Рішення № 80261130, 26.02.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа №1340/6138/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2019 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Сподарик Н.І.,

за участю секретаря судового засідання Карпи А.В.,

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішень, зобов’язання до вчинення дій,-

в с т а н о в и в :

На розгляд до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (82618, Львівська обл., Сколівський район, с.Труханів) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м.Львів, вул.Митрополита Андрея, 10), із вимогами:

-визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугою років, при Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області про відмову ОСОБА_1 у підтвердженні стажу роботи за списком №2 на посаді шліфувальника скловиробів ВАТ «Стрийський склозавод» в період з 22.03.1985 року по 11.05.1998 року;

-визнати протиправним та скасувати рішення відділу з питань призначення та перерахунків пенсій №23 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2;

-зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах, згідно п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», починаючи з 20.12.2017 року.

Згідно ухвали суду від 26.12.2018 року, відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі та призначено судове засідання.

Від позивача 07.02.2019 року на адресу суду надійшла заява за вх. №4387 про зміну предмету позову, а саме змінити пункт 2 прохальної частини позовної заяви, визнати протиправними та скасувати:

-рішення Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугою років, при Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області №827401/03.30-07 від 27.09.2018 року « Про результати розгляду заяви ОСОБА_1»;

-рішення відділу з питань призначення та перерахунків пенсій №23 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №842/03.24-10 від 16.10.2018 року «Про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 ОСОБА_1».

Від представника відповідача на адресу суду 12.02.2019 року за вх. №4941 надійшов відзив на позовну заяву.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 20 грудня 2017 року позивач звернулась до Стрийського об’єднаного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2. Рішенням від 27.09.2018 року №18915/03.30-07 Комісії з питань підтвердження пільгового стажу роботи на посадах при ГУ ПФУ у Львівській області (далі - Комісія) було відмовлено ОСОБА_1 у підтвердженні періоду роботи з 22.03.1985 по 11.05.1998 р.р. до стажу, що дає право на пільгове пенсійне забезпечення за списком №2. Відтак, відповідачем прийнято рішення №842/03.24-10 року від 16.10.2018 року про відмову в призначенні пільгової пенсії за віком по списку №2, яке мотивоване тим, що долученими первинними документами, а також проведеною зустрічною перевіркою не підтверджується факт роботи заявниці на посаді шліфувальника скловиробів вручну.

Позивач вважає вищезазначені рішення відповідача протиправними, оскільки стаж роботи на посадах, що дають право на призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2 підтверджується записами у трудовій книжці, архівними довідками Стрийської міської ради, наказом про прийняття на роботу та наказом про розірвання трудового договору, наказу про затвердження переліку робочих місць, професій та посад з пільговим пенсійним забезпеченням на основі результатів атестації робочих місць. Позивач зазначає, відповідно до ст.ст.13, 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» вона має право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком №2. У зв’язку з чим звернулась з цим позовом до суду, позовні вимоги підтримала, просила позов задоволити в повному обсязі.

Відповідач позов не визнає, просить суд у задоволенні позову відмовити повністю. Представник відповідача подав відзив на позов від 12.02.2019 року за вх. №40035. Вважає, що долученими до заяви документами, а також зустрічною перевіркою не підтверджено факту роботи заявниці на посаді шліфувальника скловиробів вручну. Таким чином, Комісією було прийнято рішення 27.09.2018 року №18915/03.30-07 про відмову у підтвердженні пільгового характеру роботи за списком №2 в якості шліфувальника скловиробів вручну на ВАТ «Стрийський склозавод» з 22.03.1985 року по 11.05.1998 року. Зазначає, що немає підстав для призначенні позивачу пенсії за віком за списком №2.

Суд, дослідивши доводи позову, відзив на нього, зібрані у справі докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, встановив наступне.

Згідно записів трудової книжки, ОСОБА_1 на ВАТ «Стрийський склозавод» з 21.11.1984 року прийнята учнем шліфувальника скловиробу, з 22.03.1985 року присвоєна кваліфікація шліфувальника скловиробів 3 розряду, з 30.03.1989 року присвоєна кваліфікація шліфувальника скловиробів 4 розряду, з 11.05.1998 року звільнений з роботи за згодою сторін. Загальний трудовий стаж складає 27 років 8 місяців, з них 18 років 1 місяць і 19 днів спеціального стажу.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних, фізичних осіб підприємців та громадських формувань від 25.07.2017 року №23015785, ВАТ «Стрийський склозавод» визнано банкрутом на підставі постанови Господарського суду Львівської області від 26.04.2007 року.

20.12.2017 року ОСОБА_1 зверталася до Стрийського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2.

Також, 20.12.2017 року позивач подала заяву про підтвердження стажу роботи до Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, або за вислугою років.

Листом від 27.09.2018 року №18915/03.30-07 позивача повідомлено, що Комісією з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років прийнято рішення про відмову у підтвердженні стажу роботи за списком №2 на посаді шліфувальника скловиробів у ВАТ «Стрийський склозавод» за період з 22.03.1985 року по 11.05.1998 року.

В подальшому, відділом з питань призначення та перерахунків пенсій №23 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області прийнято рішення від 16.10.2018 року №842/03.24-10 про відмову в призначені пенсії за віком на пільгових умовах, у зв’язку з відсутністю спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями, позивач звернулася до суду з даним позовом.

У відповідності до вимог ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Завданням адміністративного судочинства, відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 (далі по тексту - Закон №1058).

Відповідно до пункту «б» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Згідно частини 1 статті 48 Кодексу Законів про працю України, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим Постановою КМ України №637 від 12 серпня 1993 року визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Питання призначення пенсій на пільгових умовах згідно зі Списками №1 та №2 деталізоване у Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383 (далі - Порядок №383).

Пунктом 3 Порядку №383, встановлено, що при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому, до пільгового стажу роботи зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року.

Списки №1 та №2 затверджені постановою Ради Міністрів СРСР №1173 від 22.08.1956 застосовуються до пільгової роботи до 31.12.1991 року, якщо пільгова робота продовжується після 01.01.1992 року (або тільки почалася після цієї дати), але не більше як до 11.03.1994 року, - застосовуються Списки №1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів СРСР №10 від 26.01.1991 року, якщо пільгова робота продовжується після 11.03.1994 року (або тільки почалась після цієї дати), але не більше як до 16.01.2003 року- застосовуються Списки №1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №162 від 11.03.1994 року.

Підпунктом « Робітники» підрозділу ІІ «Фарфорово-фаянсове виробництво», розділу XIX «Скляне та фарфорово-фаянсове виробництво» Списку №2, затвердженого постановою Кабінету Міністрів СРСР від 22.08.1956 року №1173, передбачена професія шліфувальники.

Позицією 2190100а 19669 пункту «а» «Робітники» підрозділу «Підготовка шихти, виробництво всіх видів скла, скловиробів і шлакоситалу» розділу XVIII «Скляне виробництво, виробництво керамічних, фарфорових і фаянсових виробів» Списку №2 затвердженого Постановою Кабінету Міністрів СРСР №10 від 26.01.1991 року , визначена професія шліфувальник скловиробів, які виконують роботу вручну.

Позицією 2190100а 19669 пункту «а» « Робітники» підрозділу «Підготовка шихти, виробництво всіх видів скла, скловиробів і шлакоситалу» розділу XVIII « Скляне виробництво, виробництво керамічних, фарфорових і фаянсових виробів» Списку №2, затвердженого Постановою КМУ від 11.03.1994 року №162, передбачені професії шліфувальники скловиробів, зайнятих шліфуванням скловиробів вручну.

Постановою Кабінету Міністрів №162 від 11.03.1994 року «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» затверджено Список №2 виробництв, цехів, професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, в якому у розділі XVIII «Загальні професії» передбачені посади шліфувальник скловиробів та електромонтер по ремонту електрообладнання.

Так, згідно записів трудової книжки БТ-ІІ №1342203, ОСОБА_1 на ВАТ «Стрийський склозавод» з 21.11.1984 року прийнята учнем шліфувальника скловиробу, з 22.03.1985 року присвоєна кваліфікація шліфувальника скловиробів 3 розряду, з 30.03.1989 року присвоєна кваліфікація шліфувальника скловиробів 4 розряду, з 11.05.1998 року звільнена з роботи за згодою сторін. 17.02.2017 року ОСОБА_1 виповнилося 51 рік, що підтверджується копією паспорта громадянина України.

З приводу зміни назви посади - шліфувальника скловиробів 3 розряду, шліфувальника скловиробів 4 розряду, яку обіймала позивач з 22.03.1985 року по 11.05.1998 року суд зазначає, що хоча запис в трудовій книжці дослівно не відповідає назві посади, згідно списків, які діяли на той час, але сам технологічний процес шліфування скла доводить ті обставини, що дана робота шліфування скла виконується вручну.

Щодо періоду роботи позивача з 22.03.1985 року по 11.05.1998 року за посадою шліфувальника скловиробів 3 розряду та шліфувальника скловиробів 4 розряду, то даний факт підтверджується архівними довідками Стрийської міської ради від 25.07.2017 року №250, №258. Крім того, в матеріалах справи наявний наказ за №359 від 21.11.1984 року про прийняття на роботу ОСОБА_4 на посаду учня шліфувальника скловиробу в цех обробки в дві зміни з шкідливо-тяжкими умовами праці та наказ про розірвання трудового договору від 11.05.1998 року який засвідчує, що ОСОБА_1 була звільнена з ВАТ «Стрийський склозавод» з посади шліфувальник скловиробів за згодою сторін.

Таким чином, згідно з записів трудової книжки ОСОБА_1 та архівних довідок від 25.07.2017 року №250, №258, наказів про прийняття на роботу та розірвання трудового договору, позивач з 22.03.1985 року по 11.05.1998 року пропрацювала в цеху скляного виробництва на посадах з шкідливими умовами праці. При цьому, судом встановлено, що у вище окреслений період змінювалась назва посад, яку обіймала позивач, разом з тим умови праці залишались однаковими та фактично не зазнали змін.

Також, суд звертає увагу відповідача на те, що відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займала позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає їй право на призначення пільгової пенсії за віком. Оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Наведене в повній мірі узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові №687/975/17 від 21.02.2018 року.

В матеріалах справи наявний наказ №289 від 29.10.1993 року про затвердження переліку робочих місць, професій та посад з пільговим пенсійним забезпеченням на основі результатів атестації робочих місць за умови праці проведеної в 1993 року. Атестація робочих місць по Стрийському склозаводу була дійсна до 29.10.1998 року. У висновку №1752 про результати експертизи якості атестації робочих місць за умовами праці в Корпорації «Укрбудматеріали» Стрийський склозавод вказано, що право пільгової пенсії підтверджено для шліфувальника скловиробів, зайняті шліфуванням скловиробів вручну та набирача (складальника) скломаси. Як вбачається, висновок підтверджує право на пільгову пенсію для шліфувальника скловиробів, зайняті шліфуванням скловиробів вручну. Даний факт не заперечується відповідачем, про що свідчить рішення від 16.10.2018 року.

Якщо чергова атестація була проведена з порушенням строків, а працівник до її проведення працював у шкідливих і важких умовах, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації- позиція Верховного Суду від 18.09.2018 року у справі №345/3301/17.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Європейський Суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (п.53 рішення у справі «Ковач проти України» від 7 лютого 2008 року, п.59 рішення у справі «Мельниченко проти України» від 19 жовтня 2004 року, п.50 рішення у справі «Чуйкіна проти України» від 13 січня 2011 року, п.54 рішення у справі «Швидка проти України» від 30 жовтня 2014 року тощо).

Це означає, що суд має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав. Таким чином інформація, яка міститься в копії трудової книжки про пільговий стаж позивача є достатньою для його врахування при призначення пільгової пенсії позивачу.

За статтею 14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.

Отже, позивач опинився в ситуації, що позбавляє його можливості забезпечити належний захист своїх прав.

Суд також звертає увагу на те, що відповідно до ч.3 ст.23 Загальної Декларації прав людини, пункту 4 частини 1 Європейської Соціальної хартії та частини 3 статті 46 Конституції України, кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для не зарахування періоду роботи позивача з 22.03.1985 року по 11.05.1998 року до стажу, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, а тому рішення Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугою років, при Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області №827401/03.30-07 від 27.09.2018 року «Про результати розгляду заяви ОСОБА_1» є протиправним та підлягає скасуванню.

Також, оскільки саме наведені у рішенні Комісії №827401/03.30-07 від 27.09.2018 року висновки слугували підставою для прийняття відділом з питань призначення та перерахунків пенсій №23 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області рішення №842/03.24-10 від 16.10.2018 року «Про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 ОСОБА_1», останнє також підлягає скасуванню.

Разом з тим, судом встановлено, що спірний період з 22.03.1985 року по 11.05.1998 року, відноситься до стажу, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. А відтак, суд вважає, що у ОСОБА_1 достатній пільговий стаж, який необхідний для призначення пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

З огляду на викладене, для належного захисту порушеного конституційного права позивача на соціальний захист, суд вважає за необхідне зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах, згідно п.«б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», із зарахуванням у повному обсязі до пільгового стажу періоду роботи з 22.03.1985 року по 11.05.1998 року.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому в силу частини другої статті 77 Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, письмові доводи сторін, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Щодо судових витрат, то відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, такі стягненню не підлягають зі сторін.

Керуючись ст.ст.14, 72-77, 139, 241-247, 250-251, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішень, зобов’язання до вчинення дій задоволити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугою років, при Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області №827401/03.30-07 від 27.09.2018 року «Про результати розгляду заяви ОСОБА_1»;

Визнати протиправним та скасувати рішення відділу з питань призначення та перерахунків пенсій №23 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №842/03.24-10 від 16.10.2018 року «Про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 ОСОБА_1».

Зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах, згідно п.«б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», починаючи з 20.12.2017 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Відповідно до пп.15.5 п.15 Розділу VII Перехідні положення КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя Сподарик Н.І.

Повний текст рішення виготовлено 04 березня 2019 року.