Ухвала суду № 80261298, 05.03.2019, Глобинський районний суд Полтавської області

Справа № 554/4490/18

провадження № 2/527/291/19

УХВАЛА

05 березня 2019 року м. Глобине

Суддя Глобинського районного суду Полтавської області Левицька Т.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Земельні відносини» за участю третіх осіб: Управління захисту економіки в Полтавській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України, Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання протиправними дій, -

ВСТАНОВИВ:

13.06.2018 позивач звернувся із вищезазначеним позовом до Октябрського районного суду м. Полтави.

Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 07 грудня 2018 року цивільну справу №554/4490/18 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Земельні відносини», за участю третіх осіб: Управління захисту економіки в Полтавській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України, Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання протиправними дій - передано за підсудністю до Глобинського районного суду Полтавської області.

Згідно автоматизованого розподілу справа передана до розгляду судді Глобинського районного суду Полтавської області Павлійчук А.В.

Ухвалою Глобинського районного суду Полтавської області від 28 лютого 2019 року задоволено заяву ОСОБА_1 про відвід судді Глобинського районного суду Полтавської області Павлійчук Анастасії Вікторівни у справі № 554/4490/18 за його позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Земельні відносини» за участю третіх осіб: Управління захисту економіки в Полтавській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України, Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання протиправними дій

Згідно автоматизованого розподілу справа 04 березня 2019 року передана до розгляду судді Глобинського районного суду Полтавської області Левицькій Т.В.

Із змісту п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України вбачається, що суддя не може брати участі в розгляді цивільної справи і підлягає відводу (самовідводу) якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об’єктивності судді.

Згідно зі ст. 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов’язані заявити самовідвід. З підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Ч. 9 ст. 40 ЦПК України передбачено, що питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.

Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

Відповідно до ст. 41 ЦПК України у разі задоволення заяви про відвід судді, який розглядає справу одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею, який визначається у порядку, встановленому статтею 33 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід визначити суб’єктивний та об’єктивний аспект, та їх розмежовувати, при цьому суб’єктивною складовою, як видно з рішення ЄСПЛ у справі «Хаушильд проти Данії», можуть бути докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи, а суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з’являються докази протилежного, що можливо при встановлені наявності певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. Об’єктивний же аспект, як видно з рішення ЄСПЛ у справі «Фей проти Австрії» полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що право особи забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об’єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості. Мова йде про ту довіру, яку суди мають у демократичному суспільстві та яка повинна апріорно існувати в учасників процесу.

Позивачем по справі ОСОБА_1 систематично заявляються відводи судді Левицькій Т.В. посилаючись на те, що існують обставини, які викликають у нього сумнів у неупередженості судді, а саме: через його звернення до правоохоронних органів з заявами про вчинення суддею кримінального правопорушення, через його звернення зі скаргою до Вищої ради правосуддя на суддю, через звернення судді до Вищої ради правосуддя щодо вчинення ним тиску на суд.

На думку суду той факт, що ОСОБА_1 об’єктивно створює певний тиск на суддю, що може викликати обґрунтовані та законні сумніви у сторін справи щодо об’єктивності та безсторонності судді Левицької Т.В. під час розгляду цієї справи, що в свою чергу може змусити сумніватися у неупередженості судді незалежно від її поведінки та прийнятих рішень.

Відповідно до практики ЄСПЛ (рішення від 09.11.06. у справі «Білуга проти України», від 28.10.98. у справі «Ветштан проти Швейцарії») важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов’язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.

Враховуючи вищевикладене та з метою запобігання сумнівів у об'єктивності та неупередженості головуючого судді Левицької Т.В. в результаті справи, вважаю за необхідне заявити самовідвід по даній справі.

Інститут відводу має важливе значення для реалізації демократичних принципів цивільного процесу, сприяє ефективному розгляду справи і забезпечує правильне вирішення спору.

Норма про відвід гарантує неупередженість у здійсненні правосуддя, запобігає можливості скасування рішень за мотивами незаконності складу суду, заінтересованості певних суб’єктів, що з’ясувалися під час перевірки справи вищестоящими інстанціями.

Заявлений самовідвід суддею Левицької Т.В. на подальшу її участь у розгляді справи з заявлених підстав узгоджується з вимогами ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод.

У зв’язку із викладеним суддя вважає за необхідне задовольнити свій самовідвід.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 36, 37, 38,40 суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Задовольнити самовідвід судді Левицької Т.В. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Земельні відносини» за участю третіх осіб: Управління захисту економіки в Полтавській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України, Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання протиправними дій.

Справу передати до канцелярії Глобинського районного суду Полтавської області для повторного автоматизованого розподілу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Т. В. Левицька