Рішення № 80265889, 05.03.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05.03.2019Справа № 910/16956/18Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

За позовом доТовариства з обмеженою відповідальністю "Автокомплект Сіті" Акціонерного товариства "Укртранснафта"про стягнення 1 517, 44 грн. Суддя Підченко Ю.О.Без повідомлення (виклику) учасників справи ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Автокомплект Сіті" (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Акціонерного товариства "Укртранснафта" (надалі - відповідач) про стягнення 898,62 грн пені, 159, 44 грн відсотків за користування чужими коштами, 459,38 грн суми інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, за умови надання належним чином обумовлених договорами послуг не проводив оплату в погоджені сторонами строки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.12.2018 відкрито провадження у справі № 910/16956/18. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, у зв'язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

Заперечень щодо розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження від Сторін до суду не надходило, при цьому про розгляд справи судом Сторони були повідомлені належним чином.

Натомість 11.01.2019 від відповідача до суду надійшов відзив на позов, у якому він повідомив про визнання позову та при цьому вказує на те, що заявлені позивачем до стягнення з відповідача витрати на правову допомогу понесені адвокатом за вісьмома договорами, вартість за кожним із яких складає 625,00 грн.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Між Публічним акціонерним товариством "Укртранснафта", яке змінило найменування на Акціонерне товариство "Укртранснафта", (за договорами - Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Автокомплект Сіті" (за договорами - Продавець) було укладено договір поставки №38/10 від 07.02.2018 та договір поставки №18/20 від 08.02.2018, відповідно до умов яких Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Покупця у погоджені Сторонами механічні запасні частини на автокранну техніку в асортименті, відповідно до коду ДК 021:2015 - 34910000-9 «гужові чи ручні вози, інші транспортні засоби з немеханічним приводом, багажні вози та інші запасні частини» (по договору поставки №38/10 від 07.02.2018) та радіатор системи охолодження КРАЗ 22БС-1301010-11 відповідно до коду ДК 021:2015 - 34910000-9 (по договору поставки №18/20 від 08.02.2018) (надалі за текстом - «Товар»), а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити такий Товар (п. 1.1. вказаних договорів)

Номенклатура, кількість (обсяг), ціна, строк, місце та умови поставки та гарантії, за погодженням Сторін, вказуються у Специфікації, що є Додатком №1 до цього Договору, його невід'ємною частиною та не може розглядатися окремо від даного Договору. (п. 1.2 Договорів)

Відповідно до п.4.2 Договорів, розрахунок за Товар проводиться Покупцем протягом 10 (десяти) календарних днів з дати підписання уповноваженими представниками Сторін акту приймання-передачі товару на підставі виставленого Постачальником рахунку-фактури.

Згідно з п.5.5 Договорів отримання Товару Покупцем підтверджується шляхом підписання уповноваженими представниками Сторін видаткової накладної.

Пунктом 6.4 Договорів передбачено, що у разі несвоєчасного виконання грошових зобов'язань Покупцем, останній сплачує Постачальнику пеню в розмірі 0,1% за кожний день прострочення від суми простроченого платежу, але не більше розміру облікової ставки НБУ. що діяла у період, за який сплачується пеня.

Додатками №1 до Договорів поставки №38/10 від 07.02.2018 та №18/20 від 08.02.2018 Сторони узгодили найменування товару, одиниці виміру, кількість, ціну.

За своєю правовою природою укладені між позивачем та відповідачем договори є договорами поставки. Сторони досягли всіх суттєвих умов відносно вказаного виду договору, а тому відповідно до вимог ст. ст. 638, 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ст. ст. 179, 180, 265 Господарського кодексу України (далі - ГК України), дані договори є укладеними та є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно зі ст. ст. 173, 174, 175 ГК України (ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України) і відповідно до ст. 629 ЦК України та є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з видаткової накладної №44 від 12.02.2018 на суму 13 908,00 грн. та №46 від 14.02.2018 на суму 16 050,00 грн., позивач, на виконання умов Договорів поставив відповідачеві товар на загальну суму 29 958,00 грн.

Разом із тим позивач вказує на те, що оплата товару була здійснена відповідачем 25.02.2018 та 26.02.2018, тобто з порушенням строку оплати відповідно до умов вказаних Договорів.

Статтями 525, 526 ЦК України, що кореспондуються за змістом з положеннями ст. 193 ГК України, передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. За приписами ст. ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем зобов'язання з оплати товару за Договорами, позивач просить стягнути з відповідача 159, 44 грн відсотків за користування чужими коштами, 459,38 грн суми інфляційних втрат.

Відповідно до положень ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 6.4 Договорів передбачено, що у разі несвоєчасного виконання грошових зобов'язань Покупцем, останній сплачує Постачальнику пеню в розмірі 0,1% за кожний день прострочення від суми простроченого платежу, але не більше розміру облікової ставки НБУ. що діяла у період, за який сплачується пеня.

Так, у зв'язку з неналежним виконанням умов Договору, за загальний період прострочки виконання відповідачем його договірного грошового зобов'язання позиваче нараховано до стягнення пеню в сумі 898,62 грн.

Поряд із тим, у своєму відзиві відповідач заявив про визнання позову.

Відповідно до ч. 4. ст. 191 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

При цьому частиною 6 ст. 46 ГПК України визначено, що суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Так, відзив на позов, у якому відповідач заявив про визнання позову, підписаний першим заступником генерального директора Акціонерного товариства "Укртранснафта" Пасішником Андрієм Петровичем, що здійснював свої повноваження на підставі наказу генерального директора Акціонерного товариства "Укртранснафта" Гавриленка Миколи Миколайовича.

А відтак, суд приходить до висновку про відсутність підстав для відхилення заяви відповідача про визнання позову, що викладена у відзиві на позов, оскільки даний відзив підписаний уповноваженим представником відповідача та при цьому, з обставин справи не вбачається, що дана відмова суперечать інтересам відповідача, а відтак, приймає визнання позову відповідачем, у зв'язку із чим позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Окрім того, позивачем також заявлено про стягнення з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1 250 грн. 00 коп.

Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно зі ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру». Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Згідно зі ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

За приписами статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Водночас, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок позивача має бути встановлено, що позов позивача не підлягає задоволенню, а також має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати відповідача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст. 30 Законом України „Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04, п. 269). (Аналогічна правова позиція викладена у постанові вищого господарського суду України від 22.11.2017 року у справі № 914/434/17).

Як вбачається з матеріалів справи, 20.08.2018 між адвокатом Коваль Сергієм Миколайовичем (Адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АВТОКОМПЛЕКТ СІТІ» (Клієнт) було укладено Договір про надання правової допомоги №1/20/08/18, за змістом якого Адвокат зобов'язався надати правову допомогу, в тому числі, за окремими дорученнями Клієнта.

Додатковою угодою №1 від 20.08.2018 до Договору про надання правової допомоги №1/20/08/18 Сторони домовились, що розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, - гонорар адвоката, за попереднє опрацювання матеріалів, формування правової позиції, консультування щодо необхідності отримання додаткових матеріалів (доказів) та їх отримання для справи, підготовка процесуальних документів по справі (позовна заява, розрахунок сум до стягнення), за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, обчислюються з розрахунку вартості 1 година роботи - 500 грн.

По факту виконання робіт сторони складають Акт здачі - прийняття робіт (надання послуг). (п.2 Додаткової угоди)

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат Позивачем було подано Акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 23.08.2018 року на загальну вартість 5000 грн., Детальний розрахунок до Акту здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 23.08.2018 року, зокрема, за Договорами поставки №45/ТВ-2017 та №46/ТВ-2017 від 17.08.2017 року, вартість робіт складає по 625 грн., рахунок №1 від 23.08.2018 р., платіжне доручення №1724 від 28.08.2018 р. на суму 5 000 грн. 00 коп.

Судом встановлено, що Коваль Сергій Миколайович є адвокатом в розумінні Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», що підтверджується свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю, інформацією, розміщеною на офіційному веб-сайті Національної Асоціації Адвокатів України.

Враховуючи викладене та беручи до уваги час на підготовку матеріалів до судового засідання, складність юридичної кваліфікації правовідносин у справі, Суд зазначає, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт та ціною позову, а тому справедливим та співрозмірним є призначення позивачеві 1 250,00 грн. компенсації витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 232, 233, 237, п. 2 ч. 5 ст. 238, ст. ст. 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 509, 525, 526, 625, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 174, 175, 179, 180, 193, 230, 265 Господарського кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Автокомплект Сіті" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Акціонерного товариства "Укртранснафта" (01010, м. Київ, вул. Московська, буд. 32/2, код ЄДРПОУ: 31570412) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОКОМПЛЕКТ СІТІ» (39631, Полтавська обл., місто Кременчук, вул. Героїв Бресту, буд. 52, код ЄДРПОУ:40146299) 3% річних у розмірі 159 грн. 44 коп., інфляційні у розмірі 459 грн. 38 коп., пеню у розмірі 898 грн. 62 коп., судовий збір у розмірі 1 762 грн. 00коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1 250 грн. 00 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 05.03.2019 року.

Суддя Ю.О. Підченко