Рішення № 80262685, 04.03.2019, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 березня 2019 року м. Чернігів Справа № 620/356/19

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Клопота С.Л.,

за участю секретаря Єгунової О.М.,

позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Новгород-Сіверського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Новгород-Сіверського об'єднаного управління Пенсійного фонду України та просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Новгород-Сіверського об’єднаного управління Пенсійного фонду України про відмову в переведенні його на пенсію державного службовця згідно з ст. 37 Закону України "Про державну службу" № 3723 від 16.12.1993.

- зобов’язати Новгород-Сіверське об’єднане управління Пенсійного фонду України розглянути його заяву від 04.01.2019 про переведення з пенсії за віком на пенсію згідно з ст.. 37 Закон України "Про державну службу" № 3723 від 16.12.1993 з урахуванням стажу роботи в органах митного контролю з 14.09.1995 по 19.03.2012 як стажу на посадах державного службовця.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що відмовляючи позивачу у переведенні його на пенсію державного службовця згідно з ст. 37 Закону України "Про державну службу" № 3723 від 16.12.1993, з підстав не зарахування до стажу державної служби періоду його роботи в органах митного контролю з 14.09.1995 по 19.03.2012, відповідач діяв в порушення вимог діючого законодавства, порушивши при цьому права та соціальні гарантії позивача.

Позивач в судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином. До суду надійшла заява від відповідача, в якій він просить розглядати справу за відсутності його представника, та відзив на позовну заяву.

Суд вважає за можливе розглянути справу без його участі.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача, суд вважає позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивач є пенсіонером за віком та перебуває на обліку в Новгород-Сіверському об’єднаному управлінні Пенсійного фонду України.

04.01.2019, по досягненню 62 років, позивач звернувся до відповідача з заявою про перехід з пенсії за віком на пенсію державного службовця.

Звернення було обгрунтовано тим, що Положенням п. 4-7 «Прикінцевих положень» Закону №1058-ІУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що особи, які отримують пенсію на умовах цього закону, у будь-який час можуть звернутися до органів Пенсійного фонду для переведення на пенсію/щомісячне довічне грошове утримання за нормами законів України "Про Кабінет Міністрів України", "Про державну службу", "Про Національний банк України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про судоустрій і статус суддів", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", Митного кодексу України, Податкового кодексу України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України із встановленням розміру пенсії, отримуваного до такого переведення, з 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому надійшла така заява.

Листом від 16.01.2019 № 136/04 відповідач повідомив позивача про те, що ним прийнято рішення

Про відмову в переведенні його на пенсію держслужбовця.

Відмова була обґрунтована тим, що у позивача недостатнье стажу державної служби, при цьому відповідач відмовився зарахувати в стаж державної служби стаж роботи в органах митного контролю у період з 14.09.1995 по 19.03.2012 (16 років 6 місяців, 6 днів).

В своєму листі відповідач зазначив, що стаж роботи в органах митного контролю, не зараховується до стажу державної служби згідно з Законом України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики України. Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією України та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства соціальної політики України, іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України та Міністра.

Отже, відповідач має діяти в межах та у спосіб, встановлених нормами діючого законодавства.

01.05.2016 набув чинності Закон України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VІІІ (Закон № 889-VIII), яким визначено право на пенсійне забезпечення державних службовців.

Згідно з пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VІІІ втратив чинність Закон України "Про державну службу" № 3723 від 16.12.1993 (далі - Закон № 3723), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Пунктами 10 та 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII передбачено право державних службовців на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закон України «Про державну службу» № 3723-ХІІ. Зокрема, п. 12 Прикінцевих та перехідних положень передбачено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом, мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу” у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Згідно з Законом № 3723-ХІІ, зокрема статті 37, на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державно: служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Порядок призначення таких пенсій затверджено постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб від 14 вересня 2016 року № 622, яка застосовується з 01 травня 2016 року, (далі - Порядок № 622).

Відповідно до п. 2 вказаного Порядку згідно з п. 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VІІІ на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-ХІІ мають право особи, які на день набрання чинності Законом № 889-VIII: мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України.

Відповідно до п. з Порядку № 622 право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-ХІІ за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом І ч. 1 ст. 28 Закону № 1058-ІV, з урахуванням стажу державної служби, передбаченого п. 2 цього Порядку, якщо до набрання чинності Законом № 889-VІІІ не призначалася пенсія відповідно до Закону № 3723-ХІІ, мають, зокрема, чоловіки, які досягли віку 62 роки.

Пунктом 4 Порядку № 622 передбачено, що пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

При цьому:

- посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби);

- розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної с.тужби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з І травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні;

- форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Мінсоцполітики. (п.5 Порядку №622).

З трудової книжки позивача вбачається, що з 20.09.1995 по 19.03.2012 він працював в органах митного контролю на посадах керівних працівників та спеціалістів:

- старшого інспектора адміністративно-господарського відділу (14.09.1995 - 19.09.1995),

- начальника відділу по роботі з особовим складом (20.09.1995 - 07.10.2004),

- інспектора сектору боротьби з митними правопорушеннями відділу митної варти (08.10.2004 - 01.03.2006),

- інспектора сектору боротьби з незаконними переміщенням наркотиків і зброї служби боротьби з контрабандою митної варти (02.03. 2016 - 12.04.2007),

- головного юрисконсульта (13.04.2007 - 16.09.2009),

- начальника юридичного сектора ( 17.09.2009 - 21.06.2010),

- начальника сектору правового забезпечення (21.06.2010 - 07.09.2010),

- інспектора відділу оперативних чергових (08.09.2010 - 19.03.2012),

При прийомі на службу в органи митного контролю 19.02.1996 позивач склав присягу державного службовця (про що вчинений відповідний запис в трудовій книжці).

Йому було присвоювались персональні звання «Радник митної служби 3 рангу (17.02.1998), «Радник митної служби 2 рангу» (02.03.2001), спеціальне звання «Радник Митної служби 2 рангу» (01.04.2004)

Згідно з п. 8 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

До набрання зазначеним законом чинності стаж державної служби обчислювався відповідно до Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 травня 1994 року № 283.

Абзацами другим пункту другого Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 травня 1994 року № 283, було передбачено, що до стажу державної служби зараховується робота (служба): на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв'язку, Адміністрації Держспецтрансслулжби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів.

Отже, відмовляючи позивачу у зарахуванні стажу його роботи в органах митного контролю до стажу державної служби відповідач порушив вимоги п. 8 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ та Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 травня 1994 року № 283.

Додатковим підтвердженням неправомірності рішення відповідача є роз’яснення, наведені в листах Головного управління державної служби України № 109/ТО2410-13 від 11.11.2013, за висновком якого стаж роботи позивача в органах митного контролю за період з 14.09.1995 по 19.03.2012 підлягає зарахуванню до стажу державної служби, та листа від 02.10.2013 № 1729 Чернігівської митниці Міндоходів, в якому зазначається про належність спірного стажу роботи в органах митного контролю до статусу державної служби.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При вказаних обставинах суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість своїх дій та рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому, за рахунок бюджетних асигнувань Новгород-Сіверського об’єднаного управління Пенсійного фонду України на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню сплачений ним при поданні позовної заяви судовий збір в розмірі 768,40 грн.

Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення Новгород-Сіверського об’єднаного управління Пенсійного фонду України від 16.01.2019 № 136/04 про відмову в переведенні ОСОБА_1 на пенсію державного службовця згідно з ст. 37 Закону України "Про державну.службу" № 3723 від 16.12.1993.

Зобов’язати Новгород-Сіверське об’єднане управління Пенсійного фонду України розглянути заяву ОСОБА_1 від 04.01.2019 про переведення з пенсії за віком на пенсію згідно з ст. 37 Закон України "Про державну службу" № 3723 від 16.12.1993 з урахуванням стажу роботи в органах митного контролю з 14.09.1995 по 19.03.2012 як стажу на посадах державного службовця.

Стягнути з Новгород-Сіверського об’єднаного управління Пенсійного фонду України (код ЄДРПОУ 40378696) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) судовий збір в розмірі 768,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Повний текст рішення виготовлено 06 березня 2019 року.

Суддя С.Л. Клопот