Ухвала суду № 80262588, 05.03.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

05 березня 2019 р. № 820/5040/16

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Спірідонова М.О.

за участю секретаря судового засідання - Мадевської Е.Д.

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача - ОСОБА_3,

представника відповідача - ОСОБА_4

розглянувши в відкритому судовому засіданні заяву про перегляд постанови суду за нововиявленими обставинами по адміністративній справі № 820/5040/16 за позовом

ОСОБА_1 (61202, АДРЕСА_1) доРегіонального відділення фонду державного майна України по Харківській області (61057, м. Харків, Театральний майдан, 1) про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу В С Т А Н О В И В:

03.04.2018 року до Харківського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 про перегляд постанови Харківського окружного адміністративного суду від 28.02.2017 року по справі 820/5040/16 за нововиявленими обставинами по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Регіональне відділення фонду державного майна України по Харківській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, в якій просив суд:

1. Скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.02.2016 року по адміністративній справі № 820/5040/16 за позовом ОСОБА_1 до регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення від 08.09.2016 року № 120, поновлення на посаді і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

2. Прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, а саме:

- визнати протиправним та скасувати наказ регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області від 08.09.2016 року №120 про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення - звільнення 08.09.2016 року з посади державного службовця за вчинення дисциплінарного проступку;

- поновити ОСОБА_1 на посаді державного службовця - головного спеціаліста відділу правового забезпечення регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області;

- стягнути з регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 09.09.2016 року по дату поновлення на посаді, для чого зобов'язати відповідача здійснити повний розрахунок за час вимушеного прогулу з 09.09.2016 року по день поновлення на посаді за відповідним наказом з особового складу; звернути до негайного виконання постанови щодо стягнення з регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області суми заробітної плати за один місяць та поновлення ОСОБА_1 на посаді державного службовця - головного спеціаліста відділу правового забезпечення регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області.

11.02.2019 року заявником було подано до суду доповнення до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

В обґрунтування вказаних заяв зазначено, що 16.08.2004 року за результатами проведення конкурсу на заміщення вакантної посади державного службовця ОСОБА_1 було прийнято на роботу (публічну службу) до регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області (далі РВ ФДМУ по Харківській області), де займана посада була - головний спеціаліст відділу правового забезпечення.

14.09.2016 року під час перебування на лікарняному ОСОБА_1 надійшли поштою листи РВ ФДМУ по Харківській області від 09.09.2016р. № 37-4887 з наказом від 08.09.2016р. №120 щодо звільнення з посади державної служби, а також від 09.09.2016р. № 36-4893 з розрахунковим листком за вересень 2016 року та особовим рахунком за 9 місяців 2016 року.

19.09.2016 року після закінчення лікарняного та пересвідченням у РВ ФДМУ по Харківській області про дійсність наказу від 08.09.2016 року № 120 про звільнення з посади державного службовця, заявник оскаржив вказаний наказ про звільнення в судовому порядку.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 28.02.2017 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.04.2017 року, у адміністративній справі № 820/5040/16 за позовом ОСОБА_1 до РВ ФДМУ по Харківській області про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення від 08.09.2016 року № 120, поновлення на посаді і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, у задоволенні позову відмовлено.

23.02.2018 року ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до РВ ФДМУ по Харківській області про стягнення заробітної плати, що на думку позивача було обумовлено несвоєчасним отриманням заробітної плати всупереч статті 47 та 116 КЗпП України, та невиплаті інших платежів при оформленому звільненні з позначенням його датою 08.09.2016 року та отриманням розрахункових коштів з заробітної плати 12.09.2016 року та 30.11.2016 року, а також невиплатою інших платежів.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 01.03.2018 року відкрито провадження у адміністративній справі № 820/1313/18 за вказаним моїм позовом до РВ ФДМУ по Харківській області про стягнення заробітної плати.

Також заявником зазначено, що 28.03.2018 року ознайомився з матеріалами адміністративної справи № 820/1313/18 за позовом ОСОБА_1 до РВ ФДМУ по Харківській області про стягнення заробітної плати, за результатами чого за змістом відзиву на позовну заяву від 27.03.2018 року № 38-1758, розміщеним у двох передостанніх абзацах другого його аркушу, в якості заперечення проти доводів позивача та аргументів щодо несвоєчасного розрахунку зазначено про те, що зважаючи на подання до казначейської служби всіх документів на розрахунок позивача у другу половину дня 08.09.2016 року в після операційний час та з огляду на відсутність дати подання та підпису казначея на платіжному дорученні № 349 від 08.09.2016 року, вказане платіжне доручення було отримано казначейською службою день-вдень, тобто 08.09.2016 року.

28.03.2018 року ОСОБА_1 звернувся з запитом на публічну інформацію до Начальника Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області ОСОБА_5 щодо надання інформації про дату та час надходження платіжного доручення РВ ФДМУ по Харківській області № 349 від 08.09.2016 року до Головного управління.

Також зазначено, що запит ОСОБА_1 на отримання публічної інформації від 28.03.2018 року згідно листа Начальника Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області ОСОБА_5 № 13-21/587-2326 від 30.03.2018 року, платіжне доручення РВ ФДМУ по Харківській області № 349 від 08.09.2016 року надійшло до Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області 09.09.2016 року.

30.03.2018 року з листа Начальника Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області ОСОБА_5 № 13-21/587-2326 від 30.03.2018 року ОСОБА_1 дізнався про те, що посадові особи РВ ФДМУ по Харківській області в другу половину дня 09.09.2016 року склали вказане платіжне доручення № 349 з позначенням його, на думку заявника, заднім числом 08.09.2016 року подали його до казначейської служби 09.09.2016 року в кінці робочого дня, зіткнувшись при цьому з зазначеною вище ситуацією, за якої зважаючи на подання до казначейської служби всіх документів на розрахунок ОСОБА_1 у другу половину дня 09.09.2016 року в після операційний час та з огляду на відсутність дати подання та підпису казначея на платіжному дорученні № 349 від 08.09.2016 року, вказане платіжне доручення було отримано казначейською службою день-вдень, тобто 09.09.2016 року.

При цьому, зважаючи на складення вказаного платіжного доручення та подання його до органу казначейства 09.09.2016 року, як первинної дії при звільненні згідно статті 47 та 116 КЗпП України, 09.09.2016 року посадовими особами РВ ФДМУ по Харківській області був складений також наказ про звільнення, з позначенням його заднім числом 08.09.2016 року, оскільки згідно статей 47 та 116 КЗпП України грошовий розрахунок при звільненні позивача передувати складеннню наказу про звільнення.

Натомість згідно з листком непрацездатності від 09.09.2016 року серії АГВ №475451 ОСОБА_1 перебував на лікарняному за тимчасової непрацездатності саме 09.09.2016 року.

Також в обґрунтування заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами вказано, що з листа Начальника Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області ОСОБА_5 № 13-21/587-2326 від 30.03.2018 року вбачається, що подання платіжного доручення для розрахунку з ОСОБА_1 відбулося не 08.09.2016 року, яким позначено дане платіжне доручення та наказ про звільнення, а 09.09.2016 року в день перебування позивача на лікарняному за тимчасової непрацездатності згідно з листком непрацездатності від 09.09.2016 року серії АГВ №475451.

30.03.2018 року з листа Начальника Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області ОСОБА_5 № 13-21/587-2326 від 30.03.2018 року ОСОБА_3 дізнався про те, що розрахунок з ним відбувся 09.09.2016 року, оскільки подання платіжного доручення № 349 від 08.09.2016 року для грошового розрахунку відбулося не 08.09.2016 року, яким позначено вказане платіжне доручення та наказ про звільнення, а 09.09.2016 року в день перебування ОСОБА_1 на лікарняному за тимчасової непрацездатності згідно з листком непрацездатності від 09.09.2016 року серії АГВ №475451.

Вказані обставини заявник вважає нововиявленими, та зазначає, що оскільки вони є істотними для адміністративної справи № 820/5040/16, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі позивачу до моменту ознайомлення з відзивом на позовну заяву РВ ФДМУ по Харківській області від 27.03.2018 року № 38-1758 у адміністративній справі №820/1313/18, яке відбулося 28.03.2018 року, та до моменту ознайомлення зі змістом листа Начальника Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області ОСОБА_5 № 13-21/587-2326 від 30.03.2018 року.

В обґрунтування доповнення до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами заявником вказано, що згідно ухвали члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя ОСОБА_6 від 04.10.2018 року №10599/0/18-18 зміст протоколу судового засідання за 07.09.2016 року, про який йдеться у листі судді господарського суду Харківської області Новікової Н.А. від 08.09.2016 року №024067, не містить стверджувального чи переконливого характеру, відображає хід судового засідання під час розгляду справи, та, як наслідок невірно був витлумачений моїм роботодавцем, тобто РВ ФДМУ по Харківській області, адже в вказаному протоколі зафіксовано, з-поміж іншого, таке: "Суд звернув увагу, що представник позивача має ознаки алкогольного сп'яніння. Разом з тим, на запитання суду, чи перебуває представник позивача в стані алкогольного сп'яніння, останній не відповів.", тобто викладені в листі судді господарського суду Харківської області Новікової Н.А. від 08.09.2016 року № 024067 відомості не носили стверджувального чи переконливого характеру, оскільки за впливу на неї сторонніх осіб остання не могла зрозуміти дійсності наявності ознак алкогольного сп'яніння та за наявності об'єктивних сумнівів у цьому намагалась з'ясувати їх шляхом постановки запитання, що свідчить про, відсутність правових підстав для оцінки вказаного листа як об'єктивного (належного) доказу для правильного вирішення справи № 820/5040/16 всупереч ч. 1 ст. 69 чинної на той час редакції КАС України.

Також заявником зазначено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16.01.2019 року у адміністративній справі № 820/3284/18 за позовом ОСОБА_1 до РВ ФДМУ по Харківській області про стягнення не донарахованої заробітної плати, премії та сум індексації заробітної плати задоволено даний позов частково та зобов'язано РВ ФДМУ по Харківській області донарахувати та виплатити позивачу премію з урахуванням посадового окладу, надбавки (доплати) за ранг та надбавки за вислугу років за квітень, травень, червень та липень 2009 року, а також донарахувати та виплатити мені премію за період з 2006-2016 роки та індексацію заробітної плати за період з жовтня 2014 року по листопад 2015 року, у зв'язку з порушенням законодавства про працю.

Постановами державних виконавців відділу примусового виконання рішень "Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області від 05.02.2019 року відкриті виконавчі провадження №58261414, №58261346 та №58261483 (копії додаються) щодо примусового виконання вказаного рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.01.2019 року у адміністративній справі № 820/3284/18 за відповідними виконавчими листами, що свідчить про набрання вказаним судовим рішенням законної сили, а встановлені ним обставини не підлягають доказуванню згідно ч. 4 ст. 78 КАС України.

За таких умов, набрання законної сили та звернення до примусового виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.01.2019 року у адміністративній справі № 820/3284/18 про зобов'язання РВ ФДМУ по Харківській області донарахувати та виплатити ОСОБА_1 кошти із заробітної плати являються черговими нововиявленими обставинами у адміністративній справі № 820/5040/16, адже з оформленням посадовими особами РВ ФДМУ по Харківській області звільнення з роботи 09.09.2016 року заднім числом під час перебування на лікарняному за тимчасової непрацездатності без відома та присутності ОСОБА_1, а отже заявника було позбавлено можливості вимагати їх донарахування та виплати перед звільненням, але не пізніше ніж 08.09.2016 року.

Позивач та представник позивача в судове засідання з'явилися, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами підтримали та просили суд її задовольнити.

Представники відповідача в судове засідання з'явилися, щодо задоволення заяви позивача про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами заперечували в повному обсязі.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вивчивши норми матеріального та процесуального права, якими врегульовані спірні правовідносини вважає, що заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 28.02.2017 року по адміністративній справі № 820/5040/16 за позовом ОСОБА_1 до Регіонального відділення фонду державного майна України по Харківській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу було відмовлено.

Ухвалою ХААС від 03.04.2017 апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, постанову ХОАС від 28.02.2017 року було залишено без змін.

Постановою Верховного суду від 05.12.2018 касаційну скаргу позивача залишено без задоволення, постанову ХОАС від 28.02.2017 року ухвалу ХААС від 03.04.2017 змінено в частині мотивів відмови в задоволенні позову. В решті постанову ХОАС від 28.02.2017 та ухвалу ХААС від 03.04.2017 залишено без змін.

Суд зазначає, що межах адміністративної справи № 820/5040/16 було розглянуто позов ОСОБА_1 до РВ ФДМУ по Харківській області саме про визнання протиправним та скасування наказу РВ ФДМУ по Харківській області від 08.09.2016 № 120, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу від 19.09.2016, розглянута процедура звільнення, а саме обставини, які стали підставою звільнення ОСОБА_1 та докази, які були надані сторонами на підтвердження своєї правової позиції. Тобто розглянута законність винесення наказу РВ ФДМУ по Харківській області від 08.09.2016 № 120.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 було звільнено 08.09.2016 наказом РВ ФДМУ по Харківській області № 120. В день звільнення позивач був присутній на роботі та надав пояснення керівництву РВ ФДМУ по Харківській області щодо подій, які стались 07.09.2016, які передували звільненню, які стали підставою звільнення ОСОБА_1 з посади державної служби за вчинення дисциплінарного проступку, відповідно до п. 4 ч. 1 ст.87 Закону України «Про державну службу».

Відносно тверджень заявника, щодо звільнення його 09.09.2016 року суд зазначає, що дій щодо проведення звільнення ОСОБА_1 09.09.2016 РВ ФДМУ по Харківській області не вчиняло оскільки ОСОБА_1 було вже звільнено 08.09.2016 року.

Оцінка листка непрацездатності від 09.09.2016 була надана судами першої, апеляційної та касаційної інстанції при розгляді справи № 820/5040/16, оскільки зазначений документ надавався ОСОБА_1 разом з позовом від 19.09.2016 по справі № 820/5040/16.

Питання проведення остаточного розрахунку при звільненні та відповідність його нормам чинного законодавства, зокрема, ст.ст. 47, 116 КЗпП України взагалі не було предметом розгляду справи № 820/5040/16.

Також судом встановлено, що наказом регіонального відділення від 08.09.2016 № 120 «Про звільнення» ОСОБА_1, головному спеціалісту відділу правового забезпечення регіонального відділення, припинено перебування на державній службі 08.09.2016 шляхом застосування до нього дисциплінарного стягнення - звільнення з посади державної служби за вчинення дисциплінарного проступку, відповідно до п. 4 ч. 1 ст.87 Закону України «Про державну службу», а саме, порушення Присяги державного службовця.

08.09.2016 зазначений наказ був доведений до відома ОСОБА_1 Під час ознайомлення, ОСОБА_1 було запропоновано здійснити заходи щодо проставляння підпису про ознайомлення з вищезазначеним наказом, здійснити передачу справ, документів та майна, проставити відповідні підписи у особовій справі, здати службове посвідчення та отримати трудову книжку, подати декларацію про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за період з 01.01.2016 по 08.09.2016, інформація для заповнення якої була підготовлена в частині заробітної плати. Від вищезазначених заходів ОСОБА_1 відмовився, про що було складено відповідний акт.

З метою дотримання законодавства з питань проходження державної служби та у зв'язку з відмовою від здійснення згаданих вище заходів щодо звільнення, регіональним відділенням, серед іншого, ОСОБА_1 було направлено рекомендованого листа з повідомлення про вручення від 09.09.2016 № 36-4887 з доданим до нього копією наказу на звільнення та пропозицією, серед іншого, отримати свою трудову книжку (отримав листа 14.09.2016).

З 08.09.2016 року ОСОБА_1 не звертався до РВ ФДМУ щодо видачі йому трудової книжки ні на руки під розпис у книзі обліку трудових книжок, ні шляхом направлення поштою, що передбачено Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою наказом Мінпраці України N 58 від 29.07.93 (далі- Інструкція), у разі згоди особи на це.

На теперішній час трудова книжка ОСОБА_1 відповідно до пункту 6.2. Інструкції зберігається у архіві РВ ФДМУ по Харківській області.

Питання неотримання трудової книжки ОСОБА_1 вивчено та надано оцінку доказам судами в межах розгляду адміністративних справ № 820/5040/16 та № 820/3870/17.

Щодо протоколу судового засідання Господарського суду Харківської області від 07.09.2016 по справі № 922/2406/16 судом під час розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами встановлено, що цей доказ оцінений судом по справі № 820/5040/16 і йому надана відповідна оцінка судів трьох інстанцій та встановлено, що цей доказ був не єдиним по справі № 820/5040/16, також, зокрема, було надано копію дисциплінарної справи, проведено допит свідків і у відповідності ст. 90 КАС України судом надано оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Посилання позивача на ухвалу члена другої дисциплінарної палати "Вищої ради правосуддя ОСОБА_6 від 04.10.2018 № 10599/0/18-18 жодним чином не скасовує протокол судового засідання Господарського суду Харківської області від 07.09.2016 по справі № 922/2406/16, зазначена ухвала містить лише опис самої скарги ОСОБА_1 щодо його ставлення до дій судді Господарського суду Харківської області Новікової Н.А., а у регулятивній частині ухвали зазначено що скаргу повернуто скаржнику без розгляду. Зазначена ухвала була розглянута також як доказ в межах справи 820/5040/16.

Також суд вважає безпідставними посилання ОСОБА_1 на адміністративну справу № 820/1313/18 та оцінку листів Головного управління Державної казначейської служи України у Харківській області як доказів по справі, оскільки в даній справі розглянуто його позовні вимоги щодо стягнення з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області на його користь в якості середнього заробітку за весь період затримки розрахунку при звільнені 113203,57 грн., а також в якості компенсації за перебування у відрядженні у вихідні дні у грошовій формі у подвійному розмірі у сумі 3109,28 грн., що складає загальну суму 116312,85 грн. та моральну шкоду у розмірі 1 000 000,00 грн. Рішеннями судів першої та апеляційної інстанції було відмовлено у задоволенні зазначених позовних вимог ОСОБА_1

Оцінка доказів, які були витребувані Харківським окружним адміністративним судом в межах розгляду справи № 820/1313/18 за клопотанням ОСОБА_1 згідно ухвали суду від 24.05.2018 від Головного управління Державної казначейської служи України у Харківській області, зокрема лист від 30.08.2018 № 13-21/587-2326 разом з примірником платіжного доручення № 349 від 08.09.2016, була надана судом при розгляді справи.

Також, оцінку цим доказам, а також іншого листа Головного управління Державної казначейської служи України у Харківській області від 09.07.2018 № 07-24/715-4877 було надано під час перегляду рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.06.2018 по справі № 820/1313/18 яким було відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та надалі постановою від 20.11.2018 року Харківського апеляційного адміністративного суду, якою у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 було відмовлено та залишено рішення суду першої інстанції без змін.

У справі № 820/3870/17 також було розглянуто зокрема питання остаточного розрахунку при звільненні за позовом РВ ФДМУ по Харківській області до ГУ Держпраці у Харківській області про визнання неправомірним та скасування припису Головного управління Держпраці у Харківській області № 20-01/4201/1462-1502 від 11.08.2017, третя особа ОСОБА_1 Рішеннями судів першої та апеляційної інстанції позов регіонального відділення задоволено в повному обсязі.

Також суд зазначає, що предметом адміністративної справи № 820/3284/18 були позовні вимоги ОСОБА_1 до РВ ФДМУ по Харківській області щодо виплати: недонарахованої заробітної плати з 01.05.2016 з доплатою за ранг, з урахуванням всього періоду роботи у нього у відповідності до Порядку присвоєння рангів державних службовців, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2016 № 306 "Питання присвоєння рангів державних службовців та співвідношення між рангами державних службовців і рангами посадових осіб місцевого самоврядування, військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями", у сумі 1155, 35 грн., недонарахованої премії у складі заробітної плати за період з 2006-2016 роки з урахуванням надбавки (доплати) персональної, згідно ч. 1 ст. 98 КЗпП України та п. 2.2 Положення про порядок преміювання працівників центрального апарату, регіональних відділень та представництв Фонду державного майна України, затвердженого наказом ФДМУ від 19 липня 2012 року № 3144, у сумі 21073,47 грн., а також з урахуванням посадового окладу, надбавки (доплати) за ранг та надбавки (доплати) за вислугу років за квітень, травень, червень та липень 2009 року у сумі 624,22 грн., суми індексації заробітної плати за період з жовтня 2014 року по грудень 2015 року, згідно частини 6 статті 95 КЗпП України та статті 33 Закону України "Про оплату праці", у сумі 7 764,39 грн., що в загальному складає 30617, 43 грн.

Позовні вимоги були задоволені частково, а саме зобов'язано Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області донарахувати та виплатити: премію з урахуванням посадового окладу, надбавки (доплати) за ранг та надбавки (доплати) за вислугу років за квітень, травень, червень та липень 2009 року, премію за перібд з 2006-2016 роки, з урахуванням надбавки (доплати) персональної, згідно ч. 1 ст. 98 КЗпП України та вимог Положень про порядок преміювання працівників центрального апарату, регіональних відділень Фонду державного майна України за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету, які затверджені наказами голови Фонду державного майна України від 22.02.2001 №227, від 06.06.2006 №885, Положення про порядок преміювання працівників центрального апарату, регіональних відділень та представництв Фонду державного майна України, яке затверджено наказом голови Фонду державного майна України від 19.07.2012 № 3144, індексацію заробітної плати за період з жовтня 2014 року по листопад 2015 року, включно, згідно ч. 6 ст. 95 КЗпП України та ст. 33 Закону України "Про оплату праці". В іншій частині позовних вимог було відмовлено.

Таким чином суд зазначає, що при звільненні ОСОБА_1 було виплачену не оспорювану суму у розмірі 8 073,29 грн. відповідно до положень ч. 2 ст. 116 КЗпП України.

Кошти, які присуджені до виплати згідно рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.01.2019 по справі № 820/3284/18 є оспорюваними сумами, які можуть бути виплачені лише в межах стягнення і після набрання рішенням законної сили.

Судом встановлено, що РВ ФДМУ по Харківській області 18.02.2019 було подано апеляційну скаргу на рішення суду від 16.01.2019 по справі № 820/3284/18.

Також суд зазначає, що ОСОБА_1 не вірно зазначається по результати касаційного розгляду справи № 820/5040/16 в частині прийняття його доводів щодо поширення норм КЗпП України на державних службовців у частині відносин не врегульованих Закону України «Про державну службу». У постанові касаційної інстанції зазначено наступне: «Суд приймає до уваги доводи скаржника щодо поширення дії норм законодавства про працю на державних службовців у частині відносин, не врегульованих Законом № 889-VIII та водночас зауважує наступне. У наведеному вище переліку відсутня така підстава звільнення працівника як порушення Присяги державного службовця, яка, в свою чергу, передбачена нормами Закону № 8 8 9-VIII - спеціального закону, норми якого є пріоритетними для державних службовців по відношенню до загального законодавства, що не дає змогу стверджувати про поширення гарантій щодо надання попередньої згоди виборного первинного профспілкового органу при звільненні працівника - члена даної профспілки за вчинення даного дисциплінарного проступку. Водночас, застереження щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення працівника, який є членом виборного профспілкового органу, міститься у статті 252 КЗпП України та не ставиться у залежність від підстав, причин та формулювання застосування стягнення. Відтак, зважаючи на відсутність приналежності ОСОБА_1 до членів виборного профспілкового органу та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення за вчинення дисциплінарного проступку - порушення Присяги, що не охоплюється підставами, визначеними частиною першою статті 43 КЗпП України, суд вважає вірними дії відповідача щодо дотримання процедури та порядку звільнення позивача із займаної посади.

Відповідно до ч. 1 ст. 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

Підстави для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами викладені законодавцем в ч. 2 ст. 361 КАС України.

Так, відповідно до згаданої норми, підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.

Суд зауважує, що нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не були і не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

Перевіривши обґрунтованість доводів заявника наявними доказами та змістом належних норм права, оцінивши долучені до справи документи за правилами ст.77 КАС України, суд доходить висновку про відсутність у матеріалах справи фактичних даних, які б засвідчували існування у спірних правовідносинах визначених ст. 361 КАС України підстав.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 не наведено нововиявлених обставин та не доведено підстав для перегляду постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.02.2017 по справі № 820/5040/16, оскільки викладені заявником обставини вже були предметом досліджень в рішеннях судів.

Керуючись ст.ст.248, 250, 256, 295, 361, 369 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови суду від 28.02.2017 року по адміністративній справі № 820/5040/17 за адміністративним позовом ОСОБА_1 (61202, АДРЕСА_1) до Регіонального відділення фонду державного майна України по Харківській області (61057, м. Харків, Театральний майдан, 1) про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями)

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Повний текст ухвали виготовлено 06 березня 2019 року.

Суддя Спірідонов М.О.