до п. 11.1 - 11.4, 11.7 договору-1 розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість (акт приймання виконаних будівельних робіт (примірна форма КБ-2-в), довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (примірна форма № КБ-3) з урахуванням вимог розділу ХІ цього договору. Документи про обсяги виконаних Робіт та їх вартість, зазначені у п. 11.1. цього Договору, складаються і підписуються Підрядником та передаються Замовнику до 18 числі поточного місяця. Замовник перевіряє ці документи протягом 10 календарних днів та в раз відсутності зауважень підписує їх. Після підписання відповідних документів Замовник зобов'язаний оплатити виконанні Роботи. У разі виявлення невідповідності Робіт, пред'явлених до оплати, встановленим вимогам завищення їх обсягів або неправильного застосування кошторисних норм, поточних цін розцінок та інших помилок, що вплинули на ціну виконаних Робіт, Замовник має право за: участю Підрядника скоригувати суму, що підлягає сплаті. Розрахунки здійснюються на підставі: Актів приймання виконаних будівельних робіт (Примірна форма № КБ-2-в), Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (Примірна форма № КБ-3). Оплата виконаних Робіт здійснюється Замовником шляхом перерахування грошових коштів у національній валюті (гривні) на розрахунковий рахунок Підрядника, вказаний у розділ XX цього Договору, протягом 15 (п'ятнадцяти) банківських днів, після підписання Сторонам) документів вказаних у п. 11.3. цього Договору. Кінцеві розрахунки між Замовником та Підрядником здійснюються у двотижневі« термін після виконання і приймання всіх передбачених Договором Робіт та реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації або видачі сертифіката, в тому числі щодо пускових комплексів та черг.

Приймання-передача виконаних Робіт проводиться у порядку встановленому чинним законодавством України, шляхом підписання та скріплення печатками Сторін документів вказаних в п. 11.3. цього Договору (з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №461). У разі виявлення в процесі приймання-передачі виконаних Робіт недоліків, допущених з вини Підрядника, він у визначений Замовником строк зобов'язаний усунути їх. Якщо Підрядник не бажає чи не може усунути такі недоліки, Замовник може у порядку, передбаченому Договором, попередньо повідомивши Підрядника, усунути їх своїми силами або із залученням третіх осіб. Витрати, пов'язані з усуненням виявлених недоліків компенсуються Підрядником ( п. 12.1, 12.2 договору-1).

Пунктами 16.1-16.3 договору-1 визначено, що зміна або розірвання Договору здійснюється відповідно до вимог статті 188 Господарського кодексу України, з урахуванням положень цього Договору та з урахуванням вимог іншого законодавства України. Зміна Договору здійснюється шляхом зміни або доповнення його умов за ініціативою будь-якої Сторони на підставі додаткового договору. Додатковий договір є невід'ємною частиною цього Договору. Якщо зміна умов Договору зумовлена обставинами, що залежать від діяльності однієї із Сторін, а інша Сторона внаслідок цього понесе збитки, вона має право на їх відшкодування у встановленому порядку. Внесення змін у Договір чи його розірвання допускається тільки за згодою Сторін. У разі відсутності такої згоди заінтересована Сторона має право звернутися до суду.

Строк дії Договору-1 сторонами погоджено пунктом 17.1 відповідно до якого цей Договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.08.2017, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами зобов'язань за цим Договором.

Сторонами було укладено ряд додаткових угод, якими було визначено ціну договору, розмір сплачених замовником сум та вартість виконаних підрядником робіт та джерела фінансування робіт: № 2 від 17.02.2017, № 3 від 03.03.2017, № 4 від 13.03.2017, № 5 від 03.05.2017.

Згідно додаткової угоди № 5 від 03.05.2017 Сторони погоджують, що ціна договору підряду № 12/05 від 12.05.2016 на виконання будівельних робіт по об'єкту: Будівництво ліцею на 22 класи на ділянці № 13 в шостому мікрорайоні житлового масиву "Осокорки-Північні" у Дарницькому районі становить разом з ПДВ - 84 276 453, 13 грн. Сторони погоджують, що у 2016 році за Договором належним чином було виконано та оплачено робіт на загальну суму 8 499 998, 87 грн., крім того ПДВ 20 % - 1 699 999, 77 грн., разом з ПДВ - 10199998, 64 грн. Сторонами погоджується, що замовником на підставі додаткових угод № 3 від 03.03.2017, № 4 від 13.03.2017 до договору здійснено попередню оплату робіт у розмірі 15190000,00 грн.

В подальшому сторонами Комунальним підприємством з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" (сторона-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Варда Спецбуд Монтаж" (сторона-2) було укладено договір № 168 від 06.10.2017 про відшкодування витрат відповідно до п. 1.1, 1.2 якого За цим Договором Сторона-1 бере на себе; зобов'язання відшкодувати Стороні-2 суму коштів, пов'язаних з виконанням умов договору № 12. від 12.05.20І16 та витрачених на виконання робіт (надання послуг) із захоронення будівельних відходів (вартість талонів на захоронення будівельних відходів) та і оплату послуг пов'язаних з приєднання об'єкта будівництва до діючих інженерних мереж (далі - Витрати) для об'єкта, зазначеного у п.1.2 Договору. Об'єкт виконання робіт (надання послуг): Будівництво ліцею на 22 класи на ділянці № 13 в шостому мікрорайоні житлового масиву "Осокорки-Північні" у Дарницькому районі.

Сума витрат становить всього 521246,07 грн. Сторона-2 зобов'язується надати стороні-1 акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), платіжне доручення та інші первісні документи як підтвердження фактичних витрат. Сторона підписує отримані акти передачі виконаних робіт, засвідчує підпис печаткою і у строк до 5 календарних днів повертає 1 примірник стороні-2, або в цей же строк надає стороні 2 мотивовану письмову відмову у прийнятті виконаних робіт (наданих послуг) (п. 2.1, 2.3, 2.4 договору № 168 з урахуванням додаткової угоди № 1 від 31.10.2017).

Цей договір набирає чинності з моменту кладення та діє до 31.12.2017, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.

Також, 07.08.2017 між Комунальним підприємством з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Варда Спецбуд Монтаж" (підрядник) був укладений договір № 133-Т на виконання додаткових будівельних робіт (далі - договір-2), на підставі якого Замовник доручає, а Підрядник забезпечує відповідно до проектної документації та умов Договору виконання у 2017 році додаткових будівельних робіт з будівництва ліцею на 22 класи на ділянці № 13 в 6-му мікрорайоні житлового масиву «Осокорки-Північні» у Дарницькому районі (далі - Роботи), а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити належним чином виконані Роботи в порядку та на умовах, передбачених цим Договором. Об'єктом будівництва (виконання Робіт) є будівництво ліцею на 22 класи на ділянці № 13 в 6-му мікрорайоні житлового масиву «Осокорки-Північні» у Дарницькому районі (далі - Об'єкт). Основні параметри об'єкта виконання Робіт: загальна площа 7 941,50 м2. (п. 1.1, 1.2, 1.3 Договору-2).

Відповідно до п. 2.1 догвоору-2 в редакції додаткової угоди № 2 від 29.09.2017 строк виконання робіт: з дня укладення цього договору до 31.10.2017.

Відповідно до п. 3.1, 3.3 Договору-2 Договірна ціна цього Договору є динамічною та визначається на основі приблизного кошторису у Договірній ціні (додаток № 2 , що є невід'ємною частиною цього Договору) і складає: 42031935,24 грн. Динамічна договірна ціна підлягає зміні у таких випадках: Замовник змінює в процесі виконання Робіт проектні рішення, що призводить до зміни обсягів Робіт та вартісних показників; виникають обставини непереборної сили - надзвичайні обставини та події, які не можуть бути передбачені Сторонами під час укладення Договору; при встановлені меншої ціни на вказані Роботи згідно з висновком про вартість виконаних Робіт та/або висновком комплексної державної експертизи та/або іншими документами відповідних компетентних та уповноважених органів; у випадках передбачених Законом України «Про публічні закупівлі».

Відповідно до п. 4.1.8, 4.4.14 договору замовник має право Ініціювати внесення змін у Договір, вимагати розірвання Договору та відшкодування збитків за наявності істотних порушень Підрядником умов Договору, а підрядник зобов'язаний Безумовно повернути кошти Замовнику в сумі виявленого контролюючими органами завищення обсягів та вартості виконаних Робіт.

Фінансування робіт здійснюється за рахунок коштів місцевого бюджету. Розрахунки за виконані Роботи проводяться на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість (Акт приймання виконаних будівельних робіт (Примірна форма № КБ-2в), Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (Примірна форма № КБ-3) з урахуванням вимог розділу XI цього Договору. Документи про обсяги виконаних робіт та їх вартість, зазначені у п. 11.1. цього Договору, складаються і підписуються Підрядником та передаються Замовнику до 18 числа поточного місяця. Замовник перевіряє ці документи протягом 10 календарних днів та в разі відсутності зауважень підписує їх. Після підписання відповідних документів Замовник зобов'язаний оплатити виконанні Роботи. У разі виявлення невідповідності Робіт, пред'явлених до оплати, встановленим вимогам, завищення їх обсягів або неправильного застосування кошторисних норм, поточних цін, розцінок та інших помилок, що вплинули на ціну виконаних Робіт, Замовник має право за участю Підрядника скоригувати суму, що підлягає сплаті. Розрахунки здійснюються на підставі: Актів приймання виконаних будівельних робіт (Примірна форма № КБ-2в); Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (Примірна форма № КБ-3). Оплата виконаних Робіт здійснюється Замовником шляхом перерахування грошових коштів у національній валюті (гривні) на розрахунковий рахунок Підрядника, вказаний у розділі XXI цього Договору, протягом 15 (п'ятнадцяти) банківських днів, після підписання Сторонами документів вказаних у п. 11.3. цього Договору (п. 10.1, 11.1-11.4 договору-2).

Відповідно до п. 12.1, 12.2 догвоору-2 приймання-передача виконаних Робіт проводиться у порядку вставленому чинним законодавством України, шляхом підписання та скріплення печатками сторін документів вказаних в п. 11.3. цього Договору у відповідності до п. 11.2. цього договору урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461). У разі виявлення в процесі приймання-передачі виконаних Робіт недоліків допущених з вини Підрядника, він у визначений Замовником строк зобов'язаний усунути їх. Якщо Підрядник не бажає чи не може усунути такі недоліки, Замовник може у порядку, передбаченому Договором, попередньо повідомивши Підрядника, усунути їх своїми силами або із залученням третіх осіб. Витрати, пов'язані з усуненням виявлених недоліків компенсуються Підрядником.

Цей Договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2017, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами зобов'язань за цим Договором (п. 17.1 догвоору-2).

Сторонами в процесі виконання договору-2 укладались додаткові угоди з узгодженням інших строків виконання робіт та їх вартості: № 1 від 12.09.2017, № 2 від 29.09.2017, № 3 від 12.10.2017, № 4 від 14.12.2017.

Додатковою угодою № 4 від 14.12.2017 до договору-2 сторони погодили, що у зв'язку зі змінами в проектній документації та пункту 16.2 розділу XVI «Внесення змін у договір та його розірвання» Договору Сторони погоджують, що ціна Договору становить 29 184 466,67 грн. На підставі пунктів 3.1, 3.2 розділу III «Договірна ціна» і пункту 16.2 розділу XVI «Внесення змін у договір та його розірвання» Договору сторони дійшли згоди внести зміни до Договору про наступне. Пункт 3.1. розділу III «Договірна ціна» викласти в новій редакції: « 3.1. Договірна ціна цього Договору є динамічною та визначається на основі приблизного кошторису у Договірній ціні (додаток №2, що є невід'ємною частиною цього Договору) і складає: 29 184 466,67 грн.»

Суд зазначає, що сторонами визнано обставини щодо оплати робіт за договорами № 12/05 від 12.05.2016, № 133-Т від 07.08.2017 та прийняття вказаних робіт замовником на суму, обумовлену та погоджену сторонами.

Належних та допустимих доказів того, що позивачем заявлялись претензії щодо обсягу виконаних робіт та їх вартості, та якості виконаних робіт в порядку обумовленому договорами підряду суду не надано та й сторони не заперечують факту прийняття робіт без зауважень та застережень.

Згідно ст. 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Як зазначає позивач, Департаментом внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) проведено аудит діяльності позивача під час виконання робіт з будівництва ліцею на 22 класи на ділянці № 13 в шостому мікрорайоні житлового масиву Осокорки-Північні у Дарницькому районі, яким встановлено завищення вартості виконаних відповідачем робіт у розмірі 5188041,00 грн.

Позивач звернувся до відповідача з листами № 056/24-1479 від 11.06.18. та № 056/24-1527 від 19.06.18., в яких викладено вимоги перерахувати позивачу 3132757,83 грн.

Комунальне підприємство з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" з посиланням на приписи ст. 22 ЦК України та статей 224, 225 ГК України наголошує на тому, що відповідачем не виконано взяті на себе зобов'язання з безумовного повернення коштів в сумі виявленого контролюючими органами завищення обсягів вартості виконаних робіт.

Оскільки відповідач добровільно не виконав вимог позивача, а також не повертає вказану суму грошових коштів, позивач вирішив звернутись з даним позовом до суду.

Згідно зі ст. ст. 76-77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд відзначає наступне.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Укладені між сторонами договори за своєю правовою природою є договорами підряду.

Відповідно до ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних випадках ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Крім того, відповідно до ст. 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Підписавши спірні договори та додаткові угоди до них, сторони погодили всі істотні умови договорів та самі визначили і погодили взаємні зобов'язання.

Позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення зайво сплачених бюджетних коштів, вказуючи на те, що за результатами перевірки було встановлено завищення вартості виконаних робіт на суму 3115396,44 грн.

Однак, зазначені кошти були перераховані на підставі спірних договорів підряду та за виконані роботи.

Доказів того, що такі роботи не були прийняті позивачем, або прийняті із зауваженнями, - суду не надано.

Відповідно до ч. 2 ст. 632 ЦК України визначено, що зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 632 ЦК України передбачено, що зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Більше того, відповідно до ч. 2 ст. 845 ЦК України визначено, що якщо фактичні витрати підрядника виявилися меншими від тих, які передбачалися при визначенні ціни (кошторису), підрядник має право на оплату роботи за ціною, встановленою договором підряду, якщо замовник не доведе, що отримане підрядником заощадження зумовило погіршення якості роботи.

В даному випадку вказаних обставин перед судом не доведено, як і не подано доказів коригування сум за участю підрядника.

У якості доказу завищення вартості виконаних робіт за вказаними вище договорами позивач вказує на Аудиторський звіт (без номеру та дати) Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Відповідно до Положення про Департамент внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого рішенням Київської міської ради №151/151 від 18.09.2014 (в редакції на час проведення перевірки), Департамент внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) є структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), підзвітним та підконтрольним Київському міському голові та Київській міській раді.

Згідно п. 1.8 Положення, Департамент діє в інтересах територіальної громади міста в особі Київської міської ради, є органом оперативного контролю та не підміняє контрольних функцій будь-яких державних органів.

Департаменту підпорядковується Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київекспертиза" (п. 1.11).

Відповідно до п. 2.1. Положення, основним завданням Департаменту є надання незалежних висновків та рекомендацій за результатами здійснення контролю за ефективністю діяльності та дотриманням законодавства структурними підрозділами Київської міської ради, виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), підприємствами, установами та організаціями комунальної форми власності територіальної громади міста Києва та районів міста Києва, іншими суб'єктами в частині використання ними відповідних комунальних ресурсів (майна, коштів та іншої комунальної власності), спрямованих на забезпечення ефективного і результативного управління комунальними ресурсами.

Внутрішній аудит як система контролю за діяльністю підконтрольних суб'єктів створюється з метою ефективної оцінки та вдосконалення системи внутрішнього контролю та управління ризиками.

У відповідності до Статуту Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд", затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 777 від 19.04.2001, Комунальне підприємство з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" створене рішенням Київської міської ради № 217/1194 від 01.03.2001 "Про створення комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" та підпорядковується Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Отже, з урахуванням наведеного Департамент внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) проводить внутрішній аудит комунальних підприємств, в тому числі Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд", для ефективного управління комунальними ресурсами, є органом оперативного контролю та не піднімає контрольних функцій будь-яких державних органів.

Враховуючи наведене, Аудиторський звіт Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) не є належним доказом факту завищення вартості виконаних за договорами підряду на виконання вишукувальних та проектних робіт на загальну суму 9455,00 грн., оскільки вказаний аудит є внутрішнім аудитом позивача, який окрім іншого, проведений не державним органом, не створює ніяких наслідків для третіх осіб суб'єктів господарювання.

Суд зазначає, що виявлені Департаментом внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), порушення не можуть впливати на умови укладеного між сторонами договору і не можуть їх змінювати. Звіт аудиту не може змінювати, припиняти договірні правовідносини сторін, зобов'язання, визначені договором. Аудиторський звіт складався з приводу наявності або відсутності відповідних порушень підприємства та містять лише думку органу, який його склав, вони не є рішенням суду або іншого повноважного органу, а тому викладені у звіті висновки не мають заздалегідь обумовленої сили, тобто звіт аудиту не є підставою для стягнення з відповідача коштів, одержаних відповідно до умов договору.

Крім того судом враховано, що у постанові Верховного Суду України від 10.09.2013 у справі №21-237а13 зазначено, що акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися. Акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка акта, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.

Встановлені Департаментом внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та підпорядкованого Департаменту підприємством факти щодо господарської діяльності позивача підлягають доказуванню позивачем та оцінці судом на загальних підставах за правилами, встановленими чинним Господарським процесуальним кодексом України.

Отже, сам лише Аудиторський звіт Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) не є підставою для стягнення з відповідача визначених у вказаному звіті сум та не звільняють сторону від процесуального обов'язку доводити свої вимоги іншими належними та допустимими доказами.

Враховуючи вищевикладене, суд відхиляє звіт Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) як належний та допустимий доказ на підтвердження завищення вартості робіт на заявлену суму 3115396,44 грн., виконаних за договорами № 133-Т від 07.08.2017, № 12/05 від 12.05.2016, оскільки встановлені у звіті факти підлягають доказуванню стороною та оцінці судом на загальних підставах за правилами, встановленими чинним Господарським процесуальним кодексом України.

Разом з тим, документів на підставі яких представниками Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) визначено суму завищення вартості робіт матеріали справи не містять та позивачем суду не надано.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України, збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Частиною 2 статті 224 Господарського кодексу України, передбачено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила правопорушення, в силу ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України, включаються: - вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

З наведеного випливає, що збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони за договором, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником.

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності. Притягнення до цивільно-правової відповідальності можливо лише при наявності певних, передбачених законом умов.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки. Тобто, протиправна дія є причиною, а шкода - наслідком протиправної дії. Відсутність будь-якої з зазначених ознак виключає настання цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді покладення на нього обов'язку з відшкодування збитків.

Позивачем не доведено суду завищення відповідачем вартості робіт за договорами № 12/05 від 12.05.2016, № 133-Т від 07.08.2017 на загальну суму 3115396,44 грн. Докази порушення відповідачем зобов'язань за вказаними договорами та наявності причинного зв'язку між діями відповідача та заявленою позивачем сумою в матеріалах справи, також відсутні.

Дослідивши наявні у справі докази в сукупності з обставинами справи, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено складу цивільного правопорушення як необхідної умови для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, оскільки позивачем не доведено об'єктивну та суб'єктивну сторони спричинених відповідачем збитків, причинно-наслідковий зв'язок між діями та понесеними позивачем збитками саме у розмірі 3115396,44 грн. оскільки не доведено саме вини відповідача у їх понесенні позивачем, які і не доведено, що позивачем вчинялись дії на їх уникнення.

Враховуючи вищевикладене, оскільки сторони погодили вартість робіт в договорах, зміна умов яких в односторонньому порядку не допускається, роботи були виконані та оплачені, суд дійшов висновку, що відповідачем не порушувалися умови укладених між сторонами договорів підряду, положення законодавства та права позивача, а перераховані кошти не являються збитками, у зв'язку з чим суд визнає необґрунтованими вимоги позивача про стягнення 3115396,44 грн. та відмовляє у їх задоволенні.

Крім того, суд зазначає, що умова про безумовне повернення коштів замовнику в сумі виявленого контролюючими органами завищення обсягів та вартості виконання робіт включена лише у договір № 133-Т від 07.08.2017. В аудиторському звіті вказано про загальну суму завищення вартості робіт по обом підрядним договорам: № 133-Т від 07.08.2017 та № 12/05 від 12.05.2016 загальною сумою 5188041,00 грн. Відповідач частково повернув позивачу кошти у розмірі 2072644,56 грн, що підтверджується матеріалами справи та зокрема визнається обома сторонами, в зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача лише частину суми визначеної аудиторським звітом - 3115396,44 грн. З огляду на вищезазначене, позивач не надав належних та допустимих доказів того, що сума у розмірі 3115396,44 грн, яку він просить стягнути з відповідача є саме сумою, яка має бути повернута за договором № 133-Т від 07.08.2017, а не є сумою перевищення вартості робіт за договором № 12/05 від 12.05.2016.

У відповідності до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами (ч. 2 ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами ст. 79 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

У відповідності до ст. 7 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Дана норма кореспондується зі ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Вказані положення передбачають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки.

У відповідності до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Принцип змагальності тісно пов'язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з'ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.

Пунктами 1, 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до положень ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 86, 123, 126, 129, 219, 220, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" (04071, м. Київ. вул. Оболонська, 34, ідентифікаційний код 31454734) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Варда Спецбуд Монтаж" (01001. М. Київ, вул. Володимирська, 10, офіс 420, ідентифікаційний код 39481351) коштів у розмірі 3115396,44 грн - відмовити повністю.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено 06.03.2019

Суддя І.В.Усатенко