Рішення № 80262775, 05.03.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

05 березня 2019 року № 640/18453/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Аверкової В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, адміністративну справу

за позовомОСОБА_1доДержавного комітету телебачення і радіомовлення Українипровизнання дій протиправними, зобов'язання скасувати наказ, стягнення моральної шкоди, ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) з урахуванням уточненої позовної заяви звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державного комітету телебачення і радіомовлення України з наступними позовними вимогами:

- визнати неправомірними дії Державного комітету телебачення і радіомовлення України щодо видання наказу від 17 жовтня 2018 року №273-к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді зауваження до ОСОБА_1, завідувача сектору з питань запобігання і виявлення корупції;

- зобов'язати Державний комітет телебачення і радіомовлення України скасувати наказ від 17 жовтня 2018 року №273-к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді зауваження до ОСОБА_1, завідувача сектору з питань запобігання і виявлення корупції;

- стягнути з Державного комітету телебачення і радіомовлення України моральну шкоду в розмірі 1700,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що членами дисциплінарної комісії не всебічно та не у повному обсязі зібрано та досліджено матеріали дисциплінарної справи у зв'язку з чим прийнято необ'єктивне та упереджене рішення щодо вчинення позивачем дисциплінарного проступку, а саме: недотримання правил внутрішнього трудового розпорядку, не зазначивши при цьому, в чому саме воно полягає та на чому базується, грубо проігнорувавши викладені позивачем факти.

Ухвалою Окружного адміністративного суду від 26 листопада 2018 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

24 грудня 2018 року відповідачем надано відзив на позовну заяву, з якого вбачається про незгоду відповідача з заявленими позовними вимогами, оскільки під час проведення службового розслідування встановлено порушення позивачем правил внутрішнього трудового розпорядку, яке полягає тому, що позивачем систематично (01, 06, 07, 08, 15, 20, 23, 27 червня та 06 липня) не фіксувався вихід з приміщення Держкомтелерадіо, 01 липня 2018 року відсутні дані про вхід і вихід позивача. При цьому, позивачем не спростовано факт не фіксування електронною карткою входу та виходу з приміщення Держкомтелерадіо за вказані дні. Оскільки відповідач у спірних правовідносинах діяв з дотриманням вимог чинного законодавства, відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

03 січня 2019 року позивачем до суду надано відповідь на відзив, в якій зазначено, що спірний наказ не відповідає положенням ст.77 Закону України «Про державну службу», надано пояснення стосовно відношення позивача до рішень, прийнятих дисциплінарною комісією.

15 січня 2019 року відповідачем надано суду заперечення проти відповіді на відзив, де зазначено, що спірне рішення прийнято у відповідності до ст.77 Закону України «Про державну службу». Крім того необґрунтованими є посилання позивача на упереджене ставлення до нього з боку керівника апарату.

Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Згідно довідки від 30 жовтня 2018 року №22/18 позивач працює у Державному комітеті телебачення і радіомовлення України з 08 січня 2009 року та на теперішній час обіймає посаду завідувача сектору з питань запобігання і виявлення корупції з 20 червня 2017 року (наказ Держкомтелерадіо від 20 червня 2017 року №64-2).

Наказом Державного комітету телебачення і радіомовлення України від 13 вересня 2018 року №236-к відповідно до ст.69 Закону України «Про державну службу» та у зв'язку із службовою запискою ОСОБА_3, начальника відділу роботи з персоналом від 12 вересня 2018 року відкрито дисциплінарне провадження щодо позивача. Дисциплінарній комісії з розгляду дисциплінарних справ відповідача у період з 13 вересня 2018 по 03 жовтня 2018 року - здійснити перевірку інформації, викладеної у службовій записці ОСОБА_3 від 12 вересня 2018 року; за результатами розгляду дисциплінарної справи внести подання до 04 жовтня 2018 року. Відділу роботи з персоналом - створити належні умови для роботи Комісії та забезпечити надання необхідних документів та матеріалів для проведення дисциплінарного провадження.

З тексту службової записки ОСОБА_3, начальника відділу роботи з персоналом від 12 вересня 2018 року вбачається, що при опрацюванні відомостей за червень - липень 2018 року було встановлено, що ОСОБА_1 при виході з роботи 01, 06, 07, 08, 15, 20, 23, 27 червня та 06 липня не користувався карткою. Також відсутні дані про вхід і вихід з роботи 01 липня 2018 року - чергування ОСОБА_1 у вихідний день. Крім того, до матеріалів справи долучено роздруківку контролю прибуття на роботу та вибуття з роботи позивача за спірний період на підтвердження відсутності відомостей щодо використання електронної картки при виході з роботи та при вході на роботу за зазначені вище дні.

Згідно протоколу №1 засідання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ апарату Державного комітету телебачення і радіомовлення України від 18 вересня 2018 року ухвалено розпочати формування дисциплінарної справи позивача; отримати письмові пояснення позивача щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; отримати письмові пояснення відповідального чергового сектору з мобілізаційної підготовки Держкомтелерадіо з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження.

24 вересня 2018 року позивачем надано пояснення, в яких зазначено, що автоматизовані системи контролю доступу до приміщень будівель Нацради та ПАТ НСТУ лише фіксують вхід та вихід працівників апарату Держкомтелерадіо до зазначених будівель, тому відомості цих систем не можуть свідчити про перебування чи відсутність будь-якого працівника апарату Держкомтелерадіо на своєму робочому місці. Держкомтелерадіо не має у своєму володінні та користуванні відповідної електронної програми, що була би складовою автоматизованої системи контролю доступу до приміщень адміністративних будівель Держкомтелерадіо, як по вул. Прорізна, 2 так і по вул. Хрещатик, 26 у м. Києві то, відповідно, не може використовувати автоматизовані системи контролю доступу до будівель, які йому не належать; зазначено, що на даний час в апараті облік робочого часу здійснюється лише у відповідному табелі робочого часу.

Згідно протоколу №2 засідання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ апарату Державного комітету телебачення і радіомовлення України від 24 вересня 2018 року ухвалено отримати письмові пояснення від ОСОБА_4, відповідального чергового сектору з мобілізаційної підготовки Держкомтелерадіо з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження.

Згідно протоколу №3 засідання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ апарату Державного комітету телебачення і радіомовлення України від 25 вересня 2018 року ухвалено продовжити формування дисциплінарної справи; звернутися до керівництва Держкомтелерадіо з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; отримати документи, що стали підставою для користування працівниками Держкомтелерадіо електронною системою.

27 вересня 2018 року позивачем подано додаткові пояснення, згідно яких позивач у зазначені вище дні знаходився на роботі згідно встановленого робочого часу. Під час прибуття та відбуття з роботи для входу/виходу з будівлі по вул. Хрещатик, 26 позивач постійно користується електронною перепусткою, так само як і для входу/виходу з будівлі по вул. Прорізна, 2. Надано деталізовані пояснення стосовно перебування на робочому місці у зазначені дні.

В матеріалах дисциплінарної справи містяться пояснення першого заступника Голови Держкомтелерадіо Б.О. Червак щодо звернення позивача з проханням відлучитися з роботи, але без конкретизації дат; пояснення керівника апарату Держкомтелерадіо ОСОБА_5 стосовно того, що у зазначені вище дні позивач не звертався до нього з проханням надати йому дозвіл відлучитися з роботи.

До матеріалів дисциплінарного провадження долучено службову характеристику позивача від 01 жовтня 2018 року, підписану керівником апарату, відповідно до якої зазначено, зокрема, що позивачем допускалися порушення встановленого внутрішнього трудового розпорядку (у листопаді 2017 року оголошено догану наказом від 09 листопада 2017 року №122-к за прогули, відсутність на робочому місці більше трьох годин протягом робочого дня).

На підтвердження інформації стосовно того, що стало підставою для користування працівниками Держкомтелерадіо електронною системою, в матеріалах дисциплінарного провадження наявний лист від 20 липня 2016 року №2356/29/13 адресований директору виконавчої філії Національної телекомпанії України «Центральна дирекція «Українське радіо» від в.о. Голови Держкомтелерадіо з проханням дати відповідне розпорядження працівникам бюро перепусток НТКУ «ЦФ «Українське радіо» за адресою вул. Хрещатик, 26, м. Київ щодо програмування електронних перепусток працівників апарату Держкомтелерадіо та включення їх до системи електронного контролю для фіксації робочого часу з можливістю щомісячної перевірки. Листом від 15 серпня 2016 року №5/3-2 позивачем надано НТКУ «ЦФ «Українське радіо» відповідно до листа від 20 липня 2016 року №2356/29/13 список працівників апарату Держкомтелерадіо.

Листом від 02 липня 2016 року №2123/24/13 відповідач звернувся до Голови Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення з проханням дати відповідне розпорядження управлінню ресурсного забезпечення Нацради щодо включення до системи електронного контролю працівників апарату Держкомтелерадіо за адресою вул. Прорізна, 2, м. Київ для фіксації робочого часу та можливості щомісячної перевірки.

Крім того, в матеріалах дисциплінарної справи міститься аркуш ознайомлення з Правилами внутрішнього службового (трудового) розпорядку для державних службовців та працівників, які виконують функції з обслуговування апарату Держкомтелерадіо, з якого вбачається, що позивач ознайомлений з вказаними Правилами 20 листопада 2017 року.

Згідно протоколу №4 засідання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ апарату Державного комітету телебачення і радіомовлення України від 03 жовтня 2018 року ухвалено за результатом розгляду дисциплінарної справи внести керівнику апарату подання про застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді зауваження та рекомендувати посилити контроль за його службовою дисципліною, оскільки за результатами розгляду додаткових пояснень ОСОБА_1 комісія вирішила, що інформація, отримана з його пояснень, не спростовує фактів, на підставі яких порушено дисциплінарне провадження. Згідно аналізу даних електронної системи на вхід і вихід працівників Держкомтелерадіо з будівлі на Хрещатику, 26 за вказані числа, всі працівники скористалися електронними картками на вхід і вихід, працівниками пропускної системи технічних збоїв у роботі автоматизованої системи контролю доступу до приміщень не зафіксовано.

За результатами проведеної роботи дисциплінарною комісією було виявлено вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, а саме: недотримання правил внутрішнього службового розпорядку, про що складено висновок про наявність у діях позивача дисциплінарного проступку.

08 жовтня 2018 року керівнику апарату Держкомтелерадіо внесено подання, яким комісія пропонує застосувати до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді зауваження (п.1 ч.1 ст.66 Закону України «Про державну службу») щодо обов'язкового дотримання Правил внутрішнього службового (трудового) розпорядку для державних службовців та працівників, які виконують функції з обслуговування апарату Держкомтелерадіо, зокрема, у частині неналежного користування автоматизованою системою обліку робочого часу. Підставою для внесення відповідного подання слугувало те, що за результатами розгляду матеріалів дисциплінарної справи дисциплінарною комісією було встановлено ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого п.6 ч.2 ст. 65 Закону України «Про державну службу» - недотримання правил внутрішнього службового розпорядку. Зокрема, дисциплінарна комісія вирішила, що є достатні підстави вважати, що позивач систематично не використовував картку автоматизованої системи контролю для фіксації робочого часу при вході/виході до/з приміщень Держкомтелерадіо. Крім того, підставою для внесення подання слугувала наявність у позивача догани, оголошеної наказом від 09 листопада 2017 року №122-к за прогули та відсутність на робочому місці більше трьох годин протягом робочого дня.

Наказом Державного комітету телебачення і радіомовлення України від 17 жовтня 2018 року №273-к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» у зв'язку з допущенням дисциплінарного проступку (недотримання правил внутрішнього трудового розпорядку), передбаченого пунктом 6 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу» та на підставі подання дисциплінарної комісії Держкомтелерадіо від 08 жовтня 2018 року до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді зауваження.

Позивач, не погоджуючись із спірними діями відповідача та винесеним наказом, звернувся до суду з даним позовом.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до пункту 17 частини першої статті 4 та пункту 2 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України спори з приводу проходження публічної служби віднесено до юрисдикції адміністративних судів, а державна служба є одним із різновидів публічної служби.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у зв'язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, правовий статус державного службовця визначає Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII (далі Закон № 889-VIII).

Відповідно до положень ст. 1, 2 Закону № 889-VIII: державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов'язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби (частина друга статті 1);

безпосередній керівник - найближчий керівник, якому прямо підпорядкований державний службовець (пункт 1 частини першої статті 2);

керівник державної служби в державному органі - посадова особа, яка займає вищу посаду державної служби в державному органі, до посадових обов'язків якої належить здійснення повноважень з питань державної служби та організації роботи інших працівників у цьому Засади дисциплінарної відповідальності державних службовців визначені главою 2 Закону України «Про державну службу».

За приписами частини першої статті 68 Закону № 889-VIII, ініціювати дисциплінарні провадження та застосовувати дисциплінарні стягнення є виключним правом суб'єкта призначення.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 2 Закону № 889-VIII, суб'єктом призначення є державний орган або посадова особа, яким відповідно до законодавства надано повноваження від імені держави призначати на відповідну посаду державної служби в державному органі та звільняти з такої посади.

Згідно ст. 31 Закону-VIII службова дисципліна забезпечується шляхом поєднання керівниками усіх рівнів методів переконання, виховання і заохочення із заходами дисциплінарної відповідальності щодо підпорядкованих державних службовців.

Службова дисципліна - неухильне додержання Присяги державного службовця, сумлінне виконання службових обов'язків та правил внутрішнього службового розпорядку (ст. 2 Закону № 889-VIII).

Згідно ст. 1 Закону № 889-VIII державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави, зокрема щодо: аналізу державної політики на загальнодержавному, галузевому і регіональному рівнях та підготовки пропозицій стосовно її формування, у тому числі розроблення та проведення експертизи проектів програм, концепцій, стратегій, проектів законів та інших нормативно-правових актів, проектів міжнародних договорів; забезпечення реалізації державної політики, виконання загальнодержавних, галузевих і регіональних програм, виконання законів та інших нормативно-правових актів; забезпечення надання доступних і якісних адміністративних послуг; здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства; управління державними фінансовими ресурсами, майном та контролю за їх використанням; управління персоналом державних органів; реалізації інших повноважень державного органу, визначених законодавством.

Статтею 8 Закону № 889-VIII визначені обов'язки державних службовців серед яких: дотримання Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; дотримання принципів державної служби та правил етичної поведінки; поважати гідність людини, не допускати порушення прав і свобод людини та громадянина; з повагою ставитися до державних символів України; використовувати державну мову під час виконання своїх посадових обов'язків, не допускати дискримінацію державної мови і протидіяти можливим спробам її дискримінації; забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов'язки; виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України; додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції; запобігати виникненню реального, потенційного конфлікту інтересів під час проходження державної служби; постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності та удосконалювати організацію службової діяльності; зберігати державну таємницю та персональні дані осіб, що стали йому відомі у зв'язку з виконанням посадових обов'язків, а також іншу інформацію, яка відповідно до закону не підлягає розголошенню; надавати публічну інформацію в межах, визначених законом.

Відповідно до ст.63 Закону № 889-VIII керівник державної служби несе відповідальність за неналежний рівень службової дисципліни і здійснює повноваження щодо притягнення державних службовців до дисциплінарної відповідальності.

Згідно ст.64 Закону № 889-VIII за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Дисциплінарними проступками є: порушення Присяги державного службовця; порушення правил етичної поведінки державних службовців; вияв неповаги до держави, державних символів України, Українського народу; дії, що шкодять авторитету державної служби; невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень; недотримання правил внутрішнього службового розпорядку; перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення; невиконання вимог щодо політичної неупередженості державного службовця; використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб; подання під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу, а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби; неповідомлення керівнику державної служби про виникнення відносин прямої підпорядкованості між державним службовцем та близькими особами у 15-денний строк з дня їх виникнення; прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин; поява державного службовця на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння; прийняття державним службовцем необґрунтованого рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна, незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такі дії не містять складу злочину або адміністративного правопорушення.

Відповідно до статті 47 Закону № 889-VIII правилами внутрішнього службового розпорядку державного органу (далі - правила внутрішнього службового розпорядку) визначаються: 1) початок та кінець робочого часу державного службовця; 2) перерви, що надаються для відпочинку та прийняття їжі; 3) умови і порядок перебування державного службовця в державному органі у вихідні, святкові та неробочі дні, а також після закінчення робочого часу; 4) порядок доведення до відома державного службовця нормативно-правових актів, наказів (розпоряджень) та доручень із службових питань; 5) загальні інструкції з охорони праці та протипожежної безпеки; 6) загальні правила етичної поведінки в державному органі; 7) порядок повідомлення державним службовцем про його відсутність на службі; 8) порядок прийняття та передачі діловодства (справ) і майна державним службовцем; 9) інші положення, що не суперечать цьому Закону та іншим актам законодавства. Правила внутрішнього службового розпорядку затверджуються загальними зборами (конференцією) державних службовців державного органу за поданням керівника державної служби і виборного органу первинної профспілкової організації (за наявності) на основі типових правил. Правила внутрішнього службового розпорядку доводяться до відома всіх державних службовців під підпис.

Державний службовець не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності, якщо минуло шість місяців з дня, коли керівник державної служби дізнався або мав дізнатися про вчинення дисциплінарного проступку, не враховуючи час тимчасової непрацездатності державного службовця чи перебування його у відпустці, або якщо минув один рік після його вчинення (ст.65 Закону № 889-VIII).

У відповідності до вимог ст.66 Закону № 889-VIII до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: зауваження; догана; попередження про неповну службову відповідність; звільнення з посади державної служби.

Отже, дисциплінарне стягнення - це передбачена законом міра примусу, що застосовується певним органом до працівника, який порушив трудову дисципліну, тобто вчинив дисциплінарний проступок.

Стаття 67 Закону № 889-VIII визначає, що дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов'язків.

За приписами ст.69 Закону № 889-VIII, для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ.

З викладеного вбачається, що ініціювання дисциплінарного провадження та застосовування дисциплінарні стягнення є виключним правом суб'єкта призначення та відновиться до виключної компетенції суб'єкта призначення на підставі подання дисциплінарної комісії відповідно до вимог статті 69 Закону, тобто застосуванню підлягає той вид стягнення, що рекомендований дисциплінарною комісією.

Так, з матеріалів справи вбачається, що підставою для відкриття дисциплінарного провадження щодо позивача слугувала службова записка начальника відділу роботи з персоналом, згідно якої при опрацюванні відомостей за червень - липень 2018 року було встановлено, що ОСОБА_1 при виході з роботи 01, 06, 07, 08, 15, 20, 23, 27 червня та 06 липня не користувався карткою. Також відсутні дані про вхід і вихід з роботи 01 липня 2018 року - чергування ОСОБА_1 у вихідний день. На підтвердження зазначеного в матеріалах справи міститься роздруківка контролю прибуття на роботу та вибуття з роботи позивача за спірні дати на підтвердження відсутності відомостей щодо використання електронної картки при виході з роботи та при вході на роботу за зазначені вище дні.

Згідно Правил внутрішнього службового (трудового) розпорядку для державних службовців та працівників, які виконують функції з обслуговування апарату Держкомтелерадіо, затверджених Рішенням загальних зборів державних службовців та інших працівників апарату Держкомтелерадіо протокол від 14 листопада 2017 року №3, погоджених керівником апарату Держкомтелерадіо І.А. ОСОБА_5 15 листопада 2017 року, ці правила визначають організацію внутрішнього службового (трудового) розпорядку апарату Держкомтелерадіо, режим роботи, умови перебування державних службовців, працівників, які виконують функції з обслуговування апарату та забезпечення раціонального використання їх робочого часу. Правилами передбачено, що облік робочого часу в апараті Держкомтелерадіо здійснюється у відповідному табелі робочого часу або за допомогою відповідної електронної програми, що є складовою автоматизованої системи контролю доступу до приміщень адміністративних будівель Держкомтелерадіо. Для забезпечення контролю своєчасного прибуття на роботу та відбуття з роботи відомості зазначених систем обліку робочого часу відпрацьовуються відповідальною особою відділу роботи з персоналом Держкомтелерадіо. Вихід державного службовця та інших працівників за межі адміністративної будівлі Держкомтелерадіо у робочий час зі службових питань відбувається з відома його безпосереднього керівника. Додержання вказаного режиму роботи апарату є обов'язковим для усіх державних службовців та інших працівників.

В матеріалах справи міститься аркуш ознайомлення з Правилами внутрішнього службового (трудового) розпорядку для державних службовців та працівників, які виконують функції з обслуговування апарату Держкомтелерадіо, з якого вбачається, що позивач ознайомлений 20 листопада 2017 року з вказаними Правилами.

Тобто, позивач зобов'язаний дотримуватися вказаного режиму роботи апарату Держкомтелерадіо.

Згідно пояснень позивача, автоматизовані системи контролю доступу до приміщень будівель Нацради та ПАТ НСТУ лише фіксують вхід та вихід працівників апарату Держкомтелерадіо до зазначених будівель, тому відомості цих систем не можуть свідчити про перебування чи відсутність будь-якого працівника апарату Держкомтелерадіо на своєму робочому місці. Держкомтелерадіо не має у своєму володінні та користуванні відповідної електронної програми, що була би складовою автоматизованої системи контролю доступу до приміщень адміністративних будівель Держкомтелерадіо, як по вул. Прорізна, 2 так і по вул. Хрещатик, 26 у м. Києві то, відповідно, не може використовувати автоматизовані системи контролю доступу до будівель, які йому не належать; зазначено, що на даний час в апараті облік робочого часу здійснюється лише у відповідному табелі робочого часу.

Відповідачем у спростування доводів позивача стосовно неможливості використання автоматизованої системи контролю доступу до приміщень у зв'язку з тим, що відповідач не має у своєму володінні та користуванні відповідної електронної програми, долучено до матеріалів справи лист від 20 липня 2016 року №2356/29/13 директору виконавчої філії Національної телекомпанії України «Центральна дирекція «Українське радіо» від в.о. Голови Держкомтелерадіо з проханням дати відповідне розпорядження працівникам бюро перепусток НТКУ «ЦФ «Українське радіо» за адресою вул. Хрещатик, 26, м. Київ щодо програмування електронних перепусток працівників апарату Держкомтелерадіо та включення їх до системи електронного контролю для фіксації робочого часу з можливістю щомісячної перевірки. Листом від 15 серпня 2016 року №5/3-2 позивачем надано НТКУ «ЦФ «Українське радіо» відповідно до листа від 20 липня 2016 року №2356/29/13 список працівників апарату Держкомтелерадіо. Також, листом від 02 липня 2016 року №2123/24/13 відповідач звернувся до Голови Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення з проханням дати відповідне розпорядження управлінню ресурсного забезпечення Нацради щодо включення до системи електронного контролю працівників апарату Держкомтелерадіо за адресою вул. Прорізна, 2, м. Київ для фіксації робочого часу та можливості щомісячної перевірки.

Крім того, відповідачем зазначено, що обидві адміністративні будівлі, які використовуються відповідачем, оснащені електронними пропускними системами, а отже вхід та вихід відбувається за електронними картками, яку позивачу видано під підпис згідно списку працівників апарату Держкомтелерадіо станом на 01 червня 2016 року, наявному в матеріалах справи.

Також, з протоколу №4 засідання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ апарату Державного комітету телебачення і радіомовлення України від 03 жовтня 2018 року вбачається, що, зокрема, згідно аналізу даних електронної системи на вхід і вихід працівників Держкомтелерадіо з будівлі на Хрещатику, 26 за вказані числа, всі працівники скористалися електронними картками на вхід і вихід, працівниками пропускної системи технічних збоїв у роботі автоматизованої системи контролю доступу до приміщень не зафіксовано.

При цьому, в матеріалах справи відсутні жодні докази на підтвердження звернень позивача чи інших працівників відповідача стосовно несправності чи порушень в роботі зазначеної автоматизованої системи контролю доступу до приміщень адміністративних будівель Держкомтелерадіо чи несправності електронної картки доступу.

Доводи позивача стосовно того, що облік робочого часу відповідачем здійснюється у відповідному табелі робочого часу спростовуються наданими відповідачем доказами та поясненнями, оскільки з матеріалів справи вбачається, що облік робочого часу здійснюється за допомогою відповідної електронної програми, що є складовою автоматизованої системи контролю доступу до приміщень адміністративних будівель Держкомтелерадіо.

Стосовно посилань позивача про відсутність зазначення у спірному наказі стислого викладу обставин справи, суд звертає увагу на наступне.

Положенням ч.2 ст.77 Закону України «Про державну службу» визначено, що у рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення.

З матеріалів справи вбачається, що спірний наказ винесено на підставі подання дисциплінарної комісії, в якому викладено обставини справи та посилання на яке міститься у наказі.

Суд звертає увагу, що конкретні факти та обставини справи щодо порушення позивачем Правил внутрішнього службового (трудового) розпорядку виявлено та підтверджено за наслідками проведення перевірки та встановлення відповідних фактів такого порушення.

При цьому, жодних доказів у спростування фактів, на підставі яких порушено дисциплінарне провадження, а саме: недотримання правил внутрішнього службового розпорядку, що полягало у систематичному не використанні електронної картки, що фіксує час входу/виходу, позивачем не надано як під час проведення дисциплінарного провадження так і під час розгляду справи.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна вимога щодо оскарження дій відповідача щодо видання наказу від 17 жовтня 2018 року №273-к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді зауваження до позивача задоволенню не підлягають, оскільки наказ прийнятий відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені чинним законодавством, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надане.

Оскільки позовні вимоги зобов'язати Державний комітет телебачення і радіомовлення України скасувати наказ від 17 жовтня 2018 року №273-к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді зауваження до ОСОБА_1, завідувача сектору з питань запобігання і виявлення корупції; стягнути з Державного комітету телебачення і радіомовлення України моральну шкоду в розмірі 1700,00 грн. є похідними від позовної вимоги визнати неправомірними дії Державного комітету телебачення і радіомовлення України щодо видання наказу від 17 жовтня 2018 року №273-к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді зауваження до ОСОБА_1, завідувача сектору з питань запобігання і виявлення корупції, у суду відсутні підстави для їх задоволення.

Судом не приймаються до уваги доводи позивача стосовно того, що членами дисциплінарної комісії не всебічно та не у повному обсязі зібрано та досліджено матеріали дисциплінарної справи, оскільки матеріалами справи підтверджено наявність у діях позивача ознак дисциплінарного порушення, яке полягає у недотриманні правил внутрішнього службового розпорядку, що полягало у систематичному не використанні електронної картки, що фіксує час входу/виходу на/з адміністративних будівель Держкомтелерадіо, що не спростовано позивачем під час розгляду справи. При цьому, всі доводи позивача зведені до того, що у зазначені дні він перебував на робочому місці. Проте, дисциплінарне стягнення застосовано до позивача за те, що останнім систематично не використовувалась електронна картка, а сам факт перебування на робочому місці не був предметом перевірки в рамках дисциплінарного провадження.

Суд також зазначає, що Закон №889-VIII чітко визначає, що дисциплінарна відповідальність державного службовця має бути індивідуалізованою. Для цього дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Суб'єкт призначення/керівник державної служби при виборі виду дисциплінарного стягнення враховує обставини, які пом'якшують та обтяжують відповідальність державного службовця. З метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку, встановлення та документування обставин, що в подальшому враховуватимуться суб'єктом призначення/керівником державної служби при виборі застосовуваного виду дисциплінарного стягнення утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ. З метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, дисциплінарна комісія формує дисциплінарну справу.

Норми, якими виписано інститут індивідуалізації дисциплінарної відповідальності, не суперечать положенням статті 66 Закону № 889-VIII. У жодній з норм частин другої - пятої статті 66 цього закону не вказується, що лише (виключно) певний вид дисциплінарного стягнення має застосовуватися до державного службовця, що вчинив зазначені в згаданих частинах дисциплінарні проступки. В усіх цих нормах йдеться про те, що суб'єкт призначення «може призначити» або «може обмежитися».

Тобто, з логіки викладу законодавцем положень статті 66 Закону № 889-VIII можна зробити висновок, що зауваження як найменш суворий вид дисциплінарного стягнення є найдоцільнішим видом дисциплінарного стягнення за недотримання правил внутрішнього службового розпорядку (незначний дисциплінарний проступок).

Суд також враховує той факт, що відповідач виконав вимогу частини шостої статті 66 Закону № 889-VIII, оскільки дисциплінарне стягнення у формі зауваження застосовано до державного службовця за поданням дисциплінарної комісії, а отже дотримано вимогу Закону про те, що застосуванню цього стягнення передує дисциплінарне провадження, проведене належним колегіальним суб'єктом.

З урахуванням викладеного позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Підсумовуючи викладене, оскільки позивачем не надано достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, а відповідач довів, що діяв з урахуванням вимог чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 77, 78, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити.

Рішення суду, відповідно до частини першої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.В. Аверкова