Рішення № 80261248, 26.02.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1.380.2019.000509

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2019 року

м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді Сакалоша В.М.,

за участю секретаря судового засідання Гулкевича В.О.,

позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Залізничного відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради про визнання бездіяльності суб’єкта владних повноважень протиправною, зобов’язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в :

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1, позивач) до Залізничного відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради (далі - Залізничний відділ соціального захисту УСЗ ДГП ЛМР, відповідач) , в якій позивач просить:

- визнати бездіяльність Залізничного відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради щодо відмови у призначенні державної житлової субсидії з 01.10.2018 - протиправною;

- зобов’язати Залізничний відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради призначити ОСОБА_1 державну житлову субсидію із 01.10.2018, за адресою: м.Львів, вул.Широка,73/35 та провести перерахунок житлової субсидії із 01.10.2018. В обгрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що дії відповідача щодо відмови у призначенні йому державної житлової субсидії з 01.10.2018 є такими, що порушують п.14 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 № 848 зі змінами від 13.09.2017 №735, оскільки позивач надав відповідачу належні докази вирішення питання наявності чи відсутності заборгованості у судовому порядку, що дає підстави поновлення житлової субсидії до вирішення спору у суді.

Ухвалою суду від 05.02.2019 відкрито спрощене позовне провадження у справі.

18.02.2018 за вх.№5540 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач стверджує, що ним було вжито всіх передбачених Положенням про порядок призначення житлових субсидій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1996 № 848 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.2018 № 329) дій для належного розгляду заяви ОСОБА_1 від 25.10.2018 про призначення житлової субсидії. Зокрема, зазначає, що Залізничним відділом соціального захисту УСЗ ДГП ЛМР зібрано всі необхідні документи, здійснено обстеження матеріально-побутових умов сім’ї та передано справу на розгляд комісії. Підставами для прийняття рішення про відмову у призначенні ОСОБА_1 житлової субсидії з 01.10.2018 стало: відсутність доходів у членів домогосподарства (ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_5, 28.03.1991 р.н.) наявність доходу у ОСОБА_6 у розмірі меншому, ніж розмір мінімальної заробітної плати (отримує лише державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям у розмірі 277,52 грн. щомісячно), постійне проживання членів домогосподарства за кордоном (ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_7, 08.03.2009 р.н.), наявність заборгованості на житлово-комунальні послуги (перед ЛКП «Сяйво» та перед ЛМКП «Залізничтеплокомуненерго»), некоректно заповнена заява про призначення житлової субсидії від 25.10.2018.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні, викладеним у позовній заяві та відповіді на відзив, просив позов задовольнити.

Відповідач явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідно до ч.1 ст.205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи положення ч.3 ст. 205 КАС України, суд вирішив за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

25.10.2018 позивач звернувся до Залізничного відділу соціального захисту із заявою про призначення житлової субсидії (а.с. 15-16).

Рішенням комісії з питань з питань призначення субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг та державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям, надання компенсації особам, які мають право на безоплатне отримання вугілля на побутові потреби, але проживають у будинках з центральним опаленням, та включення до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги, надання грошової допомоги постраждалим особам чи особам, які переміщуються, утвореної при Залізничній районній адміністрації м.Львова від 28.12.2018 № 27 (витяг з протоколу – а.с. 7) позивачу відмовлено у призначенні субсидії з 01.10.2018 відповідно до п. 6, п.7, п.9, п.13 Положення про порядок призначення житлових субсидій, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 № 848 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 17.10.2018 № 841).

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача та вважаючи таке протиправним, позивач звернувся до суду за захистом порушених, на його думку, прав.

Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог та їх відповідність чинному законодавству, суд керується наступним.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Положенням про порядок призначення житлових субсидій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 р. № 848 (в редакцій, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Положення № 848).

Відповідно до п.1 Положення № 848 житлова субсидія є безповоротною адресною державною соціальною допомогою громадянам - мешканцям домогосподарств, що проживають в житлових приміщеннях (будинках) і не можуть самотужки платити за житлово-комунальні послуги, оплачувати витрати на управління багатоквартирним будинком.

Відповідно до п.8 Положення № 848, житлова субсидія призначається одному із членів домогосподарства, які зареєстровані і фактично проживають в житловому приміщенні (будинку). Субсидія не може призначатися одночасно за зареєстрованим місцем проживання особи та за місцем її фактичного проживання.

Згідно п.9 Положення № 848, житлова субсидія розраховується на всіх членів домогосподарства. До складу домогосподарства включаються особи, що зареєстровані і фактично проживають в житловому приміщенні (будинку), на яких розраховуються соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування і доходи яких враховуються під час призначення житлової субсидії.

Під час призначення житлової субсидії враховуються також доходи членів сім'ї особи із складу домогосподарства у разі, коли їх зареєстроване (фактичне) місце проживання відмінне від адреси домогосподарства. При цьому соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування за адресою домогосподарства на таких осіб не розраховуються.

Відмову у призначенні позивачу субсидії з 01.10.2018 відповідач мотивує, серед іншого, тим, що у складі домогосподарства за адресою: АДРЕСА_1, окрім позивача, зареєстровані повнолітні ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_5, 28.03.1991 р.н.), у яких згідно з інформацією ДФС та Пенсійного фонду України відсутні доходи, ними не сплачується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування; у самого позивача нарахований середньомісячний сукупний дохід менший, ніж розмір мінімальної заробітної плати, встановленої на початок періоду, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії.

При цьому в обгрунтування правомірності відмови у призначенні позивачу субсидії відповідач покликається на пп.3 п. 6 Положення № 848, згідно з яким: житлова субсидія не призначається (у тому числі на наступний період), якщо у складі домогосподарства або у складі сім’ї члена домогосподарства є особи, що досягли 18-річного віку станом на початок періоду, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії (далі - особи, доходи яких враховуються під час призначення житлової субсидії), і в цьому періоді: за інформацією ДФС, Пенсійного фонду України, у них взагалі відсутні доходи, які враховуються під час призначення житлової субсидії; або вони отримували середньомісячний сукупний дохід менший, ніж розмір мінімальної заробітної плати, встановленої на початок періоду, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії; та/або вони не сплатили єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірі, не меншому ніж мінімальний, сумарно протягом трьох місяців у періоді, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії.

У контексті зазначеного суд зауважує, що відповідно до п. 7 Положення № 848, за наявності умов, зазначених у пункті 6 цього Положення, житлову субсидію може бути призначено за рішенням комісії виходячи з конкретних обставин, що склалися, крім випадку, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 цього Положення.

У таких випадках рішення про призначення (відмову в призначенні) житлової субсидії приймається комісією на підставі акта обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства.

Так, згідно акту обстеження матеріально-побутових умов сім'ї № 2883 від 26.12.2018 (а.с. 29-30) позивач проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5 лише один.

Також суд приймає твердження позивача, що його донька ОСОБА_2 є членом іншої сім’ї, проживає окремо, про що зазначено в акті відповідачем при обстеженні житлово-побутових умов сім’ї № 2883 від 26.12.2018 (а.с. 29-30).

Згідно з ч.2 ст.2 Сімейного кодексу України, сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.

З огляду на вищенаведене, оскільки зареєстровані за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5 – ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4 фактично не проживають з позивачем, не пов'язані спільним побутом, такі не можуть включатися до членів його сім'ї.

Більше того, суд зауважує, що ухвалою Залізничного районного суду м.Львова від 11.12.2018 відкрито провадження у справі № 462/6567/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3 та ОСОБА_8 про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням (а.с. 38).

Відповідно до п.9 Положення № 848, у разі коли у складі домогосподарства кількість фактично проживаючих зареєстрованих членів домогосподарства є меншою за кількість членів домогосподарства, зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку), за рішенням комісії соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування розраховуються на фактично проживаючих зареєстрованих за даною адресою членів домогосподарства. Рішення комісії в такому випадку приймається з урахуванням норм, зазначених в абзаці десятому пункту 7 цього Положення.

У свою чергу, відповідно до п.10 Положення № 848 житлову субсидію за рішенням комісії не може бути призначено у разі, коли у члена домогосподарства або у члена сім’ї особи із складу домогосподарства доходи, які враховуються під час призначення житлової субсидії, були такими, що зазначені в абзацах другому - четвертому підпункту 3 пункту 6 цього Положення, і такі особи перебували за кордоном сукупно більше 60 днів протягом періоду, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії (крім випадку, зазначеного в абзаці четвертому пункту 7 цього Положення). До 60-денного періоду перебування за кордоном не включаються дні службового відрядження, лікування або навчання за кордоном, що підтверджується відповідними документами.

Покликаючись на наведену норму, відповідач стверджує, що відповідно до наявної у Залічничному відділі соціального захисту УСЗ ДГП ЛМР інформації, члени домогосподарства позивача, а саме: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_6 постійно більше 10 років проживають за кордоном в Італії.

Однак, доказів на підтвердження зазначено відповідач не надав та в матеріалах справи не міститься, відтак таке твердження не може братися судом до уваги.

Так, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (ст. 72 КАС України).

При цьому, згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 76 КАС України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відмовляючи у призначенні житлової субсидії ОСОБА_1, відповідач також покликається на наявність заборгованості за житлово-комунальні послуги, а саме: перед ЛКП «Сяйво» у розмірі 19091, 55 та перед ЛМКП «Залізничтеплокомуненерго» у розмірі 3305, 63 грн.

Так, відповідно до пп.5 п.6 Положення № 848, житлова субсидія не призначається (у тому числі на наступний період), якщо структурним підрозділом з питань соціального захисту населення отримано інформацію про наявність простроченої понад два місяці заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг, витрат на управління багатоквартирним будинком, загальна сума якої перевищує 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на день звернення за призначенням житлової субсидії.

Водночас, суд зауважує, що за приписами абз.2 пп.6 п. 6 Положення, житлова субсидія у випадках, передбачених підпунктами 5 і 6 цього пункту, призначається з початку опалювального (неопалювального) сезону за умови документального підтвердження сплати заборгованості або укладення договору про її реструктуризацію, або оскарження заборгованості в судовому порядку (ухвали про відкриття провадження у справі) протягом двох місяців з початку такого сезону, в іншому випадку - з місяця, наступного за тим, в якому до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення надійшло документальне підтвердження сплати заборгованості або укладення договору про її реструктуризацію, або оскарження заборгованості в судовому порядку (ухвали про відкриття провадження у справі).

Ухвалою Залізничного районного суду м.Львова від 24 вересня 2015 року (справа № 462/8853/14-ц) зупинено провадження у справі за позовом Львівського комунального підприємства «Сяйво» до ОСОБА_9, ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_10, ОСОБА_5, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги до набрання законної сили судовим рішенням у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_9 до ЛКП «Сяйво» про захист прав споживача, від якого залежить вирішення справи.

У свою чергу, ухвалою Верховного Суду від 29.12.2017 (справа №462/5889/15-ц) відкрито провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_9, ОСОБА_1 на заочне рішення Залізничного районного суду м.Львова від 27 січня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 29 листопада 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_9 до ЛКП «Сяйво» про захист прав споживачів житлово-комунальних послуг, визнання відсутності договірних відносин та зобов’язань у зв’язку з відсутністю договірних відносин, визнання безпідставним нарахування заборгованості по оплаті за утримання будинку, прибудинкової території та послуг за централізоване опалення.

Відтак, з огляду на приписи абз.2 пп.6 п.6 Положення №848, покликання відповідача на наявність у позивача заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг не може слугувати підставою відмови у призначенні останньому житлової субсидії, оскільки така заборгованість оскаржується позивачем у судовому порядку.

Закріплений у ч. 1 ст.9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. При цьому, відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Однак, всупереч встановленому частиною 1 ст. 77 КАС України обов’язку доказування, відповідач підставність відмови у призначенні ОСОБА_1 житлової субсидії не довів, що суперечить положенням КАС України щодо обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку про протиправність дій відповідача щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 державної житлової субсидії з 01.10.2018 та з метою повного захисту прав позивача вважає за доцільне зобов’язати Залізничний відділ соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради призначити ОСОБА_1 житлову субсидію з 01.10.2018 та провести її перерахунок з 01.10.2018.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати. З приводу цього, суд зазначає, що оскільки позивач був звільнений судом від сплати судового збору, розподіл судових витрат у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється.

Керуючись ст. ст. 2, 72, 77, 243-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Залізничного відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 державної житлової субсидії з 01.10.2018.

Зобов’язати Залізничний відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради (вул. Виговського, 34 м. Львів, 79022, код ЄДРПОУ 26094903) призначити ОСОБА_1 (79052, м.Львів, вул.Широка, 73/35; РНОКПП НОМЕР_1) державну житлову субсидію із 01.10.2018 за адресою: м.Львів, вул.Широка,73/35, та провести перерахунок житлової субсидії із 01.10.2018.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 05.03.2019.

Суддя В.М. Сакалош