Вирок № 80265540, 04.03.2019, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/7819/17

Провадження № 1-кп/369/44/19

В И Р О К

іменем України

04.03.19 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Бурбели Ю.С.,

за участю секретаря Солдатенко В.С.,Стрілецької К.І.,

прокурора Прокоповича Р.І.,

потерпілої ОСОБА_1,

представника потерпілого ОСОБА_2,

захисника ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, який має середньо-спеціальну освіту, не працює, одружений, зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 А, раніше не судимий, у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. ст. 286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілій ОСОБА_5 середньої тяжкості тілесні ушкодження, за наступних обставин.

Так, 03.05.2017 приблизно о 06 год. 00 хв. водій ОСОБА_4, керуючи автомобілем НОМЕР_1, рухався автодорогою Київ - Одеса у напрямку м. Києва.

Рухаючись у вказаному напрямку, на 9 км+690 м а/д Київ - Одеса, навпроти магазину «Рибний світ» за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Віта Поштова, вул. К. Маркса, буд. №200Д, водій ОСОБА_4 проявив неуважність, та керуючи автомобілем у стані стомлення допустив виїзд за межі проїжджої частини, де здійснив зіткнення з металевою опорою рекламного щита, внаслідок чого пасажир ОСОБА_5, отримала тілесні ушкодження.

Згідно висновку експерта №110/Д від 23.06.2017 у ОСОБА_5 мався компресійний стабільний перелом краніальної поверхні тіла першого поперекового хребця без неврологічного дефіциту, який утворився від дії тупих предметів та відноситься до середньої тяжкості тілесних ушкоджень, оскільки для зрощення перелому необхідно більше 21 дня.

Згідно висновку експерта №12-1/1307 від 18.07.2017 року за результатами судової автотехнічної експертизи технічного стану автомобіля НОМЕР_1, несправностей систем рульового управління, робочого гальма та елементів підвіски вищевказаного автомобіля не виявлено.

В даній дорожній обстановці, водій ОСОБА_4 грубо порушив вимоги п.п.: 1.5 (Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків); 2.3 «б» (Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов’язаний - бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом на дорозі); 2.9 «б» (Водієві забороняється: керувати транспортним засобом у хворобливому стані, у стані стомлення, а також перебуваючи під впливом лікарських препаратів, що знижують швидкість реакції і увагу) Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року.

Порушення водієм ОСОБА_4 вимог п.п. 1.5, 2.3 «б», 2.9 «б» Правил дорожнього руху України стало умовою та причиною виникнення і настання даної ДТП та її наслідків.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 визнав себе винним у вчиненні інкримінованого йому злочину та показав суду, що реєструвався на сайті «Блаблакар». 03.05.2017 він їхав з м. Одеса до м. Київ і щоб окупити пальне взяв дівчат. Потерпіла сіла на переднє пасажирське сидіння. Вона відкинула крісло і спала. Через деякий час вони заїхали на заправку. До м. Києва ще залишилося їхати приблизно 180 км. Під час руху він відключився, заснув і врізався в опору. Він не знає хто викликав швидку допомогу. Коли сталася ДТП він не надавав первинну медичну допомогу потерпілій оскільки під час ДТП сам отримав тілесні ушкодження. Зазначив, що його друг Олексій заплатив за МРТ потерпілій, а також віддав матері потерпілої 3000 грн. ОСОБА_2 також оплачував рецепт потерпілої за 200 грн. Також, він особисто скидав їй на карточку гроші в сумі 1000 грн. Цивільний позов потерпілої визнає частково.

Винність обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому злочину підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами.

Так, потерпіла ОСОБА_2 показала суду що забронювала місце на сайті «Блаблакар» щоб поїхати з м. Одеси до м. Києва. 03.05.2017 їхала з м. Одеси до м. Києва на автомобілі «Тоуоtа-Согоllа». За кермом був обвинувачений. Вона сіла на переднє пасажирське сидіння, а на задньому сидінні автомобіля було ще три людини. Стверджує, що обвинувачений заснув за кермом і сталося дорожньо-транспортна пригода внаслідок якої вона отримала тілесн ушкоження. Була прикована до ліжка не працювала 8 місяців. Тривалий час її доглядали рідні та близькі люди. Повністю відновити здоровя не можливо. Просить задовольнити її цивільний позов в повному обсязі.

Допитана в судовому засіданні експерт ОСОБА_6 підтвердила свій висновок № 110/Д від 23.06.2017.

Допитаний в судовому засіданні спеціаліст рентгенолог ОСОБА_7 повністю підтвердив результати свого дослідження, зазначені у висновку судмедексперта № 110/Д від 23.06.2017та показав суду, що до нього направлялася історія хвороби потерпілої і знімки, які він дослідив. Після дослідження він надав відповіді на лист експерта і всі матеріали відправив експерту. Він залишає у себе тільки запис в журналі.

Крім того, винність обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому злочину також підтверджується іншими дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:

- даними з протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди та схемою від 03.05.2017 (т.1 а.с 9-18);

- даними з довідки Центральної районної лікарні Києво-Святошинського району № 2958, згідно якої ОСОБА_5 03.05.2017 о 06 год. 30 хв. звернулася за медичною допомогою (Т. 1 а.с. 20);

-даними з довідки Київської міської клінічної лікарні № 8 - № 414-п від 07.07.2017 згідно якої ОСОБА_5 знаходилася на лікуванні в КМКЛ № 8 у відділенні травматології з 18.05.2017 по 29.05.2017 (Т. 1 а.с. 49);

-даними з висновку експерта № 110/Д від 23.06.2017, відповідно до якого, згідно наданій медичній документації та висновку консультанта-рентгенолога КОБ СМЕ у ОСОБА_8 мались: закрита черепно-мозкова травма: струс головного мозку. Закрита травма грудей: забій правої легені; компресійний стабільний перелом краніальної поверхні тіла першого поперекового хребця без неврологічного дефіциту. Виявлені тілесні ушкодження утворилися від дії тупих предметів, можливо в термін та при обставинах, що вказані в постанові. Закрита черепно-мозкова травма та закрита травма грудей відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я тривалістю більше 6 та менше 21 дня. Компресійний перелом краніальної поверхні тіла першого поперекового хребця відноситься до ушкоджень середньої тяжкості, оскільки для його зрощення необхідно більше 21 дня. Діагнози: «Забій шийного відділу хребта та забій правої кисті» в наданій довідці не підтверджуються об’єктивними даними, тому не можуть враховуватись при складанні даних підсумків, згідно п.4.6 Правил судово-медичного визначення ступнею тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом №6 від 17.01.95 МОЗ України (Т. 1 а.с. 39-40);

- даними з висновку експерта № 12-1/1307 від 18.07.2017, згідно якого рульове керування автомобіля НОМЕР_2 на момент огляду знаходиться в технічно-несправному, непрацездатному стані, через руйнацію карданного з’єднання проміжного валу та нижньої частини рульового валу. Дана несправність виникла в момент зіткнення. Несправностей, що могли б викликати погіршення або відмову в роботі рульового керування перед ДТП, не виявлено. Система робочого гальма автомобіля НОМЕР_3 на момент огляду, знаходиться в працездатному стані. Несправностей, що могли б викликати погіршення, або відмовлення в роботі системи робочого гальма перед ДТП, не виявлено. Елементи підвіски автомобіля НОМЕР_4 на момент огляду, знаходяться в працездатному стані. Несправностей, могли б викликати зміну курсової стійкості транспортного засобу перед ДТП, не виявлено.Нсправностей системи рульового управління, системи робочого гальма та елементів підвіски автомобіля марки «Toyota Corolla», р.н. ВН2916ЕСдо ДТП не виявлено (Т. 1 а.с. 54-57).

Оцінивши та проаналізувавши досліджені в судовому засіданні докази у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що обвинувачений та потерпіла давала правдиві показання суду, які узгоджуються з іншими встановленими обставинами справи та свідчать про вчинення обвинуваченим інкримінованого йому злочину.

Посилання сторони захисту на недопустимість як доказу висновку експерта № 110/Д від 23.06.2017, яким встановлена ступінь тяжкості спричинених потерпілій ушкоджень, суд визнає безпідставними з огляду на наступне.

Відповідно до статті 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Обґрунтованість та вмотивованість судового рішення обумовлено, зокрема, порядком оцінки доказів і визначення відповідно до статті 94 КПК їх якості з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупності зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Відповідно до ст. 86 КПК доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно із ст. 87 КПК недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згоду на обов'язковість яких надано Верховною ОСОБА_3 України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

У частині 2 ст. 87 КПК надано перелік тих діянь, які суд безумовно зобов'язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, а саме: здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов; отримання доказів внаслідок катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність особи, поводження або погрози застосування такого поводження; порушення права особи на захист; отримання показань чи пояснень від особи, яка не була повідомлена про своє право відмовитися від давання показань та не відповідати на запитання, або їх отримання з порушенням цього права; порушення права на перехресний допит. Недопустимими є також докази, що були отримані: з показань свідка, який надалі був визнаний підозрюваним чи обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні; після початку кримінального провадження шляхом реалізації органами досудового розслідування чи прокуратури своїх повноважень, не передбачених цим Кодексом, для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень; під час виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи у зв'язку з недопущенням адвоката до цієї слідчої (розшукової) дії; під час виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи, якщо така ухвала винесена слідчим суддею без проведення повної технічної фіксації засідання.

Враховуючи, що жодної із вищезазначених у законі обставин для визнання доказу недопустимим стороною захисту не констатовано та в ході кримінального провадження не встановлено порушень прав обвинуваченого, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає, що визнання висновку експерта № 110/Д від 23.06.2017, яким встановлена ступінь тяжкості спричинених потерпілій ушкоджень, недопустимим доказом, не ґрунтується на вимогах кримінального процесуального закону.

Враховуючи викладене, суд визнає, що органом досудового розслідування правильно кваліфіковані дії обвинуваченого за ч. 1 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки руху транспорту особою, що керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості.

Призначаючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом’якшують і обтяжують покарання, а також те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Обставин, які пом’якшують чи обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.

Враховуючи, що згідно ст. 12 КК України злочин, передбачений ч. 1 ст. 286 КК України, є злочином невеликої тяжкості, вчинений з необережності; враховуючи особу обвинуваченого, який вчинив злочин уперше, на обліку у нарколога та психіатра не перебуває, суд вважає необхідним призначити йому основне покарання за вчинений злочин у виді обмеження волі в межах санкції ч. 1 ст. 286 КК України без додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, оскільки робота водієм є єдиним джерелом заробітку обвинуваченого.

Враховуючи особу обвинуваченого та встановлені обставини справи, суд дійшов до висновку про можливість звільнити ОСОБА_4 від відбування основного покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України з покладенням на нього обов’язків передбачених ст. 76 КК України.

Цивільний позов потерпілої до ПАТ «Страхова Група «ТАС»» у відшкодування матеріальної, завданої злочином підлягає до задоволення в частині, що підтверджена медичною документацією та не стосується витрат на реабілітацію, а саме: підтверджені витрати на придбання медичних послуг та лікарських засобів в розмірі 18053, 03 грн. та неотримана заробітна плата потерпілої за 5 місяців в сумі 119117, 02 грн. (всього 137170,05 грн.).

Позов до ПАТ «Страхова Група «ТАС»» у відшкодування моральної шкоди підлягає до задоволення в сумі 6858, 50 грн. ( з розрахунку 5 %).

Цивільний позов потерпілої до обвинуваченого у відшкодування моральної шкоди завданої злочином, з урахуванням положень ст. 1194 ЦПК України, підлягає до задоволення частково, в сумі 150000,00 грн., зважаючи на його винність у ДТП та з урахуванням матеріального становища фізичної особи, яка завдала шкоди з урахуванням положень ст. 1187, ст.1193 ЦК України. В іншій частині суд визнає вимоги необгрунтованими.

Позов прокурора Києво-Святошинської прокуратури Києвської області про стягнення з обвинуваченого витрат на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_5 на користь держави в особі Київської міської лікарні № 8 Виконавчого органу Київської міської ради Департаменту охорони здоров’я в сумі 5681 гн. 70 коп. р/р 35421201030226 код ЄДРПОУ 05497146, МФО 820019 підлягає до задоволення повністю з огляду на положення ч.1 ст.1206 ЦК України, згідно якої особа, яка скоїла злочин, зобов’язана відшкодувати витрати закладу охорони здоров’я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 не обирався.

Судові витрати підлягають стягненню з обвинуваченого.

Доля речових доказів вирішується в порядку ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368 - 374 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України і призначити йому основне покарання за цим законом у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки без додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування основного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 2 (два) роки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов’язки періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Цивільний позов потерпілоїОСОБА_5 до ПАТ «Страхова Група «ТАС»» у відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином, задовольнити частково.

Стягнути з ПАТ «Страхова Група «ТАС»» на користь ОСОБА_5 137170,05 грн. у відшкодування матеріальної, завданої злочином.

Стягнути ПАТ «Страхова Група «ТАС»» на користь ОСОБА_5 6858, 50 грн. у відшкодування моральної шкоди, завданої злочином.

Цивільний позов потерпілоїОСОБА_5 до ОСОБА_4 у відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином, задовольнити частково

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 Володимирівни150000,00 грн. у відшкодування моральної шкоди, завданої злочином.

Цивільний позов Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області до ОСОБА_4 задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_4 вартість витрат на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_5 5681 (п’ять тисяч шістсот вісімдесят одну) грн.. 70 коп. на користь держави в особі Київської міської клінічної лікарні № 8 Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Департаменту охорони здоров’я.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати за проведення авто технічної експертизи в сумі 1484 (одну тисячу чотириста вісімдесят чотири) грн. 40 коп.

Речові докази: автомобіль НОМЕР_2, повернути ОСОБА_4.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Ю.С. Бурбела