Ухвала суду № 80262936, 05.03.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

У Х В А Л А

05 березня 2019 року м. Київ № 640/21017/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Чудак О.М., розглянувши заяву Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, із запереченнями проти розгляду справи за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, про визнання протиправною та нечинною постанови, за правилами спрощеного позовного провадження,

встановив:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" з позовною заявою до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправною та нечинною постанови від 23 листопада 2018 року №1493 "Щодо заборони Публічному акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" приводити об'єми використаного природного газу побутовими споживачами до стандартних умов при здійсненні комерційних розрахунків за використаний природний газ побутовими споживачами".

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 січня 2019 року у справі відкрито провадження та визначено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику сторін.

07 лютого 2019 року відділом документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян зареєстровано заяву представника Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження. Дана заява мотивована важливим значенням справи для сторін та значним суспільним інтересом, що становитиме розгляд справи, адже може вплинути на права побутових споживачів газу – населення Житомирської області.

Згідно з пунктом 10 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Водночас, частиною третьою статті 12 КАС України передбачено, що загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Так, частиною четвертою цієї статті визначено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб’єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п’ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об’єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб’єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п’ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".

Згідно з частинами другою, третьої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті, зміст якої відповідає змісту частини четвертої статті 12 КАС України.

При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Водночас, частиною четвертою статті 260 КАС України встановлено, що якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Заява представника відповідача мотивована значним суспільним інтересом до розгляду справи.

Разом з тим, представник відповідача не наводить жодних обґрунтувань щодо необхідності проведення у даній справі підготовчого судового засідання та не зазначає дій, які необхідно вчинити в ході його проведення.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про залишення заяви із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 248, 256, 260 КАС України,

ухвалив:

Заяву Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, із запереченнями проти розгляду справи за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, про визнання протиправною та нечинною постанови, за правилами спрощеного позовного провадження, - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили відповідно до частини другої статті 256 КАС України з моменту підписання і оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Чудак