Рішення № 80265473, 21.02.2019, Васильківський міськрайонний суд Київської області

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/2683/18

Провадження № 2/362/367/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2019 року Васильківський міськрайонний суд Київської області в складі: головуючого – судді Корнієнка С.В., при секретарі – Дрозденко К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Василькові Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Садового товариства «Руслан», третя особа – Приватне акціонерне товариство «Київобленерго», про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинення дій,-

в с т а н о в и в:

Позивач звернулась до суду з вимогами про визнання дій відповідача - Громадської організації Садове товариство «Руслан», по відключенню, належного їй на праві власності Л.В. садового будинку № 447/8 по вул. Західна на території садового товариства «Руслан» від мережі електропостачання неправомірними; із зобов’язанням громадської організації відновити електропостачання до її садового будинку, та стягнути з відповідача понесенні нею судові витрати по справі.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги позову підтримав, просив його задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги позову не визнала, просила відмовити в його задоволенні, разом з тим вона визнала відсутність будь-яких договірних правовідносин з позивачем на надання йому послуг з постачання електроенергії.

Суд, вислухавши думку сторін по справі, дослідивши письмові матеріали справи приходить до наступних висновків.

Згідно з положеннями ч.3 ст.12 та ч.ч.1 і 6 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У відповідності до вимог ст.ст.2 та 4 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, за захистом яких кожна особа має право звернутися до суду.

Згідно до положень ст.52 Закону СРСР «Про кооперацію в СРСР» (від 16.10.1989 року), що діяв до 10 липня 2003 року та ч.2 ст.6, ст.16 і ч.3 ст.23 Закону України «Про кооперацію» (від 10.07.2003 року), садівницькі товариства є складовою частиною системи кооперації, виконавчим органом кооперативу є правління, яке очолює голова, виконавчий орган кооперативу здійснює управління кооперативом у період між загальними зборами членів кооперативу, забезпечує виконання їх рішень, укладає угоди між кооперативом та іншими особами, кооперативу надано право проводити будь-яку господарську діяльність

Положеннями ст.3 Закону України «Про об’єднання громадян» визначено, що громадською організацією є об'єднання громадян для задоволення та захисту своїх законних соціальних, економічних, творчих, вікових, національно-культурних, спортивних та інших спільних інтересів.

Відповідно до п. 1.1. розділу 1 Статуту Громадської організації Садівницького товариства «Руслан» (далі – „Статут”, затвердженого протоколом загальних зборів № 1 від 30.06.2001 року, Громадська організація СТ «Руслан є добровільним об’єднанням фізичних осіб.

Згідно з п. 1.6 Статуту, товариство діє на його основі, зміст якого визначається Законом України «Про об’єднання громадян».

Відповідно до положень ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом.

Згідно із положеннями ст.526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до положень ст.2 Закону України «Про електроенергетику» (на далі «Закон»), п. 1.1 Правил користування електричною енергією для населення (на далі «ПКЕЕН») вимоги Закону та ПКЕЕН є обов’язковими для виконання всіма споживачами.

Згідно з положеннями ст.26 Закону, споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Як вбачається з положень п.1.2. ПКЕЕН, чинних на момент виникнення спірних правовідносин, населений пункт - юридична особа-споживач (власник електроустановок населеного пункту або уповноважена власником (співвласниками) експлуатаційна організація, в господарському віданні якої є електроустановки населеного пункту), об'єднує населення на визначеній території та утримує ці електроустановки з метою забезпечення електричною енергією споживачів населеного пункту.

Згідно із пунктом 12.3. ПКЕЕН, населений пункт на підставі договору про постачання електричної енергії здійснює закупівлю електричної енергії у постачальника електричної енергії з метою її подальшого використання споживачами населеного пункту для задоволення комунально-побутових потреб споживачів населеного пункту, для технічних цілей та інших потреб населеного пункту. За обсяг закупленої електричної енергії з постачальником електричної енергії розраховується населений пункт відповідно до умов договору.

Положеннями п.12.4. ПКЕЕН встановлено, що закупівля електричної енергії у постачальника за рахунок коштів споживачів населеного пункту, умови використання електричної енергії, розрахунків за неї, умови технічного забезпечення електропостачання електроустановок споживачів населеного пункту, утримання та обслуговування технологічних електричних мереж населеного пункту регулюються установчими документами населеного пункту та/або укладеними у встановленому законодавством порядку договорами між споживачами населеного пункту та населеним пунктом щодо обслуговування технологічних електричних мереж населеного пункту.

Відповідно до положень ст.27 Закону, порушення правил користування електричною енергією тягне за собою встановлену законодавством України цивільну відповідальність, а п.53 ПКЕЕН встановлено, що у разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем, один примірник акта вручається споживачу, другий залишається у енергопостачальника, споживач має право внести до акта свої зауваження, а у разі відмови споживача від підпису в акті робиться позначка про відмову, акт вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника, що відповідає акту складеному працівниками позивача.

Як вбачається з положень п.35 ПКЕЕН, енергопостачальник має право відключити побутового споживача у разі: самовільного підключення до електричної мережі; розкрадання електричної енергії; навмисного пошкодження засобу обліку та зриву пломби; порушення термінів сплати за спожиту електричну енергію у порядку, визначеному пунктом 27 цих Правил, або порушення умов договору про реструктуризацію заборгованості; не оплати за встановлення нового засобу обліку відповідно до п.17 або інших платежів згідно з цими Правилами; невиконання припису Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної енергії; зниження показників якості електричної енергії з вини побутового споживача.

Згідно п. 53. ПКЕЕН, у разі виявлення представником енергопостачальника порушення побутовим споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та побутовим споживачем чи представником побутового споживача (особою, яка є співвласником об'єкта або має право користуватися цим об'єктом відповідно до договору). Один примірник акта вручається побутовому споживачу, другий залишається у енергопостачальника. Побутовий споживач має право внести до акта свої зауваження.

Це й же пункт Правил передбачає, що у разі відмови побутового споживача від сплати вартості не облікованої електричної енергії енергопостачальник звертається з позовом до суду га має право припинити постачання електричної енергії після прийняття судом рішення на користь енергопостачальника (крім випадку виявлення факту самовільного підключення).

Відповідно до п.27 ПКЕЕН, у разі несплати або неповної оплати за спожиту електричну енергію у строки, визначені п.20 цих Правил, електропостачальник на 30 день надсилає побутовому споживачу поштою або вручає особисто під підпис попередження про відключення електричної енергії.

Згідно до положень «Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією» (затверджена постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 4 травня 2006 року № 562), обсяг електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення ПКЕЕН розраховується на підставі акта порушень, який складається відповідно до передбаченої ПКЕЕН процедури. Розрахунок обсягу та вартості не облікованої електричної енергії здійснюється - за тарифами для споживачів відповідної групи та класу напруги, які діяли під час порушення споживачем ПКЕЕН; за величиною розрахункового добового споживання електричної енергії (Wдоб, кВт·год.); за кількістю днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням вимог ПКЕЕН, час використання самовільного підключення протягом доби приймається рівним 8 годинам.

Судом встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу садового будинку від 02 серпня 2011 року позивач є власницею садового будинку, який знаходиться за адресою: Київська область, Васильківський район, Малосолтанівська сільська рада, с/т «Руслан», будинок 447/8 (а.с.7), дані внесені до Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с.8).

Позивач являється членом Садового товариства «Руслан», ділянка №8, про що свідчить членська книжка садівника (а.с.9), з якої також вбачається оплату останньої за електроенергію.

Садове товариство «Руслан» є споживачем електроенергії - юридичною особою (населеним пунктом), що закуповує електроенергію для забезпечення потреб електроустановок всього товариства, зокрема для забезпечення електричною енергією членів садового товариства. Садове товариство «Руслан» не є постачальником електроенергії в розумінні вимог Закону України «Про електроенергетику», а лише розподіляє отриману від ПрАТ «Київобленерго» електричну енергію між членами садового товариства.

Комісією СТ «Руслан» було проведено перевірку електричного лічильника в садовому будинку ОСОБА_1, про що складено Акт № 28 (а.с.73), та виявлені порушення про що зазначено в Протоколі №11 засідання правління СТ «Руслан» від 11.12.2016 року (а.с.82).

14 грудня 2016 року, відповідно до розпорядження голови правління СТ «Руслан» про самовільні дії члена СТ ОСОБА_2, останнього було зобов’язано надати письмове пояснення щодо самовільного проникнення на територію КТП без відома голови правління (а.с.85).

Згідно протоколу № 4 загальних зборів членів-споживачів електроенергії ГО СТ «Руслан», позивача визнано порушницю споживання, обліку та оплати електроенергії (а.с.88-89).

Відповідно до виписки з протоколу №36/9-17 від 18.09.2017 року, вирішено відключити електропостачання у будинку № 8 по вулиці Західна в разі не погашення заборгованості у сумі 5500 грн., що виникла у жовтні-листопаді 2016 року в результаті порушення споживання електроенергії (а.с.98-104), про що головою правління було повідомлено заявницю (а.с.114).

8 грудня 2006 року між садовим товариством «Руслан» та ЗАТ «А.Е.С. Київобленерго» укладено договір про постачання електричної енергії № 462 (а.с.123-142).

4 січня 2017 року позивач звернулась до голови СТ «Руслан» з вимогою про відновлення електропостачання в її садовому будинку (а.с.10).

Таким чином, з урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що позивачем доведені обставини, які підлягають до задоволення.

При цьому суд звертає увагу, що обставини викладені відповідачем, щодо наявності заборгованості позивача через не сплату за електроенергію не підтвердженні жодним належним та допустимим доказом.

Крім того, судом, з урахуванням положень Статуту ГО ОСТ «Руслан» встановлена відсутність будь-яких договірних правовідносин між позивачем та садовим товариством, щодо надання члену садового товариства послуг на постачання електроенергії, що підтверджує безпідставність стверджень представника відповідача та вчиненні дій, що є предметом розгляду у справі.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, понесені позивачем і документально підтверджені судові витрати у виді сплаченого судового збору в сумі 704 грн. 80 коп. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача,.

На підставі наведеного та керуючись ст. 525, 526 ЦК України, ст.27 Закону України «Про електроенергетику», ст.. ст.. 12, 76-81, 141, 263, 265, 352, 354-356 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати дії Садового товариства «Руслан» по відключенню у вересні 2017 року належного ОСОБА_1 садового будинку № 447/8 по вул.Західна в садовому товаристві «Руслан» на території Малосолтанівської сільської ради Васильківського району Київської області від мережі електропостачання неправомірними.

Зобов’язати Садове товариство «Руслан» відновити електропостачання до належного ОСОБА_1 садового будинку № 447/8 по вул.Західна в Садовому товаристві «Руслан» на території Малосолтанівської сільської ради Васильківського району Київської області.

Стягнути з Садового товариства «Руслан» на користь ОСОБА_1 судові витрати у справі в сумі 704,80 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги або по закінченню апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського Апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя Корнієнко С.В.