Ухвала суду № 80262683, 05.03.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

05 березня 2019 року м. Київ № 640/3504/19

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Кузьменко А.І., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві

до

Головного територіального управління юстиції у місті Києві

про

визнання дій протиправними,скасування постанови

В С Т А Н О В И В :

Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві (далі по тексту - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного територіального управління юстиції у місті Києві, в якому просить: визнати протиправними дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві в особі державного виконавця Бочковського Т.О. щодо накладення на позивача штрафу; скасувати постанову про накладення штрафу від 21 січня 2019 року винесену по ВП №57216094 у розмірі 5 100 грн.

Розглянувши позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві та додані до неї матеріали, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.

Так, відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з’ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

У відповідності до частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Проте, позивачем до позовної заяви не додано документу про сплату судового збору. Натомість, Головним управлінням Пенсійного фонду України у місті Києві подано клопотання про звільнення останнього від сплати судового збору.

В обґрунтування поданого клопотання позивач посилається на те, що Пенсійний фонд України та його територіальні управління позбавлені можливості сплатити судовий збір у зв’язку з відсутністю коштів, призначених на цю мету.

Розглянувши зазначене клопотання, Окружний адміністративний суд місті Києва дійшов до наступних висновків.

За визначенням статті 1 Закону України “Про судовий збір”, судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом судовий збір включається до складу судових витрат.

Відповідно до підпункту 1 частини 1 статті 3 Закону України “Про судовий збір” судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Частиною 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

У відповідності до частини 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Враховуючи той факт, що позивачем не надано належних обґрунтувань заявленого ним клопотання, а також не додано жодних доказів на підтвердження того, що на теперішній час існують перешкоди для сплати останнім судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі, а вказані позивачем обставини не свідчить про наявність підстав для звільнення від сплати судового збору за звернення до суду з даним адміністративним позовом у розумінні положень Закону України “Про судовий збір”, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення вказаного клопотання.

Одночасно суд зазначає, що у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" від 19 червня 2001 року зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду (пункт 60).

Так, частиною 2 статті 4 Закону України “Про судовий збір” встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб’єктом владних повноважень, юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України “Про державний бюджет України на 2019 рік” установлено у 2019 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі для працездатних осіб з 1 січня 2019 року - 1921 гривня.

З урахуванням розміру заявлених вимог та наведених положень законодавства, ставка судового збору за звернення до суду з вказаним адміністративним позовом становить 1921,00 грн.

Крім того, відповідно до частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому, частиною 3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Так, у відповідності до приписів статті 287 Кодексу адміністративна судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Тобто, статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений спеціальний десятиденний строк для оскарження до суду рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби.

В той же час, згідно з частиною 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Частиною 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов’язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

З позовної заяви вбачається, що позивач оскаржує постанову про накладення штрафу від 21 січня 2019 року винесену по ВП №57216094, яка отримана позивачем 25 січня 2019 року, про що свідчить штамп вхідної документації позивача на копії супровідного листа до вказаної постанови. Проте, до Окружного адміністративного суду міста Києва позивач звернувся з даним позовом лише 28 лютого 2019 року.

Наведене свідчить про те, що позивач звернувся до адміністративного суду з відповідною позовною заявою з пропуском встановленого чинним законодавством строку для такого звернення.

Проте, позивачем не додано до позову заяви про поновлення строку звернення до суду з даним позовом та докази поважності причин його пропуску.

Крім того, згідно з частиною 1 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Вказані недоліки позивач може усунути у десятиденний строк з дня вручення даної ухвали про усунення недоліків шляхом подання до суду:

- заяви про поновлення строку звернення до суду з даним позовом та докази поважності причин його пропуску;

- оригіналу документу про сплату судового збору за звернення до суду з адміністративним позовом майнового характеру у розмірі 1921,00 грн (отримувач коштів – УК у Печерському районі/Печерський район, код отримувача (код ЄДРПОУ) – 38004897, рахунок отримувача - 34310206084021, банк отримувача – Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) – 899998, код класифікації доходів бюджету – 22030101).

Керуючись статтями 160-162, частиною 1, 2 статті 169, статтею 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

У Х В А Л И В:

1. Клопотання Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві про звільнення від сплати судового збору залишити без задоволення.

2. Позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві залишити без руху.

3. Встановити позивачу десятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків.

4. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

5. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А.І. Кузьменко